Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки.
Permanent URI for this community
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ №23512 - 13352 ПР від 13.07.2018 р. ISSN 2663-1636 (p), 2663-1644 (е)
DOI: 10.32515/2663-1636
Browse
Browsing Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. by Title
Now showing 1 - 20 of 233
Results Per Page
Sort Options
Item Accounting theories and their impact on the formation and development of social expenditure accounting(ЦНТУ, 2020) Savchenko, V.; Gai, G.; Yurchenko, O.; Савченко, В. М.; Гай, О. М.; Юрченко, О. В.; Гай, А. Н.The article considers the essence of accounting theories, approaches to their separation, the relationship of accounting and economic theories, and the direction of development of accounting theories in accordance with the needs of economic and social development. The approaches to the classification of accounting theories are generalized, as well as the approaches to the interpretation of «accounting theory», the peculiarities of the interpretation of the subject of accounting from the point of view of different accounting theories are revealed and the objectivity of expansion of accounting objects is substantiated. In the context of the formation and development of accounting theories, the category of «social costs» is considered as an accounting object. Загальноприйнятим є те, що методологія формування фінансової звітності ґрунтується на обліковій теорії та спрямовується на інформаційне забезпечення економічного розвитку. Вибір облікової теорії та розробка концепції її розвитку є основою методології та здійснюється в межах процесу управління бухгалтерським обліком. Тому актуальним завданням є оцінка впливу облікової теорії на методологію формування фінансової звітності та визначення напрямків розвитку облікових теорій в контексті реалізації парадигми сталого розвитку. У статті узагальнено підходи до трактування сутності «облікової теорії», розкрито особливості трактування предмету бухгалтерського обліку у різних облікових теоріях та висвітлюється об’єктивність розширення облікових об’єктів. Розкрито взаємозв’язок облікових теорій з економічними теоріями. Доведено, що базовим у виборі пріоритетних об'єктів обліку, а також способів їх інформаційного відображення є уявлення про теорію бухгалтерського обліку тих груп користувачів інформації, які домінують у соціально-політичному середовищі. Розглянуто підходи до класифікації облікових теорій. Розкрито, що проблемою формування ефективної системи обліку та контролю є відсутність визначення окремих облікових об’єктів як, наприклад, «соціальні витрати». Доведено необхідність їх класифікації відповідно до джерел покриття з урахуванням особливостей функціонування економічних суб’єктів. Обґрунтовано доцільність продовження досліджень, спрямованих на з’ясування тенденцій становлення нової облікової парадигми відповідно до потреб інформаційного забезпечення управління, як на макро-, так і на мікрорівні. Доведено недоцільність в умовах глобалізації економіки орієнтації винятково на реалізацію інтересів власників крупного капіталу при формуванні облікової парадигми. Висвітлено проблеми становлення та розвитку сучасної парадигми обліку в умовах трансформування суспільства та орієнтації на забезпечення сталого розвитку. В статье рассмотрена сущность учетных теорий, подходы к их классификации, связь учетных и экономических теорий и направления развития учетных теорий в соответствии с потребностями экономического и общественного развития. Обобщены подходы к классификации учетных теорий, а также подходы к трактовке «учетной теории», раскрыты особенности трактовки предмета бухгалтерского учета с точки зрения различных учетных теорий и обоснованно объективность расширения учетных объектов. В свете становления и развития учетных теорий рассмотрено категорию «социальные расходы» как объект учета.Item Administration of taxes in the system of factors ensuring the effective implementation of the tax policy of the state(ЦНТУ, 2023) Magopets, O.; Gai, O.; Магопець, О. А.; Гай, О. М.The article is devoted to the study of the place and role of the tax administration mechanism in the system of factors ensuring the effective implementation of the state's tax policy. It was found that the tax policy is an important component of the socio-economic policy of each country. Based on the results of the research, it was established that the content of tax policy is revealed through a set of legal, economic and organizational measures of the state, which are implemented in the field of taxation and are aimed at forming a reliable financial basis for the functioning of the state, achieving positive changes in socio-economic development and protecting national interests in the conditions of globalization and integration processes. The basic principles of tax policy formation are substantiated, which recognize the following principles: adequacy of budget support; tax capacity; equal tension; system and internal integrity of taxation; stability of taxation; flexibility (elasticity) of taxation and efficiency of taxation. It is proven that the domestic tax policy is mostly focused on the implementation of the fiscal function of taxes, which reduces its effectiveness in the context of creating prerequisites for economic growth. The main shortcomings of Ukraine's tax policy have been identified, which are manifested in: lack of ranking of goals by their degree of importance and concentration of efforts on achieving the most important of them; unclear definition of the problems facing the country's economy; inefficient structure of the tax system; prevalence of indirect taxes; high level of tax burden and uneven distribution. Стаття присвячена дослідженню місця і ролі механізму адміністрування податків в системі чинників забезпечення ефективної реалізації податкової політики держави. З’ясовано, що податкова політика є важливою складовою соціально-економічної політики кожної країни. Базуючись на результатах проведеного дослідження, встановлено, що зміст податкової політики розкривається через сукупність правових, економічних і організаційних заходів держави, що реалізуються у сфері оподаткування й спрямовані на формування надійної фінансової основи функціонування держави, досягнення позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку і захисту національних інтересів в умовах глобалізації та інтеграційних процесів. Обґрунтовано основні принципи формування податкової політики, якими визнано принципи: достатності бюджетного забезпечення; податкоспроможності; рівнонапруженості; системності та внутрішньої цілісності оподаткування; стабільності оподаткування; гнучкості (еластичності) оподаткування та ефективності оподаткування. Доведено, що вітчизняна податкова політика орієнтована здебільшого на реалізацію фіскальної функції податків, що знижує її ефективність в контексті створення передумов для економічного зростання. Визначено основні недоліки податкової політики України, які проявляються у: відсутності ранжування цілей за ступенем їх важливості та концентрації зусиль на досягненні найбільш важливих з них; нечіткому визначенні проблем, які стоять перед економікою країни; неефективній структурі податкової системи; переважанні непрямих податків; високому рівні податкового навантаження й нерівномірності його розподілу.Item Development of International Business in the Context of International Management(ЦНТУ, 2021) Navolokina, A.; Buhaieva, M.; Наволокіна, А. С.; Бугаєва, М. В.The article theoretically justifies the development of international business in the context of international management. It shows the periodization of the development of international business, which allows you to select areas of international business activity. The reasons for the implementation of the international business, its nature and scope of international business activity are given and the factors affecting the benefits from the implementation of international business are identified. It was defined the content and main characteristics of international business, its main forms, types and subjects. The properties that are inherent in modern international business were identified. Сучасний стан міжнародного бізнесу є результатом багатовікового розвитку з давніх часів започаткування міжнародної торгівлі. Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж даного товару в іншій країні або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або надання послуг спільно фірмами двох країн третій, забезпечують залученим у бізнес сторонам більше переваг, ніж вони б мали, якби вели справу у своїх країнах. Це ключовий момент не лише в розумінні природи і специфіки міжнародного бізнесу, але й поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту. Метою статті є теоретичне обґрунтування розвитку міжнародного бізнесу в контексті міжнародного менеджменту, визначення безпосередньої сутності та основних характеристик міжнародного бізнесу, його основних форм, видів і суб’єктів. В статі теоретично обґрунтовано розвиток міжнародного бізнесу в контексті міжнародного менеджменту. Зазначено періодизацію розвитку міжнародного бізнесу, яка дозволяє виділити сфери міжнародної підприємницької діяльності. Розглянуто причини здійснення міжнародного бізнесу, його сутність та сфери міжнародної підприємницької діяльності. Виокремлено фактори, що впливають на отримання вигоди від здійснення міжнародного бізнесу. Визначено зміст і основні характеристики міжнародного бізнесу, його основні форми, види та суб’єкти. Досліджено властивості, що притаманні сучасному міжнародному бізнесу. Міжнародний бізнес є об’єктивною основою формування системи міжнародного менеджменту та системою заздалегідь спланованих заходів з узгодження господарських операцій фірм, організацій різних країн. Головною метою міжнародного бізнесу є стабілізація та збільшення обсягу (маси) і норми прибутку, тобто підвищення рентабельності, ефективності загального бізнесу того або іншого економічного суб’єкта, підприємця. