Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки.
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/8806
Ідентифікатор медіа R30-03349 (Рішення Нацради України від 25.04.2024 р. № 1418). ISSN 2663-1636 (p), 2663-1644 (е)
DOI: 10.32515/2663-1636
Browse
7 results
Search Results
Item Ресурсне забезпечення ефективності стратегічного управління інноваційною інфраструктурою у формуванні конкурентних переваг та соціально-економічних гарантій в умовах глобалізації економіки(ЦНТУ, 2021) Запша, Г. М.; Орлова-Курилова, О. В.; Лімаренко, С. М.; Яцун, А. Г.; Zapsha, H.; Orlova-Kurilova, O.; Limarenko, S.; Yatsun, A.В статті досліджено ресурсне забезпечення ефективності стратегічного управління інноваційною інфраструктурою у формуванні конкурентних переваг та соціально-економічних гарантій в умовах глобалізації економіки. Розроблено пропозиції щодо подальшого розвитку інноваційної інфраструктури як визначального драйверу позитивних зрушень інституціонального середовища та джерела формування позитивної синергії інноваційного розвитку підприємництва. The aim of the article is to study the resource provision of the effectiveness of strategic management of innovation infrastructure in the formation of competitive advantages and socio-economic guarantees in the context of economic globalization. In the conditions of transformation of the national economy, there is a need to form such objects of innovation infrastructure that will stimulate the implementation of the innovation process at any stage of production. Such facilities must support the most promising business idea, innovative projects or ideas, in order to turn them into a product or service. The main purpose of economical use of innovation potential is to create and maintain the existing innovation infrastructure, able to position itself as a communicative channel for the transfer and exchange of knowledge, resources, ideas and technologies between stakeholders of innovative entrepreneurship. Proposals for further development of innovation infrastructure as a determining driver of positive changes in the institutional environment and a source of formation of positive synergy of innovative development of entrepreneurship have been developed. The stages of formation of such infrastructure according to the life cycle of the innovation project are marked, in the course of which due to achievement of complementarity of infrastructural elements impulses for the further stimulation of the economy based on diffusion of innovations are formed. This allows the state, as the initiator of regulation, to determine the directions of renewal of innovation infrastructure taking into account modern conditions. The necessity of reserve accumulation of resource potential of innovative entrepreneurship is noted and the directions of its use according to the stages of realization of the innovative project are determined. These actions are important for increasing innovative development at the macro level and forming a further strategy for innovative development of business stakeholders. The conclusion is made about the need for rational and economic use of resources. This need is due to the rapid involvement of resources in periods of transformation of the national economy, as well as the emergence of crisis trends in the domestic business environment.Item Механізми активізації зовнішньоекономічної діяльності інноваційно-інтегрованих структур(ЦНТУ, 2020) Левченко, О. М.; В’юник, О. В.; Levchenko, O.; Viunyk, O.; Левченко, А. Н.; Вьюник, О. В.У статті розглянуто сучасні механізми активізації зовнішньоекономічної діяльності інноваційно-інтегрованих структур. Наведено роль інноваційно-інтегрованих структур в контексті здійснення зовнішньоекономічної діяльності, переваги і загрози їх функціонування, фактори впливу на їх розвиток. Констатовано доцільність подальшого розвитку інноваційно-інтегрованих структур на основі моделі п’ятикратної спіралі (наукові і освітні установи, бізнес-структури, уряд, громадянське суспільство та екологічне середовище). Проведено аналіз показників розвитку вищої освіти, досліджень та розробок, політичного та бізнес-середовища, соціального капіталу та екологічної стійкості, стану кластерного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності в Україні порівняно з розвиненими країнами світу. Обґрунтовано шляхи вдосконалення механізмів активізації зовнішньоекономічної діяльності в Україні в умовах інноваційно-інтеграційних процесів. The paper considers the modern mechanisms of intensification of foreign economic activity of innovative-integrated structures. The role of innovative-integrated structures in the context of foreign economic activity, advantages and threats of their functioning, factors influencing their development were given. The expediency of further development of innovative-integrated structures based on «The Quintuple Helix model» (scientific and educational institutions, business structures, government, civil society and