Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780
Browse
12 results
Search Results
Item Торговельно-промислове законодавство імперської доби в дорадянських дослідженнях(ЦНТУ, 2023) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.Досліджується рівень вивчення торговельно-промислового законодавства імперської росії, як одного з напрямів студіювання торговельно-підприємницької діяльності тієї доби. Розглянуто погляди тогочасних дослідників щодо питання визначення та здійснення торговельно-промислової політики імперії. Зроблено висновок, що автори відображали офіційну точку зору і висвітлювали лише позитивні сторони імперської законотворчості. Ці праці зазвичай були малоаналітичним викладом імперського торговельно-промислового законодавства та мали цілком апологетичний характер. Ця оцінка не стосується монографії М. Туган-Барановського, яка за глибиною аналізу імперської торговельно-промислової політики суттєво перевершувала всі інші роботи, присвячені порушеній проблемі. The level of study of the trade and industrial legislation of imperial Russia is investigated, as one of the areas of study of the trade and business activity of that era. The views of contemporary researchers regarding the issue of defining and implementing the trade and industrial policy of the empire are considered. It was concluded that the authors reflected the official point of view and highlighted only the positive aspects of imperial law-making. These works were usually a low-analytical exposition of the imperial trade and industrial legislation and had a completely apologetic character. This assessment does not apply to M. Tugan-Baranovsky's monograph, which in terms of depth of analysis of the imperial trade and industrial policy significantly exceeded all other works devoted to the problem raised.Item Міські самоврядні інституції Наддніпрянської України 1775–1917 рр. в імперській історіографії(ЦНТУ, 2023) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.Історіографічний аналіз засвідчує, що за імперської доби дослідники зробили певний внесок у питання розуміння сутностей, явищ та фактів, які стосувалися історії міського самоврядування Наддніпрянської України 1775–1917 рр. Однак зауважимо, що міському самоврядуванню приділялося значно менше уваги, ніж земському. Пояснюється це тим, що соціально-економічний розвиток імперії визначався не містянами, а селянством, яке становило переважну більшість населення і через це дослідники розглядали земства як основний інститут, з яким пов’язували перспективи розвитку правової держави та громадянського суспільства. The historiographical analysis proves that during the imperial era, researchers made a certain contribution to the issue of understanding the essences, phenomena and facts that related to the history of the city self-government of Dnipro Ukraine 1775–1917. However, we note that much less attention was paid to city self-government than to zemstvo. This is explained by the fact that the socio-economic development of the empire was determined not by the townspeople, but by the peasantry, which made up the vast majority of the population, and because of this, researchers considered the zemstvos as the main institution with which the prospects for the development of the rule of law and civil society were linked.Item Соціально-економічні та соціокультурні процеси в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.: історіографія(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, A.Підкреслено, що проблема визначення поняття «місто», його типології та функцій не завжди мала дослідницький характер. Адже надання поселенню нового адміністративного статусу відчутно підвищувало його значущість, збільшувало права та свободи міського самоврядування, сприяло економічному розвитку, розміщенню адміністративних органів, отриманню замовлень від держави тощо. Тож зрозуміле прагнення місцевих еліт до надання їхньому поселенню статусу міста. Згодом виникає і чисто дослідницький інтерес статистиків, істориків, географів, представників інших наук, які виробили численні підходи до визначення та типології міста, що залежали передусім від наукової спеціалізації та світоглядних позицій конкретного вченого та специфіки їхнього творчого бачення. Схарактеризовано здобутки учених в обґрунтуванні концептуальних засад історії міст. Визначено внесок науковців в осмислення становлення та еволюції міського самоврядування, соціально-економічного та соціокультурного розвитку міст. З’ясовано особливості історіографічної інтерпретації проблеми в науковій літературі останньої чверті ⅩⅧ – початку ⅩⅩⅠ ст. та зміни у її дослідженні в різні історіографічні етапи. Визначені головні чинники, які впливали на розвиток досліджень з порушеної проблеми. Серед найменш розроблених в історіографії питань історії соціальноекономічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр., які потребують подальшого вивчення виокремлено такі: питання становлення та розвитку міського самоврядування; місце міських органів самоврядування у системі губернських та повітових