Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
23 results
Search Results
Item Соціально-економічні та соціокультурні процеси в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.: історіографія(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, A.Підкреслено, що проблема визначення поняття «місто», його типології та функцій не завжди мала дослідницький характер. Адже надання поселенню нового адміністративного статусу відчутно підвищувало його значущість, збільшувало права та свободи міського самоврядування, сприяло економічному розвитку, розміщенню адміністративних органів, отриманню замовлень від держави тощо. Тож зрозуміле прагнення місцевих еліт до надання їхньому поселенню статусу міста. Згодом виникає і чисто дослідницький інтерес статистиків, істориків, географів, представників інших наук, які виробили численні підходи до визначення та типології міста, що залежали передусім від наукової спеціалізації та світоглядних позицій конкретного вченого та специфіки їхнього творчого бачення. Схарактеризовано здобутки учених в обґрунтуванні концептуальних засад історії міст. Визначено внесок науковців в осмислення становлення та еволюції міського самоврядування, соціально-економічного та соціокультурного розвитку міст. З’ясовано особливості історіографічної інтерпретації проблеми в науковій літературі останньої чверті ⅩⅧ – початку ⅩⅩⅠ ст. та зміни у її дослідженні в різні історіографічні етапи. Визначені головні чинники, які впливали на розвиток досліджень з порушеної проблеми. Серед найменш розроблених в історіографії питань історії соціальноекономічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр., які потребують подальшого вивчення виокремлено такі: питання становлення та розвитку міського самоврядування; місце міських органів самоврядування у системі губернських та повітових владних державних структур; взаємозв’язки міських фінансових та державних інституцій; повсякдення чиновників міських органів самоврядування; з’ясування їхньої ролі у громадському та культурному житті міських громад. Перспективними напрямами дальшого вивчення порушеної проблеми можуть бути комплексні історичні та історіографічні дослідження історії соціальноекономічних процесів в українських містах з використанням компаративного інструментарію; студії з соціокультурного розвитку міського соціуму, зокрема повсякдення містян, менталітет міських верств; вивчення історії корпоративних купецьких товариств та органів самоврядування купецтва; характеристика соціально-психологічного портрету міських прошарків; внутрішньосімейні стосунки у купецькій та міщанській родині; традиції сімейного виховання і освіти, ціннісні орієнтири; організація дозвілля і розваг у купецькому та міщанському середовищі. The practical significance of the dissertation work lies in the fact that the results obtained, substantiated conclusions and practical recommendations significantly expand modern knowledge on the history and historiography of socioeconomic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785- 1917. And accordingly, they will contribute to the intensification of research both on this issue and related and related topics. The provisions and conclusions of the dissertation work can be used in the lecture and methodological support of academic disciplines for applicants for higher education in the specialty "History and Archeology", in particular, "Historiography of the History of Ukraine", "Historical Regional Studies", "Historical Urban Studies", "Modern History of Ukraine" ... The relevance of the topic of the dissertation is substantiated, the purpose, tasks of scientific research, object and subject of research are formulated, its connection with scientific programs is noted, chronological and geographical borders are defined, scientific novelty and practical value of the received results are outlined, information on approbation of research results . Analysis of historiographical research on the history of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 showed that this topic has not yet become the subject of a special generalizing historiographical study. Only some aspects of this complex problem have become the subject of research, which necessitates its in-depth and comprehensive study. In the dissertation for the first time in historical science the state and tendencies of more than 230 years of research of history of social and economic and sociocultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 are analyzed in detail. 12 The leading stages, directions and specific features of research of a theme are defined. The periodization of the problem is carried out in accordance with the development of historical thought and modern theoretical and methodological foundations of historiography. There are three main historiographical periods of scientific development of the problem: imperial - the end of the eighteenth - beginning of the twentieth century; Soviet - 1920s - 1991 and modern - 1991-2021, which characterize the priority trends of historiography in the study of urban history. The source base for the period from the last quarter of the 18th century has been identified, analyzed, systematized and classified. by 2021, its information potential has been revealed. A wide range of new historiographical sources has been introduced into