Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this community

https://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780

Browse

Browsing Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи by Author "Babich, T."

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Семантична деривація як наслідок дії закону відкритості слова
    (Гельветика, 2020) Бабич, Т. В.; Ліпатова, М. В.; Babich, T.; Lipatova, M.; Липатова, М. В.
    З огляду на те, що семантичні перетворення мовних одиниць є регулярним явищем лексико-семантичної системи мови, простежуємо феномен художнього слова, який не тільки відтворює реальність, але й становить собою складний механізм відношень між суспільно виробленою системою понять і її відбиттям в авторській свідомості. Саме у результаті художньої уяви майстра слова відбувається образне переосмислення реальності, збагачене авторськими естетичними оцінками. При цьому вживання слова в художньому тексті, а надто поетичному, відрізняються від уживання загальнонародного і визначається як «робота духу» майстра. Тому наслідком авторського переосмислення семантики слова стає суб’єктивний аспект. Саме цим пояснюється те, що не всі художні новотвори стають набутком загальномовного словника. Можливо, цим також пояснюється й потреба у словниках того чи іншого письменника, які б увиразнювали теоретичні здобутки в дослідженні його мови. Функціонування закону семантичної відкритості слова як наслідок асиметричного дуалізму мовного знака зумовлене особливостями асоціативних можливостей мислення людини. Відкритість семантичної структури слів уможливлює їхнє зближення, що і є фундаментом для різного роду смислових трансформацій мовних одиниць в естетичному функціонуванні. Дослідження семантичних можливостей слова в «розпакованому» вигляді дає відносно повне уявлення про глибинні умови дії закону семантичної відкритості слова, оскільки саме «розпакованість» мовної одиниці дозволяє розкрити асоціативні шляхи, які поєднують у свідомості автора художнього твору уявлення про інший об’єкт чи явище. У результаті ці уявлення включаються як складники у смислове значення слова, розширюючи межі його лексичного та стилістичного використання. Саме у «розпакованому» вигляді можна спостерігати можливість сем фіксувати точні, інколи навіть найтонші переходи від одного смислу слова до іншого. Based on the fact that semantic transformations of language units are a regular phenomenon of the lexical- semantic system of languages. We trace the phenomenon of the artistic word, which not only reproduces reality, but it must create a mechanism of restoration between the socially developed system of concepts and its reflections in their own world information. It is as a result of the artistic imagination of the master of the word that there is a figurative rethinking of reality, enriched by the author’s aesthetic assessments. Prior to that, the placement of the dictionary in the literary text, and too poetic, is manifested by the placement of the national and is defined as the “work of the spirit” of the master. As a result, the author’s rethinking of the semantics of the word becomes a subjective aspect. This is explained by the fact that not all artistic innovations create a common language. This may explain the need for dictionaries of a writer who would express theoretical achievements in the study of his languages. Operation Law semantic openness of speech as a result of asymmetric dualism of the linguistic sign is caused by the peculiarities of the associative capabilities of human thinking. Openness semantic structure of words enables their convergence, which is the foundation for various semantic transformation language units in the aesthetic functioning. The study of the semantic possibilities of the word in the “unpacked” form gives a relatively complete picture of the deep conditions of the law of semantic openness of the word. The “unpacking” of the language unit allows to reveal the associative ways that unite in the mind of the author of the work of art the idea of another object or phenomenon. As a result, these representations are included as constituent components in the semantic meaning of the word, expanding the boundaries of its own lexical and stylistic use. It is in the “unpacked” form that one can observe the possibility of recording precise, sometimes even the most subtle transitions from one meaning of the word to another.
  • Thumbnail Image
    Item
    Імпліцитні та експліцитні вираження зміни семантики слова
    (Гельветика, 2020) Бабич, Т. В.; Ліпатова, М. В.; Babich, T.; Lipatova, M.; Липатова, М. В.
    Семантичне перетворення слів у поетичному тексті набуває того розмаху вивчення, щоб прокладати дорогу в ширший світ наукових пізнань. Саме переосмислення поетичного слова – річ унікальна і притаманна людям надзвичайно талановитим. Нові напрями семантики слова прекрасно демонструє когорта шістдесятників. Тому культуру мовлення варто прищеплювати саме на таких художніх зразках. Поезія завжди була і залишається особливим видом словесної творчості. Пізнання її таїн ніколи не може бути вичерпаним. Відбиваючи традиції художнього освоєння дійсності і постійні мистецькі пошуки у царині мови, поетична картина світу формується взаємодією суб’єктивних світів творчих особистостей і засвідчує естетичний напрям її розвитку. Мова поезії – це не просто фрагмент картини світу. Останнє становить тло картини поетичної, формованої не звичайними лексичними засобами, а естетичними знаками. Початку 2000-х рр. в українському мовознавстві властива активізація досліджень, в яких помітно посилено увагу до семантичних аспектів