Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 214
  • Item
    Публікації Володимира Ястребова в "Київській Старовині” (1883–1896 рр.)
    (РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Собчук, О. В.
    У статті проаналізовано, систематизовано та визначено головні тематичні напрямки публікацій В. Ястребова в журналі “Київська Старовина”, зроблено спробу оцінки внеску дослідника в джерельну базу з вивчення минулого Південної та Центральної України. В статье проанализировано, систематизировано и определено главные тематические направления публикаций В. Ястребова в журнале “Киевская Старина”, сделана попытка оценки вклада исследователя в источниковедческую базу по изучению прошлого Южной и Центральной Украины. The article analyzed, systematized and identifies the key themes of publications V. Yastrebova in the “Kievskaya Starina” attempted estimation of the contribution of the researcher in the source base for the study of the past in South and Central Ukraine.
  • Item
    Володимир Ястребов: особистість дослідника в його епістолярній спадщині
    (Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2015) Собчук, О. В.; Тупчієнко, М. П.
    У статті робиться спроба реконструювати особистісні риси характеру відомого археолога другої половини ⅩⅨ ст. Володимра Миколайовича Ястребова на основі його листів до видавців журналу «Киевская старина» Ф. Лебединцева та О. Лашкевича, а також до видатних сучасників дослідника -– етнографів та археологів Ф. Вовка та М. Сумцова.
  • Item
    Роль бібліотечних установ у формуванні інформаційної культури майбутнього фахівця
    (Університет Григорія Сковороди, 2019) Коломієць, О. Б.; Головата, О. О.; Kolomiiets, O.; Holovata, O.
    У статті розглядається поняття «інформаційна культура» та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Особливу увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання у закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів в сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі у процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентується увага на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету. Представлена деятельность библиотеки высшего ученого заведения как центра накопления и сохранения общественно значущих массивов информации. Проведен анализ процесс а взаимодействия библиотеки высшего ученого заведения (на примере библиотеки Центральноукраинского национального технического университета) и пользователей информационных ресурсов в современных условиях, которые возникают под влиянием развития информационных технологий в библиотечной сфере и образовании в целом. Подчеркивается важность места библиотеки в информационном пространстве и ее роли в процессе подготовки специалистов новой формации. Акцентируется внимание на деятельности библиотеки ЦНТУ по формированию информационной культуры будущих специалистов документно-информационной сферы с учетом их учебных и научно-исследовательских потребностей. Определены мероприятия информационно-библиографического и учебно-воспитательного характера, организационно-педагогические условия эффективной работы библиотеки по формированию информационной культуры будущего документоведа. В результатах исследования подчеркивается, что задачей современного образования является создание условий для развития информационной культуры личности, которая обеспечит умение ориентироваться в информационном пространстве, получать информацию и пользоваться ею в соответствии с собственными потребностями и требованиями современного информационного общества. Определены перспективные направления деятельности библиотеки высшего ученого заведения по формированию информационной культуры будущего специалиста, в частности, дальнейшее использование инновационных технологий в организации работы и формирование электронных ресурсов, исходя из требований ученого процесса и научной деятельности университета. The article deals with the concept of "information culture" and approaches to its formation. The information culture of the individual is analyzed as a condition for successful adaptation of a person to life in the information society, as an integral part of the general culture focused on information support of human activity. Particular attention is paid to the problem of forming the information culture of the future specialist in the course of higher education, in particular the future document specialist, for whom the information culture is an integral component of his professional competence. The activity of the library of the institution of higher education as a center of accumulation and storage of socially important masses of information is presented. The analysis of the process of interactionis made between the library of a higher educational institution (on the example of the library of the Central Ukrainian National Technical University) and users of information resources in modern conditions, arising under the influence of the development of inform ationtechnologies in the library sphere and education in general. The importance of the place of the library in the information space and its role in the training of specialists of the new formationare emphasized. Emphasis is placed on the activities of the CNTU library on the formation of information culture of future specialists of the document and information sphere, taking into account their educational and research needs. Measures of information and bibliographical and educational character, organizational and pedagogical conditions of effective work of the library for forming of information culture of the future document specialist are determined. The conclusions emphasize that the task of modern education is to create the conditions for the development of an information culture of the individual, who will provide the ability to navigate the information space, receive information and operate it in accordance with own needs and requirements of the modern information society. The perspective directions of activity of the library of the higher education institution on forming of information culture of the future specialist are defined, in particular, the further use of innovative technologies in the organization of work and formation of electronic resources at the request of the educational process and scientific activity of the university.
