Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи by Author "Gliebova, L."
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Психолінгвістика віртуальної комунікації в контексті залежності від соціальних мереж(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2019) Камінська, О. В.; Стежко, Ю. Г.; Глєбова, Л. В.; Каминская, О. В.; Глебова, Л. В.; Kaminska, O.; Stezhko, Y.; Gliebova, L.В статті розглянуто психологічні особливості віртуальної комунікації осіб, яким притаманна залежність від соціальних мереж. Здійснено порівняльний аналіз особливостей кіберкомунікації адиктів та інших користувачів інтернету. Проаналізовано гендерні відмінності віртуальної комунікації. Встановлено, що в сучасному суспільстві віртуальна комунікація набуває все більшого поширення у зв’язку із впровадженням новітніх інформаційних технологій. Таким чином, безпосереднє міжособистісне спілкування поступово витісняється віртуальними засобами передавання інформації. Специфіка віртуальної комунікації особливо яскраво виявляється при використанні особистістю соціальних мереж, що служать для підтримання контактів, пошуку однодумців, вираження емоційних станів, в тому числі і тих, що соціумом вважаються неприйнятними. Виділено психолінгвістичні ознаки віртуальної комунікації в Інтернет-середовищі, а саме: психолінгвістичні пресупозиції, психолінгвістичні семантичні пресупозиції та прагматичні, психолінгвістично марковані пресупозиції. Зазначено, що психолінгвістична пресупозиція є особливим різновидом логічного опанування віртуальною інформацією, когнітивної експлікації фреймів за допомогою актуалізації спільного фонду знань учасників спілкування про світ, його організацію, місце людини в ньому тощо. Також в Інтернет-середовищі нерідко мають місце психолінгвістичні семантичні пресупозиції, які аналізуються як певний семантичний компонент повідомлення (висловлення, судження), неістинність якого в певній конкретній ситуації перетворює повідомлення на аномальне або недоречне. Також у просторі віртуальної комунікації нерідко домінувальною є прагматична, психолінгвістично маркована пресупозиція, що є компонентом повідомлення, мовленнєвого жанру, дискурсу (тексту), яка безпосередньо пов’язана із суб’єктивними чинниками Інтернет-спілкування (орієнтацією в ситуаціях віртуальної комунікації, актуалізацією соціальних, когнітивних, гендерних тощо характеристиках учасників комунікативного акту), відсутність або незнання якого перетворює повідомлення, мовленнєвий жанр, дискурс (текст), віртуальну комунікацію загалом у недоречні – нещирі, неприродні, провокаційні, такі, що не відповідають умовам їх успішності тощо. В статье рассмотрены психологические особенности виртуальной коммуникации лиц зависимых от социальных сетей. Осуществлен сравнительный анализ особенностей киберкомуникации аддиктов и других пользователей интернета. Проанализированы различия виртуальной коммуникации. Установлено, что в современном обществе виртуальная коммуникация приобретает все большее распространение в связи с внедрением новейших информационных технологий. Таким образом, непосредственное межличностное общение постепенно вытесняется виртуальными средствами передачи информации. Специфика виртуальной коммуникации особенно ярко проявляется при использовании личностью социальных сетей, служащих для поддержания контактов, поиска единомышленников, выражения эмоциональных состояний, в том числе и тех, которые социумом считаются неприемлемыми. Выделены психолингвистические характеристики виртуальной коммуникации в Интернет-среде, а именно: психолингвистические пресуппозиции, психолингвистические семантические пресуппозиции и прагматические, психолингвистически маркированные пресуппозиции. Отмечено, что психолингвистическая пресуппозиция является разновидностью логического освоения виртуальной информации, когнитивной экспликации фреймов с помощью актуализации общего фонда знаний участников общения о мире, его организации, месте человека в нём. Также в Интернет-среде нередко имеют место психолингвистические семантические пресуппозиции, которые анализируются как некий семантический компонент сообщения (высказывания, суждения), неистинность которого в определённой конкретной ситуации превращает сообщения на неуместное. Также в пространстве виртуальной коммуникации нередко доминирующим является прагматическая, психолингвистически маркированная пресуппозиция, которая является определённым компонентом сообщения речевого жанра, дискурса (текста). Данная пресуппозиция непосредственно связана с субъективными факторами Интернет-общения (ориентацией в ситуациях виртуальной коммуникации, актуализацией социальных, когнитивных, гендерных и т. д. характеристик участников коммуникативного акта), отсутствие или незнание которого превращает сообщения, речевой жанр, дискурс (текст), виртуальную коммуникацию в целом в неуместные – неискренние, неестественные, провокационные, неуспешные. The article deals with the problem of determining psychological peculiarities of virtual communication of people, who in a great degree are characterized by dependence on social networks. The author of the article has done a comparative analysis of the peculiarities of cyber-communication of addicts and other Internet users. There were analyzed gender differences of virtual communication. It was established that in the contemporary society virtual communication had become more widespread especially if to analyze it according to the latest information technologies. In such a way the process of interpersonal communication is gradually supplanted by virtual means of transmitting information. The specificity of virtual communication was especially emphasized