Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 41
  • Item
    Теорія масової комунікації та інформації
    (ЦНТУ, 2024) Орлик, С. В.; Верховцева, І. Г.
    Методична розробка містить плани семінарських занять, тести для самоконтролю, літературу та методичні вказівки щодо самостійної роботи студентів з вибіркової дисципліни «Теорія масової комунікації та інформації» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».
  • Item
    Основи інформаційно-комунікативних стратегій неприбуткових установ
    (ЦНТУ, 2023) Орлик, С. В.; Orlyk, S.; Orlik, S.
    Розглянуто проблему формування інформаційно-комунікативних стратегій неприбуткових установ. Визначено цілі і завдання інформаційно-комунікативної стратегії неприбуткової організації. Досліджено основні етапи процесу розробки і реалізації інформаційно-комунікативної стратегії неприбуткової організації. Доведено, що ефективна організація інформаційно-комунікативної діяльності неприбуткових організацій дає можливість успішно досягати поставлених цілей зв’язків з громадськістю, реалізовувати соціальні програми, своєчасно реагувати на громадську думку та враховувати її, раціонально використовувати обмежені фінансові ресурси тощо. The problem of formation of information and communication strategies of non-profit institutions is considered. The goals and objectives of the information and communication strategy of a non-profit organization are defined. The main stages of the process of development and implementation of the information and communication strategy of a non-profit organization are studied. It has been proven that the effective organization of information and communication activities of non-profit organizations makes it possible to successfully achieve the goals of public relations, implement social programs, respond to public opinion in a timely manner and take it into account, rationally use limited financial resources, etc.
  • Item
    Бомбардування (ракетні удари) по цивільному населенню та інфраструктурі мирних міст як військові злочини: досвід ХХ–ХХІ ст.
    (ЦНТУ, 2023) Орлик, С. В.; Orlyk, S.
    Наприкінці ХIX століття загострення політичних і економічнихпроблем у Європі набуло критичного рівня, відбувалися загрозливі активні процеси спрямовані на створення військово-політичних угрупувань (Троїстого союзу і Антанти), що свідчило про реальні перспективи початку збройного конфлікту між державами. Тогочасне міжнародне співтовариство було стурбоване такими негативними тенденціями, а тому було вирішено зібратися для обговорення та прийняття пакету норм міжнародного законодавства, котрим було б законодавчо урегульовано певні обмеження та умови ведення війни як на суходолі так і на морі, а також визначено правила поведінки воюючих держав задля гуманізації процесу війни та наслідків воєнних дій, наскільки це можливо в умовах війни. At the end of the 19th century, the aggravation of political and economic problems in Europe reached a critical level, threatening active processes aimed at the creation of military-political groups (the Triple Alliance and the Entente) took place, which indicated the real prospects of the beginning of an armed conflict between states. The international community at that time was concerned about such negative trends, and therefore it was decided to gather to discuss and adopt a package of international legislation, which would legally regulate certain limitations and conditions of waging war both on land and at sea, as well as define the rules behavior of belligerent states in order to humanize the process of war and the consequences of wars them actions, as far as possible in the conditions of war.
  • Item
    Монетні знахідки як складова дослідження економічної історії Середньої Наддніпрянщини античного періоду
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, С. В.; Orlyk, S.
    Огляд проблеми вивчення монетних знахідок у контексті економічної історії черговий раз підтверджує тезу нобелівського лауреата з економіки Р. Гікса, що економічна історія має слугувати «місцем зустрічі» економістів та істориків, відповідно, економістам варто послуговуватися надбаннями історичної науки, щоб не продукувати хибні концепції на манівцях в історичних нетрях.
  • Item
    До питання грошового обігу на території райхскомісаріату «Украї́на» (1941–1944)
    (Домбровська Я. М., 2020) Орлик, С. В.; Кашперський, В. Є.
  • Item
    Зв’язки з громадськістю як сфера професійної діяльності в Україні
    (Університет Григорія Сковороди, 2021) Орлик, С. В.; Стежко, З. В.; Orlyk, S.; Stezhko, Z.