the environment) was stated. The analysis of indicators of development of higher education, research and development, political environment and business environment, social capital and environmental sustainability, the state of cluster development and foreign economic activity in Ukraine in comparison with developed countries was conducted. It was noted the low level of foreign economic activity in Ukraine in comparison with the developed countries. The ways of improving the mechanisms of intensification of foreign economic activity in Ukraine in terms of innovation processes were substantiated, which include administrative and legal, investment, organizational and economic, financial and credit, fiscal, innovation, production and technological and educational and scientific spheres. The expediency of improving the domestic regulatory framework, increasing the attractiveness of businesses for investors, stabilizing the economic situation, improving the system of tax and customs regulation, development of national innovative system, infrastructure and innovative ecosystems, ensuring the orientation of the educational system to highly qualified specialists training was emphasized. Prospects for further research in the field of research are the definition of differentiated means of influencing the state of foreign economic activity of the subjects of socio-economic relations, methods of adaptation of foreign economic relations to the realities of digital society. В статье рассмотрены современные механизмы активизации внешнеэкономической деятельности инновационно-интегрированных структур. Исследованы роль инновационно-интегрированных структур в контексте осуществления внешнеэкономической деятельности, преимущества и угрозы их функционирования, факторы влияния на их развитие. Констатирована целесообразность дальнейшего развития инновационно-интегрированных структур на основе модели пятикратной спирали (научные и образовательные учреждения, бизнес-структуры, правительство, гражданское общество и экологическая среда). Проведен анализ показателей развития высшего образования, исследований и разработок, политической и бизнес-среды, социального капитала и экологической устойчивости, состояния кластерного развития и внешнеэкономической деятельности в Украине по сравнению с развитыми странами мира. Обоснованы пути совершенствования механизмов активизации внешнеэкономической деятельности в Украине в условиях инновационно-интеграционных процессов.Item Сучасні тренди розвитку вищої освіти у глобалізованому світовому освітньому просторі(ЦНТУ, 2020) Карзун, І. Г.; Музиченко, А. С.; Karzun, I.; Muzychenko, A.; Карзун, И. Г.; Музыченко, А. С.Стаття присвячена вивченню сучасних тенденцій функціонування та розвитку вищої освіти в умовах цифровізації та глобалізації світового освітнього простору. Проведено порівняльний аналіз позицій України та інших країн світу за станом розвитку вищої освіти відповідно до даних Глобального інноваційного індексу, а також за рівнем якості підготовки випускників закладів вищої освіти відповідно до даних Індексу глобальної конкурентоспроможності. Досліджено динаміку підготовки здобувачів у закладах вищої освіти України та наведено рейтинг регіонів України за чисельністю осіб, які здобувають вищу освіту. Охарактеризовано основні складові поліпшення функціонування вищої освіти України, а саме: підвищення ефективності фінансового забезпечення вищої освіти, якості вищої освіти, удосконалення інформаційного забезпечення в умовах цифровізації та глобалізації освітнього простору тощо. Обґрунтовано шляхи подальшого розвитку вітчизняних закладів вищої освіти. The paper is devoted to the study of current trends in the functioning and development of higher education in the context of globalization and digitalization. A comparative analysis of the positions of Ukraine and other countries in the development of higher education according to the Global Innovation Index, as well as the level of quality of training of educational institutions graduates according to the Global Competitiveness Index. The dynamics of training of applicants in higher education institutions of Ukraine is studied and the rating of the regions of Ukraine by the number of persons receiving higher education is given. The main components of improving the functioning of the higher education system of Ukraine are described, including financial support, quality of training of applicants, information support in the conditions of digitalization, etc. The ways to intensify the development of domestic higher education institutions are substantiated. In the sphere of financing, it is advisable to study and implement the best world experience in the field of diversification of funding sources, optimal use of financial resources, the introduction of transparent procedures for evaluating the performance of higher education institutions. Emphasis is placed on the need to improve the quality, accessibility and practical orientation of educational