Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
20 results
Search Results
Item Цифровізація джерел середньовічної історії України: сучасний стан та перспективи(РВВ ІДГУ, 2024) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, О.У статті здійснено аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень. Встановлено, що актуальність дослідження зумовлена активним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, які трансформують засадничі основи соціоекономічного життя, структуру та склад соціуму, комунікаційні реалії. Цифрові технології, активно інтегруючись у всі сфери людської діяльності, суттєво впливають і на розвиток соціогуманітаристики. Цифровізація назавжди увійшла і в інформаційне поле історичної науки. Використання інформаційних технологій у дослідженні історичних подій та явищ радикально змінило підходи до вивчення, збереження та поширення історичних знань. Важливим напрямом у сучасній історичній науці є дослідження історії України доби середньовіччя, актуальність якого зумовлена не тільки потребою вивчення витоків української державності та культури, а й необхідністю формування національної ідентичності та самосвідомості сучасних українців. Дослідження історії доби середньовіччя набуває особливої актуальності з огляду на війну, яку сьогодні веде Україна, оскільки воно допомагає зміцнити національну ідентичність, відновити правдиву історичну пам’ять і протидіяти спробам перекручення української історії. Аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень дає підстави стверджувати, що останнім часом відбувається істотне зростання темпів та обсягів цифровізації речових, зображальних, писемних джерел. Цифровізація сприяє поступовому розмиванню меж між бібліотеками, архівами та музеями, створюючи інтегроване бібліотечно-архівно-музейне інформаційне середовище. Це істотно збільшить їхній інформаційний потенціал і дасть користувачам можливість зручного доступу до різноманітних ресурсів, зберігаючи водночас історичну та культурну спадщину для майбутніх поколінь. Зазначено, що існують і певні виклики, зокрема обмежені технічні ресурси, питання автентичності оцифрованих матеріалів та правові аспекти, які вимагають подальшої уваги. У перспективі розвиток інтерактивних платформ та посилення міжнародної співпраці створить умови для ще ширшого доступу до історичних матеріалів і допоможе зміцнити зв’язок між історичною наукою та суспільством. The article analyzes the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, information support for historical research. It was established that the relevance of the research is determined by the active implementation of information and communication technologies, which transform the basic foundations of socioeconomic life, the structure and composition of society, and communication realities. Digital technologies, being actively integrated into all spheres of human activity, significantly affect the development of socio-humanitarian studies. Digitization has forever entered the information field of historical science. The use of information technologies in the study of historical events and phenomena has radically changed approaches to the study, preservation and dissemination of historical knowledge. An important direction in modern historical science is the study of the history of Ukraine during the Middle Ages, the relevance of which is determined not only by the need to study the origins of Ukrainian statehood and culture, but also by the need to form the national identity and self-awareness of modern Ukrainians. The study of the history of the Middle Ages becomes especially relevant in view of the war that Ukraine is waging today, as it helps to strengthen national identity, restore true historical memory, and counter attempts to distort Ukrainian history. The analysis of the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, and the information support of historical research gives reasons to state that recently there has been a significant increase in the pace and volume of digitization of tangible, pictorial, and written sources. Digitization contributes to the gradual blurring of the boundaries between libraries, archives and museums, creating an integrated library-archive-museum information environment. This will significantly increase their information potential and provide users with convenient access to various resources, while preserving the historical and cultural heritage for future generations. It is noted that there are also certain challenges, in particular limited technical resources, issues of authenticity of digitized materials and legal aspects that require further attention. In the future, the development of interactive platforms and the strengthening of international cooperation will create conditions for even wider access to historical materials and help strengthen the connection between historical science and society.Item Давньогрецькі монети на Кіровоградщині: постановка проблеми(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Саросіян, Є.