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу дозволяє виділити сфери міжнародної підприємницької діяльності. В першому періоді розвитку головною сферою міжнародного бізнесу є експортно-імпортна діяльність приватної компанії, або зовнішні ринки. В другому періоді головною сферою є система міжнародного руху фінансових ресурсів (капіталу в різних формах, іноземної валюти, цінних паперів), або фінансові ринки. В третьому періоді головною сферою є безпосередньо процес підприємницької діяльності. Відповідно, існують різні способи досягнення мети міжнародного бізнесу в кожній сфері. До найбільш розповсюджених видів міжнародного бізнесу відносяться експорт, ліцензування, франчайзинг, контракти на управління, проекти «під ключ» та прямі зарубіжні інвестиції. Досвідчений учасник міжнародного бізнесу використовує одночасно набір різних видів, вибираючи і комбінуючи їх у залежності від напрямку та умов діяльності в тій чи іншій країні. Головними суб’єктами міжнародного бізнесу на всіх рівнях є міжнародні стратегічні альянси, спільні підприємства, акціонерні товариства, командитні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, транснаціональні компанії та одноосібне володіння, які, в свою чергу, класифікуються залежно від видів діяльності: фірми послуг, торговельні компанії та виробничі компанії.Item Educational Сomponent of the Forming of Innovative-Integrated Structures in Ukraine(ЦНТУ, 2018) Tsarenko, І.; Царенко, І. О.; Царенко, И. А.The role of the educational component in the forming of innovative-integrated structures in Ukraine is researched in the article. It is established that there is a strong relationship between the level of development of higher education institutions and the level of clustering of a certain territory. Some indicators of activity of higher educational institutions of Ukraine are considered. It was emphasized that in Ukraine there is a process of optimizing the network of universities, academies and institutes. A comparative description of the expenditures on the sphere of higher education, the position of the Global Innovation Index and the level of clusterization in the context of the countries of the world and Ukraine is given. The attention is focused on the fact that the level of development of the network of higher education institutions in the regions of Ukraine is related to the level of their innovation activity. The key peculiarities of the transformation of approaches to the educational component in terms of its importance in the forming of innovative-integrated structures are substantiated. У статті досліджено роль освітньої компоненти у формуванні інноваційно-інтегрованих структур в Україні. На підставі результатів кореляційно-регресійного аналізу встановлено наявність чіткої взаємозалежності між рівнем розвитку закладів вищої освіти та рівнем кластеризації певної території. Розглянуто деякі показники діяльності закладів вищої освіти України, зокрема: динаміку кількості закладів вищої освіти у 1990-2017 роках, кількість закладів вищої освіти та осіб у них за регіонами України у 2017/2018 навчальному році, в тому числі, прийнятих, студентів та випущених, витрати на вищу освіту в абсолютному виразі та інші. Підкреслено, що в Україні відбувається процес оптимізації мережі університетів, академій та інститутів. Динаміка контингенту в абсолютному виразі віддзеркалює демографічну тенденцію в країні та демонструє наявну територіальну диспропорцію, яка відображена не лише у чисельності студентів, а у кількості випущених по відношенню до одного закладу вищої освіти. Наведено порівняльну характеристику витрат на вищу освіту, позицій Глобального індексу інновацій та рівня кластеризації в розрізі країн світу та України. Крім того, проаналізовано чисельність населення, яке припадає на один заклад вищої освіти в деяких країнах Європи, СНД та в Україні. Обґрунтовано ключові особливості трансформації підходів до освітньої складової з точки зору її значимості у формуванні інноваційно-інтегрованих структур, зокрема: зміни в вимогах до випускників, філософії самої освіти, розширюється привабливість освітніх хабів, технології стають дедалі важливішими для освіти, поглиблюється кооперація в освітньому середовищі, зміна принципу регулювання сфери вищої освіти державою, необхідність залучення університетів до проектної діяльності, система вищої освіти стає не тільки виробником освітніх послуг та нових знань для їх стейкхолдерів, університети стають все більш глобальними, професорсько-викладацький склад відіграє роль гіда на шляху «добування знань» тощо. В статье исследована роль образовательной компоненты в формировании инновационно-интегрированных структур в Украине. Установлено наличие четкой взаимосвязи между уровнем развития учреждений высшего образования и уровнем кластеризации определенной территории. Рассмотрены некоторые показатели деятельности высших учебных заведений Украины. Подчеркнуто, что в Украине происходит процесс оптимизации сети университетов, академий и институтов. Приведена сравнительная характеристика расходов на высшее образование, позиций Глобального индекса инноваций и уровня кластеризации в разрезе стран мира и Украины. Акцентировано внимание на том, что уровень развития сети образовательных учреждений регионов Украины имеют связь с уровнем их инновационной активности. Обоснованно ключевые особенности трансформации подходов к образовательной составляющей с точки зрения ее значимости в формировании инновационно-интегрированных структур.Item Event-менеджмент в індустрії туризму(ЦНТУ, 2021) Малюта, Л. Я.; Шерстюк, Р. П.; Островська, Г. Й.; Maliuta, L.; Sherstiuk, R.; Ostrovska, H.Стаття присвячена з’ясуванню сучасних тенденцій розвитку event-менеджменту. Висвітлено наукові підходи до тлумачення поняття «event-менеджмент» за певними критеріями та ознаками. Дано авторське визначення сутності категорій «індустрія туризму» та «event-менеджмент». Розкрито потенціал event-менеджменту в індустрії туризму. Досліджено систему організації та проведення event- менеджменту в світовій практиці і обґрунтовано рекомендації щодо її застосування в українських реаліях. Проаналізовано стан event-менеджменту в Україні та окреслено перспективні напрями його розвитку в межах туристичного бізнесу. In a knowledge-based economy, the most important issues of modernity areas development – event management become especially relevant. Current trends in the development of such socio-economic activity areas as event management is directly represented in the practice of event tourism, within which the creation, planning, conduction and event management. In order to manage a modern system of event tourism, event management is called to summarize the existing experience, give practical recommendations taking into account the specifics of various events, as well as improving this system of relations. Event management becomes an innovative tool for achieving the goals of the organization at its all operation stages. It is also worthily to note the importance of using event management technologies in the formation of a positive organization image, corporate culture and increase its competitiveness in the market. The article highlights the scientific approaches to the interpretation of the category "event management" according to certain criteria and characteristics. The author's definition of the categories essences "tourism industry" and "event management" is given. It is proved that event tourism is a fast-growing industry, which in recent years occupies a dominant position in the general classification of tourism. The potential of event management in the tourism industry is revealed. The system of organization and event-management carrying out in the world practice is investigated and recommendations concerning its application in Ukrainian realities are substantiated. The state of event management in Ukraine is analyzed and perspective directions of its development within the tourist business are outlined. The practical significance of the obtained results is manifested in their usefulness for optimizing the event managers’ work in the process of creating, planning, organizing and conducting events, as well as for improving and increasing the efficiency of existing technologies in the event organization field. In addition, they contribute to the clarification of "event management" concept in Ukrainian scientific community. Prospects for further research are to develop the basic processes of event management, which form its essence.Item Formation of Professional Knowledge among Graduates of Higher Educational Institutions in the Conditions of Knowledge-Based Economy: Integrative Approach(ЦНТУ, 2019) Kononenko, L.; Kononenko, S.; Mytsenko, V.; Кононенко, Л. В.; Кононенко, С. А.; Мыценко, В. И.; Кононенко, Л. В.; Кононенко, С. О.; Миценко, В. І.The possibilities of using an integrative approach in the process of forming professional knowledge among graduates of higher educational institutions were studied in the article. The categories "information" and "knowledge" have been considered. It is suggested to consider information as a "raw material" for the formation of knowledge, and knowledge as a "quality" that is inherent in a particular individual. It is stated that knowledge is