  • Item
    Філософія науки. Для аспірантів
    (ЦНТУ, 2019) Стежко, З. В.
    Методичні рекомендації створені для магістрантів та аспірантів економічних та технічних спеціальностей з метою надання та тлумачення теоретичного матеріалу при формуванні філософського осмислення основ конкретних наук. Укладачкою розв’язується завдання забезпечення науково-дослідної компетентності майбутніх фахівців та науковців – випускникам університету.
  • Item
    Формування бібліографічної інформації – один із напрямків взаємодії кафедри та бібліотеки технічного університету
    (Університет Григорія Сковороди, 2019) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Тупчієнко, М. П.; Глебова, Л. В.; Тупчиенко, Н. П.; Barabash, V.; Gliebova, L.; Tupchienko, M.
    В Україні, як і в усьому світі, відбувається трансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу,спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку та роботи з інформацією. Головне, чому покликані навчити студентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключі особливу увагу варто приділити бібліотеці університету, зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовий соціальний інститут на високому професійному рівні виявляє, аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальної продукції. Укладання одного із видів бібліографічних посібників – бібліографічних покажчиків – є важливим напрямком бібліотечно-інформаційної роботи. У статті висвітлено один із пріоритетних напрямків інформаційної діяльності університетської бібліотеки – укладання персональних бібліографічних покажчиків видатних діячів краю студентами кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропоновано умовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковці технічної сфери; науковці соціально-гуманітарної сфери; митці краю; письменники та літератори краю; педагоги краю. Визначено основні структурні елементи бібліографічних документів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетні групи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічного визначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чи персональних документів. Відзначено співпрацю кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи із університетською бібліотекою, а також окреслено перспективи подальшої спільної діяльності. В Украине, как и во всем мире, происходит трансформация образовательной парадигмы, что, в свою очередь, приводит к трансформации способов использования, поиска и работы с информацией. Главное, к чему призваны научить студентов современные заведения высшего образования – это критично мыслить. В этом ключе особое внимание следует уделить библиотеке университета, в частности реализации ее образовательной функции. Библиотека как базовый социальный институт на высоком профессиональном уровне выявляет, анализирует и систематизирует наилучшие образцы интеллектуальной продукции. Составление одного из видов библиографических пособий – библиографических указателей – является важным направлением библиотечно-информационной работы. В статье отображено одно из приоритетных направлений информационной деятельности университетской библиотеки – составление персональных библиографических указателей выдающихся деятелей края студентами кафедры общественных наук, информационного и архивного дела ЦНТУ. Предложено условно выделить пять тематических групп персоналий: ученые технической сферы; ученые социально-гуманитарной сферы; художники края; писатели и литераторы края; педагоги края. Определены основные структурные элементы библиографических документов, количественные показатели групп, отмечены приоритетные группы. Проанализированы основные подходы относительно терминологического определения библиографических пособий как биобиблиографических или персональных документов. Отмечено сотрудничество кафедры общественных наук, информационного и архивного дела с университетской библиотекой, а также очерчены перспективы дальнейшей совместной деятельности. In Ukraine, as in the whole world, there continues transformation of the educational paradigm, which, in turn, causes a transformation methods of using, searching and working with information. The main thing, why are designed to teach students modern Institution of Higher Education is critical thinking. In this regard special attention should be pay to the university library, in particular the realization of its educational function. The Library as a basic social institute at a high professional level detects, analyzes and systematizes the best samples of intellectual products. The compilation of one type of bibliographic manuals - bibliographic indexes – is an important area of library and information work. The article highlights one of the priority areas of information activity of the university library - the compilation of personal bibliographic indexes of prominent figures of the region by students of the experience of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs of the CNTU. Proposed conditional selection five thematic groups of personalities: scientists in the technical field; scholars of social and humanitarian sphere; edge artists; writers and literators of the region; edge educators. Defined the basic structural elements of bibliographic documents, quantitative indicators of groups, priority groups were noted. The basic approaches to terminological definition of bibliographic manuals as biobibliographic or personal documents are analyzed. The cooperation of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs with the university library was noted, as well as the prospects of further joint activity, and outlines the prospects for further joint activities.
