RELACJE POLSKO-UKRAIŃSKIE: numizmatyka-medalistyka-falerystyka

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 12 of 12
  • Item
    Литі монети Ольвії з Деметрою
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, О.
    У дослідженні розглянуті тетроболи, і знайдено значну кількість різних варіацій, що вказує на значний масштаб емісій даного типу монет із Деметрою. Вже у пізніші періоди карбованими були мідні, а також срібні та золоті монети із зображенням Деметри. Загалом у 1 пол. IV ст. до н. е. образ Деметри здобув значне поширення у монетній справі Ольвії. The study examined tetrobols and found a significant number of different variations, indicating a significant scale of issues of this type of coins with Demeter. Already in later periods, copper, as well as silver and gold coins with the image of Demeter were minted. In general, in 1 gender. IV century to n. e., the image of Demeter became widespread in the coinage of Olbia.
  • Item
    Нумізматика у науковій спадщині Володимира Ястребова
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Собчук, О. В.; Sobchuk, O.
    Проаналізувавши наукову спадщину В. Ястребова, бачимо, що історик сприймав нумізматичні джерела, перш за все, як предмети старовини, працюючи з ними у рамках своєї музейної роботи. З часом дослідник уже розглядає предмети нумізматики з точки зору археолога, вбачаючи у таких знахідках важливе історичне джерело. Учений виокремлює цю групу пам’яток як важливу й невід’ємну складову відтворення історичного процесу, як важливий хронологічний матеріал. У цілому, нумізматичне колекціонування В. Ястребова відбувалося, з одного боку, в межах археологічних зацікавлень, а з іншого, – обумовлювалося його музейною діяльністю, яка, у свою чергу, впливала на його археологічні дослідження.
  • Item
    Стандартизація процесу оцифровування нумізматичних об’єктів
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Швець, О. Д.; Shvets, O.
    Упровадження сучасних технологій у процеси історичних досліджень – великий крок, але без чітко встановлених кордонів, обмежень та вимог, а також відстуності нормативних документів, що регламентують процес оцифровування (у більшості країн вони знаходяться на стадії розробки), ми ризикуємо втратити час та отримати багато не достовірної або не повної інформації, що унеможливить усю подальшу роботу з отриманими даними.
  • Item
    Фінансово-економічний стан населення Київської губернії ХІХ – початку ХХ ст.: сучасна історіографія
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Павленко, В. О.; Pavlenko, V.
    Навіть побіжний огляд із переліком ключових праць із кожної з виокремлених нами 6-ти груп сучасних історіографічних джерел засвідчує недостатність комплексних праць сучасних дослідників з проблем історії повсякдення різних верств населення Київській губернії та історії грошового обігу в даному регіоні та відношення населення до грошей (можливості заробити, взяти позику, на що потратити, використати грошові знаки які вийшли з обігу та ін.).
  • Item
    Міні-скарб ольвійських тетраболів першої чверті IV ст. до Р. Х. з Київщини
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Колесніченко, Є. О.; Kolesnichenko, E.
    Дослідники історії обігу монет античних міст-держав Північного Причорномор’я відмічають знахідки монет поза основним реалом їхнього обігу як особливо цікаві та цінні для ретельного вивчення і введення до наукового обігу. Знахідки ольвійських, як і інших давньогрецьких монет, відомі в ряді областей України, серед яких не стала винятком і Київщина. Окрім одиничних знахідок на особливу увагу ольвійських монет поза основним ареалом їх обігу заслуговують скарби цих монет.
  • Item
    Західноєвропейські талери у грошовому обігові Волині у XVІ–XVII ст.
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Очкур, М. О.; Ochkur, M.
    Переважна кількість талерів західноєвропейських держав у скарбах підтверджує, що вони відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XVІ–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв’язки зі Священною Римською імперією, Нідерландами, Австрією, Іспанією та іншими західноєвропейськими державами.
  • Item
    Монетна справа Боспорського царства: попередній аналіз французького дискурсу
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Ягужинська, К. М.; Yahuzhynska, K.
    Для дослідження монетної справи Боспору необхідно переглядати широкий спектр джерел, присвячених історії імперій часу існування Боспорського Царства. Сьогодні у франкомовному середовищі виходить чимало наукових журналів або колективних видань таких як «UNE KOINE PONTIQUE», в якому зібрані статті, присвячені культурі Понтійського Царства, корінним суспільствам і глобальним імперіям на північному узбережжі Чорного моря. Дані про монетну справу Боспору зустрічаються в працях соціологічно-культурного характеру, що досліджують інші величезні світ-системи як сказав би І. Валлерстайн. Інтерес західного суспільства і франкомовних вчених до вивчення культури Боспору, зокрема нумізматичних пам’яток, однозначно зростає.
  • Item
    Російська монета XVIII століття з фортеці Святої Єлизавети
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Тупчієнко, М. П.; Шатковський, В. О.; Tupchienko, M.; Shatkovsky, V.
    Виявлені під час археологічних розкопок артефакти підтверджують історичні дані, що територія фортеці св. Єлисавети активно використовувалась у ІІ половині ХVІІІ століття – на початку ХІХ століття за своїм функціональним призначенням. Водночас обидві мідні монети, виявлені у фортеці, належать до випадково втрачених, адже кількість монет не є репрезентативною. На цій території на середину ХVІІІ ст. в обігу залишалися ще монети Речі Посполитої та інших європейських держав з тенденцією їх поступового витіснення російською монетою.
  • Item
    Монетні знахідки як складова дослідження економічної історії Середньої Наддніпрянщини античного періоду
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, С. В.; Orlyk, S.
    Огляд проблеми вивчення монетних знахідок у контексті економічної історії черговий раз підтверджує тезу нобелівського лауреата з економіки Р. Гікса, що економічна історія має слугувати «місцем зустрічі» економістів та істориків, відповідно, економістам варто послуговуватися надбаннями історичної науки, щоб не продукувати хибні концепції на манівцях в історичних нетрях.
  • Item
    Статер Олександра Македонського з Волинської області
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, В. М.; Orlyk, V.
    Проблема знахідок давньогрецьких монет в Україні набула широкого вивчення з кінця ХХ ст., а протягом останніх років з’явився корпус досліджень, які значно розширили уявлення про поширення давньогрецьких монет на території Причорномор’я, Надчорномор’я, у Лісостеповій зоні, на Поділлі та Волині. Монетні знахідки в цих регіонах свідчать про зв’язки тогочасного населення з античним світом.
  • Item
    Скарб кельтських монет з півдня Закарпатської області
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, М. В.; Orlyk, M.
    Комплексні знахідки монет у форматі скарбів відіграють велику роль у дослідженнях як грошового обігу на тих чи інших територіях, так і в дослідженні побуту та матеріального благополуччя населення на тих чи інших територіях. Один із таких скарбів, що ілюструє нам грошову систему племен доби латену, які жили на території сучасного Закарпаття – є скарб знайдений в 2020 р. Монети такого типу карбувалися в районі Карпат у ІІ ст. до РХ племенами Костобоків.
  • Item
    Relacje polsko-ukraińskie: numizmatyka-medalistyka-falerystyka : zbiór abstraktów
    (Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022)
    Omówiono stosunki polsko-ukraińskie w dziedzinie numizmatyki, medalierstwa i falerologii. Розглянуто польсько-українські відносини у сфері нумізматики, медалістики та фалеристики.