constantly transformed into information and vice versa. It has been determined that the application of an integrative approach has a positive impact on the formation of professional knowledge among university graduates. В статье исследованы возможности использования интегративного подхода в процессе формирования профессиональных знаний выпускников высших учебных заведений. Рассмотрены категории «информация» и «знание». Предложено рассматривать информацию как «сырье» для формирования знаний, а знания - как «качество», которое присуще определенному индивидууму. Отмечено, что постоянно происходит трансформация знания в информацию и наоборот. Определено, что использование интегративного подхода имеет положительное влияние на формирование профессиональных знаний у выпускников высших учебных заведений. На сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин освіта ґрунтується на проблемному підході до змісту професійної підготовки, що обумовлює необхідність розвитку здатності сучасного випускника вищого навчального закладу розв’язувати комплексні завдання. Актуальність проведеного дослідження пов’язана з тим, що в умовах ринкової економіки робоча сила є товаром, і, як будь-який товар, вона підлягає продажу (оренді). Загальновідомо, що будь-який суб’єкт господарювання на ринку прагне отримати максимальний прибуток. Людина також є суб’єктом господарювання, яка прагне продати (здати в оренду) як найдорожче свою працю, вартість якої на ринку безпосередньо пов’язана із фаховими знаннями, вмінням їх використовувати тощо. На сьогодні залишається недостатньо вивченим та потребує подальших досліджень процес формування фахових знань у випускників вищих навчальних закладів в умовах економіки знань за інтегративним підходом. Мета написання статті полягає в обґрунтуванні доцільності формування фахових знань випускників вищих навчальних закладів в умовах економіки знань за інтегративним підходом. Обґрунтовано, що фундаментом для отримання знань людиною є освіта. У процесі навчання заклади освіти надають студенту «інформацію», яка у процесі навчання перетворюється на «знання». Ці «знання» змінюють індивідуума, який починає ними володіти. При цьому інформація є «сировиною» для формування знань, а знання – це «якість», яка притаманна певному індивідууму. Процес набуття знань у вищих навчальних закладах достатньо складний. Саме інтегративний підхід до процесу формування фахових знань дозволить випускнику вищого навчального закладу мати конкурентні переваги на ринку праці в умовах економіки знань. Крім того, сформовані інтегровані знання дозволяють випускнику вищого навчального закладу на протязі всього свого життя оновлювати як отримані знання, так і формувати нові. Перспективи подальших досліджень у даному напрямі пов’язані із побудовою системи параметрів знань та їх зв’язків із метою цілісного підходу до формування фахових компетентностей випускників вищих навчальних закладів.Item Formation of the Mechanism of Providing Corporate Social Responsibility as an Integral Part of Effective Enterprise Activity(ЦНТУ, 2019) Buhaieva, М.; Ryban, V.; Бугаева, М. В.; Рубан, В. М.; Бугаєва, М. В.The authors proposed the content and consistency of the stages of the formation of the corporate social responsibility mechanism in the enterprise management system; in particular, the company's corporate social responsibility tools (internal and external) are determined, depending on the orientation towards the different groups of stakeholders. The form of implementation of corporate social responsibility tools in the enterprise management system and their application at the levels of management is developed, which allows determining the levels and sequence of both implementation and use of tools of social responsibility. Specific organizational and value-creating mechanisms are identified which should be used to integrate corporate social responsibility into enterprise strategy. Possible main disadvantages of integrating corporate social responsibility into the management system, documents and processes of the enterprise are outlined. Авторами предложено наполнение и последовательность этапов формирования механизма корпоративной социальной ответственности в системе управления, в частности определены инструменты корпоративной социальной ответственности предприятия (внутренние и внешние) в зависимости от направленности на различные группы стейкхолдеров. Разработана форма внедрения инструментов корпоративной социальной ответственности в систему управления предприятием и их применение по уровням управления, которая позволяет определить уровни и последовательность, как внедрения, так и применения инструментов социальной ответственности. Определены конкретные организационные и ценностнообразующие механизмы, которые целесообразно привлечь к интегрированию корпоративной социальной ответственности в стратегию предприятия. Указаны возможные основные недостатки интегрирования корпоративной социальной ответственности в управленческую систему, документы и процессы предприятия. Метою дослідження є визначення практичних рекомендацій щодо розробки механізму забезпечення корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) та його впровадження в діяльність підприємства. Запропонована змістовність та послідовність етапів формування механізму КСВ у систему управління підприємством, система інструментів КСВ. Обґрунтовано, що для вирішення тактичних завдань КСВ найбільш дієвими виявляються комітети з етики, проведення етичних експертиз, етичне консультування, які підвищують репутацію та інвестиційну привабливість підприємства, рівень довіри з боку ключових стейкхолдерів, знижують трансакційні витрати. Інструменти КСВ підприємства запропоновано розділити також на внутрішні і зовнішні в залежності від спрямованості на різні групи стейкхолдерів підприємства. Розроблено форму впровадження інструментів КСВ у систему управління підприємства та їх застосування за рівнями управління, яка дозволяє визначити рівні та послідовність як впровадження, так і застосування інструментів соціальної відповідальності. Даний підхід покладено у послідовність етапів та характеристику застосовності на них інструментів КСВ. Виокремлено організаційні та ціннісноутворюючі механізми, які доцільно залучити до інтегрування КСВ у стратегію підприємства. Доведено, що доцільними є такі заходи щодо удосконалення в подальшому процедур та змісту інтегрування КСВ у стратегію підприємства на рівні тактичного та оперативного управління ним: а) організаційні: створення нового відділу або доповнення функціонального контуру існуючого, до компетенції якого належатиме КСВ і; створення інформаційного центру підприємства (call-centеr), що відповідатиме на питання стейкхолдерів стосовно КСВ, надаватиме їм інформаційну та методичну підтримку; участь підприємства у освітніх заходах та національних конкурсах з КСВ, якості, інклюзивних інновацій; запровадження власних конкурсів з тематики КСВ; б) економічні: розроблення та запровадження системи преференцій для тих підрозділів підприємства, що запроваджують інклюзивні інновації та соціально важливі програми; в) інформаційні: запровадження власних та участь зовнішніх інформаційних кампаніях зі соціальної відповідальності, публікація статей у засобах масової інформації і підготовка тематичних теле-та радіопрограм; обмін досвідом щодо змістовності та результативності програм і заходів із КСВ з іншими підприємствами; створення її сторінки або рубрики на веб-сайті підприємства для висвітлення заходів з його соціально відповідальної поведінки. Обґрунтовано, що формування та інтегрування механізму КСВ у систему управління підприємством надасть можливість підприємству: створити позитивний імідж; поліпшити ділову репутацію; створити стабільне ділове середовище; знизити нефінансові ризики; підвищити інвестиційну привабливість; прискорити капіталізацію підприємства в довгостроковій перспективі. .Item Information Support of Innovation Management in the Accounting System(ЦНТУ, 2020) Palchuk, O.; Kononenko, L.; Mytsenko, V.; Пальчук, О. В.; Кононенко, Л. В.; Миценко, В. І.; Мыценко, В. И.The article specifies the scope of innovation as an object of accounting. The constituent elements of the innovation management system, their essence and features of interaction in terms of impact on the creation of accounting and information support for innovation management are studied. It is proved that the formation of the accounting and information system depends, first of all, on the specifics of innovation processes, features of activities and motivation of innovation companies, resources and instruments available to the company to carry out these activities. The peculiarities of the formation of accounting objects of information support are determined. У сучасних умовах інноваційна діяльність стає об'єктивною необхідністю економічної політики як на рівні держави, так і окремого підприємства оскільки ефективно конкурувати можуть лише ті підприємства, які націлені на інноваційний розвиток. Інформація є одним із важливих чинників ефективної діяльності підприємства. Від забезпечення менеджменту необхідною інформацією залежить прийняття обґрунтованих і раціональних рішень з питань організації і розвитку виробничо-фінансової діяльності підприємства, в тому числі інноваційної. Тому обліково-інформаційне забезпечення є важливою умовою ефективного управління інноваційною діяльністю що визначає актуальність дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні сутності інноваційної діяльності як специфічного об’єкту обліку, виявленні особливостей реалізації складових елементів системи управління інноваційною діяльністю для формування її