services, promote the development of information culture and skills of using of modern information and communication technologies. It is important to intensify the participation of domestic higher education institutions in international projects, grants and programs, as well as to develop cooperation between key stakeholders in improving the quality of higher education. It is necessary to form on the basis of higher education institutions powerful research centers capable to provide expert, informational and analytical services to customers. Статья посвящена изучению современных тенденций функционирования и развития высшего образования в условиях цифровизации и глобализации мирового образовательного пространства. Проведен сравнительный анализ позиций Украины и других стран мира по состоянию развития высшего образования в соответствии с данными Глобального инновационного индекса, а также по уровню качества подготовки выпускников учебных заведений согласно данных Индекса глобальной конкурентоспособности. Исследована динамика подготовки соискателей в учреждениях высшего образования Украины и приведен рейтинг регионов Украины по численности лиц, получающих высшее образование. Охарактеризованы основные составляющие улучшения функционирования высшего образования Украины, а именно, повышение эффективности финансового обеспечения высшего образования, качества высшего образования, совершенствование информационного обеспечения в условиях цифровизации и глобализации образовательного пространства и другие. Обоснованы пути дальнейшего развития отечественных высших учебных заведений.Item Глобальні міста в суб’єктній диспозиції Smart-економіки(ЦНТУ, 2020) Унінець, І. М.; Uninets, I.; Унинец, И. М.Обґрунтовано, що в умовах посилення інтелектуалізації економіки як постійно діючого процесу, який стрімко прискорюється у новому столітті, одним із важливих його проявів стає формування та розвиток Smart-економіки, «розумної» економіки. Визначено, що важливим аспектом дослідження Smart- економіки є визначення її суб’єктної структури та оцінка взаємозв’язків та взаємозалежності учасників економічних взаємовідносин. Обґрунтовано, що новими учасниками глобальних економічних відносин стали глобальні міста, для оцінки яких на сучасному етапі використовуються не лише показники ефективності економічної діяльності, а і індикатори інтелектуальної економіки та благополуччя. Проаналізовано диспозицію глобальних міст в структурі Smart-економіки, критерії та індикатори їх аналізу, визначена роль складових інтелектуалізації та сучасний рівень розвитку глобальних міст. Визначено, що на сучасному етапі відбувається становлення не лише «глобальних» міст, а і «міжнародних», які мають значний вплив на розвиток регіону та визначають ключові його тенденції. Strengthening the intellectualization of the economy is an ongoing process that is rapidly accelerating in the new century. One of the important manifestations of this is the formation of Smart-economy, "smart" economy. An important aspect of the study of Smart-economy is to determine its subjective structure and assess the relationships and interdependence of participants in economic relations. New participants in global economic relations are global cities, for the assessment of which at the present stage are used not only indicators of economic efficiency, but also indicators of intellectual economy and well-being. The article identifies three main components of the Smart-economy: smart growth, which involves the development of the economy through the implementation of knowledge and innovation; stable and sustainable growth, which is formed through the rational use of available resources and increase the efficiency of these processes, which in turn can contribute to increasing the competitiveness of the economy; intensive growth provided by the achievement of a high level of employment, social and territorial capacity and cohesion. The main forms of manifestation of Smart-economy are defined: digitalization; institutionalization; management; greening; socialization; urbanization. The main elements of assessing the quality of global cities are the business environment, human capital, taxation, reputation, infrastructure, financial center development. The article analyzes the disposition of global cities in the structure of Smart-economy, criteria and indicators of their analysis, identifies the place of components of intellectualization and the current level of development of global cities. It is determined that at the present stage there is a formation not only of "global" cities, but also of "international" ones, which have a significant impact on the development of the region and determine its key trends. Обосновано, что в условиях усиления интеллектуализации экономики как постоянно действующего процесса, который стремительно ускоряется в новом веке, одним из его важных проявлений становится формирование и развитие Smart-экономики, «умной» экономики. Определено, что важным аспектом