Збірники наукових праць ЦНТУ

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    Інтелектуалізація економіки в контексті генези світового господарства
    (ЦНТУ, 2020) Попова, Д. В.; Popova, D.
    Стаття присвячена дослідженню змісту категорій «інтелект», «інтелектуальний капітал», «інтелектуалізація» в контексті генези світової економіки. Проаналізовані погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на категорії «інтелектуальна економіка», «економіка знань», «інтелектуалізація». Досліджено ключові аспекти інтелектуалізації, визначені особливості неоіндустріалізаціі економіки. З урахуванням проведеного термінологічного аналізу виявлена багатоаспектність досліджуваного поняття «інтелектуальна економіка» і запропоноване власне визначення. Визначені сучасні тенденції трансформаційних перетворень соціально-економічних категорій в контексті інтелектуалізації економіки. The intellectual resources play an important role at the present stage of the world economydevelopment of the world economy. The implementation of the intellectual resources is carried out in the context of innovative development - through the creation, transfer and implementation of innovations. In the world economy, the competitiveness of countries, regions, enterprises and the welfare of society as a whole depends on the degree of development and efficient use of intellectual resources. The transition from the previous stages of the genesis of the world economy to the newest leads to fundamental transformations of the conditions of economic activity. Today, the main resources for the development of the world economy have become people and their intellectual capital. Thus, modern economic development is characterized by such categories asintellect, intellectual capital, intellectualization. Today there is no single common approach to the essential definition of these economic categories. Therefore, it is extremely important to determine the content of these economic categories, in particular the definition of "intellectualization of the economy" in the context of the genesis of the world economy and society. The aim of the article is to define the definitions "intellect", "intellectual capital", "intellectualization", to study their transformation inscience and significance in modern economic conditions and to define the concept of "intellectualization of the economy". As a result of analysis we found the multifaceted nature of the concept "intellectualization of the economy", the essence of which is in the process of continuously increasing level of materialization of the latest innovative knowledges, which are formed due to the educational environment, taking into account the needs for specific competencies supported by continuing education and improving the quality of individual and aggregate human capital. It can be argued that at the present stage, the economy needs a person as one who not only has physical strength, but as the owner and manager of a unique force of intellectual energy capable of generating new ideas and transforming the world economy. It is such a significant shift in scientific views on the role of a personand his capabilities occurred during the transition from industrial to neo-industrial society. Thus, the modern knowledge society does not replace the industrial or even pre-industrial society, but gives them the new aspect. Information, science, knowledges are becoming the main sources of growth of the world economy and its efficiency. Thus, society does not lose anything, but increases production potential, translates it to a new level of quality development. This path is based on the large-scale use of intellectual capital at all levels of the economic system. Accordingly, the efficiency of the modern world economy increasingly depends on the efficiency of use and development of the intellectual component. The prospects for future research will be related to the conceptualization of the knowledge economy in corporate market strategies. Статья посвящена исследованию содержания категорий «интеллект» «интеллектуальный капитал», «интеллектуализация» в контексте генезиса мировой экономики. Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых на категории «интеллектуальная экономика», «экономика знаний», «интеллектуализация». Исследованы ключевые аспекты интеллектуализации, определенны особенности неоиндустриализации экономики. С учетом проведенного терминологического анализа обнаружена многоаспектность исследуемого понятия «интеллектуальная экономика» и предложено собственное определение. Определены современные тенденции трансформационных преобразований социальноэкономических категорий в контексте интеллектуализации экономики.
  • Item
    Розвиток людського капіталу в умовах становлення креативної економіки
    (ЦНТУ, 2020) Каленюк, І. С.; Кузнецова, Н. Б.; Kalenuk, I.; Kuznetsova, N.; Каленюк, И. С.