обліково-інформаційного забезпечення. Уточнено та поглиблено зміст інноваційної діяльності як об’єкту бухгалтерського обліку. Визначено, що побудова системи інформаційного забезпечення суб’єктів інноваційної діяльності залежить, в першу чергу, від особливостей самої інноваційної діяльності та системи управління нею. Досліджено складові елементи системи управління інноваційною діяльністю, їх сутність та особливості взаємодії з точки зору впливу на побудову обліково-інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю. Аналіз елементів системи управління інноваційною діяльністю дозволяє стверджувати, що побудова обліково-інформаційної системи залежить, в першу чергу, від специфіки інноваційних процесів, особливостей діяльності та мотивів суб’єкта інноваційної діяльності, ресурсів та інструментів, що є в розпорядженні підприємства для здійснення цієї діяльності. Виявлені особливості та взаємозв’язки між елементами системи управління інноваційною діяльністю дозволили визначити особливості формування облікових об’єктів інформаційного забезпечення, що може використовуватися суб’єктами підприємництва різних видів діяльності при управлінні інноваційними процесами. В статье уточнено содержание инновационной деятельности как объекта бухгалтерского учета. Исследованы составляющие элементы системы управления инновационной деятельностью, их сущность и особенности взаимодействия с точки зрения влияния на построение учетно-информационного обеспечения управления инновационной деятельностью. Доказано, что построение учетно-информационной системы зависит, в первую очередь, от специфики инновационных процессов, особенностей деятельности и мотивов субъектов инновационной деятельности, ресурсов и инструментов, имеющихся в распоряжении предприятия для осуществления этой деятельности. Определены особенности формирования учетных объектов информационного обеспечения.Item Inventory control and accounting valuation of electronic money and crypto assets in electronic transactions(ЦНТУ, 2023) Muravskyi, V.; Denchuk, P.; Reveha, O.; Муравський, В. В.; Денчук, П. Н.; Ревега, О. І.The monetary basis of the digital economy is electronic money and cryptographic objects that have specific characteristics, consideration of which significantly complicate accounting and control. In order to ensure the identification, inventory and valuation of crypto assets, it is necessary to optimize the methodology and organization of accounting for electronic money transactions in the digital economy. The purpose of the article is to improve the inventory control and accounting assessment methodology from the point of view of the current and future value of electronic and cryptographic money in the context of electronic money transactions. Грошовою основою цифрової економіки є електронні гроші та криптографічні об’єкти, що наділені специфічними характеристиками, врахування яких значно ускладнює облік і контроль. З метою забезпечення ідентифікації, інвентаризації та оцінки криптоактивів необхідною є оптимізація методики та організації обліку електронних грошових трансакцій в умовах цифрової економіки. Мета статті полягає в удосконаленні інвентаризаційного контролю та методики облікової оцінки з позиції теперішньої та майбутньої вартості електронних та криптографічних грошових засобів у контексті здійснення електронних грошових трансакцій.Item Macro-level Modelling of Budget Support for Social Risk Management(ЦНТУ, 2019) Nadraga, V.; Balanda, А.; Надрага, В. И.; Баланда, А. Л.; Надрага, В. І.The article formulated and implemented the conceptual statement of the problem of constructing a mathematical model consisting in obtaining the function of interpolation, as well as a mathematical statement, which found an expression in the calculation of local extremes of the cubic polynomial weight of social expenditures of the state budget. As a fundamental assumption of the macro-level model of budget support for social risk management, the approach is set out in the ESSPROS methodology - the social protection and social security system should be the main compensatory mechanism for social risks. The construction of the interpolation function of the specific weight of the state budget expenditures on social protection and social security in total expenditures is carried out in the computing algorithms environment Wolfram | Alpha. The constructed mathematical model of budget support for social risk management provided an opportunity to obtain a mathematical algorithm, which formalized the uncertainty situation related to the probabilistic nature of the risk manifestation and made appropriate projected estimates. В статье сформулирована и реализована концептуальная постановка задачи построения математической модели, которая заключалась в получении функции интерполяции, а также математическая постановка, которая нашла выражение в исчислении локальных экстремумов кубического полинома веса социальных расходов государственного бюджета. В качестве основополагающего предположения макроуровневой модели бюджетного обеспечения управления социальными рисками принят подход, который изложен в методологии ESSPROS - главным компенсаторным механизмом социальных рисков должна выступать система социальной защиты и социального обеспечения. Построение функции интерполяции удельного веса расходов государственного бюджета на социальную защиту и социальное обеспечение в общих расходах проведена в среде вычислительных алгоритмов Wolfram | Alpha. Построенная математическая модель бюджетного обеспечения управления социальными рисками позволила получить математический аппарат, с помощью которого формализовано ситуацию неопределенности, связанной с вероятностным характером проявления риска и сделаны соответствующие прогнозные оценки. Оскільки ймовірнісні процеси найбільш точно відображаються їх кількісними характеристиками чи законами розподілу, то актуальним є питання побудови математичних моделей, розв’язання задач оптимізації і розподілу соціальних бюджетних ресурсів за умов невизначеності. Необхідність розробки та використання макрорівневих моделей фінансування управління соціальними ризиками обумовлюється наявністю суттєвих родових відмінностей від інших видів ризиків. Проаналізовано найбільш актуальні фахові дослідження: Karl F. Bannör та Matthias Scherer, зосереджуються на питаннях невизначеності моделі та її параметрів, що зумовлює додаткові переваги при виборі стохастичних моделей; Т. Боярчук побудовано математичну модель кількісної оцінки соціального захисту населення України, яка враховує рівень та значимість встановлених показників соціального захисту; В. Проскура доводить, що управління ризиками – це моделювання можливості відхилення, тобто неспівпадіння запланованого і фактично одержуваного результату рішення; Я. Олійник стверджує, що багатовимірна модель інтеграційного розвитку, окрім стратегій розвитку окремих секторів та напрямків, передбачає формування елементів моделі, в яких зосереджені функціональні дії на досягнення проміжних результатів; О. Савастєєва, виходячи з особливостей бюджетного процесу на місцевому рівні та багатогранність ризиків, пов’язаних із бюджетним процесом на місцевому рівні, доводить необхідність дослідження та групування ризиків ефективності бюджетного процесу шляхом створення відповідної системи із визначенням основних груп та з’ясуванням сутності ризиків. Разом з тим, актуальними та невирішеними залишаються питання формалізації та побудови відповідної математичної моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками. Метою дослідження є побудова математичної моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками та вироблення відповідних прогнозів. У статті сформульовано та реалізовано концептуальну постановку завдання побудови математичної моделі, що полягала в отриманні функції інтерполяції, а також математичну постановку, що знайшла вираз в обчисленні локальних екстремумів кубічного полінома ваги соціальних видатків державного бюджету. В якості основоположного припущення макрорівневої моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками прийнято підхід викладений в методології ESSPROS - головним компенсаторним механізмом соціальних ризиків повинна виступати система соціального захисту та соціального забезпечення. Побудова функції інтерполяції питомої ваги видатків державного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення у загальних видатках проведена у середовищі обчислювальних алгоритмів Wolfram|Alpha. Побудована математична модель бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками дала можливість отримати математичний апарат, за допомогою якого формалізовано ситуацію невизначеності, пов’язану з ймовірнісним характером прояву ризику та зроблено відповідні прогнозні оцінки.Item Priority Areas of Development of Ecological and Economic Competitiveness of the Regions in the Developed Countries(ЦНТУ, 2019) Andrusiak, N.; Андрусяк, Н. А.; Андрусяк, Н. О.The article is devoted to the review of priority directions of ecological and economic competitiveness of the regions in some developed countries, are revealed ecological types of economic activity, which are preferred by the regions of these countries. It is substantiated that, under the current conditions of ecological and economic development, existing reserves of resources in the regions are not decisive for the development of specific industries; development depends on the latest scientific and technological products in a particular field. The production of environmentally neutral and friendly products allows many regions to reduce their dependency on non-renewable resources without reducing the efficiency