діяльності, особливостей реального функціонування мови. У цій статті намагаємося отримати нові факти імпліцитних та експліцитних виражень зміни семантики слова, обсяг і якісні показники яких означають внесок роботи в розвиток теорії аналізу художнього тексту, спрямованого на розв’язання сучасних семасіологічних проблем, природу та механізми семантичних перетворень слів у поетичному мовленні, а також заглиблення в семантичну структуру слова та причини, що впливають на її зміни, визначити ступінь та види семантичних перетворень слів, а також застосування когнітивних методів дослідження, що сприяють формуванню нового погляду на смислові зрушення в поетичних текстах суб’єктивних світів творчих особистостей і засвідчують естетичний напрям розвитку реального функціонування мови. Визначним є динамізм семантичної структури слова в контексті художнього мовлення, адже слово в художньому творі набуває нових якостей, як, наприклад, здатність одночасно реалізовувати кілька значень або, навпаки, певну частину своєї семантики, що залежить від поєднання слів у тексті. The semantic transformation of words in a poetic text acquires the scope of study to pave the way to a wider world of scientific knowledge. It is the rethinking of the poetic word that is unique and inherent in extremely talented people. New trends in the semantics of the word perfectly demonstrate the cohort of the sixties. The culture of speech should be instilled on such artistic samples. Poetry has always been and remains a special kind of verbal creativity. The knowledge of her secrets can never be exhausted. Reflecting the traditions of artistic development of reality and constant artistic pursuits in the field of language, the poetic picture of the world is formed by the interaction of subjective worlds of creative individuals and testifies to the aesthetic direction of language development. The language of poetry is not just a fragment of the linguistic picture of the world. The latter is the background of the poetic picture, formed not by ordinal linguistic means, but by aesthetic signs. The beginning of the two thousand years in Ukrainian linguistics is characterized by the intensification of research, which significantly increased attention to the semantic aspects of language activity, to the peculiarities of the real functioning of language. In this article we try to get new facts of implicit and explicit expressions of changes in word semantics. Their volume and quality mean the contribution of work to the development of the theory of literary text. Analysis aimed at solving modern semasiological problems, the nature and mechanisms of semantic word transformations in poetic speech. Delving into the semantic structure of the word and the reasons influencing its changes, to determine the degree and types of semantic transformations of words, and the application of cognitive research methods. They contribute to the formation of a new view of semantic transformations in poetic texts, subjective worlds of creative personalities, direction of language development, real functioning of language. The dynamism of the semantic structure of the word in the context of artistic speech is significant. After all, the word in a work of art acquires new qualities. For example, the ability to simultaneously implement multiple meanings or, conversely, only a certain part of its semantics, which depends on the combination of words in the text.
  • Thumbnail Image
    Item
    Інтерактивні методи на початковому етапі навчання української мови як іноземної
    (ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Ліпатова, М. В.; Бабич, Т. В.; Щербина, С. В.; Lipatova, M.; Babich, T.; Shcherbyna, S.; Липатова, М. В.
    У статті розглядаються питання застосування інтерактивних методів навчання на заняттях з української мови як іноземної для підвищення ефективності та якості навчання студентів-іноземців. Автори зазначають, що використання інтерактивних технологій на заняттях із мови навчання сприяє активізації пізнавальної діяльності іноземних студентів, розвиває у них комунікативні навички та вміння міжособистісного, навчально-професійного та міжнаціонального спілкування, підвищує загальний рівень володіння українською мовою. The article is devoted to the use of interactive forms of work in teaching Ukrainian as a foreign language to students of various training profiles at the pre-University stage. The authors give an overview of the types of interactive activities and the examples of various similar occupations, based on the experience of working with foreign students of the preparatory Department.The actuality of theme is due to current trends in education – to the use of interactive forms of work in teaching Ukrainian as a foreign language. Systematic use of interactive teaching methods in the educational process is aimed at intensifying educational, cognitive, independent, communicative activities of foreign students in the process of learning the Ukrainian language. The results of interactive studies are outlined and a few examples of its methods and forms are offered. В статье рассматриваются вопросы применения интерактивных методов обучения на занятиях по украинскому языку как иностранному для повышения эффективности и качества обучения студентов-иностранцев. Авторы отмечают, что использование интерактивных технологий на занятиях способствует активизации познавательной деятельности иностранных студентов, развивает у них коммуникативные навыки и умения межличностного, учебно-профессионального и межнационального общения, повышает общий уровень владения украинским языком.