Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки.
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/8806
Ідентифікатор медіа R30-03349 (Рішення Нацради України від 25.04.2024 р. № 1418). ISSN 2663-1636 (p), 2663-1644 (е)
DOI: 10.32515/2663-1636
Browse
5 results
Search Results
Item Розвиток потенціалу вищої освіти у територіальному розрізі як інструменту підвищення конкурентоспроможності регіону(ЦНТУ, 2020) Царенко, І. О.; Tsarenko, I.; Царенко, И. А.В контексті визначення впливу вищої освіти встановлено наявність тісного взаємозв’язку між кількістю здобувачів вищої освіти та валовим регіональним продуктом на одну особу. Обґрунтовано, що найбільш негативними чинниками, які впливають на розвиток потенціалу вищої освіти в регіонах є: демографічна криза, міграційне скорочення, низька середньомісячна заробітна плата та низька ділова активність. Здійснено аналіз зміни чисельності наявного населення в Україні та Кіровоградській області зокрема, відтоку абітурієнтів з Кіровоградської області, виокремлено основні регіони-реципієнти. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати штатних працівників по Україні та Кіровоградській області у 2010-2019 роках та частки великих, середніх, малих та мікропідприємств по обраних регіонах у відношенні до загальної кількості по Україні у 2010-2018 роках. Обґрунтовано, що найбільш дієвим інструментом усунення негативних тенденцій розвитку потенціалу вищої освіти є створення та підтримка розвитку інноваційно-орієнтованих кластерних структур, метою яких є забезпечення ефективної взаємодії влади, університетів, бізнесу та громади задля синергійного ефекту у соціально-економічному розвитку Кіровоградської області. The paper is devoted to the development of the potential of higher education in the territorial context as a tool for increasing the competitiveness of the region, in particularly the problems and prospects of the Kirovohrad region. In the paper the presence of a strong relationship between the number of students and gross regional product per capita is established. The analysis of changes of quantity the available population in Ukraine and Kirovohrad region in particular is carried out. It is established that the studied region is characterized by the migration reduction during 2015-2019 years. The movement of entrants from the Kirovohrad region is analyzed by the author, the main recipient-regions are identified. The dynamics of the average monthly wages of full-time employees in Ukraine and the Kirovohrad region in 2010-2019 years are analyzed and the share of large, medium, small and micro-enterprises in the selected regions in relation to the total number in Ukraine in 2010- 2018 are analyzed. It was determined that the most negative factors which affect on the development of the potential of higher education in the regions are: demographic crisis, migration decline, low average monthly wages and low business activity in the region. It was revealed that the most effective tool for eliminating the negative tendencies in the development of the potential of higher education is the creation and support the development of innovative-oriented cluster structures, the purpose of which is to ensure the effective interaction of authorities, universities, business and society for the synergistic effect in the socio-economic development of the Kirovohrad region. In addition, creation the jobs positions with high added value; support the innovation infrastructure; support small and medium business; creation the attractive infrastructure for youth; encourage business to the scientific cooperation; promotion higher education and jobs positions in the Kirovohrad region; creation the effective system of postgraduate education and training; involvement the representatives of higher education institutions in the process of branding the region; initiation a regional educational exhibition "Kirovohrad Educational" are suggested by the author. В контексте определения влияния высшего образования установлено наличие тесной взаимосвязи между количеством соискателей высшего образования и валовым региональным продуктом на душу населения. Доказано, что наиболее негативными факторами, которые влияют на развитие потенциала высшего образования в регионах, являются: демографический кризис, миграционное сокращение, низкая среднемесячная заработная плата и низкая деловая активность. Осуществлен анализ изменения численности наличного населения в Украине и Кировоградской области в частности, проведен анализ движения абитуриентов из Кировоградской области, выделены основные регионыреципиенты. Проанализирована динамика среднемесячной заработной платы штатных работников по Украине и Кировоградской области в 2010-2019 годах и доли крупных, средних, малых и микропредприятий по выбранным регионам по отношению к общему количеству по Украине в 2010- 2018 годах. Обосновано, что наиболее действенным инструментом устранения негативных тенденций развития потенциала высшего образования является создание и поддержка развития инновационноориентированных кластерных структур, целью которых является обеспечение эффективного взаимодействия власти, университетов, бизнеса и общества для синергийного эффекта в социальноэкономическом развитии Кировоградской области.Item Напрями розвитку сегментованого регіонального ринку праці в умовах активізації інноваційно-інтеграційних процесів(ЦНТУ, 2019) Красножон, Н. С.; Krasnojon, N.