    У статті розглянуто проблеми професійної підготовки фахівців із зв’язків з громадськістю та пресою. Проаналізовано чинне, на час написання статті, законодавство, яке урегульовує цей процес в Україні. Акцентовано увагу на тому, що фахівців зі зв’язків з громадськістю готують на факультетах журналістики (галузь знань 06 «Журналістика», спеціальність 061 «Журналістика») за напрямом підготовки 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю (за видами діяльності)», що є спільним для реклами і зв’язків з громадськістю. Обґрунтовано позицію, що фахівці за напрямком «Зв’язки з громадськістю» мають готуватися за спеціальністю «Соціальні комунікації» в межах галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки». Звернута увага на міждисциплінарний характер наукових досліджень у галузі соціальних комунікацій, що саме і забезпечує ефективну підготовку фахівців зі «Зв’язків з громадськістю». Автори статті дійшли висновку, що розвиток інформаційного суспільства змінює вимоги до підготовки кадрів у сфері зв’язків з громадськістю, закономірно формуючи самостійні напрями соціальних наук. Нині ми можемо констатувати наявність суперечливого становища між декларативними гаслами на державному рівні про необхідність ефективного налагодження та подальшого розвитку соціальних комунікацій у суспільстві та одночасним витісненням їх з галузі знань/науки. Тож визнання того, що соціальна комунікація є самостійним напрямком соціальних наук, на законодавчому рівні буде сприяти активізації вітчизняних наукових досліджень, спрямованих на задоволення соціокультурних потреб суспільства, поширення управлінської, інформаційної і політичної культур, медіаграмотності, вироблення стратегії протидії інформаційній війні, яку розв’язала Російська Федерація проти України. В статье рассмотрены проблемы профессиональной подготовки специалистов по связям с общественностью и прессой. Проанализировано действующее на момент написания статьи, законодательство которое регулирует этот процесс в Украине. Акцентировано внимание на том,что специалистов по связям с общественностью готовят на факультетах журналистики (область знаний 06 «Журналистика», специальность 061 «Журналистика») по направлению подготовки 6.030302 «Реклама и связи с общественностью (по видам деятельности)», что является общим для рекламы и связей с общественностью. Обоснованно позицию, что специалисты по направлению «Связи с общественностью» должны готовиться по специальности «Социальные коммуникации» в рамках отрасли знаний 05 «Социальные и поведенческие науки». Обращено внимание на междисциплинарный характер научных исследований в области социальных коммуникаций, что именно и обеспечивает эффективную подготовку специалистов по «Связей с общественностью». Авторы статьи пришли к выводу, что развитие информационного общества меняет требования к подготовке кадров в сфере связей с общественностью, закономерно формируя самостоятельные направления социальных наук. Сейчас мы можем констатировать наличие противоречивого положения между декларативными лозунгами на государственном уровне о необходимости эффективного налаживания и дальнейшего развития социальных коммуникаций в обществе и одновременным вытеснением их из области знаний/науки. Поэтому признание того, что социальная коммуникация является самостоятельным направлением социальных наук, на законодательном уровне будет способствовать активизации отечественных научных исследований, направленных на удовлетворение социокультурных потребностей общества, распространение управленческой, информационной и политической культур, медиаграмотности, выработке стратегии противодействия информационной войне, которую развязала Российская Федерация против Украины. The article considers the problems of professional training of Press and Public Relations specialists. It was analyzed existing legislation (current at the time of writing the article), that regulates this process in Ukraine. The attention was drawn to the fact that Press and Public Relations specialists are being prepared at the faculty of Journalism (broad fields 06 «Journalism», major (narrow field) 061 «Journalism») for the training program (detailed field of study) 6.030302 «Advertising and Public Relations» (by type of activities). This is common for advertising and public relations. It was justified the position, that specialists in the training program (detailed field of study) of «Public Relations» should be prepared by the major «Social Communications» within the framework of the broad field 05 «Social and Behavioral Sciences». Attention was drawn to the interdisciplinary nature of scientific research in the field of social communications, which precisely provides the effective training of specialists in «Public Relations». The authors concluded that the development of the information society changes the requirements for training personnel in the field of public relations, naturally forming independent areas of the social sciences. Now we can observe the existence of a contradictory position between the declarative slogans relating tothe need for effective establishment and further development of social communications in society at the state level. And at the same time, we notice their displacement from the field of knowledge & science. Therefore, the recognition, that social communication is an independent area of social sciences at the legislative level, will contribute to the activation of domestic scientific research, that will be aimed at: meeting the socio-cultural needs of society, the spread of managerial, information and political cultures, increasing media literacy level and the development of a strategy to resist the information war unleashed by the Russian Federation against Ukraine.