владних державних структур; взаємозв’язки міських фінансових та державних інституцій; повсякдення чиновників міських органів самоврядування; з’ясування їхньої ролі у громадському та культурному житті міських громад. Перспективними напрямами дальшого вивчення порушеної проблеми можуть бути комплексні історичні та історіографічні дослідження історії соціальноекономічних процесів в українських містах з використанням компаративного інструментарію; студії з соціокультурного розвитку міського соціуму, зокрема повсякдення містян, менталітет міських верств; вивчення історії корпоративних купецьких товариств та органів самоврядування купецтва; характеристика соціально-психологічного портрету міських прошарків; внутрішньосімейні стосунки у купецькій та міщанській родині; традиції сімейного виховання і освіти, ціннісні орієнтири; організація дозвілля і розваг у купецькому та міщанському середовищі. The practical significance of the dissertation work lies in the fact that the results obtained, substantiated conclusions and practical recommendations significantly expand modern knowledge on the history and historiography of socioeconomic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785- 1917. And accordingly, they will contribute to the intensification of research both on this issue and related and related topics. The provisions and conclusions of the dissertation work can be used in the lecture and methodological support of academic disciplines for applicants for higher education in the specialty "History and Archeology", in particular, "Historiography of the History of Ukraine", "Historical Regional Studies", "Historical Urban Studies", "Modern History of Ukraine" ... The relevance of the topic of the dissertation is substantiated, the purpose, tasks of scientific research, object and subject of research are formulated, its connection with scientific programs is noted, chronological and geographical borders are defined, scientific novelty and practical value of the received results are outlined, information on approbation of research results . Analysis of historiographical research on the history of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 showed that this topic has not yet become the subject of a special generalizing historiographical study. Only some aspects of this complex problem have become the subject of research, which necessitates its in-depth and comprehensive study. In the dissertation for the first time in historical science the state and tendencies of more than 230 years of research of history of social and economic and sociocultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 are analyzed in detail. 12 The leading stages, directions and specific features of research of a theme are defined. The periodization of the problem is carried out in accordance with the development of historical thought and modern theoretical and methodological foundations of historiography. There are three main historiographical periods of scientific development of the problem: imperial - the end of the eighteenth - beginning of the twentieth century; Soviet - 1920s - 1991 and modern - 1991-2021, which characterize the priority trends of historiography in the study of urban history. The source base for the period from the last quarter of the 18th century has been identified, analyzed, systematized and classified. by 2021, its information potential has been revealed. A wide range of new historiographical sources has been introduced into scientific circulation, on the basis of which key aspects of the researched problem are considered. A wide source base made it possible to analyze the reflection in the scientific literature of the main directions of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of the Dnieper region during the imperial era. It is noted that the study is based on the integrated use of the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, systemicity, continuity. A set of general scientific, interdisciplinary and specific historical methods was used to achieve the purpose of the study. The use of a wide range of methods of historiographical analysis and synthesis, problem-chronological, comparative, genetic, retrospective, contributed to the comprehensive solution of the dissertation tasks. Their choice is determined by the theme of the dissertation, its structure and the specifics of modern methodological approaches, in particular those borrowed by historians from other scientific disciplines. However, despite the variety of research methods, the key was the problem-chronological method, which allowed to clearly outline the ways of general accumulation of historical knowledge of various semantic aspects of the problem. These methodological principles made it possible to trace the evolution of historiographical discourse during the last quarter of the eighteenth and early twenty-first centuries. and its structural and institutional forms. 