Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124

Browse

Subject: search.filters.subject.Ольвія

Search Results

Now showing 1 - 7 of 7
  • Thumbnail Image
    Item
    Давньогрецькі монети на Кіровоградщині: постановка проблеми
    (РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Саросіян, Є.
    На території сучасної Кіровоградщини зустрічається досить велика кількість знахідок давньогрецьких монет, починаючи з VI ст. до Р.Х і закінчуючи I ст. до Р.Х. Серед різних груп давньогрецьких монет визначне місце займають монети Ольвії. Знахідки давньогрецьких монет на території Кіровоградської області, зокрема в басейні р. Тясмин, які в основному карбувалися в Ольвії, говорить про те, що населення басейну та й усієї Кіровоградської області мало зв’язки з мешканцями грецьких міст Північного Причорномор’я, зокрема Ольвією. On the territory of modern Kirovohrad Oblast, there are quite a large number of finds of ancient Greek coins, starting from the VI century. to R.H. and ending the 1st century to R.H. Among the various groups of ancient Greek coins, Olbia's coins occupy a prominent place. The finds of ancient Greek coins on the territory of the Kirovohrad region, in particular in the basin of the Tyasmin River, which were mainly minted in Olbia, indicate that the population of the basin and the entire Kirovohrad region had connections with the inhabitants of the Greek cities of the Northern Black Sea region, in particular Olbia.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Скіро-галатська навала близько 215 р. до н. е. як причина загибелі великої хори Ольвії та масової тезаврації скарбів «борисфенів»
    (ЦНТУ, 2021) Ніколаєв, М. І.
    У тезах охарактеризована проблема запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I 2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо): карбування «борисфенів» відбувалося з 331–330 р. до н. е. упродовж не менш 110 років зі значними перервами; завершення їхньої емісії належить до 220 – 218 рр. до н. е., чи навіть, до 217– 216 р. до н. е.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ольвійська «обольна серія» другої половини IV ст. до н. е.
    (ЦНТУ, 2021) Колесніченко, Є.
    У тезах визначено наступну кількість різновидів кожного із зазначених номіналів монет: обол – 23 типи, діхалк – 6 типів, халк – 6 типів, геміхалк – 2 типи. Частина зазначених монет ще не введені до наукового обігу, детальний опис та результати їх вивчення буде опубліковано в наступному дослідженні. Цінність оброблених матеріалів полягає в тому, що вони не тільки доповнюють цю групу монет, а й уточнюють раніше опубліковані типи в незадовільному стані, де хибне прочитання імен та дифирентів призвело до неточностей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ольвія і Зопіріон: нове історичне джерело
    (ЦНТУ, 2020) Ніколаєв, М. І.
    У тезах охарактеризовано хронологічну та просопографічну основу історії пізньокласичної-елліністичної Ольвії – синхронізований каталог епонімів. Це, зокрема, відкрило перспективу для виконання обґрунтованої просопографічної реконструкції деяких скорочень (монограм) монетних легенд іменами реальних історичних діячів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» – монети Ольвії, Істрії та Ніконію
    (ЦНТУ, 2020) Дацюк, О. А.; Бойко-Гагарін, А. С.
    У тезах охарактеризовано нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» - монети Ольвії, Істрії та Ніконію. Також наголошено на важливості монетних знахідок, оскільки дослідження монет свідчить про наявність власного грошового обігу міст Ольвії, Істрії та Ніконію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Знахідка кизікіна-гекти в середині 90-х років ХХ ст. Поблизу с. Парутине
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2020) Орлик, В. М.; Orlyk, V.