Стаття присвячена аналізу стану та тенденцій розвитку сегментованого регіонального ринку праці в умовах активізації інноваційно-інтеграційних процесів. Досліджено тенденції зміни демографічної ситуації в Україні, показників чисельності населення за економічною активністю, стан сегментів регіонального ринку праці за ознакою зосередженості населення в межах місцевості, віковою та освітньою структурою, зайнятості у неформальному секторі та міграційні аспекти. Наведено напрями поліпшення функціонування сегментованого регіонального ринку праці в контексті розвитку інноваційної моделі економіки. Статья посвящена анализу состояния и тенденций развития сегментированного регионального рынка труда в условиях активизации инновационно-интеграционных процессов. Исследованы тенденции изменения демографической ситуации в Украине, показателей численности населения по экономической активности, состояние сегментов регионального рынка труда по признаку сосредоточенности населения в пределах местности, по возрастной и образовательной структуре, занятости в неформальном секторе и миграционные аспекты. Обоснованы направления улучшения функционирования сегментированного регионального рынка труда в контексте развития инновационной модели экономики. The paper is devoted to the analysis of the state and trends of development of the segmented regional labor market in the conditions of activization of innovative-integrated processes. It is proposed to distinguish two subsystems in the model of segmented labor market – traditional and innovative segments. The tendencies of change the demographic situation in Ukraine, population indicators by the economic activities, the state of segments of the regional labor market on the basis of population concentration within the region, age and educational structure, employment in the informal sector and migration aspects are analyzed. The directions of the improvement of the segmented regional labor market functioning in the context of development of innovative model of economy are suggested. The analysis of the state of segments of the regional labor market on the basis of concentration of the population within the region and age structure of employees showed the presence of mostly negative tendencies. The development of the regional labor market is negatively affected by the general reduction of the population and its economically active population, high unemployment in general and, in particular, in rural areas, dominance in the structure of the employed population of middle-aged group and older-aged group. The ways of development of the segmented regional labor market in the context of intensification of innovative-integrated processes include: ensuring the availability of quality vocational education; creating the preconditions for the rational distribution of income and decent pay for skilled labor, ensuring the relationship between the level of wages and its productivity; stimulating the demand for the innovative activity; creation of new highly productive jobs-place and modernization of existing ones; stimulating the innovative activity of business entities; development of cooperation of the main participants of social and labor relations on the basis of social dialogue.Item Priority Areas of Development of Ecological and Economic Competitiveness of the Regions in the Developed Countries(ЦНТУ, 2019) Andrusiak, N.; Андрусяк, Н. А.; Андрусяк, Н. О.The article is devoted to the review of priority directions of ecological and economic competitiveness of the regions in some developed countries, are revealed ecological types of economic activity, which are preferred by the regions of these countries. It is substantiated that, under the current conditions of ecological and economic development, existing reserves of resources in the regions are not decisive for the development of specific industries; development depends on the latest scientific and technological products in a particular field. The production of environmentally neutral and friendly products allows many regions to reduce their dependency on non-renewable resources without reducing the efficiency of their economic performance. Priority directions of efficiency of development of ecological and economic competitiveness of the regions of the USA and Germany are investigated, and it is determined that the cluster system of organization of ecological productions is based on the ecological and economic activity of most regions in the developed countries. Статья посвящена обзору приоритетных направлений эколого-экономической конкурентоспособности регионов в некоторых развитых странах, выявлены экологические виды экономической