У тезах викладено, що вивчаючи історія Західної України формувалася в інших історичних умовах – у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії, де панщину було відмінено на 12 років раніше, ніж у Наддніпрянській Україні, яка входила до складу Російської імперії, проте доля простого народу була подібною. Саме на звичайного селянина випадали всі скрути і знущання в часи кріпаччини, але при цьому розуміння того, що саме свобода дає можливості розвитку людині має давати поштовх до дії проти того ладу, який її обмежує. Завдяки історичним працям Івана Франка ми не лише дізнаємося про певні історичні події, а й глибоко проникаємо у сутність історичних процесів з проекцією на сучасність. Адже, можливо, «панщина» залишила глибокий рів у мисленні українського народу, бо якщо за 29 років незалежності нашої держави, слушно продовжити словами Івана Франка: «наш народ не дійшов ані до вживання повних своїх прав, ані до добробуту, ані до такої просвіти, як би можна було бажати, то на се треба шукати інших причин».
