Факультет будівництва, транспорту та енергетики
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/764
Browse
10 results
Search Results
Item Введення в технічний сервіс машин: методи усунення несправностей машин та обладнання(ЦНТУ, 2024) Черновол, М. І.; Шепеленко І. В.; Рибалко І. М.; Науменко О. А.; Тіхонов О. В.; Василенко І. Ф.; Мартиненко О. Д.; Красота М. В.Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Введення в технічний сервіс машин: методи усунення несправностей машин та обладнання» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форм навчання, H7 Агроінженерія (208 «Агроінженерія») ОПП «Технічний сервіс в АПК», встановлюють мету, завдання, загальні положення, обладнання, інструменти та матеріали, порядок виконання роботи та вимоги до оформлення звіту. У методичних вказівках наводиться необхідний та достатній обсяг матеріалу, що дозволяє зацікавити студента у глибшому вивченні матеріалу, отримати навички визначення залишкового ресурсу агрегату чи машини загалом, пояснити причини відмов та можливі способи їх усунення.Item Технічний сервіс в АПК(ЦНТУ, 2024) Красота, М. В.; Осін, Р. А.Метою методичних вказівок є визначення вимог та умов, потрібних для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти з дисципліни «Технічний сервіс в АПК».Item Використання новітніх технологій в технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки(ЦНТУ, 2024) Шепеленко, І. В.; Бевз, О. В.; Красота, М. В.Метою методичних вказівок є визначення вимог та умов, потрібних для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти з дисципліни "Використання новітніх технологій в технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки".Item Використання новітніх технологій в технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки. Практичні заняття(ЦНТУ, 2024) Шепеленко, І. В.; Бевз, О. В.; Магопець, С. О.; Красота, М. В.; Василенко, І. Ф.Метою практичних робіт з дисципліни «Використання новітніх технологій в технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарської техніки» є формування знань щодо сучасних технологій технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки задля ефективного їх використання; формування практичних навичок за технологією й організацією технічного сервісу сільськогосподарських машин.Item Технічний сервіс в агропромисловому комплексі. Лабораторні роботи(ЦНТУ, 2024) Красота, М. В.; Бевз, О. В.; Шепеленко, І. В.; Осін, Р. А.; Красота, Г. С.Методичні вказівки для лабораторних робіт з дисципліни «Технічний сервіс» призначені для студентів спеціальності 208 «Агроінженерія (освітня програма «Технічний сервіс сільськогосподарської техніки»). Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт розроблені з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань і отримання практичних навиків щодо виконання робіт з технічного сервісу машин в агропромисловому комплексі. В методичних вказівках розглянуто методики виконання операцій обслуговування та діагностування різноманітних систем машин аграрного виробництва.Item Технічний сервіс в агропромисловому комплексі. Практичні роботи(ЦНТУ, 2024) Красота, М. В.; Бевз, О. В.; Шепеленко, І. В.; Осін, Р. А.; Красота, Г. С.Методичні вказівки до виконання практичних занять розроблені з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань і отримання практичних навиків щодо виконання розрахунків для покращення організації технічного сервісу в агропромисловому комплексі. В процесі виконання практичних занять здобувач вищої освіти закріплює набуті теоретичні і практичні знання шляхом вирішення конкретної інженерної задачі – Планування та організація технічного сервісу за машинно-тракторним парком сільськогосподарського підприємства. При цьому він вчиться правильно і самостійно використовувати діючі стандарти, нормалі, довідники, періодичну технічну літературу. Мета практичних занять полягає в оволодінні методикою та навичками самостійного розв’язування завдань із планування технічних дій при технічному обслуговуванні, розрахунку кількості та трудомісткості ТО і ремонтів МТП господарства; визначенню режимів роботи сервісного підприємства, вибору стратегій ремонтно-технічних дій для забезпечення надійної роботи технологічних комплексів.Item Методичні вказівки до виконання випускної дипломної роботи(ЦНТУ, 2024) Бевз О. В.; Магопець С. О.; Шепеленко І. В.; Красота М. В.; Осін Р. А.; Дмитренко О. В.В методичних вказівках викладені матеріали, що визначають вимоги щодо тематики кваліфікаційної дипломної роботи другого (магістерського) рівня зі спеціальності 208 «Агроінженерія» (освітня програма «Технічний сервіс сільськогосподарської техніки»), її змісту, обсягу, структури пояснювальної записки та оформлення ілюстративної частини роботи.Item Системи сервісу аграрної техніки(ЦНТУ, 2024) Маркович С. І.; Бевз О. В.; Красота М. В.