    Враховуючи, що важливим проявом глобальних трансформаційних процесів виступає посилення процесу інтелектуалізації, ролі людського капіталу та його творчих функцій, визначено, що зростання значення та реальних масштабів творчої діяльності лежить в основі становлення креативної економіки. Обґрунтовано розуміння поняття «креативна економіка» в двох аспектах: по-перше, як сектору економіки, що об’єднує галузі, в основі успішності яких лежить креативна, творча діяльність; по-друге, як системи соціально-економічних відносин з приводу формування, розвитку та використання креативного людського капіталу. Визначено, що важливою в цьому напрямку є роль освіти, яка має закладати основи критичного та проектного мислення, формувати освітнє середовище на основі креативізації навчального процесу. Доведено, що підготовка та формування якісного креативного людського капіталу має стати одним з пріоритетів країни в контексті становлення креативної економіки. The purpose of the article is to determine the main features of human capital development, the formation of its new quality in creative economy. Creativity and intellectualization of social development influence the formation of a new structure of the national economy, where “creative industries” appear, based on the creative abilities, skills and talents of people capable of influencing economy through personal intellectual property. This means that human capital is becoming a key factor in the formation and development of the creative sector of national economies. The authors substantiate the role and significance of creative economy from two positions. It is viewed as a sector of the economy that unites industries based on creative activity determining success and dynamics of their development, and the formation of a favourable environment for the creative sector has a significant impact on economic growth. It is also considered as a system of socio-economic relations dealing with the formation, development and use of creative human capital, which is the core of creative economy. In the context of the formation and development of creative human capital, the role of education as an important social institution is highlighted. The necessity of introducing the concept of continuous education on the basis of open access to educational resources through the Internet, formation of local and global educational spaces and networks through the system of distance learning in the cultural and creative sectors and the need to develop business education and STEAM education to train professionals in creative industries are substantiated. The authors point out that in the conditions of digitalization of social development modern education should acquire signs of creativity, actively integrate into the environment of creative business and science and interact with them. The main function of the education of the future should be training of creative human resource capable of meeting global challenges and flexibly adapting to a rapidly changing business environment. Training and development of highly-professional creative human capital should become one of the country’s priorities in the context of creative economy formation. Учитывая, что важным проявлением глобальных трансформационных процессов выступает усиление процесса интеллектуализации, роли человеческого капитала и его творческих функций, определено, что рост значения и реальных масштабов творческой деятельности лежит в основе становления креативной экономики. Обосновано понимание понятия «креативная экономика» в двух аспектах: во-первых, как сектора экономики, объединяющего отрасли, в основе успешности которых лежит креативная, творческая деятельность; во-вторых, как системы социально-экономических отношений по поводу формирования, развития и использования креативного человеческого капитала. Определено, что важной в этом отношении есть роль образования, закладывающего основы критического и проектного мышления, формирующего познавательную среду на основе креативизации учебного процесса. Доказано, что подготовка и формирование качественного креативного человеческого капитала должны стать одним из приоритетов страны в контексте становления креативной экономики.
  • Item
    Чинники інтелектуалізації розвитку української економіки у глобальному середовищі
    (ЦНТУ, 2020) Цимбал, Л. І.; Tsymbal, L.; Цымбал, Л. И.
    Обґрунтовано, що розвиток глобалізаційних процесів висуває перед країнами світу нові виклики, пов’язані, передусім, із поступовим переходом до економіки знань та її реалізації в умовах викликів сьогодення: з одного боку, становлення економіки знань відбувається за умов глобалізації й лібералізації законодавств, а з іншого – цей перехід супроводжується бажанням держав посилювати контроль над стратегічно важливими галузями, до яких належать і галузі формування інтелектуального потенціалу. Доведено, що розширення можливостей використання інтелекту, як основи якісного зростання економіки, стає однією з ключових передумов успішності економіки й оцінювання її лідерського потенціалу в цих умовах, а зміна якісної основи розвитку економіки вимагає переосмислення ролі інтелекту в процесі господарювання, що, своєю чергою, актуалізує питання інтелектуального потенціалу й ефективності його реалізації. Аналіз структури економіки України свідчить про нагальну потребу її якісної перебудови, зважаючи на процеси глобальної інтелектуалізації виробництва. The development of globalization processes poses new challenges to the countries of the world, primarily related to the gradual transition to the knowledge economy and its implementation in the face of today's challenges. On the one hand, the formation of the knowledge economy takes place in the context of globalization and liberalization of legislation, and on the other - this transition is accompanied by the desire of states to strengthen control over strategically important areas, including areas of intellectual potential. Expanding the possibilities of using intelligence as a basis for qualitative economic growth is becoming one of the key prerequisites for the success of the economy and assessing its leadership potential in these conditions. Changing the qualitative basis of economic development requires a rethinking of the role of intelligence in the management process, which, in turn, raises the issue of intellectual potential and the effectiveness of its implementation. The analysis of the structure of Ukraine's economy shows the urgent need for its qualitative restructuring, given the processes of global intellectualization of production. Significant intellectual resources accumulated in Ukraine, however, do not receive sufficient capitalization. Such indicators are the result of the lack of scientific and innovative spheres among the priorities of the state development, which is unacceptable in the conditions of transition to the knowledge economy and building an efficient economy. The intellectual potential of Ukraine is formed by many factors, including the scale and structure of training of specialists with higher education and research staff. The level of structure, structure and quality of scientific personnel training have the greatest influence on the level of technological readiness. Indicators also include: the network of organizations, their structure, level and structure of funding, the number and structure of scientific training, the number of researchers and their share in the structure of the labor market. Обосновано, что развитие глобализационных процессов ставит перед странами мира новые вызовы, связанные, прежде всего, с постепенным переходом к экономике знаний и реализации в условиях вызовов современности: с одной стороны, становление экономики знаний происходит в условиях глобализации и либерализации законодательства, а с другой – этот переход сопровождается желанием государств усиливать контроль над стратегически важными отраслями, к которым относятся и области формирования интеллектуального потенциала. Доказано, что расширение возможностей использования интеллекта как основы качественного роста экономики становится одной из ключевых предпосылок успешности экономики и оценки ее лидерского потенциала в этих условиях, а изменение качественной основы экономики требует переосмысления роли интеллекта в процессе хозяйствования, в свою очередь, актуализирует вопрос интеллектуального потенциала и эффективности его реализации. Анализ структуры экономики Украины свидетельствует о насущной необходимости ее качественной перестройки, учитывая процессы глобальной интеллектуализации производства.