when the person used social networks which served to maintain contacts, to find like-minded people, to express emotional states, including those ones which were considered unacceptable by the society. There were determined psycholinguistic features of virtual communication in the Internet environment: psycholinguistic presuppositions, psycholinguistic semantic presuppositions, pragmatic, psycho-linguistically marked presuppositions. It was underlined that psycholinguistic presupposition is a special kind of logical mastering of virtual information, cognitive explication of frames by means of actualization of a common fund of knowledge of participants in communication about the world, its organization, the place of a person in it and others. Also, in the Internet environment psycholinguistic semantic presuppositions often take place. Them we’ll analyze as a certain semantic component of the message (statement, judgment), the inaccuracy of which in a particular situation makes the message abnormal or inappropriate. It was emphasized that in the space of virtual communication, the pragmatic, psycho-linguistically marked presupposition, which are a component of the message, the speech genre, and discourse (or a text), are directly related to subjective factors of Internet communication (orientation in different situations of virtual communication, actualization of social, cognitive, gender etc., characteristics of people in one communicative act), the absence of which converts a message, speech genre, discourse (or a text), virtual communication in general into inappropriate – such as insincere, unnatural, provocative, that do not conceal positive conditions, which make a success in a whole.Item Формування бібліографічної інформації – один із напрямків взаємодії кафедри та бібліотеки технічного університету(Університет Григорія Сковороди, 2019) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Тупчієнко, М. П.; Глебова, Л. В.; Тупчиенко, Н. П.; Barabash, V.; Gliebova, L.; Tupchienko, M.В Україні, як і в усьому світі, відбувається трансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу,спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку та роботи з інформацією. Головне, чому покликані навчити студентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключі особливу увагу варто приділити бібліотеці університету, зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовий соціальний інститут на високому професійному рівні виявляє, аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальної продукції. Укладання одного із видів бібліографічних посібників – бібліографічних покажчиків – є важливим напрямком бібліотечно-інформаційної роботи. У статті висвітлено один із пріоритетних напрямків інформаційної діяльності університетської бібліотеки – укладання персональних бібліографічних покажчиків видатних діячів краю студентами кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропоновано умовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковці технічної сфери; науковці соціально-гуманітарної сфери; митці краю; письменники та літератори краю; педагоги краю. Визначено основні структурні елементи бібліографічних документів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетні групи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічного визначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чи персональних документів. Відзначено співпрацю кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи із університетською бібліотекою, а також окреслено перспективи подальшої спільної діяльності. В Украине, как и во всем мире, происходит трансформация образовательной парадигмы, что, в свою очередь, приводит к трансформации способов использования, поиска и работы с информацией. Главное, к чему призваны научить студентов современные заведения высшего образования – это критично мыслить. В этом ключе особое внимание следует уделить библиотеке университета, в частности реализации ее образовательной функции. Библиотека как базовый социальный институт на высоком профессиональном уровне выявляет, анализирует и систематизирует наилучшие образцы интеллектуальной продукции. Составление одного из видов библиографических пособий – библиографических указателей – является важным направлением библиотечно-информационной работы. В статье отображено одно из приоритетных направлений информационной деятельности университетской библиотеки – составление персональных библиографических указателей выдающихся деятелей края студентами кафедры общественных наук, информационного и архивного дела ЦНТУ. Предложено условно выделить пять тематических групп персоналий: ученые технической сферы; ученые социально-гуманитарной сферы; художники края; писатели и литераторы края; педагоги края. Определены основные структурные элементы библиографических документов, количественные показатели групп, отмечены приоритетные группы. Проанализированы основные подходы относительно терминологического определения библиографических пособий как биобиблиографических или персональных документов. Отмечено сотрудничество кафедры общественных наук, информационного и архивного дела с университетской библиотекой, а также очерчены перспективы дальнейшей совместной деятельности. In Ukraine, as in the whole world, there continues transformation of the educational paradigm, which, in turn, causes a transformation methods of using, searching and working with information. The main thing, why are designed to teach students modern Institution of Higher Education is critical thinking. In this regard special attention should be pay to the university library, in particular the realization of its educational function. The