  • Item
    Психолінгвістика віртуальної комунікації в контексті залежності від соціальних мереж
    (Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2019) Камінська, О. В.; Стежко, Ю. Г.; Глєбова, Л. В.; Каминская, О. В.; Глебова, Л. В.; Kaminska, O.; Stezhko, Y.; Gliebova, L.
    В статті розглянуто психологічні особливості віртуальної комунікації осіб, яким притаманна залежність від соціальних мереж. Здійснено порівняльний аналіз особливостей кіберкомунікації адиктів та інших користувачів інтернету. Проаналізовано гендерні відмінності віртуальної комунікації. Встановлено, що в сучасному суспільстві віртуальна комунікація набуває все більшого поширення у зв’язку із впровадженням новітніх інформаційних технологій. Таким чином, безпосереднє міжособистісне спілкування поступово витісняється віртуальними засобами передавання інформації. Специфіка віртуальної комунікації особливо яскраво виявляється при використанні особистістю соціальних мереж, що служать для підтримання контактів, пошуку однодумців, вираження емоційних станів, в тому числі і тих, що соціумом вважаються неприйнятними. Виділено психолінгвістичні ознаки віртуальної комунікації в Інтернет-середовищі, а саме: психолінгвістичні пресупозиції, психолінгвістичні семантичні пресупозиції та прагматичні, психолінгвістично марковані пресупозиції. Зазначено, що психолінгвістична пресупозиція є особливим різновидом логічного опанування віртуальною інформацією, когнітивної експлікації фреймів за допомогою актуалізації спільного фонду знань учасників спілкування про світ, його організацію, місце людини в ньому тощо. Також в Інтернет-середовищі нерідко мають місце психолінгвістичні семантичні пресупозиції, які аналізуються як певний семантичний компонент повідомлення (висловлення, судження), неістинність якого в певній конкретній ситуації перетворює повідомлення на аномальне або недоречне. Також у просторі віртуальної комунікації нерідко домінувальною є прагматична, психолінгвістично маркована пресупозиція, що є компонентом повідомлення, мовленнєвого жанру, дискурсу (тексту), яка безпосередньо пов’язана із суб’єктивними чинниками Інтернет-спілкування (орієнтацією в ситуаціях віртуальної комунікації, актуалізацією соціальних, когнітивних, гендерних тощо характеристиках учасників комунікативного акту), відсутність або незнання якого перетворює повідомлення, мовленнєвий жанр, дискурс (текст), віртуальну комунікацію загалом у недоречні – нещирі, неприродні, провокаційні, такі, що не відповідають умовам їх успішності тощо. В статье рассмотрены психологические особенности виртуальной коммуникации лиц зависимых от социальных сетей. Осуществлен сравнительный анализ особенностей киберкомуникации аддиктов и других пользователей интернета. Проанализированы различия виртуальной коммуникации. Установлено, что в современном обществе виртуальная коммуникация приобретает все большее распространение в связи с внедрением новейших информационных технологий. Таким образом, непосредственное межличностное общение постепенно вытесняется виртуальными средствами передачи информации. Специфика виртуальной коммуникации особенно ярко проявляется при использовании личностью социальных сетей, служащих для поддержания контактов, поиска единомышленников, выражения эмоциональных состояний, в том числе и тех, которые социумом считаются неприемлемыми. Выделены психолингвистические характеристики виртуальной коммуникации в Интернет-среде, а именно: психолингвистические пресуппозиции, психолингвистические семантические пресуппозиции и прагматические, психолингвистически маркированные пресуппозиции. Отмечено, что психолингвистическая пресуппозиция является разновидностью логического освоения виртуальной информации, когнитивной экспликации фреймов с помощью актуализации общего фонда знаний участников общения о мире, его организации, месте человека в нём. Также в Интернет-среде нередко имеют место психолингвистические семантические пресуппозиции, которые анализируются как некий семантический компонент сообщения (высказывания, суждения), неистинность которого в определённой конкретной ситуации превращает сообщения на неуместное. Также в пространстве виртуальной коммуникации нередко доминирующим является прагматическая, психолингвистически маркированная пресуппозиция, которая является определённым компонентом сообщения речевого жанра, дискурса (текста). Данная пресуппозиция непосредственно связана с субъективными факторами Интернет-общения (ориентацией в ситуациях виртуальной коммуникации, актуализацией социальных, когнитивных, гендерных и т. д. характеристик участников коммуникативного акта), отсутствие или незнание которого превращает сообщения, речевой жанр, дискурс (текст), виртуальную коммуникацию в целом в неуместные – неискренние, неестественные, провокационные, неуспешные. The article deals with the problem of determining psychological peculiarities of virtual communication of people, who in a great degree are characterized by dependence on social networks. The author of the article has done a comparative analysis of the peculiarities of cyber-communication of addicts and other Internet users. There were analyzed gender differences of virtual communication. It was established that in the contemporary society virtual communication had become more widespread especially if to analyze it according to the latest information technologies. In such a way the process of interpersonal communication is gradually supplanted by