деятельности, которые предпочитают регионы этих стран. Обосновано, что в современных условиях эколого-экономического развития существующие запасы ресурсов в регионах не имеют решающего значения для развития конкретных отраслей; развитие зависит от новейших научных и технологических продуктов в конкретной области. Производство экологически нейтральных и дружественных продуктов позволяет многим регионам снизить свою зависимость от не возобновляемых ресурсов без снижения эффективности их экономических показателей. Исследованы приоритетные направления эффективности развития эколого-экономической конкурентоспособности регионов США и Германии, и определено, что кластерная система организации экологических производств основана на эколого-экономической деятельности большинства регионов развитых стран. Статтю присвячено огляду пріоритетних напрямів еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів окремих розвинених країн. Метою дослідження є висвітлення питання саме пріоритетності еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів розвинених країн, які досліджені не повністю в силу розвитку науково-технічного прогресу, потужності й різноспрямованості еколого-економічних трансформацій у світі та їх наслідків. В результаті досліджень виявлено екологічні види економічної діяльності, яким віддають перевагу регіони цих країн. Узагальнено дослідження пріоритетних напрямів ефективності розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів США та Німеччини та визначено, що в основі еколого-економічної діяльності більшості регіонів у розвинених країнах лежить кластерна система організації екологічних виробництв. Обґрунтовано, що за сучасних умов еколого-економічного розвитку наявні запаси ресурсів у регіонах не є визначаючими для розвитку конкретних галузей, розвиток залежить від новітніх науково-технічних розробок у певній сфері. Виробництво екологічно нейтральної та екологічно спрямованої продукції дозволяє багатьом регіонам зменшити залежність від невідновних ресурсів без зниження ефективності результатів господарювання. Пріоритетним напрямам ефективності розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів у розвинених країнах світу характерні: по-перше, незначна диференціація еколого-економічної конкурентоспроможності регіонів в окремих країнах, території намагаються підтримати вже наявні успішні проекти часто на основі кластерної співпраці; по-друге, підтримка державною та місцевою владами екологічних інновацій як важлива основа формування та розвитку еколого-економічної конкурентоспроможності; по-третє, активна наукова складова еколого-економічної конкурентоспроможності у поєднанні з мінімальним державним втручанням в процес формування і впровадження еколого-економічних інновацій та вдалим використанням еколого-економічних конкурентних переваг забезпечує платформу для розробки еколого-економічних програм розвитку регіонів; по-четверте, наявність екологічної освіти і культури, що є основою усіх видів діяльності та забезпечує відповідну поведінку населення й підприємницьких структур та еколого-економічну конкурентоспроможність регіонів.Item Аналіз відповідності кадрового забезпечення регіонів потребам інноваційної економіки(ЦНТУ, 2018) Красножон, Н. С.; Krasnojon, N.У статті проведено аналіз відповідності кадрового забезпечення регіонів потребам інноваційного розвитку економіки України. Запропоновано складові оцінювання у сферах активізації взаємодії влади, освіти, науки, бізнесу, інноваційної зайнятості, підготовки фахівців інноваційного типу, забезпечення результативності інноваційної діяльності. Проведено інтегральну оцінку стану кадрового забезпечення за регіонами України в умовах інноваційних змін. Визначено напрями поліпшення кадрового забезпечення національної економіки відповідно до потреб інноваційного розвитку. В статье проведен анализ соответствия кадрового обеспечения регионов потребностям инновационного развития экономики Украины. Предложены составляющие оценки в сферах активизации взаимодействия власти, образования, науки, бизнеса, инновационной занятости, подготовки специалистов инновационного типа, обеспечения результативности инновационной деятельности. Осуществлена интегральная оценка состояния кадрового обеспечения по регионам Украины в условиях инновационных изменений. Определены направления улучшения кадрового обеспечения национальной экономики в соответствии с потребностями инновационного развития. In the article the analysis of the compliance of the regions’ staffing to the needs of the innovative development of the economy in Ukraine is conducted. The components of evaluation in the spheres of activization of the interaction of power, education, science, business, innovative employment, training of the innovative type of specialists, ensuring the effectiveness of innovation activity are offered. An integral evaluation of the status of the regions’ staffing of Ukraine in the conditions of innovative changes was conducted by the indicator of the number of students of the higher education institutions of III-IV accreditation levels, calculated per 10 thousand persons of the existing population, the number of the postgraduate students and doctoral students per 100 thousand persons of the existing population, the number of performers of scientific research and development per 1000 persons of the employed population, aged of 15-70, the share of employees, are employed at the innovative enterprises, the level of innovation activity of the industrial enterprises, the volume of sales of the innovative products and the total innovation index. The directions of improvement of staffing of the national economy according to the needs of the innovative development are developed. To such directions are assigned the implementation of educational and professional training programs in the field of intellectual activity and innovation management, the provision of transfer of the educational and professional knowledge during the organization of the educational process, the forming of a system for the monitoring of the demand and supply of labor resources at the regional level with the possibility of the operational monitoring at the industry's level and economic entities, identification of the priority directions of training of professional personnel on the basis of the real needs of economic entities and the prospects of the region's development, promotion to the forming of the powerful research centers on the basis of higher education institutions, promotion to the increasing of employees' interest in the field of innovation in the results of their work, promotion to the creation in the region of innovative-integrated structures of different types, etc.Item Перспективи формування інноваційно-інтегрованих структур в економіці регіону(ЦНТУ, 2018) Сторожук, О. В.; Заярнюк, О. В.; Заярнюк, А. В.; Storozhuk, О.; Zaiarniuk, О.У статті розглянуто та удосконалено теоретичні засади перспективних напрямів формування інноваційно-інтегрованих структур у регіоні шляхом проведення SWOT-аналізу. Здійснено аналіз сильних сторін та загроз формуванню інноваційно-інтегрованих структур в агропромисловому комплексі Кіровоградської області. Отримало подальший розвиток обґрунтування складу учасників інноваційно-інтегрованих структур регіону. Виявлено та досліджено передумови, потрібні для забезпечення стійкого функціонування інноваційно-інтегрованих структур агропромислового комплексу Кіровоградської області. В статье рассмотрены и усовершенствованы теоретические основы перспективных направлений формирования инновационно-интегрированных структур в регионе путем проведения SWOT-анализа. Осуществлен анализ сильных сторон и угроз формированию инновационно-интегрированных структур в агропромышленном комплексе Кировоградской области. Получило дальнейшее развитие обоснование состава участников инновационно-интегрированных структур региона. Обнаружены и исследованы предпосылки, необходимые для обеспечения устойчивого функционирования инновационных интегрированных структур агропромышленного комплекса Кировоградской области. The paper presents the results of research of regions companies’ integration preconditions in the regional agro-industrial cluster. It is shown that regional cluster act as a key tool for the development of regional economies. SWOT-analysis was carried out and revealed the strengths, weaknesses, opportunities and threats to create regional agro-industrial cluster. Results of the SWOT-analysis have allowed defining strategic directions of clusterization of the rural area providing progress of territory through cooperation, integration on the basis of the scientifically-methodical approach. There are some weaknesses of creation of innovation-integrated structures. First of all are deficit of financial resources and high cost of credits. Other weakness is lack of cooperative ties between enterprises, higher education, public organizations. Participants of a regional agro-industrial cluster are justified. Prerequisites necessary to ensure the sustainable functioning of innovative integrated structures of the agro-industrial complex of Kirovograd region were discovered and investigated: innovative development of the agro-industrial sector, modernization of fixed capital, introduction of energy-saving equipment and technology, activation of intellectual resources, optimal combinations of market mechanisms and state regulation of the economy. The proposed method involves the use of available data for analysis, and takes into account the most important factors of the preconditions of clusterization. Therefore, it is universal for using. The practical application of this technique will allow a reasonable preliminary selection of regions in which the most favorable prerequisites for the formation of clusters are available. The regional innovation policy will play a main role in the process of creation and development of cluster. Prospects for further research will consist in the study of successful foreign experience in the formation of regional innovation policy for the creation and development of cluster.