Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780
Browse
7 results
Search Results
Item Обробна промисловість українських губерній Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.(ЦНТУ, 2020) Москалюк, М. М.; Москалюк, Н. В.У тезах розкрито питання промислового підприємництва, яке посідало важливе місце у поміщицькій економіці не тільки України, а й Російської імперії в цілому. Його формування розпочалося ще в дореформений період, але свого розквіту воно досягло уже після скасування кріпацтва. Спеціалізація диктувалася, в першу чергу, природнокліматичними умовами. Фабрично-заводська промисловість у більшості регіонів України розвивалася слабо, натомість, потужний розвиток одержала обробна промисловість: цукрова, винокурна, тютюнова, борошномельна. Тому на правобережжі поширеним було цукроваріння та винокуріння. У поміщицьких господарствах лівобережжя розвивалися обробні галузі, що давали можливість оптимального використання продуктів землеробства: бурякоцукрові, винокурні, пивоварні заводи, млини. На півдні домінувало землеробство, обробні ж галузі відігравали другорядне значення. Промислова переробка сільськогосподарських культур була представлена винокурінням та борошномельством. Саме промислова продукція приносила підприємцям найвищі прибутки. Фабричнозаводська промисловість підкоряла собі селянські промисли, витісняла міське ремесло. Вона стала визначальним фактором порайонної промислової спеціалізації.Item Статистичні джерела вивчення землеволодіння і землекористування в губерніях Правобережної України другої половини ХІХ ст.(ЦНТУ, 2020) Криськов, А. А.У тезах встановлено, що з кінця ХІХ ст. в Російській імперії існувало кілька видів статистичного обліку землеволодіння і землекористування (облік Центрального статистичного комітету (ЦСК) міністерства внутрішніх справ, облік, який здійснювався окремими міністерствами (наприклад, «Ежегодник министерства фінансов», де наявні матеріали про обсяги діяльності банків іпотечного кредиту), а також земська статистика).Item Монополії у легкій промисловості українських губерній Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття(ЦНТУ, 2020) Левицький, В. О.У тезах досліджено, що процес монополізації легкої промисловості в українських губерніях, порівняно з видобувною чи металургійною, відбувався значно повільніше. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. відбулися процеси монополізації легкої промисловості, була створена основа для державномонополістичного регулювання легкої промисловості.Item Казенні палати в системі фінансового управління Російської імперії в кінці XVIII – у ХІХ ст. (на матеріалах Київської губернії)(Інститут історії України НАН України, 2003) Орлик, В. М.Досліджено еволюцію фінансового апарату Російської імперії та визначено роль казенної палати у фінансовій політиці Київської губернії. Охарактеризовано роботу казенних палат, їх повноваження та роль у фінансовому адмініструванні.Item Податкова політика уряду Російської імперії в кінці XVIII – середині ХІХ ст.(Інститут історії України НАН України, 2008) Орлик, В. М.; Orlіk, V.У дисертації вперше в історіографії комплексно досліджено податкову політику уряду Російської імперії наприкінці ⅩVIII – в середині ⅩⅠⅩ ст. Здійснено системний і порівняльний аналіз цієї політики в різних регіонах Російської імперії, головну увагу приділено Полтавській, Чернігівській, Слобідсько-Українській (Харківській), Волинській, Київській, Подільській, Катеринославській, Херсонській і Таврійській губерніям, а також проведено історико-порівняльний аналіз із регіонами Білорусі та Прибалтики. З’ясовано витоки, принципи адміністрування та головні чинники впливу на політику уряду імперії Романових у сфері оподаткування. Досліджено спільне й відмінне в оподаткуванні “великоросійських” та “окраїнних” губерній. Доведено, що ставки подушного були єдиними для держави, а ставки оброчної податі - встановлені за класами. У той же час указується, що міське оподаткування в імперії Романових було не лише не уніфікованим, але й не впорядкованим, а в містах і містечках українських та білоруських губерній, навіть у 40-х рр. ХІХ ст. продовжували існувати міські податі й збори часів Речі Посполитої. Відображені заходи владних інституцій щодо уніфікації оподаткування виробництва й торгівлі алкоголем. В диссертации впервые в историографии комплексно исследовано налоговую политику правительства Российской империи в конце ⅩVIII – в середине ⅩⅠⅩ вв. Осуществлен системный и сравнительный анализ этой политики в разных регионах Российской империи, особое внимание уделено Полтавской, Черниговской, Слободско-Украинской (Харьковской), Волынской, Киевской, Подольской, Екатеринославской, Херсонской и Таврической губерниям, а также проведен историко-сравнительный анализ с регионами Белоруссии и Прибалтики. Выяснены истоки, принципы администрирования и главные факторы влияния на политику правительств империи Романовых в сфере налогообложения. Доказано, что ставки общегосударственного и земского