scientific circulation, on the basis of which key aspects of the researched problem are considered. A wide source base made it possible to analyze the reflection in the scientific literature of the main directions of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of the Dnieper region during the imperial era. It is noted that the study is based on the integrated use of the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, systemicity, continuity. A set of general scientific, interdisciplinary and specific historical methods was used to achieve the purpose of the study. The use of a wide range of methods of historiographical analysis and synthesis, problem-chronological, comparative, genetic, retrospective, contributed to the comprehensive solution of the dissertation tasks. Their choice is determined by the theme of the dissertation, its structure and the specifics of modern methodological approaches, in particular those borrowed by historians from other scientific disciplines. However, despite the variety of research methods, the key was the problem-chronological method, which allowed to clearly outline the ways of general accumulation of historical knowledge of various semantic aspects of the problem. These methodological principles made it possible to trace the evolution of historiographical discourse during the last quarter of the eighteenth and early twenty-first centuries. and its structural and institutional forms. 13 It is proved that among the important and insufficiently studied methodological problems of the history of the cities of Dnieper Ukraine in 1785– 1917 is the scientific definition of its concept, typology and functional purpose. After all, a significant role in the study of cities belongs to the conceptual and terminological apparatus. One of its basic concepts is "city", which, along with others, being in close connection, and forms a terminological and conceptual system used by historical science and historical urban planning in particular. The problem of the content of this concept arose at least from the first half of the XIX century. and is due to the coexistence of various forms of urban settlements and the reflection of the phenomenon of the city in the public consciousness, administrative and demographic statistics, whence it was introduced into science. It is emphasized that the problem of defining the concept of "city", its typology and functions has not always been research. After all, granting the settlement a new administrative status significantly increased its significance, increased the rights and freedoms of municipal self-government, contributed to economic development, placement of administrative bodies, receiving orders from the state, and so on. Therefore, the desire of local elites to give their settlement the status of a city is understandable.Item Аналіз наукового доробку з історії грошового обігу на території України у складі Російської імперії дореформеного періоду у монографічних працях та дисертаціях(Домбровська Я. М., 2020) Сустрєтов, А. С.Item Нумізматичні знахідки на Черкащині в історіографії(Домбровська Я. М., 2020) Ластовський, В. В.Item Студії з середньовічної нумізматики в Україні: традиції, виклики та перспективи(Домбровська Я. М., 2020) Хромова, І. К.Item Повсякденне життя містян Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. в історіографії імперської доби(ЦНТУ, 2021) Бондаренко, О. В.У тезах проаналізовано,що дослідники зробили певний внесок у вивчення побуту, способу життя міського населення Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. В історичній літературі знайшли висвітлення питання історії повсякдення, серед яких – міське середовище, соціально-побутова інфраструктура міст, матеріальна культура міського населення та його побут, сімейне життя містян, спосіб життя, форми соціокультурної взаємодії, освіта, одяг та мода, релігійні аспекти повсякдення тощо.Item Грошовий обіг в Наддніпрянській Україні в дореформений період: історіографія(ЦНТУ, 2021) Сустрєтов, А. С.; Sustrietov, A.Уперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено системне та узагальнювальне дослідження історіографічного характеру, у якому аналізується науковий доробок проблематики грошового обігу Наддніпрянської України з кінця XVIII ст. до початку реформ у Російській імперії 1860-х рр. імперського, радянського періодів та за часів незалежної України. Стверджується, що історіографічні праці поділяються на три основні групи, першу з яких формують дисертації, монографії та посібники й підручники, що узагальнюють наявний науковий доробок окресленої проблематики, другою є фундаментальні дисертаційні та монографічні дослідження, де окремим елементом постає історіографічний аналіз, а третя група джерел репрезентована науковою періодикою, у якій студіюються суто історіографічні аспекти історії грошового обігу на українських землях. Також підкреслюються, що описана історіографічна база поділяється на підгрупи за конкретними аспектами, що становлять предмет дослідження, а саме: регіональна історіографія історії грошового обігу, загальноімперська система грошового обігу, певні грошові одиниці (монети, паперові грошові знаки тощо), конкретні реформи, спрямовані на зміни в грошовому обігу та щодо державних діячів, які ці реформи реалізовували (реформаторська діяльність М. Сперанського