Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки.
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/8806
Ідентифікатор медіа R30-03349 (Рішення Нацради України від 25.04.2024 р. № 1418). ISSN 2663-1636 (p), 2663-1644 (е)
DOI: 10.32515/2663-1636
Browse
3 results
Search Results
Item Перспективи формування соціального капіталу мезоекономічного рівня національної економіки(ЦНТУ, 2020) Малаховський, Ю. В.; Коваленко, С. В.; Кансо, А.; Malakhovskyi, Yu.; Kovalenko, S.; Canso, A.; Малаховский, Ю. В.Дослідження присвячено перспективам формування соціального капіталу національної економіки (СКНЕ) як продуктивної цінності активу інтерперсональних та міжгрупових мережевих зв’язків, що реалізуються у процесі виробництва узгоджених результатів суспільної діяльності. Особливу увагу приділено розрізненню ключових ознак СК на відміну від інших форм капітальних активів виробництва. Наводиться порівняльна матриця ідентифікації відмінностей, що властиві різним формам капіталу: за критеріями особливостей формування та втілення, природної сутності, ступеня поширення, здатності до відчуження, особливостей інвестування, інфляційного дисконтування у процесі споживання, рівня участі у процесі формування “ланцюгів” вартості товарів та послуг, здатності до ліквідності та конвертування, особливостей методів оцінювання. Досліджуються характерні чинники трансформаційного перетворення структурального, реляційного та когнітивного елементів СКНЕ з точки зору обставин та вимог формування постіндустріальної, постінформаційної, мережевої, гуманомічної, поведінкової економіки заощадливого та колективного користування суспільними благами. The purpose of the publication is to formulate theoretic and methodological provisions on the prospects for the development of social capital of localized post-industrial scientific and educational-production clusters that embody the idea of dynamic formation of innovatively oriented ecosystems of the national economy. The research is devoted to the prospects of forming the social capital of the national economy (SKNE) as a productive value of interpersonal and intergroup network connections implemented in the production of thoughtful and coordinated results of social activities. Particular attention is paid to the distinction of key features of SKNE, unlike other forms of capital assets in the production of goods and services. The comparative matrix of identification of differences inherent in different forms of capital, according to the criteria of features of formation and implementation, natural essence, degree of distribution, ability to alienate, features of investment, inflation discounting in the process of consumption, level of participation in the formation of “chains” of value of goods and services, ability to liquidity and conversion, features of valuation methods are given. The characteristic factors of transformation of structural, relational and cognitive elements of SKNE in terms of circumstances and requirements of formation of post-industrial, post-information, network, humanomic, behavioral economy of saving and collective use of public goods are investigated. Fully the requirements of the innoving mechanism of regulation of SKNE meets the incorporation to the tools for the implementation of goals and objectives of its development of means of forecasting the future state, structure, prospects for increasing the cost of elements. This provides an opportunity to increase SKNE on the basis of Foresight procedures for analyzing the impact of these factors, formulating and modernizing the mission of forecasting inclusive social capital, a comprehensive specification of the regulatory sector, taking into account macroeconomic development scenarios. The prospects for further research are seen in the implementation of imitation verbal models of social capital adapted to the needs of the different level of national economy: microeconomic – “Individual and egocentric network”, mesoeconomic – “Sociocentric Network”, macroeconomic – “Civil Society”. Исследование посвящено перспективам формирования социального капитала национальной экономики (СКНЭ) как производительной ценности межличностных и межгрупповых сетевых связей, реализуемых при производстве скоординированных результатов общественной деятельности. Особое внимание уделяется выявлению ключевых отличий СКНЭ от других форм капитальных активов производства. Приводится сравнительная матрица отличий, присущих различным формам капитала: в соответствии с критериями особенностей формирования и реализации, сущности, степени распространения, способности к отчуждению, особенностей инвестирования, инфляционного дисконтирования в процессе потребления, уровня участия в формировании “цепочек” стоимости товаров и услуг, склонности к ликвидности и конверсии, особенностей методов оценивания. Исследуются характерные факторы трансформационных преобразований структурных, реляционных и когнитивных элементов СКНЭ с точки зрения обстоятельств и требований формирования постиндустриальной, постинформационной, сетевой, гуманомической, поведенческой экономики коллективного использования общественных благ.Item Social Capital: Theoretical Foundations of Identification and Regulation(ЦНТУ, 2019) Malakhovskyi, Yu.; Kanso, A.; Kovalenko, S.; Малаховский, Ю. В.; Кансо, A. A.; Коваленко, С. В.; Малаховський, Ю. В.; Кансо, A. A.; Коваленко, С. В.The article is devoted to solving the problem of the identification and regulation of the national economy’ social capital as the totality of the structured social and economic relations, based on the mutual informal institutions (norms and values), the compliance of which brings the benefit to the subjects of the relations in the form of the social rent, expressing the size of savings from restructuring of the institutional institutions and organizations on the basis of the clear specification of property rights, creation of the organizational structures, that ensure their effective exchange, comparison and saving of costs, arising in the process. In the basis of the state regulation of the social capital relies the process of the planned development of its main elements – trust, norms, rules, social relations, goodwill, culture. Статья посвящена решению проблемы идентификации и регулирования социального капитала национальной экономики как совокупности структурированных социально-экономических отношений, основанных на взаимно признанных неформальных институтах (нормах и ценностях), соблюдение которых приносит пользу субъектам отношений в форме социальной ренты, которая выражает размер сбережений от реструктуризации институциональных учреждений и организаций на основе четкой спецификации прав собственности, создания организационных структур, обеспечивающих их эффективное обмен, сравнение и экономию расходов, возникающих в ходе этого процесса. В основу государственного регулирования социального капитала полагается процесс планомерного развития его основных элементов – доверия, норм, правил, социальных связей, деловой репутации, культуры. Метою дослідження є вирішення проблеми ідентифікації та регулювання соціального капіталу національної економіки як сукупності структурованих соціально-економічних відносин, заснованих на взаємно визнаних неформальних інститутах (нормах та цінностях), дотримання яких приносить користь суб'єктам відносин у формі соціальної ренти, яка виражає розмір заощаджень від реструктуризації інституційних установ та організацій на основі чіткої специфікації прав власності, створення організаційних структур, що забезпечують їх ефективний обмін, порівняння та економію витрат, що виникають у ході цього процесу. Регулювання соціального капіталу є стратегічним напрямом запровадження заходів управлінського впливу органів виконавчої влади на комплекс міжперсональних зв’язків, які використовуються з метою організації процесів безпосереднього виробництва суспільно значимих товарів та послуг, а також генерування широкого кола добре продуманих результатів колективної діяльності, пов’язаних з поширенням у суспільстві стандартів довіри, репутації, правил, норм, санкцій, цінностей, культури співвиробництва товарів та цінностей персонального та колективного споживання. Прогнозування стану, структури, перспектив зростання вартості елементів соціального капіталу здійснюється на основі принципів системності, аналогічності, природної специфічності, цілеспрямованості, наукового обґрунтування, оптимального опису об’єкта, його інформаційної єдності, адекватності об’єктивним закономірностям розвитку, послідовного подолання невизначеності, аналогічності, альтернативності варіантів зміни траєкторій розвитку явища у майбутньому, ефективності, безперервності формування стратегічних цілей розвитку. Програмування соціального капіталу – розроблення системної сукупності зорієнтованих в просторі та часі, узгоджених за змістом, термінами, виконавцями, забезпечених ресурсами заходів регулятивного впливу, що спрямовані на збільшення продуктивних активів, які є вбудованими, обмежено доступними та отримуваними за рахунок участі у мережевих взаєминах з метою підвищення рівня персонального та колективного добробуту його носіїв, який сприймається суспільством як отриманий у прийнятний спосіб.Item Теорія та практика формування соціального капіталу науково-освітнього кластеру регіональної інноваційної екосистеми на базі технічного університету(ЦНТУ, 2018) Малаховський, Ю. В.; Кансо, А.; Хайдура, Х.; Малаховский, Ю. В.; Malakhovskyi, Yu.; Kansо, А.; Haidoura, Н.Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів та практичних засобів нарощування активів соціального капіталу у процесі формування науково-освітнього кластеру з технічним університетом у якості “креативного ядра” як елементу регіональної інноваційної екосистеми. Обґрунтовано пріоритетне значення соціального капіталу у формуванні детально охарактеризованого новітнього (шостого) технологічного устрою національної економіки. Особливу увагу приділено економічній моделі комерціалізації діяльності у сфері R&D та надання освітніх послуг, а також цілеспрямованого нарощування репутаційного капіталу регіонального технічного університету, сучасною формою якого є ініціативне формування на його базі науково-освітнього кластеру у структурі регіональної інноваційної екосистеми. Статья посвящена исследованию теоретических аспектов и практических приемов наращивания активов социального капитала в ходе формирования научно-образовательного кластера с техническим университетом в качестве “креативного ядра” как элемента региональной инновационной экосистемы. Обосновано приоритетное значение социального капитала в формировании детально охарактеризованного новейшего (шестого) технологического уклада национальной экономики. Особое внимание уделено экономической модели коммерциализации деятельности в сфере R&D и предоставления образовательных услуг, а также целенаправленного наращивания репутационного капитала регионального технического университета, современной формой которого выступает инициативное формирование на его базе научно-образовательного кластера в структуре региональной инновационной системы. The article is devoted to the study of theoretical aspects and practical means of increasing the assets of social capital in the process of forming a scientific and educational cluster with a technical university as a “creative core” as an element of a regional innovation ecosystem. The priority value of social capital in the formation of a sixth technological structure of the national economy is described in detail. Particular attention is paid to the economic model of commercialization of R&D activities and the provision of educational services, as well as the purposeful increase of the reputational capital of the regional technical university, the modern form of which is the initiative formation on the basis of its scientific and educational cluster in the structure of the regional innovation ecosystem. The use of social capital is considered in the context of reducing the “friction forces” in the economy, transaction costs, saving money from the restructuring of institutional actors and organizations based on a clear specification of immutable property rights, creating organizational structures that ensure their effective exchange, comparison and cost savings, which occur during this process. The peculiarities of social capital’ formation are studied under conditions of active use in the process of post-industrial national economy structuring’ models of scientific and educational clusters’ formation as effective forms of management of innovative activity, which ensures the emergence of a synergistic effect on the basis of the unification of efforts and competencies of its participants (enterprises, research and educational institutions, state authorities, service companies, intermediaries, etc.) that operate with the aim of creating, implementing and commercialization of the innovative product in order to achieve competitive advantages in the global market. The problem of quantitative assessment of social capital is investigated in the context of structuring the analysis at the macro, mesa and microeconomic levels of management. Market actors are considered as actors of activity, theoretical models are formed within the framework of the development of certain aspects of neoinstitutional theory. The idea of creative association of disparate approaches to the formation and development of social capital in the form of generalized trust is realized. Such trust arises in the process of purposeful creation of stable participants, internal factors of development and the nature of the trajectory of mesosystem development in the structure of the national and regional economy. Additional advantages of regulation of collaborative scientific and educational clusters within the framework of regional innovation ecosystems are the possibility of using strategic planning tools.