of their economic performance. Priority directions of efficiency of development of ecological and economic competitiveness of the regions of the USA and Germany are investigated, and it is determined that the cluster system of organization of ecological productions is based on the ecological and economic activity of most regions in the developed countries. Статья посвящена обзору приоритетных направлений эколого-экономической конкурентоспособности регионов в некоторых развитых странах, выявлены экологические виды экономической деятельности, которые предпочитают регионы этих стран. Обосновано, что в современных условиях эколого-экономического развития существующие запасы ресурсов в регионах не имеют решающего значения для развития конкретных отраслей; развитие зависит от новейших научных и технологических продуктов в конкретной области. Производство экологически нейтральных и дружественных продуктов позволяет многим регионам снизить свою зависимость от не возобновляемых ресурсов без снижения эффективности их экономических показателей. Исследованы приоритетные направления эффективности развития эколого-экономической конкурентоспособности регионов США и Германии, и определено, что кластерная система организации экологических производств основана на эколого-экономической деятельности большинства регионов развитых стран. Статтю присвячено огляду пріоритетних напрямів еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів окремих розвинених країн. Метою дослідження є висвітлення питання саме пріоритетності еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів розвинених країн, які досліджені не повністю в силу розвитку науково-технічного прогресу, потужності й різноспрямованості еколого-економічних трансформацій у світі та їх наслідків. В результаті досліджень виявлено екологічні види економічної діяльності, яким віддають перевагу регіони цих країн. Узагальнено дослідження пріоритетних напрямів ефективності розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів США та Німеччини та визначено, що в основі еколого-економічної діяльності більшості регіонів у розвинених країнах лежить кластерна система організації екологічних виробництв. Обґрунтовано, що за сучасних умов еколого-економічного розвитку наявні запаси ресурсів у регіонах не є визначаючими для розвитку конкретних галузей, розвиток залежить від новітніх науково-технічних розробок у певній сфері. Виробництво екологічно нейтральної та екологічно спрямованої продукції дозволяє багатьом регіонам зменшити залежність від невідновних ресурсів без зниження ефективності результатів господарювання. Пріоритетним напрямам ефективності розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів у розвинених країнах світу характерні: по-перше, незначна диференціація еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів в окремих країнах, території намагаються підтримати вже наявні успішні проекти часто на основі кластерної співпраці; по-друге, підтримка державною та місцевою владами екологічних інновацій як важлива основа формування та розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності; по-третє, активна наукова складова еколого-економічної конкурентоспроможності у поєднанні з мінімальним державним втручанням в процес формування і впровадження еколого-економічних інновацій та вдалим використанням еколого-економічних конкурентних переваг забезпечує платформу для розробки еколого-економічних програм розвитку регіонів; по-четверте, наявність екологічної освіти і культури, що є основою усіх видів діяльності та забезпечує відповідну поведінку населення й підприємницьких структур та еколого-економічну конкурентоспроможність регіонів.Item Self-management as a tool of improvement of the quality of management of modern enterprises(ЦНТУ, 2022) Androshchuk, I.; Lypchanskyi, V.; Pitel, N.; Андрощук, I. O.; Липчанський, В. О.; Пітел, Н. С.The paper is devoted to the study of self-management as an effective tool for improving the quality of management of modern enterprises. The modern approaches to the practice of self-management is analyzed in the paper. The place of selfmanagement in the structure of general management of enterprises is defined. It has been established that the majority of scientific works consider self-management exclusively as a means of increasing the productivity of a specific employee, which collectively ensures increasing in the overall productivity of the staff. The hypothesis was put forward that there is a direct relationship between the practice of self-management and the indicator of the enterprise's financial income. An analysis of modern approaches to the phenomenon of self-management was carried out. The key components of self-management are defined. It has been established that currently selfmanagement has undergone three stages of development. The first stage involves studying the experience of individuals regarding the effectiveness of various techniques in their personal work by trial and error. The second stage reveals the development of such skills as memory training and rational reading. The third stage is due to the systematization of technical knowledge of individual work. It has been established that self-management significantly affects the profitability of modern enterprises, regardless of their specifics and size. The effective methods by which self-management can have a positive effect on the company's profit are identified, namely by reducing costs, increasing motivation, expanding innovation and improving quality. The main methods that make it possible to establish the relationship between self-management and the company's financial indicators are: analysis of financial indicators, employee surveys, comparative analysis with competitors, customer reviews. The article provides examples of empirical studies that confirm the proposed hypothesis regarding the existence of a direct relationship between the practice of self-management and the company's income indicator. The main ways of self-management that could improve the quality of management at modern enterprises are proposed, namely: expanding opportunities, adaptability, innovativeness, responsibility and constant selfimprovement. It has been established that self-management is a valuable tool for modern enterprises that seek to improve the quality of their management practices. Стаття присвячена дослідженню самоменеджменту як ефективного інструменту підвищення якості менеджменту сучасних підприємства. У роботі проаналізовано сучасні підходи до практики самоменеджменту. Визначено місце самоменеджменту в структурі загального менеджменту підприємств. Встановлено, що більшість наукових праць розглядає самоменеджмент виключно як засіб підвищення продуктивності конкретного працівника, що в сукупності забезпечує підвищення загальної продуктивності праці персоналу. Висуното гіпотезу про наявність прямого взаємозв'язку між практикою самоменеджменту та показником фінансового доходу підприємства. Проведено аналіз сучасних підходів до явища самоменеджменту. Визначено ключові компоненти самоменеджменту, а саме: самосвідомість, саморегуляція, управління часом, мотивація, прийняття рішень, комунікація. Встановлено, що на даний час самоменеджмент пройшов три етапи розвитку. Перший етап передбачає вивчення досвіду окремих осіб щодо ефективності різних технік у своїй особистій роботі методом спроб та помилок. Другий етап розкриває розвиток таких навичок, як тренування пам'яті та раціонального читання. Третій етап обумовлений систематизацією технічних знань індивідуальної роботи. Встановлено, що самоменеджмент значно впливає на дохідність сучасних підприємств незалежно від їх специфіки та розміру. Виокремлено ефективні способи, за допомогою яких самоменеджмент може позитивно вплинути на прибуток підприємства, а саме за рахунок зниження витрат, підвищення мотивації, розширення інновацій та підвищення якості. Основними способами, які дають змогу встановити залежність між самоменеджментом та фінансовими показниками підприємства є: аналіз фінансових показників, опитування співробіт.Item Social Capital: Theoretical Foundations of Identification and Regulation(ЦНТУ, 2019) Malakhovskyi, Yu.; Kanso, A.; Kovalenko, S.; Малаховский, Ю. В.; Кансо, A. A.; Коваленко, С. В.; Малаховський, Ю. В.; Кансо, A. A.; Коваленко, С. В.The article is devoted to solving the problem of the identification and regulation of the national economy’ social capital as the totality of the structured social and economic relations, based on the mutual informal institutions (norms and values), the compliance of which brings the benefit to the subjects of the relations in the form of the social rent, expressing the size of savings from restructuring of the institutional institutions and organizations on the basis of the clear specification of property rights, creation of the organizational structures, that ensure their effective exchange, comparison and saving of costs, arising in the process. In the basis of the state regulation of the social capital relies the process of the planned development of its main elements – trust, norms, rules, social relations, goodwill, culture. Статья посвящена решению проблемы идентификации и регулирования социального капитала национальной экономики как совокупности структурированных социально-экономических отношений, основанных на взаимно признанных неформальных институтах (нормах и ценностях), соблюдение которых приносит пользу субъектам отношений в форме социальной ренты, которая выражает размер сбережений от реструктуризации институциональных учреждений и организаций на основе четкой спецификации прав собственности, создания