13 It is proved that among the important and insufficiently studied methodological problems of the history of the cities of Dnieper Ukraine in 1785– 1917 is the scientific definition of its concept, typology and functional purpose. After all, a significant role in the study of cities belongs to the conceptual and terminological apparatus. One of its basic concepts is "city", which, along with others, being in close connection, and forms a terminological and conceptual system used by historical science and historical urban planning in particular. The problem of the content of this concept arose at least from the first half of the XIX century. and is due to the coexistence of various forms of urban settlements and the reflection of the phenomenon of the city in the public consciousness, administrative and demographic statistics, whence it was introduced into science. It is emphasized that the problem of defining the concept of "city", its typology and functions has not always been research. After all, granting the settlement a new administrative status significantly increased its significance, increased the rights and freedoms of municipal self-government, contributed to economic development, placement of administrative bodies, receiving orders from the state, and so on. Therefore, the desire of local elites to give their settlement the status of a city is understandable.Item Грошовий обіг в Наддніпрянській Україні в дореформений період: історіографія(ЦНТУ, 2021) Сустрєтов, А. С.; Sustrietov, A.Уперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено системне та узагальнювальне дослідження історіографічного характеру, у якому аналізується науковий доробок проблематики грошового обігу Наддніпрянської України з кінця XVIII ст. до початку реформ у Російській імперії 1860-х рр. імперського, радянського періодів та за часів незалежної України. Стверджується, що історіографічні праці поділяються на три основні групи, першу з яких формують дисертації, монографії та посібники й підручники, що узагальнюють наявний науковий доробок окресленої проблематики, другою є фундаментальні дисертаційні та монографічні дослідження, де окремим елементом постає історіографічний аналіз, а третя група джерел репрезентована науковою періодикою, у якій студіюються суто історіографічні аспекти історії грошового обігу на українських землях. Також підкреслюються, що описана історіографічна база поділяється на підгрупи за конкретними аспектами, що становлять предмет дослідження, а саме: регіональна історіографія історії грошового обігу, загальноімперська система грошового обігу, певні грошові одиниці (монети, паперові грошові знаки тощо), конкретні реформи, спрямовані на зміни в грошовому обігу та щодо державних діячів, які ці реформи реалізовували (реформаторська діяльність М. Сперанського та Є. Канкріна). For the first time in domestic and foreign historical science, a systematic and generalized study of historiographical nature was carried out, in which the 7 scientific achievements of the problems of money circulation of Dnieper Ukraine from the end of the XVIII century were analyzed before the reforms in the Russian Empire in the 1860s of the imperial, Soviet periods and during the times of independent Ukraine. It is indicated that historiographical works are divided into three main groups, the first of which are dissertations, monographs and manuals and textbooks, which summarizes the existing scientific achievements of the outlined issues, the second is fundamental dissertations and monographs, where a separate element is a historiographical analysis, and the third group personified by scientific periodicals, which raise purely historiographical aspects of the history of money circulation in the Ukrainian lands. It is also emphasized that this historiographical base is divided into subgroups on specific aspects that are the subject of research, namely: regional historiography of the history of money circulation, general imperial system of money circulation, certain currencies (coins, paper banknotes, etc.), specific reforms aimed at changes in money circulation and in relation to statesmen who implemented these reforms (reform activities of M. Speransky and E. Kankrin).Item Currency in naddnipryans`ka ukraine in the imperial time (18-early 20 cent.): Current ukrainian historigraphy(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2018) Sustretov, А.; Сустрєтов, А.The processes of limitation of the Ukrainian Autonomy and constant increase of Russian impact on different spheres of life of the Hetmanate took place during 18 century. It concerned currency flow a lot. Russian administrative territorial regime was established in the Ukrainian territory in the end of 18 century. So, Russian feudalic stratification and financial system were widespread too. A number of essential reforms all over the Empire, concerning the financial system, took place in 19 century. Respectively, the reforms affected Naddnipryans’ka Ukraine. Due to World War I, total economic fall occured, as well as the failure of currency flow system in early 20 century. A lot of prominent Ukrainian scholars and young scientists have been performing the research of this issue. So, current historiography is represented by a number of professionals who continue the research of Ukrainian numismatics.Item Фінансова політика уряду Російської імперії в Україні у ХVIII – на початку ХХ ст.: сучасна історіографія(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2018) Шпортун, О. І.; Shportun, О.