Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
10 results
Search Results
Item Срібні монети хана «Великої Орди» Саїд-Ахмада II з мусульманським символом віри на реверсі та рядковою легендою аверсу(Домбровська Я. М., 2020) Зайончковський, Ю.; Тішкін, В.Item Диференти ольвійських «борисфенів»(Домбровська Я. М., 2020) Ніколаєв, М. І.Item Комплекс візантійських солідів VII ст. із с. Озерище Черкаського району Черкаської області(Домбровська Я. М., 2020) Коцур, В. П.; Орлик, В. М.; Шостопал, А. В.Item Городницький скарб срібників Володимира Великого та Святополка Окаянного (попереднє повідомлення)(Домбровська Я. М., 2020) Алфьоров, О.Item Скіро-галатська навала близько 215 р. до н. е. як причина загибелі великої хори Ольвії та масової тезаврації скарбів «борисфенів»(ЦНТУ, 2021) Ніколаєв, М. І.У тезах охарактеризована проблема запровадження в науковий обіг сучасної хронології карбування ольвійських «борисфенів», яка ґрунтується на єдиній хронологічній та просопографічній платформі – синхронізованому епонімному каталозі Ольвії IPE I 2 201 та є відповідною іншим епіграфічним пам’яткам (лапідарному архіву, графіті, магічним написам, легендам інших монет, агораномних гир та клейм тощо): карбування «борисфенів» відбувалося з 331–330 р. до н. е. упродовж не менш 110 років зі значними перервами; завершення їхньої емісії належить до 220 – 218 рр. до н. е., чи навіть, до 217– 216 р. до н. е.Item Нові знахідки «легковагових» візантійських солідів VI–VII ст. на території України(ЦНТУ, 2021) Ладюков, В.; Наумов, В.У тезах констатовано, що сусідство аварів із Візантійською імперією було складним випробуванням для останньої. Авари постійно вимагали від імперії золота у вигляді данини або контрибуцій. Часто казна імперії була на межі можливостей, що змушувало розраховуватися з аварами і слов'янами «легковаговими» солідами і заощаджувати значні суми під час виплат.Item Знахідки фальшивих монет поблизу смт. Луків Волинської області(ЦНТУ, 2021) Очкур, М.У тезах визначено, що у XVI–XVII століттях у містечку Мацеїв (суч. Луків) велася активна торгівля, адже серед знайдених монет є і оригінали і фальсифікати іноземних монет. Також варто зазначити, що присутність фальсифікатів у грошовому обігу простежується постійно, протягом 100 – 150 років і не є випадковими одиницями грошового обігу. На жаль, ми не можемо стверджувати, що якийсь з даних фальсифікатів був карбований в Лукові або в сусідніх містах, так як усе це різні монети і фактів щодо наявності в Лукові чи околицях підпільної монетарні також немає, тому це потребує подальшого дослідження.Item Невідомий жетон – 25 копійок Кременецького військового зібрання(ЦНТУ, 2021) Бойко-Гагарін, А. С.У тезах констатовано, що виявлений металевий бон Кременецького військового зібрання розширює наше уявлення про номінальний ряд цих грошових замінників та відкриває нову сторінку в історії грошового обігу України. Як бачимо, номінальний ряд відомих жетонів Кременецького військового зібрання відповідає номінальному ряду обігових срібних монет Російської імперії на час свого побутування. Тому існує висока ймовірність того, що незабаром нумізматам стануть відомі марки також інших номіналів.Item Мінц-кабінет Київського університету св. Володимира: становлення, діяльність та доля колекції (1834–1930-ті рр.)(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2021) Зразюк, З. О.; Zraziuk, Z.У дисертації вперше в українській історичній науці комплексно та всебічно проаналізовано джерела, які висвітлюють історію мінц-кабінету Університету св. Володимира. До таких джерел належать, насамперед, нумізматичні пам’ятки – монети, медалі та скарби, що належали мінцкабінету Університету св. Володимира і тепер входять до складу нумізматичної колекції Національного музею історії України. В результаті дослідження встановлено, що на початок ХХ ст. нумізматична колекція університету складалася з 61 798 одиниць. Не менш цінна інформація міститься в опублікованих законодавчих і нормативно-правових актах (Статутах університету), а також періодичних виданнях, перш за все «Университетских известиях», де публікувались протоколи засідань Ради університету, що містять інформацію про рішення і розпорядження, які стосуються роботи мінц-кабінету. Безперечно важливими є і опубліковані зберігачами мінц-кабінету каталоги і статті з відомостями про склад колекції та скарби, які до неї входили. For the first time in Ukrainian historical scholarship, a systematic and comprehensive analysis of all available sources related to the history of the Coin Cabinet of University of St. Volodymyr is presented. Such sources include, first of all, numismatic artifacts - coins, medals and treasures that belonged to the Coins cabinet of st. Volodymyr University and are still part of the numismatic collection of the National Museum of History of Ukraine. In the process of working on the topic, a substantial number of sources stored in a range of archives, and museum institutions of Kyiv was discovered, in total, 288 cases in 8 funds of 5 archival institutions, a considerable selection of them have been published by the author for the first time. The discovered documents includes correspondence of the Coin Cabinet with the Board and the University Council and the office of the Kyiv, Volyn and Podil governor-general, personal files of custodians as well as annual reports. An important source for the history of the Cabinet is the archive kept at the National Museum of History of Ukraine. The most relevant documents shed light on the history of shaping of the collection, namely, inventory books of both the collection of the Krzemieniec Lyceum (partially preserved) and the New Kyiv Collection.Item Монети держави Тевтонського ордену в Пруссії у скарбах, виявлених на території України (ХІХ – поч. ХХІ ст.)(ЛНУ, 2019) Орлик, В. М.; Orlyk, V.Стаття присвячена дослідженню наявності монет держави Тевтонського ордену в Пруссії або її Лівонського відділення у складі 34-х скарбів, знайдених на українських територіях протягом ХІХ – початку ХХ ст. Показано, що найбільша кількість відомих автору скарбів, у складі яких були присутні монети держави Тевтонського ордену в Пруссії, зафіксовано на території сучасних Хмельницької, Рівненської, Вінницької, Тернопільської та Волинської областей, тобто, областей сформованих на теренах таких історичних регіонів України, як Поділля та Південно-Східна Волинь. Встановлено, що ці українські регіони період пізнього середньовіччя відігравали важливу роль у міжнародній та регіональній торгівлі, цих теренах розміщувалися торговельні центри і проходили торгові шляхи, які пов’язували західноєвропейські ринки із ринками Сходу, і, навіть Леванту. The article presents the study of the coins of the Teutonic Order State in Prussia or itsLivonian Division, consisting of 34 hoards found in the Ukrainian territories during the XIX – early XXI century. It is shown that the greatest number of the known to the author hoards, which included the coins of the state of the Teutonic Order in Prussia, was recorded on the territory of modern Khmelnytskyi, Rivne, Vinnytsia, Ternopil and Volyn regions. These regions were formed on the territory the historical regions of Ukraine as Podillia and Southeast Volyn. They played an important role in the international and regional trade during the late Middle Ages. Their territories included shopping centres and trade routes that linked West European markets with the East, and even the Levant.