организационных структур, обеспечивающих их эффективное обмен, сравнение и экономию расходов, возникающих в ходе этого процесса. В основу государственного регулирования социального капитала полагается процесс планомерного развития его основных элементов – доверия, норм, правил, социальных связей, деловой репутации, культуры. Метою дослідження є вирішення проблеми ідентифікації та регулювання соціального капіталу національної економіки як сукупності структурованих соціально-економічних відносин, заснованих на взаємно визнаних неформальних інститутах (нормах та цінностях), дотримання яких приносить користь суб'єктам відносин у формі соціальної ренти, яка виражає розмір заощаджень від реструктуризації інституційних установ та організацій на основі чіткої специфікації прав власності, створення організаційних структур, що забезпечують їх ефективний обмін, порівняння та економію витрат, що виникають у ході цього процесу. Регулювання соціального капіталу є стратегічним напрямом запровадження заходів управлінського впливу органів виконавчої влади на комплекс міжперсональних зв’язків, які використовуються з метою організації процесів безпосереднього виробництва суспільно значимих товарів та послуг, а також генерування широкого кола добре продуманих результатів колективної діяльності, пов’язаних з поширенням у суспільстві стандартів довіри, репутації, правил, норм, санкцій, цінностей, культури співвиробництва товарів та цінностей персонального та колективного споживання. Прогнозування стану, структури, перспектив зростання вартості елементів соціального капіталу здійснюється на основі принципів системності, аналогічності, природної специфічності, цілеспрямованості, наукового обґрунтування, оптимального опису об’єкта, його інформаційної єдності, адекватності об’єктивним закономірностям розвитку, послідовного подолання невизначеності, аналогічності, альтернативності варіантів зміни траєкторій розвитку явища у майбутньому, ефективності, безперервності формування стратегічних цілей розвитку. Програмування соціального капіталу – розроблення системної сукупності зорієнтованих в просторі та часі, узгоджених за змістом, термінами, виконавцями, забезпечених ресурсами заходів регулятивного впливу, що спрямовані на збільшення продуктивних активів, які є вбудованими, обмежено доступними та отримуваними за рахунок участі у мережевих взаєминах з метою підвищення рівня персонального та колективного добробуту його носіїв, який сприймається суспільством як отриманий у прийнятний спосіб.Item Social Media Marketing and Advertising Under Conditions of External Military Aggression(ЦНТУ, 2022) Zahreba, M.; Koval, L.; Nikolaiev, I.; Загреба, М. М.; Коваль, Л. А.; Ніколаєв, І. В.Since February 2022, Ukraine has been in a state of constant threat due to a military invasion. In this regard, the activities of enterprises, in particular marketing, require the development of new approaches for survival and development. Social media marketing and advertising can be a particularly powerful tool in these circumstances. The consumer's awareness of the company's news and product range updates, live communication with the client, prompt resolution of controversial and conflicting situations and, in general, constant presence in the information field - this is far from a complete list of advantages that are open to businesses when using social networks. In turn, well-planned targeted advertising allows you to expand the target market almost limitlessly, attracting the most potential age, social and gender groups. Under conditions of external military aggression social media marketing (SMM) turns from a simple competitive advantage into a mechanism for saving both the business itself and the well-being of thousands of migrant families. Advertising, the techniques and practices used to bring products, services, opinions, or causes to public notice for the purpose of persuading the public to respond in a certain way toward what is advertised. The article discusses ways to use SMM and advertising tools, as well as features and tips for the wartime period. The mechanisms of promotion in various social networks, such as Facebook, YouTube, Twitter, Instagram and others are considered. Regardless of which platforms is used or how it is used, the most important thing to remember is that social media is not a platform to pitch the business. It’s a community to express the personality, demonstrate the values, share useful information, and build up those around the brand. With people naturally following the page and promoting the content, there will be no need for pitching. And with this approach, it is possible to achieve not just the business goals but all of the other intangibles that translate to gratification and fulfillment. З лютого 2022 року Україна перебуває у стані постійної загрози через військове вторгнення. У зв'язку з цим діяльність підприємств, зокрема маркетингова, вимагає розробки нових підходів для виживання та розвитку. Маркетинг і реклама в соціальних мережах можуть бути особливо потужним інструментом у цих обставинах. Поінформованість споживача про новинки компанії та оновлення асортименту, живе спілкування з клієнтом, оперативне вирішення спірних та конфліктних ситуацій і, загалом, постійна присутність в інформаційному полі – це далеко не повний перелік переваг, які відкриваються бізнесу при використанні соціальних мереж. У свою чергу, грамотно спланована таргетована реклама дозволяє практично безмежно розширювати цільовий ринок, залучаючи найбільш потенційні вікові, соціальні та гендерні групи. В умовах зовнішньої військової агресії маркетинг у соціальних мережах (SMM) із простої конкурентної переваги перетворюється на механізм порятунку як самого бізнесу, так і добробуту тисяч сімей переселенців. Реклама - це методи та практики, які використовуються для донесення до громадськості продуктів, послуг, думок або причин з метою переконати громадськість відповідати певним чином на те, що рекламується. У статті розглянуто способи використання SMM та інструментів реклами, а також особливості та поради для військового періоду. Розглянуто механізми просування в різних соціальних мережах, таких як Facebook, YouTube, Twitter, Instagram та інших. Незалежно від того, які платформи використовуються або як вони використовуються, найважливіше пам’ятати, що соціальні мережі не є платформою для просування бізнесу. Це спільнота для вираження особистості, демонстрації цінностей, обміну корисною інформацією та формування людей навколо бренду. Коли люди природно стежать за сторінкою та просувають вміст, не буде потреби в презентаціях. І за допомогою такого підходу можна досягти не лише бізнес-цілей, але й інших нематеріальних цінностей, які перетворюються на повне задоволення потреб бренду.Item Strategic approach to renewable energy development: EU experience(ЦНТУ, 2019) Diatlova, V.; Petryk, І.; Дятлова, В. В.; Петрик, И. В.; Петрик, І. В.The article explores a strategic approach to the development of renewable energy sources in the EU. The main goals and principles in the energy sector are analyzed. The key indicators of the energy sector development are presented. The structure of EU energy resources and the structure of renewable energy sources are reviewed. The experience of the EU countries regarding the development of unconventional energy sources is summarized. The socio-economic implications of the large-scale use of renewable energy are listed. It is recommended to use the experience of the EU in Ukraine and to emphasize on this development strategy of the country, regions, energy industry and enterprises. В статье рассмотрен стратегический подход стран ЕС к развитию возобновляемых источников энергии. Выделены главные цели и принципы развития энергетической сферы. Изучены основные показатели развития энергетики. Проанализирована структура энергетических ресурсов ЕС и возобновляемых источников энергии. Обобщен опыт стран ЕС по развитию альтернативной энергетики. Перечислены социально-экономические преимущества от использования возобновляемых источников энергии. Рекомендуется использовать опыт ЕС в Украине и сделать акцент на этой стратегии развития страны, регионов, энергетического сектора и предприятий. У статті досліджено досвід країн ЄС, заснований на використанні стратегічного підходу до розвитку відновлювальної енергетики. Зазначено, що політика ЄС формується на двох рівнях: національному та інтеграційному, однак в умовах глобалізації світової економіки відбувається також вплив третіх країн. Головними цілями політики ЄС у енергетичній сфері є забезпечення надійного постачання енергоносіїв за доступними цінами, зменшення навантаження на навколишнє середовище завдяки розвитку відновлювальних джерел енергії. Зазначено головні передумови розвитку альтернативної енергетики: екологічні причини, залежність від імпорту енергії, а також її невичерпність, порівняно з нафтою, газом, вугіллям тощо. Обгрунтовано, що Стратегія моделює напрями розвитку для всіх галузей економіки, починаючи від впровадження конкретних технологічних рішень, вимагаючи побічних заходів, таких як сприяння політиці енергоефективності та безвідходній економіці. Відповідно до Стратегії, усі галузі економіки, такі як енергетика, транспорт, будівництво, промисловість, відіграють свою роль у забезпеченні переходу до кліматичного нейтралітету. У зв’язку з цим, найважливішим для енергетичного сектору є досягнення наступних цілей: загальна конкурентоспроможність країн ЄС; розвиток альтернативних джерел енергії; зменшення залежності від імпорту енергоносіїв; наближення законодавства країн-членів ЄС з метою забезпечення функціонування енергетичного