Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780
Browse
8 results
Search Results
Item Соціально-економічні та соціокультурні процеси в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.: історіографія(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, A.Підкреслено, що проблема визначення поняття «місто», його типології та функцій не завжди мала дослідницький характер. Адже надання поселенню нового адміністративного статусу відчутно підвищувало його значущість, збільшувало права та свободи міського самоврядування, сприяло економічному розвитку, розміщенню адміністративних органів, отриманню замовлень від держави тощо. Тож зрозуміле прагнення місцевих еліт до надання їхньому поселенню статусу міста. Згодом виникає і чисто дослідницький інтерес статистиків, істориків, географів, представників інших наук, які виробили численні підходи до визначення та типології міста, що залежали передусім від наукової спеціалізації та світоглядних позицій конкретного вченого та специфіки їхнього творчого бачення. Схарактеризовано здобутки учених в обґрунтуванні концептуальних засад історії міст. Визначено внесок науковців в осмислення становлення та еволюції міського самоврядування, соціально-економічного та соціокультурного розвитку міст. З’ясовано особливості історіографічної інтерпретації проблеми в науковій літературі останньої чверті ⅩⅧ – початку ⅩⅩⅠ ст. та зміни у її дослідженні в різні історіографічні етапи. Визначені головні чинники, які впливали на розвиток досліджень з порушеної проблеми. Серед найменш розроблених в історіографії питань історії соціальноекономічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр., які потребують подальшого вивчення виокремлено такі: питання становлення та розвитку міського самоврядування; місце міських органів самоврядування у системі губернських та повітових владних державних структур; взаємозв’язки міських фінансових та державних інституцій; повсякдення чиновників міських органів самоврядування; з’ясування їхньої ролі у громадському та культурному житті міських громад. Перспективними напрямами дальшого вивчення порушеної проблеми можуть бути комплексні історичні та історіографічні дослідження історії соціальноекономічних процесів в українських містах з використанням компаративного інструментарію; студії з соціокультурного розвитку міського соціуму, зокрема повсякдення містян, менталітет міських верств; вивчення історії корпоративних купецьких товариств та органів самоврядування купецтва; характеристика соціально-психологічного портрету міських прошарків; внутрішньосімейні стосунки у купецькій та міщанській родині; традиції сімейного виховання і освіти, ціннісні орієнтири; організація дозвілля і розваг у купецькому та міщанському середовищі. The practical significance of the dissertation work lies in the fact that the results obtained, substantiated conclusions and practical recommendations significantly expand modern knowledge on the history and historiography of socioeconomic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785- 1917. And accordingly, they will contribute to the intensification of research both on this issue and related and related topics. The provisions and conclusions of the dissertation work can be used in the lecture and methodological support of academic disciplines for applicants for higher education in the specialty "History and Archeology", in particular, "Historiography of the History of Ukraine", "Historical Regional Studies", "Historical Urban Studies", "Modern History of Ukraine" ... The relevance of the topic of the dissertation is substantiated, the purpose, tasks of scientific research, object and subject of research are formulated, its connection with scientific programs is noted, chronological and geographical borders are defined, scientific novelty and practical value of the received results are outlined, information on approbation of research results . Analysis of historiographical research on the history of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 showed that this topic has not yet become the subject of a special generalizing historiographical study. Only some aspects of this complex problem have become the subject of research, which necessitates its in-depth and comprehensive study. In the dissertation for the first time in historical science the state and tendencies of more than 230 years of research of history of social and economic and sociocultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 are analyzed in detail. 12 The leading stages, directions and specific features of research of a theme are defined. The periodization of the problem is carried out in accordance with the development of historical thought and modern theoretical and methodological foundations of historiography. There are three main historiographical periods of scientific development of the problem: imperial - the end of the eighteenth - beginning of the twentieth century; Soviet - 1920s - 1991 and modern - 1991-2021, which characterize the priority trends of historiography in the study of urban history. The source base for the period from the last quarter of the 18th century has been identified, analyzed, systematized and classified. by 2021, its information potential has been revealed. A wide range of new historiographical sources has been introduced into scientific circulation, on the basis of which key aspects of the researched problem are considered. A wide source base made it possible to analyze the reflection in the scientific literature of the main directions of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of the