Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this community

https://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780

Browse

Browsing Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи by Author "Butko, A."

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Населені пункти на території «Задніпрських місць» Гетьманщини
    (Університет Григорія Сковороди, 2021) Бутко, А. О.; Butko, A.
    Ця стаття присвячена проблемі заселення «Задніпрських місць» Гетьманщини та виникненню на цій території населених пунктів у період з початку ⅩⅦ – в першій половині ⅩⅧ століть. Джерельною базою дослідження виступають архівні писемні та картографічні пам’ятки. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Науковою новизною є те, що вперше в сучасній історіографії колонізації Задніпровських територій Гетьманщини на основі малодосліджених та невідомих раніше архівних документів, картографічних матеріалів розкрито процеси виникнення, розвитку, занепаду населених пунктів краю, з’ясовано їх чисельність та статус. Хід колонізації та господарського освоєння території «Задніпрських місць» Гетьманщини можна поділити на кілька основних періодів, які характеризуються змінами чисельності та статусу населених пунктів на зазначеній території протягом ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть. У 40-х рр. ХVІІІ ст. найменш заселеним був південь «Задніпрських місць» Гетьманщини, дещо більше заселеною була північ, а найбільш заселеною виявилася центральна частина зазначеної території. У другій половині 40-х рр. ⅩⅧ ст. з ініціативи гетьманської адміністрації колонізація Задніпровського краю активізується, що призвело до утворення населених пунктів, зокрема слобід. На початку 50-х рр. ⅩⅧ ст. спостерігається зміна статусу «деревень» на села, а сіл – на містечка, закладаються, укріплюються і розростаються фортифікаційні споруди разом із прилеглим селом. Статус населених пунктів визначався чисельністю населення, розмірами, наявністю адміністративних органів управління, релігійних споруд та общини, господарським спрямуванням населення. Данная статья посвящена проблеме заселения «Заднепрских мест» Гетманщины и возникновению на этой территории населенных пунктов, в период с начала ⅩⅦ - в первой половине ⅩⅧ столетия. Материальной базой исследования выступают архивные письменные и картографические источники. Методология исследования базируется на принципах историзма, системности, научности, верификации, авторской объективности, конструктивизма, а также на использование общенаучных (анализ, синтез, обобщение) и специально-исторических (историко-генетический, историко-типологический, историко-системный) методов. Научной новизной является то, что впервые в современной историографии колонизации Заднепровских территорий Гетманщины на основе малоисследованных и неизвестных ранее архивных документе, картографических материалов раскрыто процессы возникновения, развития, упадка населенных пунктов края, установлено их численность и статус. Ход колонизации и хозяйственного освоения территории «Заднепрских мест» Гетманщины можно поделить на несколько основных периодов, характеризующихся изменениями численности и статуса населенных пунктов на указанной территории в течение ⅩⅦ – первой половины ⅩⅧ веков. В 40-х гг. ⅩⅧ в. наименее заселенным был юг «Заднепрских мест» Гетманщины, несколько больше заселенным был север, а наиболее заселенной оказалась центральная часть указанной территории. Во второй половине 40-х гг. ⅩⅧ в. по инициативе гетманской администрации колонизация Заднепровского края активизируется, что привело к образованию населенных пунктов, в частности, слобод. К началу 50-х гг. ⅩⅧ в. наблюдается изменение статуса «деревень» на села, а сел на города, закладываются, укрепляются и разрастаются фортификационные сооружения вместе с прилегающим селом. Статус населенных пунктов определялся численностью населения, размерами, наличием административных органов управления, религиозных сооружений и общины, хозяйственным направлением населения. This article is devoted to the problem of settlement of the «Dnieper places» of the Hetmanate and the emergence of settlements in this area, in the period from the beginning of the seventeenth - in the first half of the eighteenth centuries. The source base of the research is archival written and cartographic monuments. The research methodology is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, authorial objectivity, moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time in the modern historiography of colonization of the Dnieper territories of the Hetmanate on the basis of little-studied and previously unknown archival documents and cartographic materials revealed the processes of origin, development, decline of settlements, clarified their number and status. In the course of colonization and economic development of the territory of the «Zadniprsky places» of the Hetmanate, several main periods can be distinguished. They are determined by changes in the number and status of settlements in this area during the seventeenth - first half of the eighteenth centuries. In the 40’s of the eighteenth century the least populated was the south of the «Zadniprsky places» of the Hetmanate, the north was somewhat more populated, but the central part of the territory was the most populated. In the second half of the 40’s of the eighteenth century on the initiative of the hetman’s administration, the colonization of the Zadneprovsky region intensified, which led to the formation of settlements, in particular, free villages. In the early 50’s of the eighteenth century there is a change in the status of «derevnya» to villages, and villages to towns, fortifications are laid, strengthened and expanded together with the surrounding village. The status of settlements was determined by the population, size, availability of administrative bodies, religious buildings and communities, economic orientation of the population.