Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
3 results
Search Results
Item Грошовий обіг в Наддніпрянській Україні в дореформений період: історіографія(ЦНТУ, 2021) Сустрєтов, А. С.; Sustrietov, A.Уперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено системне та узагальнювальне дослідження історіографічного характеру, у якому аналізується науковий доробок проблематики грошового обігу Наддніпрянської України з кінця XVIII ст. до початку реформ у Російській імперії 1860-х рр. імперського, радянського періодів та за часів незалежної України. Стверджується, що історіографічні праці поділяються на три основні групи, першу з яких формують дисертації, монографії та посібники й підручники, що узагальнюють наявний науковий доробок окресленої проблематики, другою є фундаментальні дисертаційні та монографічні дослідження, де окремим елементом постає історіографічний аналіз, а третя група джерел репрезентована науковою періодикою, у якій студіюються суто історіографічні аспекти історії грошового обігу на українських землях. Також підкреслюються, що описана історіографічна база поділяється на підгрупи за конкретними аспектами, що становлять предмет дослідження, а саме: регіональна історіографія історії грошового обігу, загальноімперська система грошового обігу, певні грошові одиниці (монети, паперові грошові знаки тощо), конкретні реформи, спрямовані на зміни в грошовому обігу та щодо державних діячів, які ці реформи реалізовували (реформаторська діяльність М. Сперанського та Є. Канкріна). For the first time in domestic and foreign historical science, a systematic and generalized study of historiographical nature was carried out, in which the 7 scientific achievements of the problems of money circulation of Dnieper Ukraine from the end of the XVIII century were analyzed before the reforms in the Russian Empire in the 1860s of the imperial, Soviet periods and during the times of independent Ukraine. It is indicated that historiographical works are divided into three main groups, the first of which are dissertations, monographs and manuals and textbooks, which summarizes the existing scientific achievements of the outlined issues, the second is fundamental dissertations and monographs, where a separate element is a historiographical analysis, and the third group personified by scientific periodicals, which raise purely historiographical aspects of the history of money circulation in the Ukrainian lands. It is also emphasized that this historiographical base is divided into subgroups on specific aspects that are the subject of research, namely: regional historiography of the history of money circulation, general imperial system of money circulation, certain currencies (coins, paper banknotes, etc.), specific reforms aimed at changes in money circulation and in relation to statesmen who implemented these reforms (reform activities of M. Speransky and E. Kankrin).Item Фальшивомонетництво на українських землях (1795–1917 рр.)(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2021) Бойко-Гагарін, А. С.; Boiko-Haharin, А.Доведено, що протягом досліджуваного періоду фальшивомонетниками були сфальсифіковані практично всі найбільш популярні серед населення зразки монет та паперових грошових знаків. На рівні з фальшивомонетництвом зазнавали особи, які незаконно переплавляли монети, а також ввозили монети гіршої якості із-за кордону. Найпопулярніші зразки для фальшування грошей Російської імперії серед кредитних білетів: 25 руб. та рідше – 10, 5 та 3 руб.; серед монет частіше підроблялись срібні рублі та полтинники, рідше золоті – 5 та 10 руб., найчастіше в 5 якості зразка для підробки використовували монету номіналом 20 копійок. У Австрійській та Австро-Угорській імперіях найчастішим зразком для фальсифікації ставали монети номіналом 20 крейцерів, а після реформи тенденції у фальшуванні змінилися – найпопулярнішими прототипами для підробки монет були 20 гелерів, 5 та 1 корона. Найчастіше трапляються свідчення про підробку банківських білетів вартістю дореформених 1 та 10 гульденів, а у ХХ столітті – 10, 20, 50 та 100 корон. Встановлено, що об'єктом фальшування в Царстві Польському стала не лише загальноімперська російська монета, а і власна регіональна, а також я наявні в обігу монети сусідньої Пруссії. Монету номіналом 10 грошів зразка 1840 р. можна впевнено назвати однією із найпоширеніших монет свого часу. Численні свідчення про виготовлення підробок подвійних злотих зафіксовано на Волині та Поліссі. З 1735 р. в Російській імперії було таємно налагоджено виготовлення високоякісних імітації золотих дукатів Голландії. Під час Російсько-Турецької війни 1806–1812 рр. на Санкт-Петербурзькому монетному дворі було налагоджено карбування імітацій турецьких курушів для постачання у війська на Дунайський театр бойових дій. З приватної ініціативи фальшивомонетниками в Російській імперії здійснювалось використання монет також Франції та Італії, в Австрійській та Австро-Угорській – крупних срібних монет Румунії, Франції, Швейцарії та США. При спробах перетину кордону зафіксовані випадки вивезення фальшивих грошей Китаю. Достовірно визначено повний технологічний ланцюг процесів підробки монет та паперових грошових знаків, який починався із етапу пошуку відповідної сировини (олова, ртуті, паперу із водяними знаками) та завершувався виправленням недоліків (покриття поверхні монет металом, що імітує дорогоцінний, імітація підписів та серії на паперових грошових знаках). Часто опис обладнання, перелік інструментів, а також технічні характеристики самих фальшивих монет можна зустріти на сторінках публікацій в періодичній пресі, черговість та особливості технічного втілення процесів при виготовленні фальшивих грошей дізнаємось також із збережених в архівних матеріалах допитів затриманих та засуджених фальшивомонетників. It has been established, that during the researched period, the counterfeiters