Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
Item Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2024) Бондаренко, О. В.; Тупчієнко, М. П.; Bondarenko, O.; Tupchienko, M.Мета дослідження – проаналізувати, спираючись на літописні тексти та дослідження в області порівняльної міфології, обґрунтованість зближення літописцем давньоруського Сварога з грецькими богами – Гефестом та Геліосом, виявити близькосхідні витоки його тлумачення. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об’єктивності та системності. В статті були використані методи порівняльної міфології, герменевтики та лінгвістики. Наукова новизна полягає у спробі розкрити образ давньоруського літописного Сварога через пошук витоків його становлення із близькосхідної та грецької античної міфології, у розкритті його дуальної солярно-громової природи, а також у постановці питання про моністичну природу дохристиянських вірувань населення Давньої Русі. Висновки. Літописне ототожнення давньоруського язичницького бога Сварога з грецькими богом-ковалем Гефестом та богом сонця Геліосом було продиктовано самою природою античних богів та дуальною солярно-громовою сутністю самого Сварога. Враховуючи, що Гефест (Феоста) мав близькосхідне походження й первісно уособлював собою всеохоплююче космічне божество з вираженими ознаками як солярного бога, так і бога грози (грому), стає цілком зрозумілим зіставлення літописного Сварога з обома античними богами, який в літописному тексті постає культурним героєм, що став фундатором цивілізації. Водночас ототожнення Сварога не лише з Гефестом, а й з солярним богом, ставить питання про можливість розвитку моністичних уявлень в міфологічному світогляді давньоруського населення напередодні впровадження князем Володимиром християнства (988 р.), що сприяло його прийняттю та формуванню феномену народного двовір’я. The purpose of research is to analyse, based on chronicle texts and research in the field of comparative mythology, the validity of the chronicler's association of the ancient Russian Svarog with the Greek gods Hephaestus and Helios, and to identify the Middle Eastern origins of his interpretation. Th e research methodology is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity and systematicity. Th e methods of comparative mythology, hermeneutics and linguistics were used in the study. The scientifi c novelty lies in the attempt to reveal the image of the ancient Russian chronicle Svarog by searching for the origins of his formation in the Middle Eastern and Greek ancient mythology, in revealing his dual solar-thunder nature, and in raising the question of the monistic nature of the pre-Christian beliefs of the population of Ancient Rus. Conclusions. Th e chronicle identifi cation of the ancient Russian pagan god Svarog with the Greek god-smith Hephaestus and the sun god Helios was dictated by the very nature of the ancient gods and the dual solar-thunder nature of Svarog himself. Given that Hephaestus (Th eostes) was of Middle Eastern origin and originally embodied an all-encompassing cosmic deity with distinct features of both a solar god and a thunder god, the comparison of the chronicle's Svarog with both ancient gods, who in the chronicle's text appears as a cultural hero who became the founder of civilisation, becomes quite understandable. At the same time, the identification of Svarog not only with Hephaestus, but also with the solar god, raises the question of the possibility of developing monistic ideas in the mythological worldview of the ancient Russian population on the eve of the introduction of Christianity by Volodymyr (988), which contributed to its adoption and the formation of the phenomenon of national dualism.Item Розвиток торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр.: сучасна вітчизняна історіографія(Університет Григорія Сковороди, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.У статті зроблено спробу з’ясувати ступінь дослідження розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. у сучасній вітчизняній історіографії. З’ясовано, що в історичній науці суттєво розширилося коло питань економічного розвитку міст, які сьогодні досліджуються українськими вченими. Зазначено, що крім традиційних аспектів вивчення порушеної проблеми, певна увага приділяється й таким важливим напрямам наукового пошуку як форми та методи внутрішньої та зовнішньої торгівлі в українських містах, приватне підприємництво в усіх сферах міської економіки тощо. Встановлено, що зазвичай розвиток торгівлі у містах розглядається у контексті аналізу економічних явищ в українських губерніях загалом або ж поміж інших проблем досліджень історії певних регіонів чи окремих міських поселень. Характерною рисою багатьох праць є перебільшена увага до нагромадження фактичних даних замість узагальнень і теоретичного осмислення досліджуваних процесів. До того ж, важливою особливістю сучасних наукових студій є те, що вивчення розвитку торгівлі в містах здійнюється нерівномірно як в регіональному так і в хронологічному вимірах. Адже більшість досліджень стосується пореформенного періоду та розвитку торгівлі в містах Півдня України і насамперед Одеси. У висновках визначено основні тенденції та окреслено здобутки й недостатньо досліджені питання, визначено основні напрями подальшого вивчення порушеної проблеми. Зауважимо, що, сучасна вітчизняна наука напрацювала достатній дослідницький матеріал, на основі якого актуальним є створення комплексної, синтетичної праці історії розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. з широким залученням компаративістського інструментарію. В статье сделана попытка выяснить степень исследования развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. в современной отечественной историографии. Установлено, что в исторической науке существенно расширился круг вопросов экономического развития городов, которые сегодня исследуются украинскими учеными. Отмечено, что помимо традиционных аспектов изучения затронутой проблемы, определенное внимание уделяется и таким важным направлениям научного поиска как формы и методы внутренней и внешней торговли в украинских городах, частное предпринимательство во всех сферах городской экономики. Установлено, что обычно развитие торговли в городах рассматривается в контексте анализа экономических явлений в украинских губерниях в целом или других проблем исследований истории отдельных регионов или отдельных городских поселений. Характерной чертой многих работ является преувеличенное внимание к накоплению фактических данных вместо обобщений и теоретического осмысления изучаемых процессов. К тому же, важной особенностью современных научных исследований является то, что изучение развития торговли в городах осуществляется неравномерно как в региональном, так и в хронологическом измерениях. Ведь большинство исследований касается пореформенного периода и развития торговли в городах Юга Украины и прежде всего Одессы. В выводах определены основные тенденции и намечены достижения и недостаточно исследованы вопросы, определены основные направления дальнейшего изучения затронутой проблемы. Заметим, что современная отечественная наука наработала достаточный исследовательский материал, на основе которого актуальным является создание комплексной, синтетической работы по истории развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. с широким привлечением компаративистского инструментария. The article attempts to find out the degree of research on the development of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 in modern domestic historiography. It was found that the range of issues of economic development of cities, which are currently being studied by Ukrainian scientists, has significantly expanded in historical science. It is noted that in addition to the traditional aspects of studying the problem, some attention is paid to such important areas of scientific research as forms and methods of domestic and foreign trade in Ukrainian cities, private enterprise in all spheres of the city economy and more. It is established that usually the development of trade in cities is considered in the context of the analysis of economic phenomena in the Ukrainian provinces in general or among other problems of research of the history of certain regions or individual urban settlements. A characteristic feature of many works is the exaggerated attention to the accumulation of factual data instead of generalizations and theoretical understanding of the studied processes. In addition, an important feature of modern scientific studies is that the study of trade in cities is carried out unevenly in both regional and chronological dimensions. After all, most studies relate to the post-reform period and the development of trade in the cities of southern Ukraine and especially Odessa. The conclusions identify the main trends and outline the achievements and insufficiently researched issues, identify the main directions for further study of the problem. Note that modern domestic science has developed sufficient research material, on the basis of which it is important to create a comprehensive, synthetic work on the history of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 with the widespread use of comparative tools.