    Монетні знахідки є одним із основних нумізматичних джерел. Їхнє значення для нумізматичних досліджень важко переоцінити. Серед корпусу знахідок давньогрецьких монет на території України особливе місце посідають кизікіни. Однією із випадкових і раніше не опублікованих знахідок кизікінів на території сучасної України є електрова гекта першої групи кизікінів із зображеною на аверсі головою тунця з шипом в обрізі, яка вводиться до наукового обігу в нашій статті. Це третя із відомих дослідникам знахідок ранніх випусків кизікінів на території Ольвії. На жаль, дана монетна знахідка не має археологічного контексту. За наданою нам інформацією, це була випадкова знахідка середини 1990-х років поблизу с. Парутине Очаківського району Миколаївської області (Україна). The coin finds are one of the main numismatic sources. Their value for numismatic studies is difficult to overestimate. Among the finds of ancient Greek coins in the territory of Ukraine a special place occupy cyzicenes. As far as, coins of the city of Kyzikos (Κύζικος) played an important role in the Mediterranean and Black Sea trade. The problem of electrum cyzicenes finds in Ukraine, especially in the Northern Black Sea and Middle Dnieper Ukraine region, is not new to the History science. It was studied by both well-known scientists and numismatists-amateurs during the XIX – early XXI centuries. One of the occasional and previously unpublished finds of cyzicenes, in the territory of modern Ukraine, is an electrum hecta of the first group of cyzicenes, its obverse depicts a tuna head with a thorn, that is introduced for scientific circulation in our article. It is the third find of early cyzicene coins emissions in the Olbia territory, which is known to the researchers. Unfortunately, this coin find has no archaeological context. And according to the information we were provided, it was a casual find from the middle of the1990s near the village Parutyne of the Ochakiv district, Mykolaiv region. We consider that the information about the coin find near the village Parutyne in the tract in the 90s of the XX century is authentic. Since the real heritage conservation appeared there only in the early 2000s with acquisition by the Historical-Archeological Reserve “Olbia” national status. And it is quite possible that an electrum hecta will be discovered in the area of the Wide Gully, as it is exactly on the place of the ancient settlement (perhaps, separate ancient estates) with a total area of about 20 hectares is located, and the archaeological material is dated by archaic and Hellenism. Znaleziska monet są jednym z podstawowych źródeł numizmatycznych. Ich znaczenia dla badań numizmatycznych trudno przecenić. Wśród korpusu znalezisk starożytnych greckich monet na terytorium Ukrainy szczególne miejsce zajmują kizikiny. Przecież elektronowe monety miasta Kizika (Κύζικος) odgrywały ważną rolę w handlu śródziemnomorskim i czarnomorskim. Kwestia znalezisk elektronowych kizikinów na Ukrainie, zwłaszcza w północnym Morzu Czarnym i środkowym Naddnieprzu, nie jest nowa dla nauki historycznej. Badali ten problem zarówno znani uczeni, jak i numizmaciamatorzy w ciągu XIX i początku XXI wieku. Jednym z przypadkowych (?) i wczesniej nie opublikowanych znalezisk kizikinów na terytorium dzisiejszej Ukrainy jest elektronowa hekta pierwszej grupy kizikinów z wyrzeźbioną na awersie głową tuńczyka z kolcem w obrzeży, która jest wprowadzana do naukowego obiegu w naszym artykule. Jest to trzecie znane przez badaczy znalezisko wczesnych wydań kizikinów na terenie Olbii. Niestety to znalezisko monety nie ma kontekstu archeologicznego. Według podanej nam informacji jest to przypadkowe (?) znalezisko od połowy lat 90. w pobliżu wsi Parutino w rejonie oczakowskim obwodu mikołajowskiego. Informację o znalezieniu monety w pobliżu wsi. Parutino w uroczysku Szeroka Belka w latach 90 XX wieku uważamy za wiarygodną, ponieważ działalność ochrony zabytków pojawiła się tam tylko na początku lat 2000 wraz z uzyskaniem historyczno-archeologicznego rezerwatu przyrody „Olbia” statusu „Narodowy”. Całkiem prawdopodobnie jest znalezienie elektronowej hekty w okolicach Szerokiej Belki, przecież właśnie tam znajduje się starożytna osada (być może oddzielne zabytkowe osiedla) o powierzchni około 20 ha, a materiał archeologiczny należy do czasów archaicznych i hellenizmu.