та Є. Канкріна). For the first time in domestic and foreign historical science, a systematic and generalized study of historiographical nature was carried out, in which the 7 scientific achievements of the problems of money circulation of Dnieper Ukraine from the end of the XVIII century were analyzed before the reforms in the Russian Empire in the 1860s of the imperial, Soviet periods and during the times of independent Ukraine. It is indicated that historiographical works are divided into three main groups, the first of which are dissertations, monographs and manuals and textbooks, which summarizes the existing scientific achievements of the outlined issues, the second is fundamental dissertations and monographs, where a separate element is a historiographical analysis, and the third group personified by scientific periodicals, which raise purely historiographical aspects of the history of money circulation in the Ukrainian lands. It is also emphasized that this historiographical base is divided into subgroups on specific aspects that are the subject of research, namely: regional historiography of the history of money circulation, general imperial system of money circulation, certain currencies (coins, paper banknotes, etc.), specific reforms aimed at changes in money circulation and in relation to statesmen who implemented these reforms (reform activities of M. Speransky and E. Kankrin).Item Фальшиві грошові знаки у Наддніпрянській Україні в дореформений період: історіографія(ЦНТУ, 2020) Сустрєтов, А.У тезах розкрито питання історіографії фальшивомонетництва у Наддніпрянській Україні в дореформений період. Науковий доробок представлений широким колом праць, де фальшивомонетництво згадується в рамках загальної історії грошового обігу, історії держави та права, функціонування органів державної влади в питаннях боротьби з підробкою грошових знаків, водночас існують дослідження, які спрямовані суто на проблематику фальшивомонетництва в грошовому обігу кінця XVIII ст. – І пол. ХІХ ст. або на окремі сторінки історії даного явища (за часів наполеонівських війн тощо). Водночас, потребують подальшого розвитку дослідження різних аспектів фінансової політики, які б мали регіональний характер, описували на основі місцевого архівного матеріалу особливості фальшивомонетництва загалом або окремо в українських губерніях, повітах, містах і селах.Item Грошова політика у Наддніпрянщині наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. як об’єкт наукових досліджень(ЦНТУ, 2020) Павленко, В. О.У тезах визначено, що вагомою складовою дослідження грошового обігу є вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на вартість грошей і їхню купівельну спроможність, це перш за все розвиток банківського сектору, радикальні зміни державної політики, різноманітні реформи та контрреформи, природні катаклізми, безкінечні війни, які вела Російська імперія та ін. Окремою складовою досліджень грошового обігу є різноманітні зловживання, пов’язані із грошовими одиницями, перш за все, підробка та поширення грошових фальсифікатів на грошовому рину Наддніпрянщини.Item Економічний розвиток міст Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. у сучасному історіографічному дискурсі(ЦНТУ, 2020) Бондаренко, О. В.У тезах історіографію поділено за тематичним принципом на такі дослідницькі напрями: 1) наукові праці, шо присвячені різноманітним проблемам промислового розвитку міст; 2) роботи, у яких вивчаються питання видів та форм міської торгівлі, формування загальноімперського та українського внутрішнього ринків; 3) література, що висвітлює історію створення та Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти функціонування транспортної системи та її вплив на економічне зростання міст; 4) праці, предметом дослідження яких є розвиток фінансової, податкової та банківсько-кредитної системи.Item Грошова реформа С. Ю. Вітте в Наддніпрянській Україні: деякі питання історіографії(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2019) Павленко, В. О.; Pavlenko, V.У статті розглянуто історіографію грошової реформи Сергія Вітте (1895–1897). Для комплексного аналізу вся література, що вивчається, була розділена на 4 групи. Проаналізовано роботи вчених дореволюційного періоду, питання висвітлювалися питання грошової реформи в радянських і пострадянських дослідженнях. Стаття також описує роботи іноземних вчених, які оцінюють грошову реформу Сергія Вітте. The article deals with the historiography of Sergey Witte’s monetary reform (1895–1897). For a comprehensive analysis, all literature under studying has been divided into 4 groups. The works of the pre-revolutionary period scientists have been analyzed, questions of monetary reform in Soviet and post-Soviet studies have been covered. The article also describes the works of foreign scholars who estimated Sergey Witte’s monetary reform. W artykule rozpatruje się dziejopisarstwo pieniężnej reformy Sergieja Witte w latach 1895-1897. Dla różnokierunkowej analizy, cała opracowana literatura jest rozdzielona na 4 grupy. Przeanalizowano prace uczonych przed rewolucyjnej doby, wyświetlono pytanie pieniężnej reformy w badaniach radzieckiej i postsowiecki doby. A także w artykule opisane prace zagranicznych uczonych, które oceniały pieniężną reformę Sergija Witte.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »