Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи by Author "Akimova, N."
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Роль інтернет-спрямованості особистості в процесі розуміння текстів інтернету(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2020) Акімова, Н. В.; Барабаш, В. А.; Усік, O. Ф.; Akimova, N.; Barabash, V.; Usyk, O.Мета дослідження. У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу інтернет-спрямованості особистості (зміни особистості в інтернеті, її типова поведінка у кіберпросторі) на розуміння нею текстів інтернету. Методики дослідження. Для цього використано теоретичні методи і методики: дедуктивний, індуктивний методи, аналіз та синтез, узагальнення, систематизацію; емпіричні методи: експеримент (семантизуючий та рецептивний), метод семантичних і прагматичних інтерпретацій, контент-аналіз, процедуру суб’єктивного шкалування; математичні методи: первинної статистики, статистичного виводу, з врахуванням статистичних показників моди та розмаху варіації, кореляційний аналіз; а також низку інтерпретаційних методів, що ґрунтуються на принципах системного, діяльнісного, когнітивного, психолінгвістичного підходів. Результати. Автор виділяє залежно від мотивації та креативності поведінки користувача в інтернеті три типи інтернет-спрямованості особистості. До базового рівня інтернет-спрямованості належать користувачі, що звертаються до інтернету з метою задоволення базових потреб щодо їжі, фізіології, безпеки та приналежності до певної спільноти, маючи на меті пошук відповідної інформації. Вищий рівень інтернет-спрямованості особистості передбачає, що користувач звертається до інтернету, маючи на меті задоволення вищих потреб, пов’язаних з повагою від оточуючих та самовдосконаленням й самореалізацією, що вимагає вже не лише споживання, а й створення контенту. Середній рівень є проміжним між ними. Висновки. В результаті емпіричного дослідження за участю 716 респондентів з різних регіонів України було виявлено, що високий рівень інтернет-спрямованості особитості сприяє активізації рецепції та точності очікувань реципієнтів, позначаючись поліпшенням орієнтації у кіберпросторі, адаптації до його умов, більш успішним прогнозами змісту текстів інтеренету, більш послідовним ставленням до вербального середовища Мережі. Проте якість та повнота трактування текстів інтернету майже не прогресує з поглибленням інтернет-спрямованості, а адекватність оцінки складності текстів інтернету навіть знижується. Цель исследования. В статье представлены результаты эмпирического исследования влияния интернет-направленности личности (изменения личности в интернете, ее типичное поведение в киберпространстве) на понимание ею текстов интернета. Методики исследования. Для этого использованы теоретические методы и методики: дедуктивный, индуктивный методы, анализ и синтез, обобщение, систематизацию; эмпирические методы: эксперимент (семантизуючий и рецептивный), метод семантических и прагматических интерпретаций, контент-анализ, процедура субъективного шкалирования; математические методы: первичной статистики, статистического вывода, с учетом статистических показателей моды и размаха вариации, корреляционный анализ; а также ряд интерпретационных методов, основанных на принципах системного, деятельностного, когнитивного, психолингвистических подходов. Результаты. Автор выделяет в зависимости от мотивации и креативности поведения пользователя в интернете три типа интернет-направленности личности. К базовому уровню интернет-направленности относятся пользователи, которые обращаются к интернету с целью удовлетворения базовых потребностей в пище, физиологии, безопасности и принадлежности к определенному сообществу путем поиска соответствующей информации. Высокий уровень интернет-направленности личности предполагает, что пользователь обращается к интернету с целью удовлетворения высших потребностей, связанных с уважением, самосовершенствованием и самореализацией, что требует уже не только потребления, но и создания контента. Средний уровень является промежуточным между ними. Выводы. В результате эмпирического исследования с участием 716 респондентов из разных регионов Украины было выявлено, что высокий уровень интернет-направленности личности способствует активизации рецепции и точности ожиданий реципиентов, сопровождается улучшением ориентации в киберпространстве, адаптации к его условиям, более успешными прогнозами содержания текстов интернет, более последовательным отношением к вербальной среде Сети. Однако качество и полнота интерпретации текстов интернета почти не прогрессирует с эволюцией интернет-направленности, а адекватность оценки сложности текстов интернета даже снижается. Objective. The article presents the results of an empirical study of the influence of the personal Internet orientation (personality changes on the Internet, typical behavior in cyberspace) on the Internet texts understanding. Materials & Methods. Different theoretical methods and techniques were used for this purpose: deductive and inductive methods, analysis and synthesis, generalization, systematization. Empirical methods were used for this purpose: experiment (semantic and receptive), method of semantic and pragmatic interpretations, content analysis, subjective scaling procedure. Mathematical methods were used : primary statistics, checks on the normal nature of the data distribution, statistical output, taking into account statistical indicators of fashion and the scope of variation, correlation analysis. As well as some interpretive methods that are based on specific principles of systemic, active, cognitive, psycholinguistic approaches. Results. The author distinguish three types of personal Internet orientation depending on the motivation and creativity of user behavior on the Internet. The basic level of personal Internet orientation includes users who access the Internet to meet the basic needs for food, physiology, safety and belonging to the community by searching for relevant information. A high level personal Internet orientation suggests that the user accesses the Internet to meet the highest needs related to respect, self-improvement and self-realization, that requires not only using, but also the creation of content. The middle level is intermediate between them. Conclusions. As a result of empirical research involving 716 respondents from different regions of Ukraine, it was determined that the high level of personal Internet orientation facilitates to the reception and accuracy of recipients' expectations. It is accompanied by an improvement in cyberspace orientation, adaptation to its conditions, more real forecasts of the Internet texts content, more consistent attitude to the verbal environment of the Web. However, the quality and completeness of the Internet texts interpretation improve insignificantly with the evolution of Internet orientation. And the adequacy of the mark of the Internet texts complexity even decreases.