Library as a basic social institute at a high professional level detects, analyzes and systematizes the best samples of intellectual products. The compilation of one type of bibliographic manuals - bibliographic indexes – is an important area of library and information work. The article highlights one of the priority areas of information activity of the university library - the compilation of personal bibliographic indexes of prominent figures of the region by students of the experience of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs of the CNTU. Proposed conditional selection five thematic groups of personalities: scientists in the technical field; scholars of social and humanitarian sphere; edge artists; writers and literators of the region; edge educators. Defined the basic structural elements of bibliographic documents, quantitative indicators of groups, priority groups were noted. The basic approaches to terminological definition of bibliographic manuals as biobibliographic or personal documents are analyzed. The cooperation of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs with the university library was noted, as well as the prospects of further joint activity, and outlines the prospects for further joint activities.Item Формування громадянської активності студентів у процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін(Університет Григорія Сковороди, 2018) Глєбова, Л. В.; Барабаш, В. А.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Barabash, V.; Gliebova, L.В умовах сьогодення особливого значення набуває громадянська активність як форма самореалізації і самодіяльності особистості, яка є повноправним членом і суб’єктом громадянського суспільства. Дана форма виражається в усвідомленій та цілеспрямованій участі в суспільних перетвореннях, у захисті та розширенні економічних, політичних, соціальних прав, у підтримці цілісності суспільства. Метою написання статті є дослідження формування громадянської активності студентів у процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін. У психолого-педагогічній науці активність виступає однією із центральних категорій, сутність якої визначають поняття «процес», «дія», «вчинок», «поведінка», «діяльність». Як особлива форма діяльності активність детермінована внутрішніми факторами особистості, її цінностями і переконаннями. Громадянська активність належить до особливого типу соціальної активності і передбачає свідоме, зацікавлене та раціонально-критичне ставлення суб’єктів до проблем суспільства. У цивілізованому суспільстві громадянська активність особистості не виходить за межі, встановлені законом. Предмети соціально-гуманітарного циклу, формуючи у студентів системні уявлення про суспільство, роль і призначення людини в ньому, виступають потужними чинниками формування громадянської активності особистості. Отже, гуманітарна підготовка майбутніх фахівців має бути націлена на виховання активної і відповідальної особистості. В современных условиях особенное значение имеет гражданская активность как форма самореализации и самодеятельности личности, которая выступает полноправным членом и субъектом гражданского общества. Данная форма выражается в осознанном и целенаправленном участии в общественных преобразованиях, в защите и расширении экономических, политических, социальных прав, в поддержке целостности общества. Целью написания статьи является исследование формирования гражданской активности студентов в процессе преподавания социально-гуманитарных дисциплин. В психолого-педагогической науке активность выступает одной из центральных категорий, сущность которой определяют понятия «процесс», «действие», «поступок», «поведение», «деятельность». Как особенная форма деятельности активность детерминируется внутренними факторами личности, ее ценностями и убеждениями. Гражданская активность принадлежит к особенному типу социальной активности и предусматривает особенное, заинтересованное и рационально-критическое отношение субъектов к проблемам общества. В цивилизованном обществе гражданская активность личности не выходит за рамки, установленные законом. Предметы социально-гуманитарного цикла, формируя у студентов системные представления об обществе, роль и предназначение человека в нем, выступают мощными факторами формирования гражданской активности личности. Таким образом, гуманитарная подготовка будущих специалистов должна быть направлена на воспитание активной и ответственной личности. In today’s conditions, civic engagement acquires a special value as a form of self-actualization and self-acting of a person who is a full member and a subject of civil society. This form is expressed in the conscious and purposeful participation in social transformations, in the protection and expansion of economic, political, social rights, in support of the integrity of society. The purpose of the article is to research the formation of students’ civic engagement in the process of teaching social and humanitarian disciplines. In psychological and pedagogical science the activity acts as one of the central categories, the essence of which define the concepts of «process», «action», «act», «behavior», «activity». As a special form of action the activity is determined by the internal factors of the personality, his values and beliefs. Civic engagement belongs to a special type of social activity and provides a conscious, interested and rationally-critical attitude of subjects to the problems of society. In a civilized society, civil activity of the personality does not go beyond the limits, established by law. Subjects of the social and humanitarian cycle, that form in students systematic ideas about society, the role and purpose of man in it, are powerful factors in the formation of civic engagement of the personality. Thus, the humanitarian training of future specialists should be aimed at educating an active and responsible person.Item Інформаційні ресурси бібліотеки закладу вищої освіти як джерело розвитку інтелектуального та духовного потенціалу студентів(Університет Григорія Сковороди, 2019) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Barabash, V.; Gliebova, L.