МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Технологія проектування програмних систем Методичні вказівки до виконання самостійних робіт з елементами кредитно – модульної системи організації навчального процесу для студентів денної форми навчання за напрямом підготовки 7.050102.01, 8.05010201 «Комп’ютерні системи та мережі» 7.050102.02, 8.05010202 «Системне програмування» Укладачі: Доцент Смірнов В.В. Ст. викладач Смірнова Н.В. Кіровоград 2013 © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 2 Технологія проектування програмних систем: Методичні вказівки до виконання самостійних робіт для студентів денної форми навчання за напрямом підготовки 7.050102.01, 8.050102.01 «Комп’ютерні системи та мережі», 7.050102.02, 8.050102.02 «Системне програмування» / Укл.: / Смірнов В.В., Смірнова Н.В. – Кіровоград: КНТУ, 2013. – 29 с. Затверджено на засіданні кафедри ПЗ: 11 вересня 2013 р. протокол № 2; 17 вересня 2014 р., протокол № 4. Укладачі: Смірнов Володимир Вікторович, к.т.н., доцент кафедри ПЗ, Смірнова Наталія Володимирівна, к.т.н., старший викладач кафедри ПЗ. Для студентів денної форми навчання, що вивчають навчальну дисципліну “Технологія проектування програмних систем” за напрямом підготовки 7.050102.01, 8.050102.01 «Комп’ютерні системи та мережі», 7.050102.02, 8.050102.02 «Системне програмування». © / В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова 2013 © / КНТУ, кафедра “ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 3 Вступ У сучасний період затребувані високий рівень знань, академічна і соціальна мобільність, професіоналізм фахівців, готовність до самоосвіти та самовдосконаленню. У зв'язку із цим повинні змінитися підходи до планування, організації навчально – виховної роботи, у тому числі і самостійної роботи студентів. Насамперед, це стосується зміни характеру та змісту навчального процесу, переносу акценту на самостійний вид діяльності, який є не просто самоціллю, а засобом досягнення глибоких і міцних знань, інструментом формування в студентів активності та самостійності. Метою методичних рекомендацій є підвищення ефективності навчального процесу, у тому числі завдяки самостійній роботі, у якій студент стає активним суб'єктом навчання, що означає: - здатність займати у навчанні активну позицію; - готовність мобілізувати інтелектуальні і вольові зусилля для досягнення навчальних цілей; - уміння проектувати, планувати і прогнозувати навчальну діяльність; - звичку ініціювати свою пізнавальну діяльність на основі внутрішньої позитивної мотивації; - усвідомлення своїх потенційних навчальних можливостей і психологічну готовність скласти програму дій по саморозвитку. © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 4 1. Мета та завдання навчальної дисципліни Мета навчальної дисципліни полягає в придбанні досконалих знань в області розробки та проектування сучасного програмного забезпечення і програмних систем з використанням сучасних технологій. Завдання навчальної дисципліни: - вивчення процесу розробки програмного забезпечення програмних систем; - аналіз встановлення і специфікація вимог до програмної системи; - заглиблений аналіз та обґрунтування основ проектування систем; - проектування користувальницького інтерфейсу; - проектування баз даних, програм і транзакцій; - тестування і керування змінами. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - процес розробки програмного забезпечення; - специфікацію вимог до програмної системи; - методі проектування систем; вміти: - проводити процес розробки програмного забезпечення; - проводити аналіз специфікації вимог до програмної системи; - проводити заглиблений аналіз та обґрунтування методів проектування систем; - проектувати користувальницький інтерфейс; - проектувати бази даних, програми і транзакції. © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 5 Теми самостійної роботи Для опанування матеріалу дисципліни «Технологія проектування програмних систем» окрім лекційних та лабораторних занять, тобто аудиторного навантаження, значна увага приділяється самостійній роботі. До основних видів самостійної роботи студента відносимо: 1. Вивчення лекційного матеріалу. 2. Робота з літературними джерелами. 3. Розв’язання практичних задач за індивідуальними варіантами. 