virtual means of transmitting information. The specificity of virtual communication was especially emphasized when the person used social networks which served to maintain contacts, to find like-minded people, to express emotional states, including those ones which were considered unacceptable by the society. There were determined psycholinguistic features of virtual communication in the Internet environment: psycholinguistic presuppositions, psycholinguistic semantic presuppositions, pragmatic, psycho-linguistically marked presuppositions. It was underlined that psycholinguistic presupposition is a special kind of logical mastering of virtual information, cognitive explication of frames by means of actualization of a common fund of knowledge of participants in communication about the world, its organization, the place of a person in it and others. Also, in the Internet environment psycholinguistic semantic presuppositions often take place. Them we’ll analyze as a certain semantic component of the message (statement, judgment), the inaccuracy of which in a particular situation makes the message abnormal or inappropriate. It was emphasized that in the space of virtual communication, the pragmatic, psycho-linguistically marked presupposition, which are a component of the message, the speech genre, and discourse (or a text), are directly related to subjective factors of Internet communication (orientation in different situations of virtual communication, actualization of social, cognitive, gender etc., characteristics of people in one communicative act), the absence of which converts a message, speech genre, discourse (or a text), virtual communication in general into inappropriate – such as insincere, unnatural, provocative, that do not conceal positive conditions, which make a success in a whole.
  • Item
    Інформаційні ресурси бібліотеки закладу вищої освіти як джерело розвитку інтелектуального та духовного потенціалу студентів
    (Університет Григорія Сковороди, 2019) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Barabash, V.; Gliebova, L.
    У статті здійснено розгляд структури та складу інформаційного ресурсу бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету; визначено спроможності даного ресурсу у сприянні розвитку інформаційного та духовного потенціалу основної групи споживачів послуг даної інформаційної установи – студентства. Інформаційний ресурс бібліотеки технічного університету формується насамперед документами з технічних, природничих, економічних наук, що безперечно пов’язано із основними напрямками підготовки фахівців. Із відкриттям в університеті нових спеціальностей (серед яких – «Інформаційна, архівна та бібліотечна справа») фонд бібліотеки поповнився новими надходженнями, покликаними забезпечити ґрунтовну підготовку майбутніх фахівців. Зазначено, що інформаційний ресурс бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету формують також спеціальні фонди, до яких належать фонд НДР і ДКР. Наявність серед контингенту викладачів та студентів університету вчених і винахідників зумовила появу значного масиву таких документів, а відтак і потребу їх об’єднання у межах окремого підфонду. У статті акцентовано увагу на тому, що бібліотека ЦНТУ за рахунок потужної наукової діяльності фахівців університету, поряд із науковими та науково-технічними бібліотеками країни, є фондоутримувачем дисертаційних досліджень та авторефератів переважно технічної, природничої та економічної тематики. Створення фонду дисертацій та авторефератів у бібліотеці ЦНТУ розпочато з 1994 р. Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльності бібліотеки, визначено основні вектори формування та функціонування її інформаційного ресурсу. The article deals with the structure and composition of the information resource of the library of the Central Ukrainian National Technical University; determined the capabilities of this resource in promoting the development of information and spiritual potential of the main group of service users of this information institution - students. Information resource of the library of the technical university is formed primarily by the documents on technical, natural sciences, economics, which is undoubtedly connected with the basic directions of training of specialists. With the opening of new specialties at the University (among which – «Information, Archival and Library Affairs»), the library fund was replenished with new receipts designed to provide a thorough training of future specialists. It is noted that the information resource of the library of the Central Ukrainian National Technical University is also formed by special funds, which include the Fund for SRW and EDW. The presence among the contingent of teachers and students of the University of scientists and inventors led to the emergence of a large array of such documents, and hence the need for their association within a separate subfund. The article focuses on the fact that the library of CNTU at the expense of the strong scientific work of the University’s specialists, along with the scientific and scientific-technical libraries of the country, is the fund holder of the dissertation researches and abstracts of predominantly technical, natural and economic subjects. Creation of a fund of dissertations and abstracts in the library of CNTU was started in 1994. A number of perspective directions of the library activity were proposed and the main