Dnieper region during the imperial era. It is noted that the study is based on the integrated use of the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, systemicity, continuity. A set of general scientific, interdisciplinary and specific historical methods was used to achieve the purpose of the study. The use of a wide range of methods of historiographical analysis and synthesis, problem-chronological, comparative, genetic, retrospective, contributed to the comprehensive solution of the dissertation tasks. Their choice is determined by the theme of the dissertation, its structure and the specifics of modern methodological approaches, in particular those borrowed by historians from other scientific disciplines. However, despite the variety of research methods, the key was the problem-chronological method, which allowed to clearly outline the ways of general accumulation of historical knowledge of various semantic aspects of the problem. These methodological principles made it possible to trace the evolution of historiographical discourse during the last quarter of the eighteenth and early twenty-first centuries. and its structural and institutional forms. 13 It is proved that among the important and insufficiently studied methodological problems of the history of the cities of Dnieper Ukraine in 1785– 1917 is the scientific definition of its concept, typology and functional purpose. After all, a significant role in the study of cities belongs to the conceptual and terminological apparatus. One of its basic concepts is "city", which, along with others, being in close connection, and forms a terminological and conceptual system used by historical science and historical urban planning in particular. The problem of the content of this concept arose at least from the first half of the XIX century. and is due to the coexistence of various forms of urban settlements and the reflection of the phenomenon of the city in the public consciousness, administrative and demographic statistics, whence it was introduced into science. It is emphasized that the problem of defining the concept of "city", its typology and functions has not always been research. After all, granting the settlement a new administrative status significantly increased its significance, increased the rights and freedoms of municipal self-government, contributed to economic development, placement of administrative bodies, receiving orders from the state, and so on. Therefore, the desire of local elites to give their settlement the status of a city is understandable.Item Розвиток торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр.: сучасна вітчизняна історіографія(Університет Григорія Сковороди, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.У статті зроблено спробу з’ясувати ступінь дослідження розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. у сучасній вітчизняній історіографії. З’ясовано, що в історичній науці суттєво розширилося коло питань економічного розвитку міст, які сьогодні досліджуються українськими вченими. Зазначено, що крім традиційних аспектів вивчення порушеної проблеми, певна увага приділяється й таким важливим напрямам наукового пошуку як форми та методи внутрішньої та зовнішньої торгівлі в українських містах, приватне підприємництво в усіх сферах міської економіки тощо. Встановлено, що зазвичай розвиток торгівлі у містах розглядається у контексті аналізу економічних явищ в українських губерніях загалом або ж поміж інших проблем досліджень історії певних регіонів чи окремих міських поселень. Характерною рисою багатьох праць є перебільшена увага до нагромадження фактичних даних замість узагальнень і теоретичного осмислення досліджуваних процесів. До того ж, важливою особливістю сучасних наукових студій є те, що вивчення розвитку торгівлі в містах здійнюється нерівномірно як в регіональному так і в хронологічному вимірах. Адже більшість досліджень стосується пореформенного періоду та розвитку торгівлі в містах Півдня України і насамперед Одеси. У висновках визначено основні тенденції та окреслено здобутки й недостатньо досліджені питання, визначено основні напрями подальшого вивчення порушеної проблеми. Зауважимо, що, сучасна вітчизняна наука напрацювала достатній дослідницький матеріал, на основі якого актуальним є створення комплексної, синтетичної праці історії розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. з широким залученням компаративістського інструментарію. В статье сделана попытка выяснить степень исследования развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. в современной отечественной историографии. Установлено, что в исторической науке существенно расширился круг вопросов экономического развития городов, которые сегодня исследуются украинскими учеными. Отмечено, что помимо традиционных аспектов изучения затронутой проблемы, определенное внимание уделяется и таким важным направлениям научного поиска как формы и методы внутренней и внешней торговли в украинских городах, частное предпринимательство во всех сферах городской экономики. Установлено, что обычно развитие торговли в городах рассматривается в контексте анализа экономических явлений в украинских губерниях в целом или других проблем исследований истории отдельных регионов или отдельных городских поселений. Характерной чертой многих работ является преувеличенное внимание к накоплению фактических данных вместо обобщений и теоретического осмысления изучаемых процессов. К тому же, важной особенностью современных научных исследований является то, что изучение развития торговли в городах осуществляется неравномерно как в