Збірники наукових праць ЦНТУ
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Виявлення, аналіз і прогнозування параметрів ризику безвідмовного навантаження готової продукції на транспортно-логістичному терміналі підприємства(ЦНТУ, 2025) Аулін, В. В.; Кульова, Д. О.; Варваров, В. В.; Aulin V.; Kulova, D.; Varvarov, V.Стаття присвячена аналізу та оцінці ризиків безвідмовного навантаження готової продукції на постах навантаження транспортно-логістичного терміналу підприємства. Визначено закони розподілу щільності ймовірностей безвідмовної роботи буферних ємностей зони зберігання вантажів та величину ризику безвідмовного навантаження враховуючи тип продукції, фракційність, спосіб відвантаження. На основі проведеного ранжування величини ризику безвідмовного навантаження побудовано матрицю ризиків для всієї номенклатури готової продукції у розрізі відповідних зон зберігання та постів навантаження транспортно-логістичного терміналу підприємства. The study is focused on summarizing and analyzing the results obtained in the assessment of failure-free loading risks of finished products at the loading points of a transport and logistics terminal. The nomenclature of finished products and their corresponding storage zones was identified, considering the technological properties and specific characteristics of these cargoes to enhance the efficiency of terminal operations. The research established probability density distribution laws for the reliable operation of buffer storage tanks based on statistical analysis. A theoretical justification for failure-free loading risks and their components was developed using queuing theory. The main risks identified include the failure-free operation risk of buffer storage tanks, warehouse overflow due to the lack of storage space, vehicle downtime due to product unavailability, loading post system downtime due to the absence of a vehicle, and refusal to load due to full capacity at all terminal loading points etc.Item Елементи організації операційних технологій в рослинництві з урахуванням аграрних ризиків(ЦНТУ, 2023) Бурлака, О. А.; Келемеш, А. О.; Горбенко, О. В.; Burlaka, О.; Kelemesh, А.; Gorbenko, О.Тематика представленої статті охоплює системне оцінювання операційних технологій в галузі рослинництва, де одним з ключових факторів є імовірність недоотримання запланованих кінцевих результатів виробництва під впливом аграрних ризиків. Обґрунтування та вибір оптимальної технології вирощування та збирання певної групи сільськогосподарських культур є складною багатокритеріальною техніко-організаційною задачею. На практиці досить часто спостерігаються випадки, коли максимальні технічні, економічні організаційні, технологічні зусилля та витрати у рослинництві не приносять очікуваного запланованого результату щодо ефективності сільськогосподарського виробництва. При цьому постає актуальне практичне та прагматичне питання: чи доцільно в складних економічних та політичних умовах економіки країни використовувати максимум ресурсного, технічного та технологічного забезпечення виробничих процесів у рослинництві, якщо співвідношення «витрати – отриманий результат» може бути набагато менше очікуваних планових показників, і, при цьому, має місце значний вплив некерованих людиною факторів щодо вирощування та збирання сільськогосподарських культур, таких, як наприклад, агрокліматичні ризики. Вважаємо, що в такому варіанті, більш доцільно обирати технології навіть з меншим потенціалом ресурсного забезпечення, направлені на збільшення економічної стійкості виробництва у випадках настання збиткових виробничих результатів під впливом агрокліматичних ризиків. В даній публікації планування виробничих процесів щодо організації операційних технологій в рослинництві розглянемо на прикладі порівняння та вибору оптимального, за умови врахування агрокліматичних ризиків, варіанту, на прикладі вирощування та збирання озимої пшениці. The topic of the presented article covers the systematic evaluation of operational technologies in the field of crop production, where one of the key factors is the probability of failure to achieve the planned final production results under the influence of agrarian risks. Justification and selection of the optimal technology for growing and harvesting a certain group of agricultural crops is a complex multi-criteria technical and organizational task. At the same time, an urgent practical and pragmatic question arises: is it expedient in the difficult economic and political conditions of the country's economy to use the maximum of resource, technical and technological support of production processes in crop production, if the ratio "costs - the obtained result" can be much less than the expected planned indicators, and, at the same time, there is a significant influence of nonhuman- controlled factors regarding the cultivation and harvesting of agricultural crops.Item Ризик-орієнтоване управління підприємством в умовах пандемії COVID-19(ЦНТУ, 2022) Семерунь, Л. В.; Жадько, К. С.; Носова, Т. І.; Вишневська, В. А.; Semerun, L.; Zhadko, K.; Nosova, Т.; Vyshnevska, V.У статті обґрунтовано актуальність проблеми ризик-орієнтованого управління підприємством в умовах пандемії COVID-19. Фактори дестабілізації бізнесу в умовах кризи та специфічні чинники дестабілізації бізнесу внаслідок пандемії COVID-19 характеризуються параметрами: масштабами, швидкістю розподілу, тривалістю, дефіцитом робочої сили, зовнішньою координацією, наявністю інфраструктури. В статі досліджено види ризиків, що викликані трансформацією тенденцій інформатизації та діджиталізації бізнесу в умовах коронакризи. Розроблено структурно-логічну схему ідентифікації та кількісної оцінки ризиків підприємства в умовах поширення пандемії COVID-19. Методичний інструментарій комплексної оцінки ризиків, який базується на побудові матриці РИЗИК-навігатор, враховує основи локальної оцінки ризиків за групами: продажі, логістика, компетенція, соціальний, комунікаційний, інформаційний, цифровий ризик, ризик непередбаченої конкуренції, репутація і дозволяє обґрунтовано оцінити. до негативних наслідків кризи COVID-19. Доведено, що перевагою матриці РИЗИК-навігатора є збір інформації з контролю ризиків для певних сегментів і вибір відповідного методу