vectors of the formation and functioning of its information resource were determined. В статье рассмотрена структура и состав информационного ресурса библиотеки Центральноукраинского национального технического университета; определены возможности данного ресурса в содействии развитию информационного и духовного потенциала основной группы потребителей услуг данного информационного учреждения – студенчества. Информационный ресурс библиотеки технического университета формируется, в первую очередь, документами технических, естественных, экономических наук, что бесспорно связано с основными направлениями подготовки специалистов. С открытием в университете новых специальностей (среди которых – «Информационное, архивное и библиотечное дело») фонд библиотеки пополнился новыми поступлениями, призванными обеспечить основательную подготовку будущих специалистов. Отмечено, что информационный ресурс библиотеки Центральноукраинского национального технического университета формируют также специальные фонды, к которым принадлежат фонды НИР и ОКР. Наличие среди контингента преподавателей и студентов университета ученых и изобретателей обусловило появление значительного массива таких документов, а следовательно и потребность их объединения в пределах отдельного подфонда. В статье акцентировано внимание на том, что библиотека ЦНТУ за счет мощной научной деятельности специалистов университета, наряду с научными и научно-техническими библиотеками страны, есть фондосодержателем диссертационных исследований и авторефератов преимущественно технической, естественной и экономической тематики. Создание фонда диссертаций и авторефератов в библиотеке ЦНТУ начато с 1994 г. Предложен ряд перспективных направлений деятельности библиотеки и определены основные векторы формирования и функционирования ее информационного ресурса.
  • Item
    Основні напрямки українсько-польської роботи Обласної універсальної бібліотеки ім. Д. І. Чижевського в контексті корпоративності
    (Університет Григорія Сковороди, 2018) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Мехеда, А. М.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Мехеда, А. Н.; Barabash, V.; Hlebova, L.; Glebova, L.; Mekheda, A.
    У статті здійснено аналіз українсько-польського напрямку роботи Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського тісно співпрацює з Об’єднанням поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. К. Шимановського, зі Спілкою поляків в Україні та Публічною бібліотекою ім. Тадеуша Микульського у Вроцлаві. Свою діяльність вони спрямовують на збереження та відродження культурної спадщини та національних традицій, на розвиток партнерських зв’язків між українцями та поляками.Виокремлено важливі складові українсько-польського вектору роботи: проведення конференцій, фестивалів, зустрічей, виставок, презентацій, концертних програм, демонстрація художніх та документальних фільмів, організація курсів вивчення польської мови тощо. Окрему увагу приділено виданням українсько-польської тематики – статті, нариси, монографії, а також колекції польських друкованих документів, серед яких: рукописи, стародруки, рідкісні книги XVІІІ – початку ХХ ст. Обґрунтовано важливість бібліотечних корпорацій, призначення яких полягає в збагаченні інформаційних ресурсів кожної бібліотеки через взаємообмін інформацією та створенні єдиного інформаційного простору. Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльності бібліотеки на національному та міжнародному рівнях. In the article is analyzed the Ukrainian-Polish direction of the work of the Kirovohrad D. I. Chyzhevskyi Regional Universal Scientific Library. D. I. Chyzhevskyi Regional Universal Scientific Library closely cooperates with the K. Shymanovskyi Association of the Kirovohrad Region Poles «Poloniia», with the Poles Union in Ukraine and the Tadeush Mykulskyi Public Library in Wroclaw. They direct their activities to preserve and revive cultural heritage and national traditions, to develop partnerships between Ukrainians and Poles. The important components of the Ukrainian-Polish vector of work are highlighted: holding conferences, festivals, meetings, exhibitions, presentations, concert programs, demonstration of artistic and documentary films, organization of courses on the study of the Polish language, etc. Particular attention is given to the publication of Ukrainian-Polish topics - articles, essays, monographs, as well as collections of Polish printed documents, including: manuscripts, ancient prints, rare books of the 18 – early 20 centuries. The importance of library corporations, the appointment of which is to enrich the information resources of each library through mutual exchange of information and creation of a joint information area, is substantiated. A number of perspective directions of the library activity on the national and international levels are offered. В статье осуществлен анализ украинско-польского направления работы Кировоградской областной универсальной научной библиотеки им. Д. Чижевского. Областная универсальная научная библиотека им. Д. И. Чижевского тесно сотрудничает с Объединением поляков Кировоградщины «Полония» им. К. Шимановского, с Союзом поляков в Украине и Публичной библиотекой им. Тадеуша Микульского во Вроцлаве. Свою деятельность они направляют на сохранение и возрождение культурного наследия и национальных традиций, на развитие партнерских связей между украинцами и поляками. Выделены важные составляющие украинско-польского вектора работы: проведение конференций, фестивалей, встреч, выставок, презентаций, концертных программ, демонстрация художественных и документальных фильмов, организация курсов изучения польского языка и тому подобное. Особое внимание уделено изданиям украинско-польской тематики - статьи, очерки, монографии, а также коллекции польских печатных документов, среди которых: рукописи, старопечатные книги, редкие книги XVIII - начала ХХ в. Обоснована важность библиотечных корпораций, назначение которых заключается в обогащении информационных ресурсов каждой библиотеки через взаимообмен информацией и создании единого информационного пространства. Предложен ряд перспективных направлений деятельности библиотеки на национальном и международном уровнях.