  • Item
    Тенденції формування інтелектуального потенціалу в структурі глобальної економіки
    (ЦНТУ, 2019) Каленюк, І. С.; Куклін, О. В.; Каленюк, И. С.; Куклин, О. В.; Kalenyuk, І.; Kuklin, О,
    Обґрунтовано, що формування інтелектуального потенціалу в процесі глобалізації є визначальним чинником підвищення конкурентоспроможності національних економік та розвитку глобального ринку на сучасному етапі. Виокремлено ключові фактори, що визначають його розвиток, зокрема, кількість студентів вищих закладів освіти, рівень та стан фінансування вищої освіти та науки (як загалом, так і в перерахунку на одного студента), можливості та результати рейтингування в глобальних рейтингах та індексах. Досліджені основні тенденції зміни даних показників. Визначено пріоритети формування інтелектуального потенціалу держави та можливості його розвитку. Обосновано, что формирование интеллектуального потенциала в процессе глобализации является определяющим фактором повышения конкурентоспособности национальных экономик и развития глобального рынка на современном этапе. Выделены ключевые факторы, определяющие его развитие, в частности, количество студентов высших учебных заведений, уровень и состояние финансирования высшего образования и науки (как в целом, так и в пересчете на одного студента), возможности и результаты рейтингования в глобальных рейтингах и индексах. Исследованы основные тенденции изменения данных показателей. Определены приоритеты формирования интеллектуального потенциала государства и возможности его развития. It is substantiated that the competitive advantages of the countries and its subjects in modern conditions are provided not only by the capacity of the basic branches of economy, but by the quality of human resources. Global trends in the development of education in the modern world are manifested in the growing size of the education sector, the expansion of coverage of the population of higher education, increasing the educational period in a person's life (expected length of education), the realization of the concept of lifelong education, diversification of forms of organization and financing of educational activities. It is substantiated that the formation of intellectual potential in the process of globalization is a decisive factor in improving the competitiveness of national economies and the development of the global market at the present stage. The purpose of the article is to identify the key factors for the formation of intellectual potential in the structure of the global economy and to characterize key trends. The key factors that determine its development are highlighted, in particular, the number of students in higher education institutions, the level and status of higher education and science funding (both in general and per student), rating opportunities and results in global rankings and indices. The basic tendencies of change of these indicators are investigated. Priorities of formation of the intellectual potential of the state and opportunities for its development are determined. It is proved that in the current conditions it is important to improve the economic mechanism of functioning of the higher education system: the search for the optimal model of public funding aimed at ensuring the quality of education and overcoming differences in access to quality education. This requires a clear understanding of the desired results, goals and mechanisms for achieving them. A pressing issue for modern educational practice is the further elaboration of funding mechanisms based on performance, the development of simple, clear and clear goals that can be identified and defined as outcomes and benchmarks for funding educational institutions. The necessity of the state position to preserve and support our intellectual elite, accumulated over many years of educational potential, is substantiated. The experience of the advanced countries of the world shows that the creation of a cohort of powerful research universities can be an effective factor in the development of higher education and increase the country's competitiveness. Thus, the main factors of intellectualization can determine the competitiveness of the national economy, and the formation of intellectual potential in the education system is a necessary prerequisite for its growth.
  • Item
    Інтелектуалізація основного капіталу як визначальний фактор економічного розвитку
    (КНТУ, 2005) Петренко, М. М.; Корнєєва, Т. С.
    Обґрунтовано уведення показників основного капіталу: інтелектуалізація основного капіталу, продуктивність працівників розумової праці. Здійснено аналіз залежності ефективності використання основного капіталу від показника його інтелектуалізації. There has been grounded introduction of fixed capital indicators, i.e.: intellectualization of fixed capital, brain workers productivity. There has been analyzed dependence of effectiveness of fixed capital use on the indicator of its intellectualization.
  • Item
    Інтелектуалізація праці як чинник відтворення людського потенціалу
    (КНТУ, 2008) Яковенко, Р. В.
    У статті розкривається значення підвищення професійно-освітнього рівня працівників у процесі відтворення людського потенціалу, як якісно нової економічної категорії, що характеризує участь людини у соціально-економічних процесах. The article discloses the meaning of upgrade of worker’s professionally-educational level in the process of human potential reproduction, as a category of new quality, which is characterizes a human role in a sociallyeconomic processes.