региональном, так и в хронологическом измерениях. Ведь большинство исследований касается пореформенного периода и развития торговли в городах Юга Украины и прежде всего Одессы. В выводах определены основные тенденции и намечены достижения и недостаточно исследованы вопросы, определены основные направления дальнейшего изучения затронутой проблемы. Заметим, что современная отечественная наука наработала достаточный исследовательский материал, на основе которого актуальным является создание комплексной, синтетической работы по истории развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. с широким привлечением компаративистского инструментария. The article attempts to find out the degree of research on the development of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 in modern domestic historiography. It was found that the range of issues of economic development of cities, which are currently being studied by Ukrainian scientists, has significantly expanded in historical science. It is noted that in addition to the traditional aspects of studying the problem, some attention is paid to such important areas of scientific research as forms and methods of domestic and foreign trade in Ukrainian cities, private enterprise in all spheres of the city economy and more. It is established that usually the development of trade in cities is considered in the context of the analysis of economic phenomena in the Ukrainian provinces in general or among other problems of research of the history of certain regions or individual urban settlements. A characteristic feature of many works is the exaggerated attention to the accumulation of factual data instead of generalizations and theoretical understanding of the studied processes. In addition, an important feature of modern scientific studies is that the study of trade in cities is carried out unevenly in both regional and chronological dimensions. After all, most studies relate to the post-reform period and the development of trade in the cities of southern Ukraine and especially Odessa. The conclusions identify the main trends and outline the achievements and insufficiently researched issues, identify the main directions for further study of the problem. Note that modern domestic science has developed sufficient research material, on the basis of which it is important to create a comprehensive, synthetic work on the history of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 with the widespread use of comparative tools.Item Первісне накопичення капіталу в Наддніпрянській Україні (ХІХ ст.)(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2017-01-02) Полоз, К.; Poloz, K.У статті на основі архівних матеріалів та історичної літератури аналізується процес первісного накопичення капіталів у Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. Особливу увагу приділено таким джерелам капіталу як державні відкупи, ярмарки, лихварська діяльність, державні позики, іноземні інвестиції, оренда нерухомого майна тощо. При написанні статті були використані історичний, хронологічний та порівняльні методи. Зроблено висновок про те, що у процесі накопичення капіталу в Наддніпрянській Україні в ХІХ ст. першочергову роль відігравали заможні верстви населення. The process of initial accumulation of capital in Dnieper Ukraine of the 19th century has been analyzed in the present work on the basis of archives materials and historical works. Most of the attention is paid to such sources of capital, the state leases, fairs, usurious activities, government loans, foreign investment, and more. By writing the article we used such methods as historical, chronological and comparison. It has been summed up that the wealhy people played a primary role in the process of primitive accumulation of capital in Dnieper Ukraine of the 19th century.Item Грошова реформа С. Ю. Вітте в Наддніпрянській Україні: деякі питання історіографії(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2019) Павленко, В. О.; Pavlenko, V.У статті розглянуто історіографію грошової реформи Сергія Вітте (1895–1897). Для комплексного аналізу вся література, що вивчається, була розділена на 4 групи. Проаналізовано роботи вчених дореволюційного періоду, питання висвітлювалися питання грошової реформи в радянських і пострадянських дослідженнях. Стаття також описує роботи іноземних вчених, які оцінюють грошову реформу Сергія Вітте. The article deals with the historiography of Sergey Witte’s monetary reform (1895–1897). For a comprehensive analysis, all literature under studying has been divided into 4 groups. The works of the pre-revolutionary period scientists have been analyzed, questions of monetary reform in Soviet and post-Soviet studies have been covered. The article also describes the works of foreign scholars who estimated Sergey Witte’s monetary reform. W artykule rozpatruje się dziejopisarstwo pieniężnej reformy Sergieja Witte w latach 1895-1897. Dla różnokierunkowej analizy, cała opracowana literatura jest rozdzielona na 4 grupy. Przeanalizowano prace uczonych przed rewolucyjnej doby, wyświetlono pytanie pieniężnej reformy w badaniach radzieckiej i postsowiecki doby. A także w artykule opisane prace zagranicznych uczonych, które oceniały pieniężną reformę Sergija Witte.Item Висвітлення проблем діяльності акцизних управлінь у системі імперських органів податкового контролю наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в ювілейних виданнях Міністерства фінансів Російської імперії(КНУ, 2014) Годунова, Л. В.