  • Item
    Формування громадянської активності студентів у процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін
    (Університет Григорія Сковороди, 2018) Глєбова, Л. В.; Барабаш, В. А.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Barabash, V.; Gliebova, L.
    В умовах сьогодення особливого значення набуває громадянська активність як форма самореалізації і самодіяльності особистості, яка є повноправним членом і суб’єктом громадянського суспільства. Дана форма виражається в усвідомленій та цілеспрямованій участі в суспільних перетвореннях, у захисті та розширенні економічних, політичних, соціальних прав, у підтримці цілісності суспільства. Метою написання статті є дослідження формування громадянської активності студентів у процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін. У психолого-педагогічній науці активність виступає однією із центральних категорій, сутність якої визначають поняття «процес», «дія», «вчинок», «поведінка», «діяльність». Як особлива форма діяльності активність детермінована внутрішніми факторами особистості, її цінностями і переконаннями. Громадянська активність належить до особливого типу соціальної активності і передбачає свідоме, зацікавлене та раціонально-критичне ставлення суб’єктів до проблем суспільства. У цивілізованому суспільстві громадянська активність особистості не виходить за межі, встановлені законом. Предмети соціально-гуманітарного циклу, формуючи у студентів системні уявлення про суспільство, роль і призначення людини в ньому, виступають потужними чинниками формування громадянської активності особистості. Отже, гуманітарна підготовка майбутніх фахівців має бути націлена на виховання активної і відповідальної особистості. В современных условиях особенное значение имеет гражданская активность как форма самореализации и самодеятельности личности, которая выступает полноправным членом и субъектом гражданского общества. Данная форма выражается в осознанном и целенаправленном участии в общественных преобразованиях, в защите и расширении экономических, политических, социальных прав, в поддержке целостности общества. Целью написания статьи является исследование формирования гражданской активности студентов в процессе преподавания социально-гуманитарных дисциплин. В психолого-педагогической науке активность выступает одной из центральных категорий, сущность которой определяют понятия «процесс», «действие», «поступок», «поведение», «деятельность». Как особенная форма деятельности активность детерминируется внутренними факторами личности, ее ценностями и убеждениями. Гражданская активность принадлежит к особенному типу социальной активности и предусматривает особенное, заинтересованное и рационально-критическое отношение субъектов к проблемам общества. В цивилизованном обществе гражданская активность личности не выходит за рамки, установленные законом. Предметы социально-гуманитарного цикла, формируя у студентов системные представления об обществе, роль и предназначение человека в нем, выступают мощными факторами формирования гражданской активности личности. Таким образом, гуманитарная подготовка будущих специалистов должна быть направлена на воспитание активной и ответственной личности. In today’s conditions, civic engagement acquires a special value as a form of self-actualization and self-acting of a person who is a full member and a subject of civil society. This form is expressed in the conscious and purposeful participation in social transformations, in the protection and expansion of economic, political, social rights, in support of the integrity of society. The purpose of the article is to research the formation of students’ civic engagement in the process of teaching social and humanitarian disciplines. In psychological and pedagogical science the activity acts as one of the central categories, the essence of which define the concepts of «process», «action», «act», «behavior», «activity». As a special form of action the activity is determined by the internal factors of the personality, his values and beliefs. Civic engagement belongs to a special type of social activity and provides a conscious, interested and rationally-critical attitude of subjects to the problems of society. In a civilized society, civil activity of the personality does not go beyond the limits, established by law. Subjects of the social and humanitarian cycle, that form in students systematic ideas about society, the role and purpose of man in it, are powerful factors in the formation of civic engagement of the personality. Thus, the humanitarian training of future specialists should be aimed at educating an active and responsible person.