В посібнику розглянуто методи виконання технічного сервісу тракторів, автомобілів, самохідних сільськогосподарських машин, обладнання для тваринництва та рослинництва. Розглянуто питання з організації їх технічного обслуговування та діагностування технічного стану.Item Підвищення надійності автотракторної техніки елементно-модульною системою технічного обслуговування і ремонту(ХНТУСГ, 2021) Лівіцький, О. М.; Livitskyi, O.Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання підвищення надійності автотракторної техніки за допомогою вдосконалення підходів технічного сервісу при використанні елементно-модульної системи організації технічного обслуговування і ремонту на підприємствах агропромислового виробництва. Наведено результати теоретичного обґрунтування підтримки технічного стану та рівня експлуатаційної надійності автотракторної техніки при врахуванні діагностичних параметрів і реального технічного стану техніки в експлуатації. Дано закономірності зв'язку діагностичної інформації елементів автотракторної техніки з показниками їх експлуатаційної надійності. Сформовано основні алгоритми реалізації елементно-модульної системи технічного сервісу та підібрано відповідне обладнання. Отримано результати дослідження технічного стану силових агрегатів техніки за інформативно значимими діагностичними параметрами, що відображають зміну технічного стану її модулів в експлуатації. На основі бази діагностичних параметрів та використанні алгоритмів реалізації елементно-модульної системи встановлені нормативи проведення операцій технічного сервісу для різних модулів досліджуваного парку автотракторної техніки, що експлуатуються в жорстких режимах сільськогосподарського виробництва. The dissertation work is devoted to the solution of an actual scientific and practical problem of reliability of autotractor equipment increase by improving the approaches of technical service using element-modular system of the technical service organization at the enterprises of agro-industrial production. The results of theoretical justification of technical condition maintenance and level of operational reliability of autotractor equipment taking into account diagnostic parameters and real technical operation condition of equipment are given. The regularities of connection of diagnostic information of autotractor equipment elements with indicators of their operational reliability are given. The basic algorithms of realization of element-modular system of technical service are formed and the corresponding equipment is selected. The results of research of a technical condition of power units of equipment on informatively significant diagnostic parameters reflecting change of a technical condition of its modules in operation are received. Based on the diagnostic parameters and the use of algorithms for the implementation of the element-module system the standards for technical service operations for various modules of the studied park of tractor equipment are set, operated in hard modes of agricultural production.Item Принципи побудови та функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки(ХНТУСГ, 2020) Аулін, В. В.; Гриньків, А. В.; Лисенко, С. В.; Лівіцький, О. М.; Головатий, А. О.; Дьяченко, В. О.; Аулин, В. В.; Гринькив, А. В.; Лысенко, С.В.; Ливицкий, А. Н.; Головатый, А. О.; Дьяченко, В. А.; Aulin, V.; Hrinkiv, A.; Lysenko, S.; Livitsky, O.; Golovaty, A.; Dyachenko, V.Результати досліджень в області організаційної поведінки та управлінь командами в кіберфізичних системах технічного сервісу показали, що найбільш ефективним є самоорганізуючі команди в груповій поведінці ресурсів. В роботі представлено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи технічного сервісу на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня і забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. Дано схематичне відображення принципів побудови і функціонування кіберфізичної системи технічного сервісу. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси кіберфізичної системи технічного сервісу забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг в сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Концепція структурно-орієнтованого підходу зображена у вигляді рівнів самоорганізації ресурсів у відповідності до ситуацій в кіберфізичній системі технічного сервісу. Розглянуто самоорганізацію на всіх рівнях генерації ситуацій поведінки груп ресурсів, а також внутрішньорівневу самоорганізацію. Зазначено, що технологія інтелектуального простору побудована на відкритій платформі Smart-M3 і представлено її структуру. Загальна структура платформи містить три групи пристроїв з інформаційними агентами, семантичним інформаційним брокером і фізичним сховищем інформації. Сама платформа ґрунтується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі стандарту Hyper Text Transfer Protocol з використанням ідентифікатора ресурсів. Дія стандарту базується на клієнт-серверній технології. Результаты исследований в области организационного поведения и управлений командами в киберфизических системах технического сервиса показали, что наиболее эффективным является самоорганизующиеся команды в групповом поведении ресурсов. В работе представлена многоуровневая самоорганизация ресурсов киберфизической системы технического сервиса на основе ситуационно-ориентированного подхода. В основе подхода положена концепция, касающаяся организационного поведения ресурсов верхнего уровня и обеспечения их учета при самоорганизации ресурсов нижнего уровня. Дано схематическое отображение принципов построения и функционирования киберфизической системы технического сервиса. Выяснено, что доступ к информации о ресурсах киберфизической системы технического сервиса обеспечивается использованием технологии интеллектуальных пространств. Реализацию ситуационно-ориентированного подхода осуществлено на примере сценария предоставления услуг в сервисном обслуживании автотранспортной и мобильной сельскохозяйственной техники с участием физических устройств, контролируемых управляющими ресурсами, и ресурсов планирования, отвечающие за генерацию направленности поведения управляющих ресурсов. Концепция структурно-ориентированного подхода изображена в виде уровней самоорганизации ресурсов в соответствии с ситуаций в киберфизической системе технического сервиса. Рассмотрены самоорганизации на всех уровнях генерации ситуаций поведения групп ресурсов, а также внутренне-уровневую самоорганизацию. Отмечено, что технология интеллектуального пространства построена на открытой платформе Smart-M3 и представлено ее структуру. Общая структура платформы содержит три группы устройств с информационными агентами, семантическим информационным брокером и физическим хранилищем информации. Сама платформа основывается на концепции семантический Веб. Показано, что обмен информацией между участниками пространств осуществляется на основе стандарта Hyper Text Transfer Protocol с использованием идентификатора ресурсов. Действие стандарта базируется на клиент-серверной технологии. The results of research in the field of organizational behavior and team management in cyber-physical systems of technical service have shown that self-organizing teams are the most effective in the group behavior of resources. The paper presents a multi-level self-organization of resources of a cyber-physical system of technical service based on a situational-oriented approach. The approach is based on the concept of the organizational behavior of the upper-level resources and ensuring their accounting in the self-organization of the lower-level resources. A schematic representation of the principles of construction and functioning of the cyber-physical system of technical service is given. It has been found that access to information about the resources of the cyber-physical system of the technical service is provided by using the technology of intelligent spaces. The implementation of the situational-oriented approach is carried out on the example of a scenario for the provision of services in the maintenance of motor transport and mobile agricultural machinery with the participation of physical devices controlled by resource managers and planning resources responsible for generating the direction of the behavior of control resources. The concept of a structure-oriented approach is depicted in the form of levels of self-organization of resources in accordance with situations in the cyber-physical system of technical service. Self-organization at all levels of generation of situations of behavior of groups of resources, as well as internal-level self-organization are considered. It is noted that the technology of intelligent space is built on the open platform Smart-M3 and its structure is presented. The general structure of the platform contains three groups of devices with information agents, a semantic information broker and physical storage of information. The platform itself is based on the concept of the Semantic Web. It is shown that the exchange of information between space participants is based on the Hyper Text Transfer Protocol standard using the resource identifier. The standard is based on client-server technology.