Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
2 results
Search Results
Item Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2024) Бондаренко, О. В.; Тупчієнко, М. П.; Bondarenko, O.; Tupchienko, M.Мета дослідження – проаналізувати, спираючись на літописні тексти та дослідження в області порівняльної міфології, обґрунтованість зближення літописцем давньоруського Сварога з грецькими богами – Гефестом та Геліосом, виявити близькосхідні витоки його тлумачення. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об’єктивності та системності. В статті були використані методи порівняльної міфології, герменевтики та лінгвістики. Наукова новизна полягає у спробі розкрити образ давньоруського літописного Сварога через пошук витоків його становлення із близькосхідної та грецької античної міфології, у розкритті його дуальної солярно-громової природи, а також у постановці питання про моністичну природу дохристиянських вірувань населення Давньої Русі. Висновки. Літописне ототожнення давньоруського язичницького бога Сварога з грецькими богом-ковалем Гефестом та богом сонця Геліосом було продиктовано самою природою античних богів та дуальною солярно-громовою сутністю самого Сварога. Враховуючи, що Гефест (Феоста) мав близькосхідне походження й первісно уособлював собою всеохоплююче космічне божество з вираженими ознаками як солярного бога, так і бога грози (грому), стає цілком зрозумілим зіставлення літописного Сварога з обома античними богами, який в літописному тексті постає культурним героєм, що став фундатором цивілізації. Водночас ототожнення Сварога не лише з Гефестом, а й з солярним богом, ставить питання про можливість розвитку моністичних уявлень в міфологічному світогляді давньоруського населення напередодні впровадження князем Володимиром християнства (988 р.), що сприяло його прийняттю та формуванню феномену народного двовір’я. The purpose of research is to analyse, based on chronicle texts and research in the field of comparative mythology, the validity of the chronicler's association of the ancient Russian Svarog with the Greek gods Hephaestus and Helios, and to identify the Middle Eastern origins of his interpretation. Th e research methodology is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity and systematicity. Th e methods of comparative mythology, hermeneutics and linguistics were used in the study. The scientifi c novelty lies in the attempt to reveal the image of the ancient Russian chronicle Svarog by searching for the origins of his formation in the Middle Eastern and Greek ancient mythology, in revealing his dual solar-thunder nature, and in raising the question of the monistic nature of the pre-Christian beliefs of the population of Ancient Rus. Conclusions. Th e chronicle identifi cation of the ancient Russian pagan god Svarog with the Greek god-smith Hephaestus and the sun god Helios was dictated by the very nature of the ancient gods and the dual solar-thunder nature of Svarog himself. Given that Hephaestus (Th eostes) was of Middle Eastern origin and originally embodied an all-encompassing cosmic deity with distinct features of both a solar god and a thunder god, the comparison of the chronicle's Svarog with both ancient gods, who in the chronicle's text appears as a cultural hero who became the founder of civilisation, becomes quite understandable. At the same time, the identification of Svarog not only with Hephaestus, but also with the solar god, raises the question of the possibility of developing monistic ideas in the mythological worldview of the ancient Russian population on the eve of the introduction of Christianity by Volodymyr (988), which contributed to its adoption and the formation of the phenomenon of national dualism.Item Формування бібліографічної інформації – один із напрямків взаємодії кафедри та бібліотеки технічного університету(Університет Григорія Сковороди, 2019) Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Тупчієнко, М. П.; Глебова, Л. В.; Тупчиенко, Н. П.; Barabash, V.; Gliebova, L.; Tupchienko, M.В Україні, як і в усьому світі, відбувається трансформація освітньої парадигми, що, у свою чергу,спричиняє і трансформацію способів користування, пошуку та роботи з інформацією. Головне, чому покликані навчити студентів сучасні ЗВО – це критично мислити. У цьому ключі особливу увагу варто приділити бібліотеці університету, зокрема реалізації її освітньої функції. Бібліотека як базовий соціальний інститут на високому професійному рівні виявляє, аналізує та систематизує найкращі зразки інтелектуальної продукції. Укладання одного із видів бібліографічних посібників – бібліографічних покажчиків – є важливим напрямком бібліотечно-інформаційної роботи. У статті висвітлено один із пріоритетних напрямків інформаційної діяльності університетської бібліотеки – укладання персональних бібліографічних покажчиків видатних діячів краю студентами кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи ЦНТУ. Запропоновано умовно виділити п’ять тематичних груп персоналій: науковці технічної сфери; науковці соціально-гуманітарної сфери; митці краю; письменники та літератори краю; педагоги краю. Визначено основні структурні елементи бібліографічних документів, кількісні показники груп, відзначено пріоритетні групи. Проаналізовано основні підходи щодо термінологічного визначення бібліографічних посібників як біобібліографічних чи персональних документів. Відзначено співпрацю кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи із університетською бібліотекою, а також окреслено перспективи подальшої спільної діяльності. В Украине, как и во всем мире, происходит трансформация образовательной парадигмы, что, в свою очередь, приводит к трансформации способов использования, поиска и работы с информацией. Главное, к чему призваны научить студентов современные заведения высшего образования – это критично мыслить. В этом ключе особое внимание следует уделить библиотеке университета, в частности реализации ее образовательной функции. Библиотека как базовый социальный институт на высоком профессиональном уровне выявляет, анализирует и систематизирует наилучшие образцы интеллектуальной продукции. Составление одного из видов библиографических пособий – библиографических указателей – является важным направлением библиотечно-информационной работы. В статье отображено одно из приоритетных направлений информационной деятельности университетской библиотеки – составление персональных библиографических указателей выдающихся деятелей края студентами кафедры общественных наук, информационного и архивного дела ЦНТУ. Предложено условно выделить пять тематических групп персоналий: ученые технической сферы; ученые социально-гуманитарной сферы; художники края; писатели и литераторы края; педагоги края. Определены основные структурные элементы библиографических документов, количественные показатели групп, отмечены приоритетные группы. Проанализированы основные подходы относительно терминологического определения библиографических пособий как биобиблиографических или персональных документов. Отмечено сотрудничество кафедры общественных наук, информационного и архивного дела с университетской библиотекой, а также очерчены перспективы дальнейшей совместной деятельности. In Ukraine, as in the whole world, there continues transformation of the educational paradigm, which, in turn, causes a transformation methods of using, searching and working with information. The main thing, why are designed to teach students modern Institution of Higher Education is critical thinking. In this regard special attention should be pay to the university library, in particular the realization of its educational function. The Library as a basic social institute at a high professional level detects, analyzes and systematizes the best samples of intellectual products. The compilation of one type of bibliographic manuals - bibliographic indexes – is an important area of library and information work. The article highlights one of the priority areas of information activity of the university library - the compilation of personal bibliographic indexes of prominent figures of the region by students of the experience of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs of the CNTU. Proposed conditional selection five thematic groups of personalities: scientists in the technical field; scholars of social and humanitarian sphere; edge artists; writers and literators of the region; edge educators. Defined the basic structural elements of bibliographic documents, quantitative indicators of groups, priority groups were noted. The basic approaches to terminological definition of bibliographic manuals as biobibliographic or personal documents are analyzed. The cooperation of the Department of Social Sciences, Information and Archival Affairs with the university library was noted, as well as the prospects of further joint activity, and outlines the prospects for further joint activities.