4. Підготовка до модульних, підсумкового контролю, заліку (денна форма навчання) 5. Виконання курсової роботи для денної форми навчання. Розподіл навчального часу самостійної роботи студента № з/п Назва теми денна форма заочна форма 1 Процес розробки програмних систем 8 8 2 Підстави аналізу вимог 8 8 3 Встановлення вимог 8 8 4 Принципи специфікації вимог 8 8 5 Системне проектування 8 9 6 Проектування баз даних 8 10 7 Проектування програмної системи 10 10 8 Тестування і керування змінами 10 10 Всього 68 71 © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 6 Теми самостійної роботи студента Змістовий модуль 1 Процес розробки програмних систем. Підстави аналізу вимог. Встановлення вимог. Тема 1.1. Процес розробки програмних систем. - Стандарт ISO 9000 - UML - CASE-засоби та удосконалення процесу - Планування розробки системи - Підхід SWOT - Підхід VCM - Підхід BPR - Підхід ISA - Системи для трьох рівнів керування - Етапи життєвого циклу програмного забезпечення - Планування проекту протягом життєвого циклу ПЗ Тема 1.2. Підстави аналізу вимог - Основи об'єктної технології - Аналіз об’єктів - Моделювання прецедентів - Моделювання видів діяльності - Моделювання класів - Моделювання взаємодій - Діаграма станів Тема 1.3. Встановлення вимог - Принципи встановлення вимог - Виявлення вимог - Прототипування - Спільна розробка додатків (JAD-метод) - Системні сервіси - Системні обмеження Змістовий модуль 2 Принципи специфікації вимог. Системне проектування. Проектування баз даних. Тема 2.1. Принципи специфікації вимог - Специфікації вимог - Специфікації станів - Моделювання класів - Виявлення класів © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 7 - Підхід на основі використання іменних груп - Підхід на основі використання загальних шаблонів для класів - Підхід на основі використання прецедентів - Комплексний підхід Тема 2.2. Системне проектування - Архітектура програмного забезпечення - Розподілена архітектура - Триланкова архітектура - Рівні BCED - Стратегія повторного використання - Компоненти - Діаграма компонентів - Розгортання. Реалізація Web-додатків - Проект розгортання - Розгортання Web-додатків Тема 2.3. Проектування баз даних - Рівень постійних об'єктів бази даних - Моделі даних - Відображення об'єктів у базу даних - Модель об'єктної бази даних - Об'єктно-реляційна модель бази даних - Модель реляційної бази даних - Елементарні типи моделі РБД - Реляційні таблиці Змістовий модуль 3 Проектування програмної системи. Тестування і керування змінами Тема 3.1. Проектування програмної системи - Зв'язність та ув'язування класів - Види ув'язування класів - Закон Деметра - Методи відкриття доступу - Динамічна класифікація і зв'язність класів зі змішаними екземплярами - Проектування клієнт-серверних кооперативних взаємодій - Збережені процедури - Тригери - Проектування транзакцій - Короткі транзакції - Рівні ізольованості - Автоматичне відновлення - Програмувальне відновлення - Крапка збереження © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 8 - Тригерний відкат Тема 3.2. Тестування і керування змінами - Тестування системних сервісів - Наскрізний контроль - Інспекція - Тестування відносно специфікації - Тестування відносно програмного коду - Тестування системних обмежень - Тестування користувальницького інтерфейсу - Тестування баз даних - Тестування авторизації - Тестування загальних обмежень - Документація по тестуванню і керуванню змінами © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 9 Індивідуальні завдання Для студентів очної форми навчання передбачено виконання iндивідуальних завдань за індивідуальним варіантом (Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Технологія проектування програмних систем» для очної форми навчання). Метою виконання iндивідуальних завдань студентами є оволодіння практичними навиками розв’язання завдань. № Теми індивідуальної роботи (теми рефератів) Змістовий модуль 1 1. Індивідуальне завдання 1: Процес розробки програмних систем. 1. Дати короткий огляд процесу розробки програмних систем 2. Розглянути наступні пункти: Стандарт ISO 9000. UML.CASE-засоби та удосконалення процесу. Планування розробки системи. Підхід SWOT. Підхід VCM. Підхід BPR. Підхід ISA. 3. Дати короткі рекомендації по плануванню проекту протягом життєвого циклу ПЗ 4. Висновки. 2. Індивідуальне завдання 2: Підстави аналізу вимог 1. Дати короткий огляд підстав аналізу вимог 2. Розглянути наступні пункти: Основи об'єктної технології. Аналіз об’єктів. Моделювання прецедентів. Моделювання видів діяльності. 3. Дати короткі рекомендації з моделюванню класів, моделюванню взаємодій та діаграми станів. 4. Висновки. © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 10 3. Індивідуальне завдання 3: Встановлення вимог 1. Дати короткий огляд встановлення вимог 2. Розглянути наступні пункти: Принципи встановлення вимог. Виявлення вимог. Прототипування. 3. Дати короткі рекомендації по спільній розробці додатків (JAD-метод) та системних сервісів. 