Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
4 results
Search Results
Item Нумізматичні свідчення зв’язків населення Дніпровського Правобережного лісостепу з Римською та Візантійською імперіями у IV–VIII ст.(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2021) Орлик, В. М.; Шостопал, А. В.Означений у статті хронологічний період є досить цікавим як з точки зору нумізматики, так і з огляду на взаємозв’язки та взаємовпливи Візантії та слов’янських племен, які мешкали на Північному та Західному кордонах Східної Римської імперії. Контакти Візантії та слов’янського світу мали переважно торговельний та військовий характер. Одними з важливих джерел контактів мешканців Півдня Дніпровського Правобережного лісостепу з Візантійською імперією є нумізматичні джерела, зокрема візантійські монети та топографії їхніх знахідок у зазначеному регіоні. У даній статті автори продовжили попередні свої дослідження щодо вивчення монетних знахідок на території Дніпровського Правобережного лісостепу та узагальнили відому їм достовірну інформацію про знахідки монет імператорів Східної Римської імперії в досліджуваному регіоні. Авторами складено «Каталог ранньовізантійських монет, знайдених на території Дніпровського Правобережного лісостепу», до якого внесена інформація про 56 монет імператорів Східної Римської імперії, які були знайдені на указаній території протягом ХІХ – початку ХХІ ст. Наявність серед знахідок візантійських срібних монет із отворами вказує на їхнє використання у якості статусних прикрас чи оберега їхніх власників. У той же час відсутність отворів на золотих монетах засвідчує, що вони використовувалися у торговельних операціях, а також як спосіб накопичення, тобто виконували основні функції грошей. The chronological period identified in the article is quite interesting both from the point of view of numismatics and considering the interrelations and mutual influences of Byzantium and Slavic tribes which lived on the Northern and Western borders of the Eastern Roman Empire. Contacts between Byzantium and the Slavic world were mainly a commercial and military nature. Numismatic sources, in particular Byzantine coins and topographies of their finds in the region are one of the important sources of contacts between the inhabitants of the South of the Dnieper right-bank forest steppe and the Byzantine Empire. In this article, the authors continued their previous research concerning the study of coin finds in the Dnieper right-bank forest steppe and summarized the known reliable information about the findings of coins of the emperors of the Eastern Roman Empire in this region. The finds of Byzantine gold coins cannot clearly indicate the commercial nature of their origin. In this regard, the finds of copper Byzantine coins are more interesting and promising for study. The authors have compiled a “Catalog of Early Byzantine coins found on the territory of the Dnieper right-bank forest steppe “, which contains information about 56 coins of the emperors of the Eastern Roman Empire, which were found on this territory during the 19th - early 21st centuries. The presence of Byzantine silver coins with holes among the finds indicates their use as status ornaments or talismans of their owners. At the same time, the absence of holes on gold coins shows that they were used in trading operations, as well as a way of accumulation, that is they performed the main functions of money.Item До питання існування грошового обігу на території Дніпровського Правобережного Лісостепу (V-I ст. до н. е.)(ЦНТУ, 2020) Орлик, В. М.У тезах досліджено, що достатня кількість нумізматичних джерел у культурних шарах поселень, у даному випадку монет давньогрецьких державних утворень, загублених у свій час їхніми власниками, свідчать про економічні, зокрема торгові зв’язки населення Дніпровського Правобережного Лісостепу з античним світом. Адже, як влучно сказав класик української нумізматики Микола Котляр, монетні знахідки є «реліктами внутрішньої і зовнішньої торгівлі тих часів». І, якщо одиничні знахідки можна було б віднести до випадкових, не притаманних торговельним взаємовідносинам мешканців Дніпровського Правобережного Лісостепу в V–I ст. до н. е., то тезаврація електрових та мідних монет, як засобу накопичення, указує на товарно-грошові відносини у цьому регіоні в досліджувану епоху.Item New facts on modern fake coins of the Crusader States(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2019) Orlyk, V.; Орлик, В. М.The problem of the research of modern counterfeits of numismatic sources lies in the plane of the two sciences: numismatics and criminal law. On the one hand, this is not counterfeiting since fake coins are not in circulation, but on the other hand it is counterfeiting of the pieces of collectibles. And here the elements of crime or their absence depend on the intent whether a modern counterfeiter or seller of numismatic objects intended to sell them under the guise of originals and to deceive collectors. We shall not consider this complex legal issue, but continue analyzing contemporary fake coins of the Crusader States that are sold on the international numismatic market under the guise of “medieval originals” and undoubtedly deceive some collectors and museum workers. Нині нумізматичний ринок насичений сучасними фальсифікатами монет, які під виглядом автентичних монет зловмисники намагаються продати колекціонерам та музеям. Значний простір фальшивомонетникам для розвитку їх діяльності дають новітні технічні засоби. У зв’язку із поширенням продажу через Інтернет в останні роки виробництво підробних монет стало своєрідною індустрією. Проблема виявлення та аналізу нумізматичних підробок є однією із найбільш складних і недостатньо досліджених. Лише деякі питання сучасних фальсифікатів монет держав хрестоносців знайшли певне відображення в історіографії. Проблема дослідження сучасних фальсифікатів нумізматичних джерел лежить у площині двох наук: нумізматики та кримінального права З одного боку – це не фальшивомонетництво, адже фальсифікуються монети, які не перебувають у грошовому обігу, а з іншого – це підробка предметів колекціонування. І тут склад злочину або його відсутність залежить від умислу: чи мав сучасний фальсифікатор або продавець нумізматичних об’єктів намір збувати їх під виглядом оригіналів і вводити колекціонерів у оману.Item До питання торгівельних звязків волинських земель з містами держави тевтонського ордену в Пруссії(Інститут історії України НАН України, 2015) Орлик, В. М.У тезах розглядаються писемні та нумізматичні джерела, зокрема, актові та діловодні документи, а також топографія знахідок монет держави Тевтонського ордену в Пруссії на території сучасної України. Зроблено висновок про економічні зв’язки її середньовічних земель з Тевтонським орденом і про присутність монет останнього в грошовому обігу на українських теренах, зокрема, на Волині у XIV–XV ст.