Стаття присвячена дослідженню висвітлення в ювілейних виданнях Міністерства фінансів Російської імперії проблем створення та функціонування інституту акцизного контролю в імперії в цілому та в Наддніпрянській Україні, зокрема наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зроблено висновок про те, що діяльність згаданих фіскальних інституцій була предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й ширитою висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. Серед даної групи історіографічних джерел особливе місце посідають тогочасні спеціалізовані ювілейні видання, підготовлені чиновниками Міністерства фінансів, зокрема книги, присвячені 100-річчю Міністерства фінансів Російської імперії та 50-річчю діяльності органів адміністрування неокладних зборів. This article is devoted to the problems of presentation in the anniversary publications of the Ministry of Finance of the Russian Empire the history of creation and functioning of the excise control institute in the empire as a whole and in Dnieper Ukraine in particular in the late XIX – early XX century. It is concluded that the activity of these fiscal institutions has been the subject of the research of many contemporary scholars and practitioners who left the collection of writings diverse in issues and width of coverage of aspects, forms and genres. Among this group of historiographical sources, a special place is occupied by the special anniversary publications prepared by the officials of the Ministry of Finance, including books on the 100th anniversary of the Ministry of Finance of the Russian Empire and the 50th anniversary of non-taxable incomes.Item Імперський податковий апарат у Наддніпрянській Україні напередодні та в роки Першої світової війни: в працях тогочасних дослідників(Інститут історії України НАН України, 2014) Годунова, Л. В.; Godunova, L.Стаття присвячена проблемам висвітлення функціонування імперського фіскального апарату в Наддніпрянській Україні напередодні та в часи Першої світової війни в дослідження тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. The article views the problems of the coverage of the imperial fiscal mechanism operation in Dnieper Ukraine before and during the World War I in the studies of contemporary scholars and practitioners who had left a number of works which are diverse in their range of problems and wide coverage of aspects, form and genre.Item Наукове осмислення діяльності податкових органів Російської імперії в Україні в історіографії кінця ХХ – початку ХХІ ст.(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2014) Годунова, Л. В.; Godunova, L.Стаття присвячена дослідженню сучасної історіографії проблем створення та функціонування інституту податних інспекторів у Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Адже, на сьогодні, як у вітчизняній, так і в зарубіжній історичній науці немає спеціального історіографічного дослідження з проблем становлення та розвитку інституту податних інспекторів, який був одним із вагомих складових імперської системи російських органів податкового контролю в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зроблено висновок про те, що, незважаючи на наявність цілого корпусу історіографічних джерел, проблема створення та діяльності інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні потребує подальшого розгляду, особливо щодо проблем соціалізації податківців, їхніх політичних уподобань, етнічної приналежності, діяльності російських фіскальних інститутів в Україні у період Першої світової війни. The article investigates the problems of modern historiography establishment and functioning of the tax inspectors in Dnieper Ukraine in the late XIX to early XX century. In fact, today, there is no specifi c historiographical research both in domestic and in foreign historiography on the formation and development of the tax inspectors institution, which was one of the important components of the Russian imperial system of fi scal control in Dnieper Ukraine in late XIX – early XX century.Item Діяльність інституту податних інспекторів у Наддніпрянській україні (1885–1917 рр.): дожовтнева історіографія(Інститут історії України, 2014) Годунова, Л. В.; Godunova, L.Стаття присвячена дослідженню історіографії створення та функціону-вання інституту податних інспекторів в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Дана наукова проблема була предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопла-нових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. Зроблено висновок про те, що незважаючи на наявність даних історіо-графічних джерел, особливо спадщини практичних працівників тогочасних фіскальних установ, ця проблема потребує подальшого глибокого розгляду, особливо щодо проблем соціалізації податківців, їхніх політичних уподобань, етнічної приналежності, а особливо діяльності російських фіскальних інсти-тутів в Україні в період Першої світової війни. The article investigates the historiography of the establishment and functioning of the tax inspectors in Dnieper Ukraine in the late XIX — early XX century. This scientific issue has been the subject of study of many researchers and practitioners of that time who have left works which deal with diverse problems and have wide coverage of aspects, among which there are three major groups of works. It is summed up that despite the availability of these historiographical sources, especially the heritage of contemporary practitioners of fiscal institutions, this problem requires further in-depth consideration, especially on the issues of tax socialization, their political views, ethnical affiliation, and especially of the fiscal institutions activity in Ukraine during the World War I.