4. Висновки. Змістовий модуль 2 4. Індивідуальне завдання 4: Принципи специфікації вимог 1. Дати короткий огляд принципів специфікації вимог 2. Розглянути наступні пункти: Специфікації вимог. Специфікації станів. Моделювання класів. Виявлення класів. Підхід на основі використання іменних груп. 3. Дати короткі рекомендації по використанню підходу на основі використання загальних шаблонів для класів, підходу на основі використання прецедентів та комплексного підходу. 4. Висновки. 5. Індивідуальне завдання 5: Системне проектування 1. Дати короткий огляд системного проектування 2. Розглянути наступні пункти: Розподілена архітектура. Триланкова архітектура. Рівні BCED. Стратегія повторного використання. Компоненти. Діаграма компонентів. 3. Дати короткі рекомендації з реалізації Web-додатків, проекту розгортання та розгортання Web-додатків. 4. Висновки. 6. Індивідуальне завдання 6: Проектування баз даних 1. Дати короткий огляд проектування баз даних © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 11 2. Розглянути наступні пункти: Рівень постійних об'єктів бази даних. Моделі даних. Відображення об'єктів у базу даних. Модель об'єктної бази даних. Об'єктно-реляційна модель бази даних. Модель реляційної бази даних. Елементарні типи моделі РБД. Реляційні таблиці. 3. Дати короткі рекомендації по використанню моделі реляційної бази даних. 4. Висновки. Змістовий модуль 3 7. Індивідуальне завдання 7: Проектування програмної системи 1. Дати короткий огляд проектування програмної системи 2. Розглянути наступні пункти: Зв'язність і ув'язування класів. Види ув'язування класів. Закон Деметра. Методи відкриття доступу. Динамічна класифікація і зв'язність класів зі змішаними екземплярами. Проектування клієнт-серверних кооперативних взаємодій. 3. Дати короткі рекомендації по проектуванню програмної системи 4. Висновки. 8. Індивідуальне завдання 8: Тестування і керування змінами 1. Дати короткий огляд тестування і керування змінами 2. Розглянути наступні пункти: Тестування системних сервісів. Наскрізний контроль. Інспекція. Тестування відносно специфікації. Тестування відносно програмного коду. Тестування системних обмежень. Тестування користувальницького інтерфейсу. 3. Дати короткі рекомендації з тестування баз даних.. 4. Висновки. 9 Підготовка до виступів на конференціях, виконання наукових досліджень та участь у олімпіадах © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 12 Питання для самоконтролю 1. Планування розробки системи 2. Планування проекту протягом життєвого циклу ПЗ 3. Підхід SWOT 4. Проектування клієнт-серверних кооперативних взаємодій 5. Проектування транзакцій 6. Програмування баз даних 7. Підхід на основі використання прецедентів 8. Підхід на основі використання іменних груп 9. Підхід на основі використання загальних шаблонів для класів 10. Прототипування 11. Принципи встановлення вимог 12. Поясніть різницю між етапами визначення вимог і розробки специфікації. 13. Поясніть взаємозв'язок двох етапів проектування (архітектурне проектування і деталізоване проектування) з першими двома етапами життєвого циклу — етапом визначення вимог і етапом розробки специфікації. 14. Поясніть, у чому складається розходження між розподіленою системою обробки і розподіленою системою баз даних. 15. Поясніть, у чому полягають основні розходження чотирьох підходів до виявлення класів. 16. CASE-засоби та удосконалювання процесу 17. Системи для трьох рівнів керування 18. Стратегія повторного використання 19. Специфікації вимог 20. Специфікації станів 21. Спільна розробка додатків (JAD-метод) 22. Системні сервиси 23. Суб'єкти 24. Етапи життєвого циклу програмного забезпечення 25. Етап встановлення вимог © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 13 26. Етап специфікації вимог 27. Етап проектування архітектури 28. Етап деталізованого проектування 29. Етап реалізації 30. Елементарні типи моделі РБД 31. Основи об'єктної технології 32. Об'єктно-реляційна модель бази даних 33. Опишіть види блокувань при песимістичному керуванні паралельністю. 34. Моделювання аналізу 35. Модель об'єктної бази даних 36. Моделі даних 37. Моделювання класів 38. Моделювання прецедентів 39. Моделювання видів діяльності 40. Динамічна класифікація і связность класів зі змішаними кземплярами 41. Діаграми прецедентів та документування прецедентів 42. Діаграма видів діяльності 43. Динамічна класифікація і зв'язність класів зі змішаними екземплярами 44. Зв'язність і ув'язування класів 45. Збережені процедури 46. Закон Деметра 47. Реляційні таблиці 48. Рівень постійних об'єктів бази даних 49. Реалізація Web-додатків 50. Рівні BCED 51. Реінжинирінг бізнес-процесів (BPR) проводить ясне розходження між 52. бізнес-процесом і бізнес-функцією. У чому полягає це розходження? 