ринку; розвиток транс’європейської енергетичної інфраструктури; географічна диверсифікація закордонних поставок, забезпечення їх стабільності та безпеки; впровадження енергозберігаючих технологій та зниження енергоємності у промисловому виробництві. Усі органи управління ЄС беруть участь у розробці та прийнятті рішень в енергетичній політиці. У статті виділено головні принципи енергетичної політики ЄС: принцип недискримінації - означає забезпечення прозорості ситуації на внутрішньому енергетичному ринку, можливість отримання споживачами інформації про рівень цін на енергоносії, а також моніторинг постачання та транзиту енергоресурсів спільноти ЄС; принцип врахування соціального чинника. Це правило є дуже важливим в енергетичній політиці, оскільки вимагає уваги до залежності рівня безробіття в енергетиці від ринкових умов, а також забезпечення безпеки працівників енергетичного сектору; принцип не заподіяння шкоди навколишньому середовищу. Проаналызовано структуру енергетичного балансу ЄС та виявлено, що найбільшу питому вагу займають саме відновлювальні джерела енергії, використання яких збільшується з кожним роком, що свідчить про ефективність політики країн ЄС в енергетичній галузі. Відзначено, що ефект від розвитку відновлюваної енергетики має не лише макроекономічне та регіональне значення, але й впливає на кожну людину. Відновлювані джерела енергії розглядаються як інструмент для забезпечення стійкого, безпечного та гнучкого постачання енергії в умовах постійно мінливих кліматичних та політичних умов. У зв’язку з цим розвиток і поширення технологій відновлюваної енергії відбувається не тільки в ЄС, але і поза його межами. Стратегічний підхід до розвитку альтернативної енергетики потрібно використовувати в Україні та робити акцент на цій стратегії у регіонах, енергетичній галузі, промислових підприємствах. Адже саме завдяки цьому можливо перейти на шлях сталого соціально-економічного та екологічного розвитку, що сприятиме не лише створенню нових робочих місць, покращенню екологічної ситуації, залученню інвестицій та поліпшенню іміджу країни на міжнародному ринку.Item The Concept of Improvement of Human Resources Policy in Cooperation With the Enterprise Strategy in the Context of European Integration Processes(ЦНТУ, 2019) Buhaieva, M.; Liadovska, T.; Бугаева, М. В.; Лядовская, Т. В.; Бугаєва, М. В.; Лядовська, Т. В.The content and consistency of the improvement of the human resources policy in cooperation with the enterprise strategy in the context of European integration processes were proposed. The strategic goals for improving the human resources policyin cooperation with the enterprise strategy were identified. The principles that should be put into practice for implementation of each of the components of the human resources policyin cooperation with the enterprise strategy were considered. The concept of improving the human resources policy in relation to the enterprise strategy was proposed and the stages of its improvement in enterprise strategy were outlined. Представлены содержание и последовательность совершенствования кадровой политики во взаимодействии со стратегией предприятия в условиях интеграционных процессов. Определены стратегические цели совершенствования кадровой политики во взаимодействии со стратегией предприятия. Рассмотрены принципы, которые следует применить на практике для реализации каждой из составляющих кадровой политики во взаимодействии со стратегией предприятия. Предложена концепция совершенствования кадровой политики в отношении стратегии предприятия и намечены этапы ее совершенствования в стратегии деятельности предприятия. Проблема створення ефективної кадрової політики в умовах конкурентних відносин і євроінтеграційних процесах України, для функціонування підприємств різних галузей і напрямів діяльності посідає особливо важливе значення, тому що змінюється роль і значення трудових ресурсів, їх поступова інтеграція до світового співтовариства, характер відношення до праці й умови продажу робочої сили, а також збільшення масштабів трудової міграції. Отже, одним із найважливіших факторів ефективності і конкурентоспроможності окремого підприємства в умовах євроінтеграції української економіки є забезпечення високої якості кадрового потенціалу. Метою статті є розробка концепції вдосконалення кадрової політики підприємства у взаємодії зі стратегією підприємства в умовах євроінтеграційних процесів в Україні. З урахуванням існуючих у науковій літературі поглядів, обгрунтовано, що кадрова політика підприємства - це cукупнicть принципiв, методiв, форм органiзацiйного механiзму з формування, вiдтворення, розвитку та викориcтання перcоналу, cтворення оптимальних умов працi, її мотивацiї та cтимулювання. Визначено стратегічні цілі вдосконалення кадрової політики у взаємодії зі стратегією підприємства. Доведено, що, по-перше, реалізація кадрової політики як складової стратегії підприємства повинна бути спрямована на продуктивність праці на індивідуальному робочому місці, продуктивність колективної праці (дільниці, відділу, підприємства в цілому) та враховувати творчість, раціоналізацію, досвід, відданість філософії підприємства, по-друге, складові кадрової політики у взаємодії зі стратегією підприємства в контексті напрямів її вдосконалення повинні враховувати її орієнтованість на створення передумов підвищення стандартів життя, що сприяє поліпшенню добробуту працівників та конкурентоспроможності підприємства, по-третє, кадрова політика має поєднувати інтереси працівників зі стратегічною місією підприємства та стратегією розвитку підприємства, по-четверте, реалізація кожної зі складових кадрової політики у взаємодії зі стратегією підприємства передбачає виконання певних принципів, що представлені у статті. Запропоновано концепцію вдосконалення кадрової політики у взаємодії зі стратегією підприємства. Обгрунтовано, що концепція вдосконалення кадрової політики підприємства повинна бути тісно пов’язаним зі стратегією розвитку підприємства, а її структурні елементи бути достатньо гнучкими. Це означає, що вона повинна, з одного боку, бути стабільною, оскільки саме зі стабільністю пов’язані певні очікування працівника, з іншого - динамічною, тобто корегуватися в залежності від зміни стратегічних орієнтирів виробничої та економічної ситуації на підприємстві. При цьому важливо, щоб реалізація кадрової політики мала послідовний, випереджаючий та попереджуючий характер, бути новаторською, а не кон’юнктурною. Визначені етапи вдосконалення кадрової політики у стратегії підприємства, які суттєво залежать від впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, її структурних елементів та методів, принципів, а також дієвості концепції вдосконалення кадрової політики у взаємодії зі стратегією підприємства.Item World and Domestic Trends in the Production of Dairy Products(ЦНТУ, 2022) Zapirchenko, L.; Buhaieva, M.; Zbarzhevetska, A.; Запірченко, Л. Д.; Бугаєва, М. В.; Збаржевецька, А. А.In modern economic conditions, the dairy industry, on the one hand, belongs to the complex in both organizational and technological aspects of its components, and on the other hand, it is an industry that remains a leader in animal husbandry. The study is to consider current trends in dairy production, identify areas for increasing milk production in farms and identify practical recommendations for possible transformational changes in farms It is determined that the dairy industry is gaining more importance in the food systems of most countries. The productivity of cows by regions of Ukraine and at the international level in some countries was studied. It was found that the importance of increasing the production of all types of products, especially milk for the development of the livestock industry, and the dairy industry in the agri-food sector to provide the population with wholesome food. Problems that hinder the development of the industry are identified. A number of restraining factors in the development of the dairy industry have been identified, namely: low purchase prices, difficulties with capital construction and modernization of farms and premises due to unprofitable credit policies of financial institutions for farmers, low level of integration of dairy production and processing, low concentration of cows at enterprises, the use of traditional obsolete technologies in the production of raw materials and others. Thus, the dairy industry, both at the state level and worldwide, needs systematic further intensification and development. Reserves for improving the quality of milk, increasing production can be a system of measures to increase milk productivity of cows and reduce the cost of milk production. Leading measures in the future should be innovative approaches to the development of the industry, based on technology, advanced animal feeding systems, modern technical and technological support, the use of IT technologies, breeding and energy and resource conservation. У сучасних умовах господарювання галузь молочного скотарства, з одного боку, належить до складних як в організаційному, так і в технологічному аспектах його складових, а з іншого, це галузь, яка залишається провідною в тваринництві. Дослідження полягає у розгляді сучасних тенденцій розвитку молочного виробництва, визначенні напрямків збільшення виробництва молока в господарствах та визначенні практично значимих рекомендацій стосовно можливих трансформаційних змін в господарствах. Визначено, що молочна галузь набуває більшої вагомості у продовольчих системах більшості країн. Досліджено продуктивність корів за регіонами України та на міжнародному рівні в окремих країнах. Встановлено