Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки.
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/8806
Ідентифікатор медіа R30-03349 (Рішення Нацради України від 25.04.2024 р. № 1418). ISSN 2663-1636 (p), 2663-1644 (е)
DOI: 10.32515/2663-1636
Browse
4 results
Search Results
Item type:Item, Управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти(ЦНТУ, 2020) Труніна, І. М.; Білик, М. Ю.; Trunina, I.; Bilyk, M.; Трунина, И. М.; Билык, М. Ю.Обґрунтовано, що завдання управління конкурентоспроможністю є важливим стратегічним завданням закладів вищої освіти, вирішення якого можливе на основі проведення глибокого маркетингового дослідження конкурентоспроможності, а також розробки і впровадження механізму управління конкурентоспроможністю. Доведено, що розробка механізму управління конкурентоспроможністю має базуватись на основі підходів та методів управління конкурентоспроможністю, аналізі факторів впливу на конкурентоспроможність, можливості формування і коригування цілей і завдань, реалізація яких сприятиме ефективному прийняттю управлінських рішень та їх реалізації. Запропоновано класифікацію факторів управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти. Конкретизовано наукові підходи до управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти. The article is devoted to the study of competitiveness management and higher education institutions, the study of factors influencing its formation, and the development of a mechanism for managing the competitiveness of higher education institutions, taking into account management approaches and competitiveness factors. The main theoretical approaches to the determining of the category "competitiveness of higher education" were considered and analyzed. It is substantiated that higher education institutions of Ukraine operate in difficult conditions of uncertainty, which implies constant adaptation to the challenges of the external environment. Higher education institutions are increasingly applying the principles of management and development that exist in business organizations, thus adapting to market conditions. In the coming years in the market of educational services of Ukraine, the decrease in the number of free educational institutions and the number of applicants for higher education will continue. These trends dictate the need to form an effective system for managing the competitiveness of higher education institutions in the market of educational services. The classification of factors of competitiveness of higher education institutions on various grounds has been developed. Managing the competitiveness of higher education institutions is seen as an activity aimed at forming a number of management decisions, which, in turn, should be aimed at resisting external influences to achieve leadership in accordance with the strategic goal. Strategic competitiveness management of higher education institutions is based on the principles of strategic management, scientific approaches to competitiveness management and should be aimed at creating sustainable competitive advantages related to the market situation of educational services, development of innovative components of the educational process, efficient use of all available resources. Effective organizational and managerial structure of the institution of higher education has been proposed. Обосновано, что задача управления конкурентоспособностью является важной стратегической задачей высших учебных заведений, решение которой возможно на основе проведения глубокого маркетингового исследования конкурентоспособности, а также разработки и внедрения механизма управления конкурентоспособностью. Доказано, что разработка механизма управления конкурентоспособностью должна базироваться на основе подходов и методов управления конкурентоспособностью, анализе факторов влияния на конкурентоспособность, возможности формирования и корректировки целей и задач, реализация которых будет способствовать эффективному принятию управленческих решений и их реализации. Предложена классификация факторов управления конкурентоспособностью высших учебных заведений. Конкретизированы научные подходы к управлению конкурентоспособностью высших учебных заведений.Item type:Item, Сучасні тренди розвитку вищої освіти у глобалізованому світовому освітньому просторі(ЦНТУ, 2020) Карзун, І. Г.; Музиченко, А. С.; Karzun, I.; Muzychenko, A.; Карзун, И. Г.; Музыченко, А. С.