  • Item
    Інформаційний ресурс бібліотеки університету як фактор формування ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців
    (Університет Григорія Сковороди, 2017) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Барабаш, В. А.; Глебова, Л. В.; Barabash, V.; Glebova, L.
    У статті визначено вагому роль закладів вищої освіти, які формують ціннісні орієнтації особистості через сприйняття, усвідомлення і осмислення загальнолюдських цінностей. Бібліотека вищої школи є соціальною інституцією, відмінною особливістю якої є потужний взаємозв’язок з системою вищої освіти. Метою пропонованого дослідження є визначення ролі й місця бібліотеки закладу вищої освіти як чинника формування ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців. Обґрунтовано важливість предметів соціальногуманітарного циклу у формуванні ціннісного світу молоді. Акцентовано на високій місії бібліотеки в освітньому процесі. Представлено історію бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету як самобутньої структури, чий розвиток визначається економічним станом країни та сучасними можливостями університету. Схарактеризовано склад і структуру інформаційного ресурсу бібліотеки, представлено особливості його функціонування та визначено можливі напрямки використання фондів університетської книгозбірні. Окрему увагу приділено електронним ресурсам. Зазначено, що завдяки плідній роботі бібліотекарів та викладачів ЦНТУ зі створення та функціонування репозитарію університет увійшов до числа кращих ВНЗ України та світу за кількістю цитувань у системі GoogleScholar. В статье определено весомую роль высших учебных заведений, которые формируют ценностные ориентации личности через восприятие, осознание и осмысление общечеловеческих ценностей. Библиотека высшей школы есть социальной институцией, отличительной особенностью которой является мощная взаимосвязь с системой высшего образования. Целью предлагаемого исследования выступает определение роли и места библиотеки учреждения высшего образования как фактора формирования ценностных ориентаций будущих специалистов. Обоснована важность предметов социально-гуманитарного цикла в формировании ценностного мира молодежи. Акцентировано на высокой миссии библиотеки в образовательном процессе. Представлена история библиотеки Центральноукраинского национального технического университета как самобытной структуры, чье развитие определяется экономическим положением страны и современными возможностями университета. Охарактеризован состав и структура информационного ресурса библиотеки, представлены особенности его функционирования и определены возможные направления использования фондов университетской библиотеки. Особое внимание уделено электронным ресурсам. Отмечено, что во многом благодаря плодотворной работе библиотекарей и преподавателей ЦНТУ по созданию и функционированию репозитария университет вошел в число лучших вузов Украины и мира по количеству цитирований в системе GoogleScholar. The article defines the important role of institutions of higher education, which form the value orientations of the individual through perception, awareness and comprehension of universal values. The library of higher school is a social institution, the distinctive feature of which is the strong interconnection with the system of higher education. The purpose of the proposed study is to determine the role and place of the library of the institution of higher education as a factor in the formation of value orientations of future specialists. The importance of subjects of the social and humanitarian cycle in shaping the value world of youth is substantiated. There was focused on the high mission of the library in the educational process. The history of the Central Ukrainian National Technical University library as a distinctive structure is presented, whose development is determined by the economic condition of the country and the modern facilities of the university. The composition and structure of the information resource of the library is characterized, the features of its functioning are presented and the possible directions of the use of the university collections are determined. Particular attention is paid to electronic resources. It is noted that thanks to the work of the librarians and teachers of CNTU on the establishment and operation of a repository, the university became one of the best universities in Ukraine and the world by the number of quotes in the Google Scholar system.