На території сучасної Кіровоградщини зустрічається досить велика кількість знахідок давньогрецьких монет, починаючи з VI ст. до Р.Х і закінчуючи I ст. до Р.Х. Серед різних груп давньогрецьких монет визначне місце займають монети Ольвії. Знахідки давньогрецьких монет на території Кіровоградської області, зокрема в басейні р. Тясмин, які в основному карбувалися в Ольвії, говорить про те, що населення басейну та й усієї Кіровоградської області мало зв’язки з мешканцями грецьких міст Північного Причорномор’я, зокрема Ольвією. On the territory of modern Kirovohrad Oblast, there are quite a large number of finds of ancient Greek coins, starting from the VI century. to R.H. and ending the 1st century to R.H. Among the various groups of ancient Greek coins, Olbia's coins occupy a prominent place. The finds of ancient Greek coins on the territory of the Kirovohrad region, in particular in the basin of the Tyasmin River, which were mainly minted in Olbia, indicate that the population of the basin and the entire Kirovohrad region had connections with the inhabitants of the Greek cities of the Northern Black Sea region, in particular Olbia.Item Digitizing late antique and early medieval coin finds: connecting the Mediterranean, Black Sea, and Ukraine(ЦНТУ, 2021) Pyzyk, М.FLAME was inaugurated in order to inject coinage back into debates over large-scale economic change in the Late Antique and Early Medieval periods in western Afro-Eurasia. Such materials are relevant to phenomena as widespread and important as the fall of the western Roman Empire, the consolidation of the Byzantine East, and the rise of Islam. They will also touch on regions that, in the past, have received less attention – whether through disciplinary, linguistic, or other barriers. Transitively, of course, the role of these previously neglected regions in the big economic processes of this period (e.g., the place of the Ukraine-region in the early Byzantine economy) ought to become clearer.Item Цікавий речовий доказ спілкування нумізматів К. В. Голенка та В. О. Анохіна(ЦНТУ, 2021) Кулешов, С. Г.У тезах наведена характеристика передруку повідомлення з третього випуску румунського часопису «Студії та дослідження з нумізматики» («Studii şi Cercetări de Numismatică») за 1960 рік.Item Gimnazjum Wołyńskie w Krzemieńcu i jego zbiory numizmatyczne(ЦНТУ, 2021) Filipow, K.; Філіпов, К.W ramach reperkusji carskich po powstaniu listopadowym w 1832 r. nakazano zbiór przenieść do Petersburga. Wedle zachowanych dziewiętnastowiecznych relacji oglądał przeniesioną kolekcję numizmatyczną metropolita kijowski, biskup litewski, greko-katolicki ks. Jozafat Ignacy Bułhak. Co więcej wybrano co lepsze okazy numizmatyczne do gabinetu numizmatycznego, w Petersburgu, a resztę w 1834 r. odesłano do Uniwersytetu w Kijowie.8Item Нумізматичні свідчення зв’язків населення Дніпровського Правобережного лісостепу з Римською та Візантійською імперіями у IV–VIII ст.(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2021) Орлик, В. М.; Шостопал, А. В.Означений у статті хронологічний період є досить цікавим як з точки зору нумізматики, так і з огляду на взаємозв’язки та взаємовпливи Візантії та слов’янських племен, які мешкали на Північному та Західному кордонах Східної Римської імперії. Контакти Візантії та слов’янського світу мали переважно торговельний та військовий характер. Одними з важливих джерел контактів мешканців Півдня Дніпровського Правобережного лісостепу з Візантійською імперією є нумізматичні джерела, зокрема візантійські монети та топографії їхніх знахідок у зазначеному регіоні. У даній статті автори продовжили попередні свої дослідження щодо вивчення монетних знахідок на території Дніпровського Правобережного лісостепу та узагальнили відому їм достовірну інформацію про знахідки монет імператорів Східної Римської імперії в досліджуваному регіоні. Авторами складено «Каталог ранньовізантійських монет, знайдених на території Дніпровського Правобережного лісостепу», до якого внесена інформація про 56 монет імператорів Східної Римської імперії, які були знайдені на указаній