У статті здійснено розгляд структури та складу інформаційного ресурсу бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету; визначено спроможності даного ресурсу у сприянні розвитку інформаційного та духовного потенціалу основної групи споживачів послуг даної інформаційної установи – студентства. Інформаційний ресурс бібліотеки технічного університету формується насамперед документами з технічних, природничих, економічних наук, що безперечно пов’язано із основними напрямками підготовки фахівців. Із відкриттям в університеті нових спеціальностей (серед яких – «Інформаційна, архівна та бібліотечна справа») фонд бібліотеки поповнився новими надходженнями, покликаними забезпечити ґрунтовну підготовку майбутніх фахівців. Зазначено, що інформаційний ресурс бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету формують також спеціальні фонди, до яких належать фонд НДР і ДКР. Наявність серед контингенту викладачів та студентів університету вчених і винахідників зумовила появу значного масиву таких документів, а відтак і потребу їх об’єднання у межах окремого підфонду. У статті акцентовано увагу на тому, що бібліотека ЦНТУ за рахунок потужної наукової діяльності фахівців університету, поряд із науковими та науково-технічними бібліотеками країни, є фондоутримувачем дисертаційних досліджень та авторефератів переважно технічної, природничої та економічної тематики. Створення фонду дисертацій та авторефератів у бібліотеці ЦНТУ розпочато з 1994 р. Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльності бібліотеки, визначено основні вектори формування та функціонування її інформаційного ресурсу. The article deals with the structure and composition of the information resource of the library of the Central Ukrainian National Technical University; determined the capabilities of this resource in promoting the development of information and spiritual potential of the main group of service users of this information institution - students. Information resource of the library of the technical university is formed primarily by the documents on technical, natural sciences, economics, which is undoubtedly connected with the basic directions of training of specialists. With the opening of new specialties at the University (among which – «Information, Archival and Library Affairs»), the library fund was replenished with new receipts designed to provide a thorough training of future specialists. It is noted that the information resource of the library of the Central Ukrainian National Technical University is also formed by special funds, which include the Fund for SRW and EDW. The presence among the contingent of teachers and students of the University of scientists and inventors led to the emergence of a large array of such documents, and hence the need for their association within a separate subfund. The article focuses on the fact that the library of CNTU at the expense of the strong scientific work of the University’s specialists, along with the scientific and scientific-technical libraries of the country, is the fund holder of the dissertation researches and abstracts of predominantly technical, natural and economic subjects. Creation of a fund of dissertations and abstracts in the library of CNTU was started in 1994. A number of perspective directions of the library activity were proposed and the main vectors of the formation and functioning of its information resource were determined. В статье рассмотрена структура и состав информационного ресурса библиотеки Центральноукраинского национального технического университета; определены возможности данного ресурса в содействии развитию информационного и духовного потенциала основной группы потребителей услуг данного информационного учреждения – студенчества. Информационный ресурс библиотеки технического университета формируется, в первую очередь, документами технических, естественных, экономических наук, что бесспорно связано с основными направлениями подготовки специалистов. С открытием в университете новых специальностей (среди которых – «Информационное, архивное и библиотечное дело») фонд библиотеки пополнился новыми поступлениями, призванными обеспечить основательную подготовку будущих специалистов. Отмечено, что информационный ресурс библиотеки Центральноукраинского национального технического университета формируют также специальные фонды, к которым принадлежат фонды НИР и ОКР. Наличие среди контингента преподавателей и студентов университета ученых и изобретателей обусловило появление значительного массива таких документов, а следовательно и потребность их объединения в пределах отдельного подфонда. В статье акцентировано внимание на том, что библиотека ЦНТУ за счет мощной научной деятельности специалистов университета, наряду с научными и научно-техническими библиотеками страны, есть фондосодержателем диссертационных исследований и авторефератов преимущественно технической, естественной и экономической тематики. Создание фонда диссертаций и авторефератов в библиотеке ЦНТУ начато с 1994 г. Предложен ряд перспективных направлений деятельности библиотеки и определены основные векторы формирования и функционирования ее информационного ресурса.