налогообложения для представителей податных состояний Российской империи не зависели от принадлежности к “великороссийским” или “окраинным” губерниям. Ставки подушного были едиными для всего государства, а ставки оброчной подати устанавливались за классами. В то же время указывается, что городское налогообложение в империи Романовых было не только не унифицированным, но и не упорядоченным, а в городах и городках украинских и белорусских губерний даже в 40-х гг. ХІХ в. продолжали существовать подати и сборы времен Речи Посполитой. Проанализировано мероприятия властных институций по унификации налогообложения производства и торговли алкоголем. The tax policy of Russian Empire’s government at the end of the 18 century – in the middle of the 19 century was first in the historiography fully investigated in this dissertation. The systems and comparative analyses of this policy in different regions of Russian Empire were done. The main attention was paid to Poltava, Chernihiv, Slobozhanschina (Kharkiv), Volyn, Kyiv, Podillya, Katerunoslav, Kherson and Tavria provinces, and a historical and comparative analysis with the regions of Byelorussia and Baltic were also held. The origins, the principles of administration and the main factors of the influence on the policy of Romanov Empire’s government in taxation were explicated. The common and different in taxation of “Great Russian” and “suburban” provinces were shown. It was proved, that the tax policy of Russian autocracy in the Ukrainian provinces as in the Empire in whole had some regional peculiarities. So, in Slobozhanschina and in Livoberezhzhi it essentially differed from other regions of Ukraine by the availability of the special groups of people – as military citizens and Cossacks. It was established that the rates of the poll tax were the same for the state, and the rates of the tax were determined by social classes. It was shown, that the charge of the tax obligation according to the number of the revision persons without the inclusion of the demographic changes continued the phenomenon of “Dead Souls”, when it was necessary to pay taxes for dead people between the revisions by the communities and landowners. It was proved that the taxation of the trade and industrial population of the towns was more progressive – the tradesmen who were united into the guilds. The considerable attention was paid to the guild reform by E. Kankrin (1824) which had the positive consequences for agrarian Russian Empire in the development of the cities, trade and industry. It was established that the tax policy of Russian Empire was determined not only by the social class approach, there was the taxation by the religious stripe and ethnic origin. The author made the systematic and comparative analyses of the taxation of Jewry, Crimean Tatars and foreign colonists. It was fixed that the most important moment in the fiscal relations among the indirect tax and fees in Romanov Empire was the drinkable income (the manufacture taxation and alcohol trade); and the distillation was one of the most developed industry. If in Russian provinces there was a payment system of tax collection of the alcohol, in Ukrainian provinces there was a partial free sale of the spirit with a specific system of its taxation that aroused the considerable difficulties in its administration for the leading structures. It was fixed that in the pre-reform period the taxation was least ordering by the structural taxation system of Romanov Power in spite of all authority’s attempts and it served as a hotbed of various functionaries’ abuses of local imperial and elective administrations. It was pointed that the town taxation and fees from the times of Rich Pospoluta continued to exist in cities and towns in Ukrainian and Russian provinces even in the 40 ths of the 19 centuries. It was proved, that all components of Russian fiscal policy acted uncoordinated, asynchronously as in Ukrainian provinces so as in whole Empire, that is there was any united system of the state actions in this sphere. Partial and mainly local actions of central and regional leading structures as to the optimization of tax policy of Russian Empire couldn’t solve all these problems. Tax system required the urgent complex reformation that can be started only after the liquidation the basis of the feudal system – serfage – and the refusal from the poll tax system that was in the base of the national and local taxation.Item Казенна палата(Наукова думка, 2007) Орлик, В. М.Визначено причини виникнення казенних палат, їх функції, роль у державному управлінні Російської імперії. Охарактеризовано структуру казенних палат та їх діяльність у ході історичних подій.Item Палати державних маєтностей українських губерній у фінансовій політиці Російської імперії(Інститут історії України НАН України, 2004) Орлик, В. М.У повідомленні йдеться про роль палат державних маєтностей українських губерній у фінансовій політиці Російської імперії.