исследования Smart-экономики является определение ее субъектной структуры и оценка взаимосвязей и взаимозависимости участников экономических взаимоотношений. Обосновано, что новыми участниками глобальных экономических отношений стали глобальные города, для оценки которых на современном этапе используются не только показатели эффективности экономической деятельности, а и индикаторы интеллектуальной экономики и благополучия. Проанализирована диспозиция глобальных городов в структуре Smart-экономики, критерии и индикаторы их анализа, определена роль составляющих интелектуализации и современный уровень развития глобальных городов. Определено, что на современном этапе происходит становление не только «глобальных» городов, а и «международных», которые имеют значительное влияние на развитие региона и определяют ключевые его тенденции.Item Тенденції формування інтелектуального потенціалу в структурі глобальної економіки(ЦНТУ, 2019) Каленюк, І. С.; Куклін, О. В.; Каленюк, И. С.; Куклин, О. В.; Kalenyuk, І.; Kuklin, О,Обґрунтовано, що формування інтелектуального потенціалу в процесі глобалізації є визначальним чинником підвищення конкурентоспроможності національних економік та розвитку глобального ринку на сучасному етапі. Виокремлено ключові фактори, що визначають його розвиток, зокрема, кількість студентів вищих закладів освіти, рівень та стан фінансування вищої освіти та науки (як загалом, так і в перерахунку на одного студента), можливості та результати рейтингування в глобальних рейтингах та індексах. Досліджені основні тенденції зміни даних показників. Визначено пріоритети формування інтелектуального потенціалу держави та можливості його розвитку. Обосновано, что формирование интеллектуального потенциала в процессе глобализации является определяющим фактором повышения конкурентоспособности национальных экономик и развития глобального рынка на современном этапе. Выделены ключевые факторы, определяющие его развитие, в частности, количество студентов высших учебных заведений, уровень и состояние финансирования высшего образования и науки (как в целом, так и в пересчете на одного студента), возможности и результаты рейтингования в глобальных рейтингах и индексах. Исследованы основные тенденции изменения данных показателей. Определены приоритеты формирования интеллектуального потенциала государства и возможности его развития. It is substantiated that the competitive advantages of the countries and its subjects in modern conditions are provided not only by the capacity of the basic branches of economy, but by the quality of human resources. Global trends in the development of education in the modern world are manifested in the growing size of the education sector, the expansion of coverage of the population of higher education, increasing the educational period in a person's life (expected length of education), the realization of the concept of lifelong education, diversification of forms of organization and financing of educational activities. It is substantiated that the formation of intellectual potential in the process of globalization is a decisive factor in improving the competitiveness of national economies and the development of the global market at the present stage. The purpose of the article is to identify the key factors for the formation of intellectual potential in the structure of the global economy and to characterize key trends. The key factors that determine its development are highlighted, in particular, the number of students in higher education institutions, the level and status of higher education and science funding (both in general and per student), rating opportunities and results in global rankings and indices. The basic tendencies of change of these indicators are investigated. Priorities of formation of the intellectual potential of the state and opportunities for its development are determined. It is proved that in the current conditions it is important to improve the economic mechanism of functioning of the higher education system: the search for the optimal model of public funding aimed at ensuring the quality of education and overcoming differences in access to quality education. This requires a clear understanding of the desired results, goals and mechanisms for achieving them. A pressing issue for modern educational practice is the further elaboration of funding mechanisms based on performance, the development of simple, clear and clear goals that can be identified and defined as outcomes and benchmarks for funding educational institutions. The necessity of the state position to preserve and support our intellectual elite, accumulated over many years of educational potential, is substantiated. The experience of the advanced countries of the world shows that the creation of a cohort of powerful research universities can be an effective factor in the development of higher education and increase the country's competitiveness. Thus, the main factors of intellectualization can determine the competitiveness of the national economy, and the formation of intellectual potential in the education system is a necessary prerequisite for its growth.Item Конкурентоспроможність випускників в умовах інноваційних трансформацій ринків праці та глобальних викликів(ЦНТУ, 2018) Сало, А. В.; Salo, А.