Стаття присвячена вивченню сучасних тенденцій функціонування та розвитку вищої освіти в умовах цифровізації та глобалізації світового освітнього простору. Проведено порівняльний аналіз позицій України та інших країн світу за станом розвитку вищої освіти відповідно до даних Глобального інноваційного індексу, а також за рівнем якості підготовки випускників закладів вищої освіти відповідно до даних Індексу глобальної конкурентоспроможності. Досліджено динаміку підготовки здобувачів у закладах вищої освіти України та наведено рейтинг регіонів України за чисельністю осіб, які здобувають вищу освіту. Охарактеризовано основні складові поліпшення функціонування вищої освіти України, а саме: підвищення ефективності фінансового забезпечення вищої освіти, якості вищої освіти, удосконалення інформаційного забезпечення в умовах цифровізації та глобалізації освітнього простору тощо. Обґрунтовано шляхи подальшого розвитку вітчизняних закладів вищої освіти. The paper is devoted to the study of current trends in the functioning and development of higher education in the context of globalization and digitalization. A comparative analysis of the positions of Ukraine and other countries in the development of higher education according to the Global Innovation Index, as well as the level of quality of training of educational institutions graduates according to the Global Competitiveness Index. The dynamics of training of applicants in higher education institutions of Ukraine is studied and the rating of the regions of Ukraine by the number of persons receiving higher education is given. The main components of improving the functioning of the higher education system of Ukraine are described, including financial support, quality of training of applicants, information support in the conditions of digitalization, etc. The ways to intensify the development of domestic higher education institutions are substantiated. In the sphere of financing, it is advisable to study and implement the best world experience in the field of diversification of funding sources, optimal use of financial resources, the introduction of transparent procedures for evaluating the performance of higher education institutions. Emphasis is placed on the need to improve the quality, accessibility and practical orientation of educational services, promote the development of information culture and skills of using of modern information and communication technologies. It is important to intensify the participation of domestic higher education institutions in international projects, grants and programs, as well as to develop cooperation between key stakeholders in improving the quality of higher education. It is necessary to form on the basis of higher education institutions powerful research centers capable to provide expert, informational and analytical services to customers. Статья посвящена изучению современных тенденций функционирования и развития высшего образования в условиях цифровизации и глобализации мирового образовательного пространства. Проведен сравнительный анализ позиций Украины и других стран мира по состоянию развития высшего образования в соответствии с данными Глобального инновационного индекса, а также по уровню качества подготовки выпускников учебных заведений согласно данных Индекса глобальной конкурентоспособности. Исследована динамика подготовки соискателей в учреждениях высшего образования Украины и приведен рейтинг регионов Украины по численности лиц, получающих высшее образование. Охарактеризованы основные составляющие улучшения функционирования высшего образования Украины, а именно, повышение эффективности финансового обеспечения высшего образования, качества высшего образования, совершенствование информационного обеспечения в условиях цифровизации и глобализации образовательного пространства и другие. Обоснованы пути дальнейшего развития отечественных высших учебных заведений.Item type:Item, Розвиток потенціалу вищої освіти у територіальному розрізі як інструменту підвищення конкурентоспроможності регіону(ЦНТУ, 2020) Царенко, І. О.; Tsarenko, I.; Царенко, И. А.В контексті визначення впливу вищої освіти встановлено наявність тісного взаємозв’язку між кількістю здобувачів вищої освіти та валовим регіональним продуктом на одну особу. Обґрунтовано, що найбільш негативними чинниками, які впливають на розвиток потенціалу вищої освіти в регіонах є: демографічна криза, міграційне скорочення, низька середньомісячна заробітна плата та низька ділова активність. Здійснено аналіз зміни чисельності наявного населення в Україні та Кіровоградській області зокрема, відтоку абітурієнтів з Кіровоградської області, виокремлено основні регіони-реципієнти. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати штатних працівників по Україні та Кіровоградській області у 2010-2019 роках та частки великих, середніх, малих та мікропідприємств по обраних регіонах у відношенні до загальної кількості по Україні у 2010-2018 роках. Обґрунтовано, що найбільш дієвим інструментом усунення негативних тенденцій розвитку потенціалу вищої освіти є створення та підтримка розвитку інноваційно-орієнтованих кластерних структур, метою яких є забезпечення ефективної взаємодії влади, університетів, бізнесу та громади задля синергійного ефекту у соціально-економічному розвитку Кіровоградської області. The paper is devoted to the development of the potential of higher education in the territorial context as a tool for increasing the competitiveness of the region, in particularly the problems and prospects of the Kirovohrad region. In the paper the presence of a strong relationship between the number of students and gross regional product per capita is established. The