У статті досліджено історіографію питання фінансової політики уряду Російської імперії, що складають різні за формою та жанром роботи багатьох дослідників. Аналіз історіографічних джерел свідчить, що, незважаючи на наукову та практичну актуальність дослідження історії фінансової політики уряду Російської імперії в Україні, ця наукова проблема усе ж є малорозробленою та потребує подальшого спеціального вивчення. The article views the problems of the coverage of the imperial fiscal mechanism operation in Ukraine in the ХVIII - beginning XX centuries in the studies of contemporary scholars and practitioners who had left a number of works which are diverse in their range of problems and wide coverage of aspects, form and genre. The promising areas of further study of this problem are outlined: the detailed research on the history of financial policy of the government of Russian Empire in Ukraine, learning the historiography of problem and characteristic sources for it is study.Item Історіографічні аспекти участі лівобережних козаків у війні 1812 р.(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2014) Цигульський, С. М.; Tsyhulsky, S.; Цыгульский, С. М.Автор спробував проаналізувати погляди, ідеї дослідників ХІХ – ХХІ століть на дані події, а також осмислити й визначити цінність історичного спадку із сучасної точки зору. Проблемою участі лівобережного козацтва у Вітчизняній війні 1812 р. – важливою сторінкою історії унікального елементу соціальної структури Російської імперії – займалися різні дослідники протягом ХІХ – ХХІ століть. Актуальність питання дослідження історії добровольчих іррегулярних військових частин, у комплектуванні та спорядженні яких активну участь брала громада, не викликає сумнівів. Метою дослідження постає аналіз та осмислення сукупності поглядів, ідей, кутів зору істориків на дані події, визначення цінності того історичного багажу, який нам дістався у спадок від учених-попередників. Автор під час підготовки наукового дослідження використовував у власному арсеналі різноманітні як суто-історичні, так і загальнонаукові методи (проблемнохронологічний, історико-порівняльний; синтезу та аналізу). Автор попробовал проанализировать взгляды, идеи исследователей ХІХХХІ столетий на данные события, а также осмыслить и определить ценность исторического наследства с современной точки зрения. Проблемой участия Левобережного казачества в Отечественной войне 1812 г. – важной странице истории уникального элемента социальной структуры Российской империи – занимались разные исследователи на протяжении ХІХ-ХХІ столетий. Актуальность вопроса исследования истории добровольческих иррегулярных военных частей, в комплектовании и снаряжении которых активное участие брала община, не вызывает сомнений. Целью исследования становится анализ и осмысление совокупности взглядов, идей, углов зрения историков на данные события, определение ценности того исторического багажа, который нам достался в наследство от ученых-предшественников. Проблема участия Левобережного казачества в войне 1812 года привлекала внимание историков на протяжении столетий и исторических «эпох». Историографические взгляды и мотивы исследования темы в разные времена существенно разнились (освещение проблемы времен Российской империи, советской власти, независимой Украины). Современная историография нуждается в системном и комплексном исследовании ряда принципиальных вопросов, которые касались разнообразных причин и мотивов казаков добровольно вступать в иррегулярные полки, анализ предоставленных льгот от правительства казакам за их службу. The author of the article makes an attempt to analyze the views and ideas of researchers XIX–XXI centuries about these events, understand and determine the value of the historical heritage with a modern point of view. The problem of Left-bank Cossacks participation in the war of 1812 - an important page in the history of a unique element of the social structure of the Russian Empire - were engaged different researchers during the XIX-XXI centuries. It is no doubt about the relevance of the research about the history of irregular volunteer units, where in staffi ng and equipment supplying were involved community. The aim of the study is an analysis and understanding aggregate of views, ideas of historians on event data, and determining the value of the historical baggage that we inherited from previous scientists. Author in the preparation of research used in his own arsenal as purely historical, and general scientifi c methods (problem-chronological, historical and comparative, synthesis and analysis). Problem of the participation of Left-bank cossacks in the 1812 war attracted the attention of historians for centuries and historical «epochs». Historiographical views and motives of investigations in different times varied signifi cantly(interpretation of the problem during the times of the Russian Empire, the Soviet authorities, independent Ukraine). Modern historiography requires a systematic and complex investigation of a number of fundamental questions about various reasons and motives of the cossacks to join the irregular regiments as volunteers, analysis of benefi ts to cossak from the government for their military service.Item Проблеми встановлення контролю російського царату над фінансами Гетьманщини у вітчизняній історіографії кінця XVII–XVIIІ ст.