території протягом ХІХ – початку ХХІ ст. Наявність серед знахідок візантійських срібних монет із отворами вказує на їхнє використання у якості статусних прикрас чи оберега їхніх власників. У той же час відсутність отворів на золотих монетах засвідчує, що вони використовувалися у торговельних операціях, а також як спосіб накопичення, тобто виконували основні функції грошей. The chronological period identified in the article is quite interesting both from the point of view of numismatics and considering the interrelations and mutual influences of Byzantium and Slavic tribes which lived on the Northern and Western borders of the Eastern Roman Empire. Contacts between Byzantium and the Slavic world were mainly a commercial and military nature. Numismatic sources, in particular Byzantine coins and topographies of their finds in the region are one of the important sources of contacts between the inhabitants of the South of the Dnieper right-bank forest steppe and the Byzantine Empire. In this article, the authors continued their previous research concerning the study of coin finds in the Dnieper right-bank forest steppe and summarized the known reliable information about the findings of coins of the emperors of the Eastern Roman Empire in this region. The finds of Byzantine gold coins cannot clearly indicate the commercial nature of their origin. In this regard, the finds of copper Byzantine coins are more interesting and promising for study. The authors have compiled a “Catalog of Early Byzantine coins found on the territory of the Dnieper right-bank forest steppe “, which contains information about 56 coins of the emperors of the Eastern Roman Empire, which were found on this territory during the 19th - early 21st centuries. The presence of Byzantine silver coins with holes among the finds indicates their use as status ornaments or talismans of their owners. At the same time, the absence of holes on gold coins shows that they were used in trading operations, as well as a way of accumulation, that is they performed the main functions of money.Item До питання існування грошового обігу в населення лісостепової зони Правобережної Наддніпрянщини у V–I ст. до н. е.(505, 2021) Орлик, В. М.; Orlyk, V.У тезах досліджено, що у досліджувану епоху на території Дніпровського Правобережного Лісостепу монети виконували свою основну функцію – використовувалися як грошова одиниця.Item Находки «лимесных» денариев в Беларуси (к вопросу о Северо-Восточной границе их распространения)(ЦНТУ, 2020) Сидорович, В. М.У тезах досліджено, що що населення вельбарської культури було знайоме з литими денаріями, які воно отримувало, найімовірніше, від родинних їм черняховцев. безсумнівно, що в ареалі черняхівської культури діяли центри виготовлення таких монет, звідки литі денарии потрапляли в усі заселені готами регіони, і навіть за їх межі. Наприклад, такі монети відомі і на поселеннях пшеворської культури.Item До питання існування грошового обігу в населення лісостепової зони Правобережної Наддніпрянщини у V–I ст. до н. е.(ЦНТУ, 2020) Орлик, В. М.У тезах стверджується, що на території Дніпровського Правобережного Лісостепу у VI ст. до н. е. проживало населення, яке мало економічні зв'язки із грецьким античним світом, зокрема з Ольвією. На нашу думку, цьому населенню були відомі ольвійські та інші давньогрецькі монети, які використовувалися в окресленому регіоні в торгівельно-грошових операціях, тобто вони перебували у грошовому обігу, який, скоріш за все, поєднувався з товарообмінними операціями. Достатня кількість нумізматичних джерел у культурних шарах поселень, у даному випадку, монет давньогрецьких державних утворень, загублених свого часу їхніми власниками, свідчать про економічні, зокрема торгові, зв’язки населення Дніпровського Правобережного Лісостепу з античним світом, який мав розвинутий грошовий обіг. Наявність виявлених скарбів та численних знахідок окремих монет на території Дніпровського Правобережного Лісостепу засвідчує використання населенням цього регіону протягом V–I ст. до н. е. тогочасних монет відповідно до їх основного призначення – як засіб платежу чи накопичення. Отже, в досліджувану епоху на території Дніпровського Правобережного Лісостепу монети виконаували свою основну функцію – використосвуввлися як грошова одиниця.Item Античні монети у зібранні НІЕЗ "Переяслав"(ЦНТУ, 2020) Коцур, В. П.У тезах охарактеризовано античні монети у зібранні НІЕЗ "Переяслав". Встановлено, що знахідки античних монет відомі науковцям на Правобережжі та Київщині, а також, зокрема, у Переяславському районі.