значення збільшення обсягів виробництва всіх видів продукції, особливо молока для розвитку тваринницької галузі, а молочної промисловості в агропродовольчому секторі для забезпечення населення повноцінними продуктами харчування. Зазначено проблеми, що перешкоджають розвитку галузі. Виділено ряд стримуючих чинників розвитку галузі молочного скотарства, а саме: низький рівень закупівельних цін, труднощі з капітальним будівництвом та модернізацією ферм і приміщень через невигідність кредитної політики фінансових установ для аграріїв, низький рівень інтеграції виробництва та переробки молочної продукції, невисока концентрація поголів’я корів на підприємствах, використання традиційних застарілих технологій у виробництві сировини та інші. Отже, галузь молочного скотарства як на рівні держави, так і на світовому потребує систематичної подальшої інтенсифікації та розвитку. Резервами щодо поліпшення якості молока, нарощування обсягів виробництва може бути система заходів щодо підвищення молочної продуктивності корів та зниження собівартості виробництва молока. Провідними заходами на перспективу мають бути інноваційні підходи до розвитку галузі, в основі яких технології, прогресивні системи годівлі тварин, сучасне техніко-технологічне забезпечення, використання ІТ-технологій, селекційно-племінна робота та енерго- і ресурсозбереження.Item Адаптивне управління українського ритейлу до реалій споживача(ЦНТУ, 2023) Жовновач, Р. І.; Нідзельський, В. П.; Тарасов, В. Г.; Вірієнко, І. С.; Zhovnovach, R.; Nidzelsky, V.; Tarasov, V.; Viriienko, I.Стаття присвячена проблемі адаптивного управління українського ритейлу до реалій споживачів в умовах воєнного стану. Досліджено стан та виокремлено основні виклики, з якими зіткнувся український ритейл за складних умов російсько-української війни, серед яких: економічна нестабільність, втрата частини торговельних підприємств, обмеження фінансових ресурсів, руйнація інфраструктури, скорочення товарного асортименту торгівельних мереж, зміна рельєфу ритейлу, брак персоналу, зміна споживчих пріоритетів. The article addresses the issue of adaptive management of Ukrainian retail to consumer realities in the conditions of a state of war. The state of Ukrainian retail under the challenging circumstances of the Russian Ukrainian war has been investigated, and the main challenges it has faced include economic instability, loss of trade enterprises, limited financial resources, infrastructure destruction, reduction of product assortment in retail chains, changes in the retail landscape, staff shortage, and shifting consumer priorities.Item Алгоритм антикризового управління підприємства(ЦНТУ, 2021) Шаранов, Р. С.; Sharanov, R.Статтю присвячено дослідженню процесу антикризового управління підприємства. З’ясовано, що протягом останніх років велика кількість підприємств в Україні отримують збитки, що пов’язано як з внутрішніми проблемами в країні, так і з появою нової короновірусної кризи. Запропоновано алгоритм антикризового управління підприємства, який враховує особливості діяльності малих, середніх та великих суб’єктів господарювання. Зазначено практичну значимість наведеного алгоритму, що полягає у завчасному виявленні та послідовному подоланні проблем у діяльності вітчизняних підприємств у нестабільному економічному середовищі. The article devotes to the study of the enterprise crisis management process. In recent years, a large number of enterprises in Ukraine have suffered losses. This result related to both the internal problems in the country and the emergence of a new coronavirus crisis. Thus, in the conditions of unstable development of both world and domestic economy, the formation of the crisis management system is important for enterprises. Thus, the enterprise crisis management algorithm offered, which takes into account the peculiarities of the activity of small, medium and large business entities. The algorithm consists of the following stages: diagnostics of the business entity (small, medium, large), determining the crisis and its causes, developing a strategy to eliminate the threat, developing crisis measures to eliminate the threat, implementation of selected measures and monitoring their implementation, identifying the reasons for the ineffectiveness of measures (in case of overcoming the crisis) and eliminating the threat. There is a significant difference in crisis management between different businesses at the diagnostic stage. For small businesses, the diagnosis consists of assessing revenue, profitability, working capital. Diagnosis of medium-sized enterprises should be comprehensive and cover all areas of enterprise activity. Diagnosis of large enterprises consists of both comprehensive diagnostics and models for assessing the level of bankruptcy. Crisis management strategies and measures for small, medium and large businesses are common; however, the choice should take into account the possibility of their implementation in a particular enterprise. Depending on the stage of the crisis, the recommended strategies and crisis management measures. In consequence of the proposed algorithm, the company will be able to timely identify and overcome threats, and ensure continuous monitoring of its activities. It was indicated the practical significance of the above algorithm, which consists in early detection and consistent overcoming of problems in the activity of domestic enterprises in an unstable economic environment.Item Аналіз альтернативності процедур публічних закупівель для фінансування державних програм(ЦНТУ, 2019) Дрозд, І. К.; Письменна, М. С.; Дрозд, И. К.; Письменная, М. С.; Drozd, І.; Pysmenna, М.У статті узагальнені міжнародні та вітчизняні підходи до нормування процедур публічних закупівель за їх різновидами. Проаналізовано кількісні показники динаміки процедур закупівель в розрізі конкурентних та неконкурентних процедур державних замовників, визначено динаміку вартісних показників процедур закупівель. Виконано розмежування даного показника в межах досліджуваного періоду за видами процедур. Застосований розрахунок результативності процедур закупівель з використанням планового показника очікуваної вартості публічних закупівель. Запропоновані напрямки удосконалення аналізу публічних закупівель через оцінку альтернативних процедур з точки зору їх результативності. В статье обобщены международные и отечественные подходы к нормированию процедур публичных закупок по их разновидностям. Проанализированы количественные показатели динамики процедур закупок в разрезе конкурентных и неконкурентных процедур государственных заказчиков, определена динамика стоимостных показателей процедур закупок. Проведено разграничение данного показателя в пределах исследуемого периода по видам процедур. Применен расчет результативности процедур закупок с использованием планового показателя ожидаемой стоимости публичных закупок. Предложены направления совершенствования анализа публичных закупок путем оценки альтернативных процедур с точки зрения их результативности. Public procurement constitutes a significant part of the state budget expenditures of the public sector institutions. The issue of efficient use of money is related to the economical use of funds for the public procurement needs of the customer. Therefore, the purpose of this paper is to study the effectiveness of public procurement procedures by type, which will serve as the basis for the choice of alternative management decisions at the stage of planning the spending of the budgetary institution’s funds for their effective use. The results of the study are intended to provide greater transparency in public procurement activities. The task of choosing the acceptable procurement procedures, both in terms of legislation and for the purpose of economical use of funds, is relevant for the customers’ financial management. The study of the public procurement procedures’ alternatives was based on the research of their application practice in 2013-2018. The analysis of quantitative and cost indicators of procurement procedures under separate procedures: open bidding, two-stage bidding/competitive dialogue, requests for bids, pre-qualification of participants, and negotiated procurement procedure. The calculation of the procurement procedures efficiency is applied using the planned value of the expected value of public procurement. Directions to improve the public procurement analysis through alternative procedures evaluation in terms of their effectiveness are suggested. We used the conducted procurement procedures in accordance with the legally approved procedure for their application as a quantitative indicator of the procurement procedures evaluation. Incomplete or canceled procedures were excluded from the quantitative estimates for all periods studied. It is established that the vast majority of purchases were made through open auctions. We have used the amounts of contracts concluded as a result of successful procurement procedures to study the cost characteristics of procurement procedures.Value fluctuations have been established over the study period, which is explained by significant changes in the legislation regarding the regulation of the obligation to conduct procurement through tendering procedures. Therefore, the problem of analyzing the public procurement procedures alternatives is suggested to be solved by directing the organization of the expected value of procurement by those procedures, which allow obtaining the highest cost savings due to tendering on the electronic procurement system and achieving the goal of procurement through the optimal price/quality ratio.