Стаття присвячена аналізу впливу інноваційних та глобальних чинників на формування та реалізацію конкурентних переваг на ринку праці випускників закладів вищої освіти. У статті здійснена систематизація наукових уявлень про конкурентоспроможність у сфері праці і, зокрема, конкурентоспроможність випускників закладів вищої освіти. Запропоновано авторський підхід до визначення чинників, що впливають на конкурентоспроможність випускників. Зосереджено увагу на впливах інноваційних трансформацій ринків праці і глобальних чинників. Здійснено аналіз показників конкурентоспроможності країн за розвиненістю системи вищої освіти, індикативних показників відповідності системи освіти (у т.ч. вищої освіти) вимогам бізнесу. Здійснено порівняльну оцінку інноваційних змін структури зайнятості за професіями в Україні та окремих країнах Європи, які впливають на формування та реалізацію конкурентних переваг випускників на ринку праці. Статья посвящена анализу влияния инновационных и глобальных факторов на формирование и реализацию конкурентных преимуществ на рынке труда выпускников высших учебных заведений. В статье систематизированы научные представления о конкурентоспособности в сфере труда и, в частности, о конкурентоспособности выпускников высших учебных заведений. Предложен авторский подход к определению факторов, влияющих на конкурентоспособность выпускников. Сосредоточено внимание на влиянии инновационных трансформаций рынков труда и роли глобальных факторов. Проведен анализ показателей конкурентоспособности стран по развитию системы высшего образования, индикативных показателей соответствия системы образования (в т.ч. высшего образования) требованиям бизнеса. Осуществлена сравнительная оценка инновационных изменений структуры занятости в рамках профессий в Украине и отдельных странах Европы, которые влияют на формирование и реализацию конкурентных преимуществ выпускников на рынке труда. The article is devoted to the analysis of the influence of innovative and global factors on the formation and implementation of competitive advantages in the labor market of graduates of higher educational institutions. The article presents the systematization of scientific ideas about competitiveness in the labor sphere and, in particular, the competitiveness of graduates of higher educational institutions. The scientific works of domestic and foreign scientists about competition, competitiveness of the labor market, development of higher educational institutions and educational services have been used as a theoretical basis of the article. The research uses general scientific and special methods, in particular: analytical – for collecting and generalizing scientific information; abstract and logical – for the analysis and systematization of scientific ideas; tabular – for the systematization of the factors influencing the competitiveness of graduates. The author analyzes the scientific opinions on competitiveness in the labor sphere, identifying differences in the approaches of scientists. The author's approach to determining the essence of the competitiveness of graduates of higher educational institutions has been grounded. For the first time, it is suggested to understand the definition of "competitiveness of graduates of higher educational institutions" as the ability of graduates of higher educational institutions to find better job than graduates of other similar educational institutions, to choose competitive jobs with knowledge and competences gained during the training process, the ability to continuous educational and professional development, labor and professional mobility in the labor market. The author has suggested an approach to systematization of factors influencing the competitiveness of graduates. Factors are united in blocks: innovative, global, nature resources, medical-demographic, social, historical-cultural, psychological, economic, scientific and technical, competitive, organizational-technical, political, law. The attention is focused on the important role of innovative transformations of labor markets and the role of global factors. The indicators of competitiveness of countries according to the development of the system of higher education, indicators of the correspondence of the education system (including higher education) with the requirements of business have been analyzed on the basis of world statistics. The author has analyzed the innovative changes in the structure of employment by professions in Ukraine and certain European countries, which influence the formation of competitive advantages of graduates.Item Виклики та можливості підвищення рівня конкурентоспроможності робочої сили в Україні(ЦНТУ, 2018) Лісогор, Л. С.; Руденко, Н. В.; Чувардинський, В. О.; Лисогор, Л. С.; Чувардинский, В. А.; Lisogor, L.; Rudenko, N.; Chuvardynskyi, V.