(КНУ ім. Т. Шевченка, 2014) Годунова, Л. В.Стаття присвячена проблемі висвітлення історії оподаткування в Україні-Гетьманщині в другій половині XVII–XVIIІ ст. та боротьбою російського царату за контроль над українськими фінансовими ресурсами у вітчизняній історіографії кінця XVII–XVIIІ ст., зокрема в працях сучасників тих подій, а саме літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка та творах Петра Симоновського та Олександра Рігельмана. В проаналізованих нами працях, незалежно від ідеологічних уподобань їхніх авторів, відображено процес встановлення контролю російського царату над фінансовими ресурсами УкраїниГетьманщини та залучення цих ресурсів для потреб російської держави, у тому числі й за допомогою українських гетьманів. The article tells about the coverage of the history of taxation in Ukrainian Hetmanate in the second half of XVII–XVIII centuries and the struggle of Russian tsarism regime for the control over the Ukrainian financial resources in the national historiography of the late XVII–XVIII centuries, particularly in the works of contemporaries of those events, such as Witness’ chronicles, Hryhorii Hrabianka, Samiilo Velychko and writings of Petro Symonovskyi and Alexander Rihelman. In the analyzed works, regardless of ideological preferences of their authors the process of establishment of the control of the Russian tsarism over the financial resources of Ukrainian Hetmanate and involvement of these resources for the needs of the Russian state, including with the assistance of Ukrainian Hetmans is reflected.Item Висвітлення проблем діяльності акцизних управлінь у системі імперських органів податкового контролю наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в ювілейних виданнях Міністерства фінансів Російської імперії(КНУ, 2014) Годунова, Л. В.Стаття присвячена дослідженню висвітлення в ювілейних виданнях Міністерства фінансів Російської імперії проблем створення та функціонування інституту акцизного контролю в імперії в цілому та в Наддніпрянській Україні, зокрема наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зроблено висновок про те, що діяльність згаданих фіскальних інституцій була предметом дослідження багатьох тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й ширитою висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. Серед даної групи історіографічних джерел особливе місце посідають тогочасні спеціалізовані ювілейні видання, підготовлені чиновниками Міністерства фінансів, зокрема книги, присвячені 100-річчю Міністерства фінансів Російської імперії та 50-річчю діяльності органів адміністрування неокладних зборів. This article is devoted to the problems of presentation in the anniversary publications of the Ministry of Finance of the Russian Empire the history of creation and functioning of the excise control institute in the empire as a whole and in Dnieper Ukraine in particular in the late XIX – early XX century. It is concluded that the activity of these fiscal institutions has been the subject of the research of many contemporary scholars and practitioners who left the collection of writings diverse in issues and width of coverage of aspects, forms and genres. Among this group of historiographical sources, a special place is occupied by the special anniversary publications prepared by the officials of the Ministry of Finance, including books on the 100th anniversary of the Ministry of Finance of the Russian Empire and the 50th anniversary of non-taxable incomes.Item Імперський податковий апарат у Наддніпрянській Україні напередодні та в роки Першої світової війни: в працях тогочасних дослідників(Інститут історії України НАН України, 2014) Годунова, Л. В.; Godunova, L.Стаття присвячена проблемам висвітлення функціонування імперського фіскального апарату в Наддніпрянській Україні напередодні та в часи Першої світової війни в дослідження тогочасних науковців та практиків, які залишили корпус різнопланових за проблематикою й шириною висвітлювання аспектів, формою і жанром праць. The article views the problems of the coverage of the imperial fiscal mechanism operation in Dnieper Ukraine before and during the World War I in the studies of contemporary scholars and practitioners who had left a number of works which are diverse in their range of problems and wide coverage of aspects, form and genre.