have successfully falsified almost all of the most popular samples of coins and paper banknotes among the population. Persons who smuggled coins illegally and imported inferior coins from abroad were treated equally to counterfeiters themselves. The most popular samples for counterfeiting money of the Russian Empire among banknotes are 25 rubles, and less frequently – 10, 5 and 3 rubles; among coins, silver rubles and kopecks were counterfeited more frequently, less often gold rubles – 5 and 10. Most often a coin of 20 kopecks was used as a sample for counterfeiting. In the Austrian and Austro-Hungarian empires, 20 kreutzer coins became the most common pattern for counterfeiting, and after the reform, counterfeiting trends changed – the most popular prototypes for counterfeiting were 20 hellers, 5 and 1 korones. Evidence points that the most common forged banknotes were pre-reform 1 and 10 guilders, and in the 20th century – 10, 20, 50 and 100 korones. It has been established that the object of counterfeiting in the Kingdom of Poland was not only the all-imperial Russian coin, but also its own regional coin, as well as the coins of neighboring Prussia, which were available in circulation. The 10 groschen coin of the 1840 model can easily be called one of the most popular coins of its 11 time. Numerous evidence of double zloty counterfeit has been collected in Volyn and Polissia. Since 1735, the Russian Empire has secretly established the production of highquality imitations of Dutch gold ducats. During the Russo-Turkish War of 1806–1812, the St. Petersburg Mint produced imitations of the Turkish kuruş to be used for supplying the army at the Danube theater of operations. On a private initiative, counterfeiters in the Russian Empire also used coins from France and Italy, and in the Austrian and AustroHungarian empires – large silver coins from Romania, France, Switzerland, and the United States have been forged. Some counterfeit money has been smuggled out of China. The full technological chain of the coin and paper banknote counterfeiting process has been reliably determined, starting with the search for appropriate raw materials (tin, mercury, watermarked paper) and ending with error correction (coating the surface of coins with faux precious metal, imitation of signatures and series on paper banknotes). Often the description of the equipment, the list of tools, as well as the technical characteristics of the counterfeit coins can be found on the pages of periodicals, the sequences and features of the technical implementation of these processes in the production of counterfeit money are revealed in the interrogations of detained and convicted counterfeiters, some of which were preserved in archival materials.Item Тогочасні підробки монет та банкнот Російської Імперії у продажах на нумізматичних аукціонах(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2020) Бойко-Гагарін, А.; Boyko-Gagarin, A.Основне джерело вивчення у нумізматичних дослідженнях формують самі монети. Окрім монет із колекцій музеїв та приватних зібрань вагомий інформаційний потенціал ми відмічаємо у каталогах світових нумізматичних аукціонів. Проаналізувавши каталоги аукціонів та нумізматичних фірм кінця ХХ століття, ми не змогли виявити цікавості колекціонерів до фальшивих монето того часу, адже тоді вони переслідувались законодавством та зберігання загрожувало карною відповідальністю. Сьогодні колекційний інтерес до тогочасних підробок за прототипом монет Російської імперії значно зріс. Відповідно, подібні фальсифікати нами було виявлено у двох основних напрямках пошуків – у друкованих каталогах продажів аукціонів, а також в архівах електронних аукціонів, Інтернет-майданчиків спілкування та обміну монетами в середовищі колекціонерів. Головним недоліком для наукового дослідження у використанні даних продажів нумізматичних аукціонів є в переважній більшості відсутність свідчень про місце та обставини виявлення, знахідки проданих лотів, адже ці свідчення зазвичай не фіксуються торгівцями старовиною. Серед проданих матеріалів на нумізматичних аукціонах нам вдалось виявити цікаві зразки тогочасних підробок найпопулярніших в Російській імперії обігових дрібних монет, а також на особливу увагу заслуговують зразки російських імперських монет та банкнот, виготовлених для обігу в Царстві Польському, що також трапляються на нумізматичних аукціонах у Польщі. The main source of study in the numismatic research are coins themselves. In addition to coins from the museum and private collections, we note the significant information potential in the catalogs of the world numismatic auctions. Analyzing the catalogs of the numismatic companies auctions of the late XIX century, we could not find the collectors’interest in counterfeit coins of that time, because that time they were prosecuted and keeping them was the risk of criminal liability. Today, the interest in collecting of the counterfeit coins of the Russian Empire has increased significantly. Accordingly, we have found similar counterfeits in two main sources of our research – in the printed auction catalogs, as well as in the archives of the electronic auctions, Internet web-sites of communication and exchange of coins among the collectors’ etc. The major disadvantage for the scientific research while the use of numismatic auction sales data is the overwhelmingly lack of evidence about the location and circumstances of the coin discovery, because this information is commonly doesn’t being recorded by antique dealers. Among the materials sold at the numismatic auctions we were able to find an interesting examples of counterfeits of the most popular circulating small coins of that time in Russian Empire, as well as the specimens of Russian imperial coins and banknotes made in the Kingdom of Poland, which were also used as the prototype for the counterfeiters.