53. Виявлення вимог 54. Відображення об'єктів у базу даних 55. Тестування відносно специфікації 56. Триланкова архітектура © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 14 57. Традиційні методи виявлення вимог 58. Комплексний підхід 59. Коротко опишіть види блокувань при песимістичному керуванні паралельністю. 60. Коротко опишіть п'ять рівнів SQL-інтерфейсів. 61. Архітектура програмного забезпечення 62. Що таке крапка збереження? Як її можна використовувати при проектуванні програми? 63. Що таке відношення з'єднання? 64. Що таке триланкова архітектура? У чому її переваги і недоліки? 65. Що таке домінантний клас? 66. Які дії можливі у відповідь на відправлений запит на зміни? 67. Які об'єкти можуть виступати як цільові об'єкти для повідомлень відповідно до закону Деметра? 68. Який вплив на проектування роблять принципи, зв'язані зі связностью та ув'язуванням? 69. Які розходження між об'єктною і реляцийной моделлю БД? 70. Які основні причини зрушення від структурного підходу до проектування объектно-ориентированному? 71. Які принципи встановлення вимог? 72. У чому перевага виклику з клієнтської програми збереженої процедури в порівнянні з SQL-запитом, що пересилається базі даних? Чи існують ситуації, при яких ми змушені використовувати SQL-запит замість виклику вилученої процедури? 73. У чому перевага виклику з клієнтської програми збереженої процедури в порівнянні з SQL-запитом, що пересилається базі даних? Чи існують ситуації, при яких ми змушені використовувати SQL-запит замість виклику вилученої процедури? 74. У чому полягає сутність підходу на основі використання загальних шаблонів для класів? 75. Чому розуміння методу ISA (архітектура інформаційної системи) важливо для системної розробки? © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 15 Шкала оцінювання: національна та ECTS Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсової роботи 90 – 100 А відмінно 82-89 В добре 74-81 С 64-73 D задовільно 60-63 Е 35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання 0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни © В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова, КНТУ, 2013 16 Види самостійної роботи студентів Репродуктивна самостійна робота Самостійне прочитання, перегляд, конспектування навчальної літератури, прослуховування лекцій, магнітофонних записів, завчання, переказ, запам'ятовування, Інтернет-ресурси, повторення навчального матеріалу та ін. Пізнавально- пошукова самостійна робота Підготовка повідомлень, доповідей, виступів на семінарських і практичних заняттях, добір літератури по дисциплінарних проблемах, написання рефератів, контрольних, курсових робіт і ін. Творча самостійна робота Написання рефератів, наукових статей, участь у науково - дослідницькій роботі, підготовка дипломної роботи (проекту). Виконання спеціальних завдань і ін., участь у студентській науковій конференції. Організація і контроль самостійної роботи Для успішного виконання самостійної роботи студентів необхідне планування і контроль з боку викладачів. Аудиторна самостійна робота виконується студентами на лекціях, семінарських заняттях, і, отже, викладач повинен заздалегідь вибудувати систему самостійної роботи, враховуючи всі її форми, мети, відбираючи навчальну і наукову інформацію та засоби (методичних) комунікацій, продумуючи роль студента в цьому процесі та своя участь в ньому. Питання для самостійної роботи студентів, зазначені в робочій програмі дисципліни, пропонуються викладачами на початку вивчення дисципліни. Студенти мають право вибирати теми, що додатково цікавлять, для самостійної роботи. Зміст діяльності викладача і студента при виконанні самостійної роботи представлений у таблиці. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 17 Самостійна робота Основні характеристики Діяльність студентів Ціль виконання СР - Розуміє і приймає мету СР як особистісно значущу - ознайомлюється з вимогами до СР Мотивація - Формує власну пізнавальну потребу у виконанні СР; - формує установку і приймає рішення щодо виконання СР Керування На основі володіння узагальненим прийомом сам здійснює управління СР (проектує, планує, раціонально розподіляє час і т.