зниження кожного з них на основі розробки ефективної програми заходів щодо їх мінімізації та можливості руху ризику для виявлення характеристик ризику. виявлення динамічних, маятникових і міграційних ризиків, які найбільш критичні для підприємства. Розроблено шкалу оцінки вразливості компанії до негативних наслідків кризи COVID-19, яка визначає рівень ризику (катастрофічний, критичний, прийнятний) та пропонує основні заходи щодо мінімізації ризиків та збільшення запасу міцності в умовах пандемії. Сформована система стандартів управління ризиками, впровадження яких в практичну діяльність вітчизняних підприємств дозволить сформувати ефективну систему ризик-орієнтованого управління. The article substantiates the urgency of the problem of risk-oriented management of the enterprise in a pandemic COVID-19. Factors of business destabilization in crisis conditions and specific factors of business destabilization due to the COVID-19 pandemic are characterized by parameters: scale, speed of distribution, duration, labor shortage, external coordination, availability of infrastructure. Specific types of risks, which are caused by the transformation of trends of informatization and digitalization of business in the conditions of coronary crisis, are substantiated. The structural and logical scheme of identification and quantitative assessment of enterprise risks in the conditions of COVID-19 pandemic spread has been developed. The methodical toolkit of complex risk assessment, which is based on the construction of the RISK-navigator matrix, takes into account the basis of local risk assessment by groups: sales, logistics, competence, social, communication, information, digital risk, risk of unforeseen competition, reputation and allows reasonable assessment. to the negative consequences of the COVID-19 crisis. The study argues that the advantage of the RISK-navigator matrix is the collection of information on risk control for certain segments and the selection of an appropriate method of reducing each of them based on the development of an effective program of measures to minimize them and the possibility of risk movement to identify risk characteristics. identification of dynamic, pendulum and migratory risks that are most critical for the enterprise. A scale for assessing the company's vulnerability to the negative consequences of the COVID-19 crisis has been developed, which determines the level of risk (catastrophic, critical, acceptable) and proposes basic measures to minimize risks and increase the margin of safety in a pandemic. A system of risk management standards has been formed, the implementation of which in the practical activities of domestic enterprises will allow to form an effective system of risk-oriented management.Item Соціально-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів: напрями вдосконалення в умовах формування інформаційно-мережевої економіки(ЦНТУ, 2020) Кіріченко, О. В.; Kirichenko, O.; Кириченко, О. В.У статті досліджено міжнародні компаратори формування конкурентних переваг людських ресурсів в умовах інформаційно-мережевої економіки. Наведено концептуальну схему соціально-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів, яка відображає основні його складові. Обґрунтовано шляхи поліпшення соціально-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах інформаційно-мережевої економіки, що включають засоби протидії ризикам і загрозам у сфері формування конкурентних переваг людських ресурсів. Запропоновано послідовність діагностики рівня конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах цифровізації. The paper examines the international comparators of the formation of competitive advantages of human resources under the conditions of information and network economy. This allowed to establish that in comparison with the developed countries of the world Ukraine ranks are quite low in terms of the level of development of information and communication technologies, employment in the field of knowledge, knowledge generation, knowledge diffusion and online creativity. The conceptual scheme of the socio-economic mechanism of human resources competitiveness increasing was suggested. The main components of this mechanism include influencing factors, principles, functions, methods, policies and tools. The ways of improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the information-network economy were marked out. They include the formation of digital competencies and information culture, minimizing the "digital divide", mastering the means of applying modern information and communication technologies in practice, improving communication skills and interactive interaction, social skills, stimulating the ability to find creative ideas and innovations etc. It was stated out that a significant improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the digitalization process is possible by overcoming a number of risks and threats that lie in the plane of economic, social, organizational, legal, demographic-migration, educationalprofessional, business, information interaction. The scheme of diagnostics of the level of human resources competitiveness under the conditions of information and network economy in the form of interconnected stages (formation of information base, choice of methods, compilation of blocks of indicators, identification of users of diagnostic results, diagnostics itself, identification of weaknesses, development of directions of improvement, feedback and adjustment) was worked out. В статье исследованы международные компараторы формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов в условиях информационно-сетевой экономики. Приведено концептуальную схему социально-экономического механизма повышения конкурентоспособности человеческих ресурсов, которая отражает основные его составляющие. Обоснованы пути улучшения социально-экономического механизма повышения конкурентоспособности человеческих ресурсов в условиях информационно-сетевой экономики, включая средства противодействия рискам и угрозам в сфере формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов. Предложена последовательность диагностики уровня конкурентоспособности человеческих ресурсов в условиях цифровизации.