Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 2. - 2019

Permanent URI for this collection

https://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/9108

Browse

Browsing Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 2. - 2019 by Author "Petryk, І."

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Strategic approach to renewable energy development: EU experience
    (ЦНТУ, 2019) Diatlova, V.; Petryk, І.; Дятлова, В. В.; Петрик, И. В.; Петрик, І. В.
    The article explores a strategic approach to the development of renewable energy sources in the EU. The main goals and principles in the energy sector are analyzed. The key indicators of the energy sector development are presented. The structure of EU energy resources and the structure of renewable energy sources are reviewed. The experience of the EU countries regarding the development of unconventional energy sources is summarized. The socio-economic implications of the large-scale use of renewable energy are listed. It is recommended to use the experience of the EU in Ukraine and to emphasize on this development strategy of the country, regions, energy industry and enterprises. В статье рассмотрен стратегический подход стран ЕС к развитию возобновляемых источников энергии. Выделены главные цели и принципы развития энергетической сферы. Изучены основные показатели развития энергетики. Проанализирована структура энергетических ресурсов ЕС и возобновляемых источников энергии. Обобщен опыт стран ЕС по развитию альтернативной энергетики. Перечислены социально-экономические преимущества от использования возобновляемых источников энергии. Рекомендуется использовать опыт ЕС в Украине и сделать акцент на этой стратегии развития страны, регионов, энергетического сектора и предприятий. У статті досліджено досвід країн ЄС, заснований на використанні стратегічного підходу до розвитку відновлювальної енергетики. Зазначено, що політика ЄС формується на двох рівнях: національному та інтеграційному, однак в умовах глобалізації світової економіки відбувається також вплив третіх країн. Головними цілями політики ЄС у енергетичній сфері є забезпечення надійного постачання енергоносіїв за доступними цінами, зменшення навантаження на навколишнє середовище завдяки розвитку відновлювальних джерел енергії. Зазначено головні передумови розвитку альтернативної енергетики: екологічні причини, залежність від імпорту енергії, а також її невичерпність, порівняно з нафтою, газом, вугіллям тощо. Обгрунтовано, що Стратегія моделює напрями розвитку для всіх галузей економіки, починаючи від впровадження конкретних технологічних рішень, вимагаючи побічних заходів, таких як сприяння політиці енергоефективності та безвідходній економіці. Відповідно до Стратегії, усі галузі економіки, такі як енергетика, транспорт, будівництво, промисловість, відіграють свою роль у забезпеченні переходу до кліматичного нейтралітету. У зв’язку з цим, найважливішим для енергетичного сектору є досягнення наступних цілей: загальна конкурентоспроможність країн ЄС; розвиток альтернативних джерел енергії; зменшення залежності від імпорту енергоносіїв; наближення законодавства країн-членів ЄС з метою забезпечення функціонування енергетичного ринку; розвиток транс’європейської енергетичної інфраструктури; географічна диверсифікація закордонних поставок, забезпечення їх стабільності та безпеки; впровадження енергозберігаючих технологій та зниження енергоємності у промисловому виробництві. Усі органи управління ЄС беруть участь у розробці та прийнятті рішень в енергетичній політиці. У статті виділено головні принципи енергетичної політики ЄС: принцип недискримінації - означає забезпечення прозорості ситуації на внутрішньому енергетичному ринку, можливість отримання споживачами інформації про рівень цін на енергоносії, а також моніторинг постачання та транзиту енергоресурсів спільноти ЄС; принцип врахування соціального чинника. Це правило є дуже важливим в енергетичній політиці, оскільки вимагає уваги до залежності рівня безробіття в енергетиці від ринкових умов, а також забезпечення безпеки працівників енергетичного сектору; принцип не заподіяння шкоди навколишньому середовищу. Проаналызовано структуру енергетичного балансу ЄС та виявлено, що найбільшу питому вагу займають саме відновлювальні джерела енергії, використання яких збільшується з кожним роком, що свідчить про ефективність політики країн ЄС в енергетичній галузі. Відзначено, що ефект від розвитку відновлюваної енергетики має не лише макроекономічне та регіональне значення, але й впливає на кожну людину. Відновлювані джерела енергії розглядаються як інструмент для забезпечення стійкого, безпечного та гнучкого постачання енергії в умовах постійно мінливих кліматичних та політичних умов. У зв’язку з цим розвиток і поширення технологій відновлюваної енергії відбувається не тільки в ЄС, але і поза його межами. Стратегічний підхід до розвитку альтернативної енергетики потрібно використовувати в Україні та робити акцент на цій стратегії у регіонах, енергетичній галузі, промислових підприємствах. Адже саме завдяки цьому можливо перейти на шлях сталого соціально-економічного та екологічного розвитку, що сприятиме не лише створенню нових робочих місць, покращенню екологічної ситуації, залученню інвестицій та поліпшенню іміджу країни на міжнародному ринку.