д.) Контроль і корекція виконання СР - Здійснює поточний операційний самоконтроль за ходом виконання СР; - Виявляє, аналізує і виправляє допущені помилки та вносить корективи в роботу, відстежує хід виконання СР; - Веде пошук оптимальних способів виконання СР; - Здійснює рефлексивне відношення до власної діяльності; - Здійснює підсумковий самоконтроль результату СР Оцінка - На основі співвіднесення результату з метою дає самооцінку СР, своїм пізнавальним можливостям, здібностям і якостям © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 18 Не применшуючи значення аудиторної самостійної роботи, у даних методичних рекомендаціях акцентується увага на проблемах, пов'язаних з позааудиторною самостійною роботою і її організацією. Позааудиторна самостійна робота студентів (далі самостійна робота) – планована навчальна, учбово-дослідницька, науково-дослідницька діяльність студентів, здійснювана у позааудиторний час за завданням і при методичнім керівництві викладача, але без його особистої участі. Вона містить у собі: - підготовку до аудиторних занять (лекціям, практичним, семінарським, лабораторним роботам і ін.) і виконання відповідних завдань; - самостійну роботу над окремими темами навчальних дисциплін відповідно до учбово-тематичних планів; - написання рефератів, доповідей; - підготовку до всіх видів практики і виконання передбачених ними завдань; - виконання письмових контрольних і курсових робіт; - підготовку до всіх видів контрольних випробувань, у тому числі до комплексних іспитів і залікам; - підготовку до підсумкової державної атестації, у тому числі виконання випускний кваліфікаційної (дипломної) роботи (проекту); - роботу в студентських наукових суспільствах, кружках, семінарах та ін.; - участь у роботі факультативів, семінарів і т.п.; - участь у науковій і науково-методичній роботі кафедри; - участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах і т.п.; - інші види діяльності, організовуваній і здійснюваної вузом, факультетом або кафедрою. Виконання будь-якого виду самостійної роботи припускає проходження студентами наступних етапів: - визначення мети самостійної роботи; © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 19 - конкретизація пізнавальної (проблемної або практичної) роботи; - самооцінка готовності до самостійної роботи з розв'язку поставленої або обраного завдання; - вибір адекватного способу дій, що веде до розв'язку завдання (вибір шляхів і засобів для її розв'язку); - планування (самостійно або за допомогою викладача) самостійної роботи з розв'язку завдання; - реалізація програми виконання самостійної роботи. Методичні поради і рекомендації до завдань Усі типи завдань, виконуваних студентами, у тому числі в процесі самостійної роботи, так чи інакше містять установку на набуття і закріплення певного обсягу знань, а також на формування в рамках цих знань деяких навичок розумових операцій - вміння оцінювати, аналізувати, порівнювати, коментувати і т.д. Деякі завдання вимагають пояснення: 1. Прокоментувати висловлення - пояснити, яка ідея укладена в уривку, про яку позицію її автора вона свідчить. 2. Зрівняти – виявити подібність і відмінність позицій по певних ознаках. 3. Обґрунтувати один з декількох запропонованих варіантів відповіді – привести аргументи на користь правильності обраного варіанта відповіді й указати, у чому помилковість інших варіантів. 4. Аргументувати (обґрунтувати, довести, пояснити) відповідь – значить: а) виправдати (спростувати) деяку точку зору; б) обґрунтувати свою точку зору, опираючись на теоретичні або практичні узагальнення, дані і т.д. 5. Провести аналіз – розкласти досліджувані явища на складові частини, зіставити їх з метою виявлення в них істотного, необхідного й визначального. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 20 6. Тезисно викласти ідею, концепцію, теорію – використовуючи матеріал навчальних посібників і іншої літератури, коротко, але не на шкоду змісту сформулювати основні положення навчання. 7. Дати характеристику, охарактеризувати явища – значить назвати істотні, необхідні ознаки якого-небудь явища (положення якої-небудь теорії) і виявити особливості. 8. Зобразити схематично – значить розкрити зміст відповіді у вигляді таблиці, малюнка, діаграми й інших графічних форм. Робота з літературою Важливою складовою самостійної підготовки є робота з літературою до всіх видів занять: лабораторним, семінарським, практичним, при підготовці до заліків, іспитів, тестування, участі в наукових конференціях. Уміння працювати з літературою означає навчитися осмислено користуватися джерелами. Перш ніж приступитися до освоєння наукової літератури, рекомендується читання підручників і навчальних посібників. Існує кілька методів роботи з літературою. Один з них – найвідоміший – метод повторення: прочитаний текст можна завчити напам'ять. Просте повторення впливає на пам'ять механічно й поверхово. Отримані таким шляхом відомості легко забуваються. Щоб ґрунтовно обробити інформацію й закодувати її для зберігання, важливо зробити цілий ряд розумових операцій: - прокоментувати нові дані; - оцінити їхнє значення; - поставити питання; - зіставити отримані відомості з раніше відомими. Для поліпшення обробки інформації дуже важливо встановлювати осмислені зв'язки, структурувати нові відомості. Вивчення наукової, навчальної та іншої літератури вимагає ведення робочих записів. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 21 Форма записів може бути досить різноманітною: простий або розгорнутий план, тези, цитати, конспект. План – першооснова, каркас якої-небудь письмової роботи викладу, що визначають послідовність, матеріалу. План є найбільш короткою і тому самою доступною та розповсюдженою формою записів змісту вихідного джерела інформації. По суті, це перелік основних питань, розглянутих у джерелі. План може бути простим і розгорнутим. Їхня відмінність полягає в ступені деталізації змісту і, відповідно, в обсязі. Перевага плану полягає в наступному. - По-перше, план дозволяє щонайкраще усвідомити логіку думки автора, спрощує розуміння головних моментів добутку. - По-друге, план дозволяє швидко і глибоко проникнути в сутність побудови добутку і, отже, набагато легше орієнтуватися в його змісті. - По-третє, план дозволяє – при наступному поверненні до нього – швидше звичайного згадати прочитане. - По-четверте, за допомогою плану набагато зручніше відшукувати в джерелі потрібні місця, факти, цитати і т.д. Виписки – невеликі фрагменти тексту (неповні і повні пропозиції, окремі абзаци, а також дослівні і близькі до дослівних запису про факти, що викладаються в ньому), що містять у собі квінтесенцію змісту прочитаного. Виписки являють собою більш складну форму записів змісту вихідного джерела інформації. По суті, виписки – не що інше, як цитати, запозичені з тексту. Виписки дозволяють у концентрованій формі і з максимальною точністю відтворити в довільному (частіше послідовному) порядку найбільш важливі думки автора, статистичні і даталогічни відомості. В окремих випадках цілком припустимо заміняти цитування викладом, близьким до дослівного. Тези – стислий виклад змісту вивченого матеріалу в стверджувальній формі. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 22 Відмінність тез від звичайних виписок полягає в наступному. - По-перше, тезам властивий значно більш високий ступінь концентрації матеріалу. - По-друге, у тезах відзначається перевага висновків над загальними міркуваннями. - По-третє, найчастіше тези записуються близько до оригінального тексту, тобто без використання прямого цитування. Виходячи зі сказаного, неважко виявити основну перевагу тез: вони незамінні для підготовки глибокої та всебічної аргументації письмової роботи будь-якої складності, а також для підготовки виступів на захисті, доповідей та ін. Анотація – короткий виклад основного змісту вихідного джерела інформації, що дає про нього узагальнене представлення. До написання анотацій прибігають у тих випадках, коли справжня цінність і придатність вихідного джерела інформації виконавцеві письмової роботи остаточно неясна, але в той же час про нього необхідно залишити короткий запис із узагальнюючою характеристикою. Для зазначеної мети й використовується анотація. Характерною рисою анотації поряд зі стислістю й узагальненістю її змісту є й те, що пишеться анотація завжди після того, як (хоча б попередньо) завершене ознайомлення зі змістом вихідного джерела інформації. Крім того, пишеться анотація майже винятково своїми словами й лише у вкрай рідких випадках містить у собі невеликі витримки оригінального тексту. Резюме – коротка оцінка вивченого змісту вихідного джерела інформації, отримана, насамперед, на основі висновків, що втримуються в ньому. Резюме досить подібно по своїй суті з анотацією. Однак, на відміну від останньої, текст резюме концентрує в собі дані не з основного змісту вихідного джерела інформації, а з його заключної частини, насамперед висновків. Але, як і у випадку з анотацією, резюме викладається своїми словами – витримки з оригінального тексту в ньому практично не зустрічаються. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 23 Конспект – складний запис змісту вихідного тексту, що включає в себе запозичення (цитати) найбільш примітних місць у комбінації із планом джерела, а також стислий аналіз записаного матеріалу і висновки по ньому. Для роботи над конспектом випливає: - визначити структуру конспектуємого матеріалу, чому значною мірою сприяє письмове ведення плану по ходу вивчення оригінального тексту; - у відповідності зі структурою конспекту зробити відбір і наступний запис найбільш істотного змісту оригінального тексту - у формі цитат або у викладі, близькому до оригіналу; - виконати аналіз записів і на його основі – доповнення записів власними зауваженнями, міркуваннями, "фактурою", запозиченої з інших джерел і т.п. (розташовувати все це прямує на полях зошита для записів або на окремих аркушах-вкладках); - завершити формулювання і запис висновків по кожній із частин оригінального тексту, а також загальних висновків. Систематизація вивчених джерел дозволяє підвищити ефективність їх аналізу та узагальнення. Підсумком цієї роботи повинна стати логічно вибудувана система відомостей по суті досліджуваного питання. Необхідно із усього матеріалу виділити існуючі точки зору на проблему, проаналізувати їх, зрівняти, дати їм оцінку. До речі, цій процедурі повинні зазнати й матеріали з Інтернету щоб уникнути механічного скачування готових текстів. У записах і конспектах студентові дуже важливо вказувати назви джерел, авторів, рік видання. Це організує його, а головне, знадобиться в наступному навчанні. Безумовно, студент повинен брати за правило активно працювати з літературою в інших, бібліотеках, використовуючи, у тому числі, їх комп'ютерні можливості (електронна бібліотека в мережі Інтернет). © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 24 Реферат Реферат – короткий виклад змісту документа або його частини, наукової роботи, що включає основні фактичні відомості і висновки, необхідні для первісного ознайомлення із джерелами і визначення доцільності звертання до них. Сучасні вимоги до реферату – точність і об'єктивність у передачі відомостей, повнота відображення основних елементів як по змісту, так і за формою. Ціль реферату - не тільки повідомити про зміст роботи, але і дати представлення про знову виниклі проблеми відповідної галузі науки. У навчальному процесі реферат являє собою короткий виклад у письмовій формі або у формі публічної доповіді змісту книги, навчання, наукового дослідження й т.п. Інакше кажучи, це доповідь на певну тему, що висвітлює її питання на основі огляду літератури та інших джерел. Реферати в рамках навчального процесу у вузі оцінюються по наступним основним критеріями: - актуальність змісту, високий теоретичний рівень, глибина і повнота аналізу фактів, явищ, проблем, що ставляться до теми; - інформаційна насиченість, новизна, оригінальність викладу питань; - простота і дохідливість викладу; - структурна організованість, логічність, граматична правильність і стилістична виразність; - переконливість, аргументованість, практична значимість і теоретична обґрунтованість пропозицій і висновків. Складання списку використаної літератури. Відповідно до вимог, пропонованих до реферату, доповіді, необхідно скласти список літератури, використаної в роботі над ним. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 25 Основні етапи роботи над рефератом В організаційному плані написання реферату - процес, розподілений у часі по етапах. Усі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і заключний. Підготовчий етап містить у собі пошуки літератури по певній темі з використанням різних бібліографічних джерел; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для наступної роботи з теми. Виконавський етап містить у собі читання книг (інших джерел), ведення записів прочитаного. Заключний етап містить у собі обробку наявних матеріалів і написання реферату, складання списку використаної літератури. Написання реферату. Визначений список літератури по темі реферату. Вивчена історія питання по різних джерелах, складені виписки, довідки, плани, тези, конспекти. Первісне завдання даного етапу - систематизація і переробка знань. Систематизувати отриманий матеріал - значить привести його в певний порядок, який відповідав би наміченому плану роботи. Структура реферату Вступ Вступ - це вступна частина реферату, що випереджає текст. Він повинне містити наступні елементи: а) дуже короткий аналіз наукових, експериментальних або практичних досягнень у тій області, якої присвячений реферат; б) загальний огляд опублікованих робіт, розглянутих у рефераті; в) мета даної роботи; г) завдання, що вимагають розв'язки. Обсяг вступу при обсязі реферату 10-15 може становити одну сторінку. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 26 Основна частина . В основній частині реферату студент дає письмовий виклад матеріалу за запропонованим планом, використовуючи матеріал із джерел. У цьому розділі роботи формулюються основні поняття, їх зміст, підходи до аналізу, що існують у літературі, точки зору на суть проблеми, її характеристики. Відповідно до поставленого завдання робляться висновки і узагальнення. Дуже важливо не повторювати, не копіювати стиль джерел, а виробити свій власний, який відповідає характеру матеріалу. Висновок Висновок підбиває підсумок роботи. Він може включати повтор основних тез роботи, щоб акцентувати на них увага читачів (слухачів), містити загальний висновок, до якого прийшов автор реферату, пропозиції по подальшій науковій розробці питання й т.п. Тут уже ніякі конкретні випадки, факти, цифри не аналізуються. Висновок за обсягом, як правило, повинен бути менше вступу. Список використаних джерел У строго алфавітному порядку розміщаються всі джерела, незалежно від форми і змісту: офіційні матеріали, монографії та енциклопедії, книги і документи, журнали, брошури та газетні статті. Список використаних джерел оформляється в тій же послідовності, яка зазначена у вимогах до оформлення рефератів, курсових, дипломних робіт. Порядок здачі і захисту рефератів. 1. Реферат здається на перевірку викладачеві за 1-2 тижні до залікового заняття. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 27 2. При захисті реферату викладач враховує: - якість; - ступінь самостійності студента і виявлену ініціативу; - зв'язність, логічність і грамотність складання; - оформлення відповідно до вимог. 3. Захист тематичного реферату може проводитися в рамках годин навчальної дисципліни або конференції або по одному реферату при вивченні відповідної теми, або за домовленістю з викладачем. 4. Захист реферату студентом передбачає - доповідь по реферату не більш 5-7 хвилин - відповіді на запитання опонента. На захисті заборонене читання тексту реферату. © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 28 Список літератури 1. Смірнов В.В. Технологія проектування програмних систем. Лекції / В.В. Смірнов, Н.В. Смірнова. – Кіровоград: КНТУ. 2. Лешек А. Мацяшек. Анализ и проектирование информационных систем с помощью UML 2.0 / Лешек А. Мацяшек. – М.: Вильямс, 2008. – 816 с. 3. Шалыто А.А. SWITCH - технология. Алгоритмизация и программирование задач логического управления / А.А. Шалыто. – СПб.: Наука, 1998. – 628 c. 4. Карло Гецци. Основы инженерии программного обеспечения / Карло Гецци, Мехди Джазайери, Дино Мандриоли. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 832 с. 5. Соммервилл, Иан. Инженерия программного обеспечения, 6-е издание, пер. с англ. А.А. Минько. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. – 624 с. 6. Эдвард Йордон. Объектно-ориентированный анализ и проектирование систем / Эдвард Йордон, Карл Аргила. – М.: Лори, 2010. – 264 с. 7. Эрик Эванс. Предметно – ориентированное проектирование (DDD). Структуризация сложных программных систем / Эрик Эванс, пер. с англ. В. Бродов. – К.: Вильямс, 2010. – 448 с. 8. Гамма Э. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования / Э. Гамма, Р. Хелм, Р. Джонсон, Дж. Влиссидес. пер. с англ. А. Слинкин. – К.: Питер, 2007. – 366 с. 9. Joey F. George. Object-Oriented Systems Analysis and Design. [Joey F. George, Dinesh Batra, Joseph S. Valacich, Jeffrey A. Hoffer]; (2nd Edition). – Prentice Hall; 2 edition (October 27, 2006). – 550 p. 10. Noushin Ashrafi. Object Oriented Systems Analysis and Design / Noushin Ashrafi, Hessam Ashrafi. – Prentice Hall; 1 edition (September 20, 2008). – 648 p. 11. Michele Lanza. Object-Oriented Metrics in Practice: Using Software Metrics to Characterize, Evaluate, and Improve the Design of Object-Oriented © / Н.В. Смірнова, В.В. Смірнов, КНТУ, 2013 29 Systems / Michele Lanza, Radu Marinescu. – Springer; Softcover reprint of hardcover 1st ed. 2006 edition (December 2, 2010). – 220 p. 12. Grady Booch. Object-Oriented Analysis and Design with Applications (3rd Edition) / [Grady Booch, Robert A. Maksimchuk, Michael W. Engel, Bobbi J. Young, Jim Conallen, Kelli A. Houston. – Addison-Wesley Professional; 3 edition (April 30, 2007). – 720 p. 13. Jeffrey Whitten. Systems Analysis and Design Methods / Jeffrey Whitten, Lonnie Bentley. – McGraw-Hill/Irwin; 7th edition (November 22, 2005). – 768 p. 14. Alan Dennis. Systems Analysis and Design / Alan Dennis, Barbara Haley Wixom, Roberta M. Roth. – Wiley; 4 edition (December 10, 2008). – 576 p. 15. www.sgmu.ru/info/str/metod/files/cab/instr/mr_selfws.rtf 16. guap.ru/guap/kaf84old63/meth/sam_rab_ilinskaya.pdf Методические рекомендации по выполнению самостоятельной работы студентов / профессор, д.э.н. Е.М. Ильинская / Санкт-Петербург 2011