У статті досліджено виклики та можливості формування та реалізації конкурентоспроможності робочої сили, обумовлені впливом глобалізації світового економічного простору, технологізації суспільства, звуження демографічного базису відтворення населення. Класифіковано чинники впливу на конкурентоспроможність робочої сили залежно від сфери їх реалізації та можливостей забезпечення достатньо стійкого позитивного або негативного впливу на якість робочої сили. Доведено, що дієвість трансформації викликів-загроз, що виникають у процесі формування та реалізації конкурентоспроможності робочої сили, у виклики-можливості залежить від превалювання стимулюючих або дестимулюючих чинників впливу. Визначено напрями підвищення конкурентоспроможності робочої сили з урахуванням специфіки дії різновекторно спрямованих чинників впливу на реалізацію її конкурентних переваг в умовах глобалізації. В статье исследованы вызовы и возможности формирования и реализации конкурентоспособности рабочей силы, обусловленные влиянием глобализации мирового экономического пространства, технологизации общества, сужения демографического базиса воспроизводства населения. Классифицированы факторы влияния на конкурентоспособность рабочей силы в зависимости от сферы их реализации и возможностей обеспечения достаточно стабильного позитивного или негативного влияния на качество рабочей силы. Доказано, что действенность трансформация вызовов-угроз, которые возникают в процессе формирования и реализации конкурентоспособности рабочей силы, в вызовы-возможности зависит от превалирования стимулирующих или дестимулирующих факторов влияния. Определены направления повышения конкурентоспособности рабочей силы с учетом специфики действия разновекторно нацеленных факторов влияния на реализацию ее конкурентных преимуществ в условиях глобализации. The purpose of this article is to investigate the challenges and opportunities for increasing the competitiveness of the labour force in the context of globalization changes, to identify the trends for ensuring the competitive advantages of the labour force based on improving its qualitative characteristics, taking into account the influence of contrary-oriented factors of influence on the development of society and the individual. As a result of the study, it was proved that the issue of challenges and opportunities accompanying the process of increasing the competitiveness of the labour force became relevant to the elaboration and implementation of effective managerial decisions aimed on the ensuring of improvement of labour force’s quality. Justified that the transformation of the challenges associated with the formation of the competitiveness of the labour force and the realization of its competitive advantages, into the threats, as well as the possibilities for increasing its competitiveness, depend on the vectors of change and the intensity of the impact of demographic, technological, socio-economic, educational, institutional, infrastructural and incentive factors. It has been determined that under the conditions of the dominant influence of stimulant factors on the formation and implementation of the competitiveness of the labour force, the transformation of the challenges into opportunities might be occurred, while the prevalence of the influence of factors-disintegrators can lead to the transformation of the challenges into a threats. Thus, the probability of the transformation of the challenges of the formation and implementation of the competitiveness of the labour force in the possibility depends on the intensity of the factors of stimulants. Accordingly, reducing the mortality rate of the working-age population, reducing the incidence rate of the population, increasing the number of workplaces with favorable working conditions, as well as the spread of healthy lifestyle stereotypes, and improving disease prevention can contribute to increasing the competitiveness of the labour force (taking into account the impact of demographic factors). Improvement of education quality, development of a system of continuous education, increasing the efficiency of the system of career guidance, an increase in the needs of the economy in professionals will be positively affect the labour force competitiveness (in the context of the influence of socio-economic factors). It was proved as a result of investigation that macroeconomic stabilization, improvement of the business environment, oriented towards creation of competitive jobs, increase of the level of remuneration (in the context of strengthening the relationship between skills levels and wages); improving the quality of social dialogue, increasing social responsibility are the main ways of minimizing the negative effects of socio-economic factors on the possibility of increasing the competitiveness of the labour force.