Моделі ефективності управління часом організації в умовах інноваційних трансформацій
Loading...
Files
Date
2022
Authors
Левченко, О. М.
Немченко, Т. А.
Коваленко, С. В.
Levchenko, O.
Nemchenko, T.
Kovalenko, S.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ЦНТУ
Abstract
В статті розкривається актуальність формування культури тайм-менеджменту як на
особистісному, так і на корпоративному рівні, спираючись на те, що управління часом належить до
одних із найважливіших soft skills на сьогодні, яке дасть можливість наростити загальну продуктивність
організації. Авторами запропоновано трактувати тайм-менеджмент як мистецтво, яке покликане знайти
межі між раціональним використанням часу та страхом неефективного його використання для
забезпечення в кінцевому підсумку добробуту людини. Підкреслено, що управління часом здійснюється
з огляду на психологічні, соціальні та поведінкові фактори впливу.
Встановлено, що велику роль при плануванні часу відіграє вплив часових структур та часових
норм поведінки, які встановлюють рамки, згідно яких відбувається планування робочого часу.
Запропоновано розрізняти чотири моделі ефективності використання робочого часу, враховуючи рівень
структурованості робочого часу та продуктивності праці в організації. Загалом, автори пропонують
виокремлювати депресивно-стагнаційну, бюрократично-орієнтовану, людиноцентричну та модель, яка
орієнтована на результативність. Підкреслено, що кожна компанія в залежності від етапу власного
розвитку та розмірів може проходити кожен з цих етапів, однак найефективнішими є людиноцентрична
модель та модель, яка орієнтована на результативність.
Розроблено механізм впровадження технології тайм-менеджменту для формування
найоптимальнішого варіанту управління часом як на індивідуальному, так і на корпоративному рівнях.
Зокрема, запропоновано здійснити аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників впливу на процес тайм-
менеджменту. Наступним етапом автори вважають за доцільне визначити часові обмеження та врахувати
тип часових механізмів, які притаманні працівникам. Реалізація процесу тайм-менеджменту за
оптимальної її побудови в результаті приведе до зростання продуктивності праці, зниження впливу
негативних чинників, зокрема стресу, та позитивно вплине на якість життя. The article discloses the significance of the formation of a time management culture both at personal
and corporate levels. It is based on the fact that time management is one of the most important soft skills today,
which will give an opportunity to increase overall productivity of a company. Having carried out the evolution of
the opinions of scientists regarding the category "time management", the authors came to the conclusion that this
concept should be interpreted as an art that is designed to find the boundaries between the rational use of time
and the fear of its inefficient use to ultimately ensure human well-being. It is emphasized that time management
is carried out taking into account psychological, social and behavioral influencing factors.
It has been established that a major role in time planning is played by the influence of time structures
and time norms, which establish the framework according to which the actual planning of working hours takes
place.
The authors proposed to distinguish four models of the efficiency of the use of working time, taking
into account the level of structured working time and labor productivity in a company. In general, the authors
distinguish a depressive-stagnant, bureaucratic-oriented, people-centered, and performance-oriented model. It
should be noted that each company, depending on the stage of its own development and size, can go through
each of these stages, but the most optimal are the human-centered model and the performance-oriented model.
The authors developed a mechanism for the introduction of time management technology for the
formation of the most optimal option for time management both at the individual and corporate levels. In
particular, it is proposed to carry out the analysis of internal and external factors influencing a time management
process. As the next stage, the authors consider it expedient to determine time limits and take into account the
type of time mechanisms that are inherent to employees. The implementation of the time management process
with its optimal construction will lead to an increase in labor productivity, a decrease in the influence of negative
factors, in particular stress, and will positively affect the quality of life.
Description
Keywords
тайм-менеджмент, часові структури, часові норми поведінки, моделі ефективності управління часом, продуктивність праці, time management, time structures, time norms, models of time management efficiency, labor productivity
Citation
Левченко, О. М. Моделі ефективності управління часом організації в умовах інноваційних трансформацій / О. М. Левченко, Т. А. Немченко, С. В. Коваленко // Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки : зб. наук. пр. – Кропивницький : ЦНТУ, 2022. – Вип. 8(41). – С. 208-223.