analysis of changes of quantity the available population in Ukraine and Kirovohrad region in particular is carried out. It is established that the studied region is characterized by the migration reduction during 2015-2019 years. The movement of entrants from the Kirovohrad region is analyzed by the author, the main recipient-regions are identified. The dynamics of the average monthly wages of full-time employees in Ukraine and the Kirovohrad region in 2010-2019 years are analyzed and the share of large, medium, small and micro-enterprises in the selected regions in relation to the total number in Ukraine in 2010- 2018 are analyzed. It was determined that the most negative factors which affect on the development of the potential of higher education in the regions are: demographic crisis, migration decline, low average monthly wages and low business activity in the region.Item type:Item, Educational Сomponent of the Forming of Innovative-Integrated Structures in Ukraine(ЦНТУ, 2018) Tsarenko, І.; Царенко, І. О.; Царенко, И. А.The role of the educational component in the forming of innovative-integrated structures in Ukraine is researched in the article. It is established that there is a strong relationship between the level of development of higher education institutions and the level of clustering of a certain territory. Some indicators of activity of higher educational institutions of Ukraine are considered. It was emphasized that in Ukraine there is a process of optimizing the network of universities, academies and institutes. A comparative description of the expenditures on the sphere of higher education, the position of the Global Innovation Index and the level of clusterization in the context of the countries of the world and Ukraine is given. The attention is focused on the fact that the level of development of the network of higher education institutions in the regions of Ukraine is related to the level of their innovation activity. The key peculiarities of the transformation of approaches to the educational component in terms of its importance in the forming of innovative-integrated structures are substantiated. У статті досліджено роль освітньої компоненти у формуванні інноваційно-інтегрованих структур в Україні. На підставі результатів кореляційно-регресійного аналізу встановлено наявність чіткої взаємозалежності між рівнем розвитку закладів вищої освіти та рівнем кластеризації певної території. Розглянуто деякі показники діяльності закладів вищої освіти України, зокрема: динаміку кількості закладів вищої освіти у 1990-2017 роках, кількість закладів вищої освіти та осіб у них за регіонами України у 2017/2018 навчальному році, в тому числі, прийнятих, студентів та випущених, витрати на вищу освіту в абсолютному виразі та інші. Підкреслено, що в Україні відбувається процес оптимізації мережі університетів, академій та інститутів. Динаміка контингенту в абсолютному виразі віддзеркалює демографічну тенденцію в країні та демонструє наявну територіальну диспропорцію, яка відображена не лише у чисельності студентів, а у кількості випущених по відношенню до одного закладу вищої освіти. Наведено порівняльну характеристику витрат на вищу освіту, позицій Глобального індексу інновацій та рівня кластеризації в розрізі країн світу та України. Крім того, проаналізовано чисельність населення, яке припадає на один заклад вищої освіти в деяких країнах Європи, СНД та в Україні. Обґрунтовано ключові особливості трансформації підходів до освітньої складової з точки зору її значимості у формуванні інноваційно-інтегрованих структур, зокрема: зміни в вимогах до випускників, філософії самої освіти, розширюється привабливість освітніх хабів, технології стають дедалі важливішими для освіти, поглиблюється кооперація в освітньому середовищі, зміна принципу регулювання сфери вищої освіти державою, необхідність залучення університетів до проектної діяльності, система вищої освіти стає не тільки виробником освітніх послуг та нових знань для їх стейкхолдерів, університети стають все більш глобальними, професорсько-викладацький склад відіграє роль гіда на шляху «добування знань» тощо. В статье исследована роль образовательной компоненты в формировании инновационно-интегрированных структур в Украине. Установлено наличие четкой взаимосвязи между уровнем развития учреждений высшего образования и уровнем кластеризации определенной территории. Рассмотрены некоторые показатели деятельности высших учебных заведений Украины. Подчеркнуто, что в Украине происходит процесс оптимизации сети университетов, академий и институтов. Приведена сравнительная характеристика расходов на высшее образование, позиций Глобального индекса инноваций и уровня кластеризации в разрезе стран мира и Украины. Акцентировано внимание на том, что уровень развития сети образовательных учреждений регионов Украины имеют связь с уровнем их инновационной активности. Обоснованно ключевые особенности трансформации подходов к образовательной составляющей с точки зрения ее значимости в формировании инновационно-интегрированных структур.