Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 4. - 2020
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/10808
Browse
Search Results
Item Розвиток людського капіталу в умовах становлення креативної економіки(ЦНТУ, 2020) Каленюк, І. С.; Кузнецова, Н. Б.; Kalenuk, I.; Kuznetsova, N.; Каленюк, И. С.Враховуючи, що важливим проявом глобальних трансформаційних процесів виступає посилення процесу інтелектуалізації, ролі людського капіталу та його творчих функцій, визначено, що зростання значення та реальних масштабів творчої діяльності лежить в основі становлення креативної економіки. Обґрунтовано розуміння поняття «креативна економіка» в двох аспектах: по-перше, як сектору економіки, що об’єднує галузі, в основі успішності яких лежить креативна, творча діяльність; по-друге, як системи соціально-економічних відносин з приводу формування, розвитку та використання креативного людського капіталу. Визначено, що важливою в цьому напрямку є роль освіти, яка має закладати основи критичного та проектного мислення, формувати освітнє середовище на основі креативізації навчального процесу. Доведено, що підготовка та формування якісного креативного людського капіталу має стати одним з пріоритетів країни в контексті становлення креативної економіки. The purpose of the article is to determine the main features of human capital development, the formation of its new quality in creative economy. Creativity and intellectualization of social development influence the formation of a new structure of the national economy, where “creative industries” appear, based on the creative abilities, skills and talents of people capable of influencing economy through personal intellectual property. This means that human capital is becoming a key factor in the formation and development of the creative sector of national economies. The authors substantiate the role and significance of creative economy from two positions. It is viewed as a sector of the economy that unites industries based on creative activity determining success and dynamics of their development, and the formation of a favourable environment for the creative sector has a significant impact on economic growth. It is also considered as a system of socio-economic relations dealing with the formation, development and use of creative human capital, which is the core of creative economy. In the context of the formation and development of creative human capital, the role of education as an important social institution is highlighted. The necessity of introducing the concept of continuous education on the basis of open access to educational resources through the Internet, formation of local and global educational spaces and networks through the system of distance learning in the cultural and creative sectors and the need to develop business education and STEAM education to train professionals in creative industries are substantiated. The authors point out that in the conditions of digitalization of social development modern education should acquire signs of creativity, actively integrate into the environment of creative business and science and interact with them. The main function of the education of the future should be training of creative human resource capable of meeting global challenges and flexibly adapting to a rapidly changing business environment. Training and development of highly-professional creative human capital should become one of the country’s priorities in the context of creative economy formation. Учитывая, что важным проявлением глобальных трансформационных процессов выступает усиление процесса интеллектуализации, роли человеческого капитала и его творческих функций, определено, что рост значения и реальных масштабов творческой деятельности лежит в основе становления креативной экономики. Обосновано понимание понятия «креативная экономика» в двух аспектах: во-первых, как сектора экономики, объединяющего отрасли, в основе успешности которых лежит креативная, творческая деятельность; во-вторых, как системы социально-экономических отношений по поводу формирования, развития и использования креативного человеческого капитала. Определено, что важной в этом отношении есть роль образования, закладывающего основы критического и проектного мышления, формирующего познавательную среду на основе креативизации учебного процесса. Доказано, что подготовка и формирование качественного креативного человеческого капитала должны стать одним из приоритетов страны в контексте становления креативной экономики.Item Розвиток та реалізація інноваційної компоненти людського капіталу на основі вдосконалення мотиваційного механізму у сфері праці(ЦНТУ, 2020) Семикіна, М. В.; Запірченко, Л. Д.; Семикіна, А. В.; Бугаєва, М. В.; Semykina, M.; Zapirchenko, L.; Semykina, A.; Buhaieva, M.; Семикина, М. В.; Запирченко, Л. Д.; Семикина, А. В.; Бугаева, М. В.Обґрунтовано об’єктивну потребу розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу в умовах зростання попиту на інновації. Розкрито наукові підходи до розуміння сутності мотиваційного механізму у сфері праці з урахуванням потреб розвитку інноваційної компоненти людського капіталу. Запропоновано авторську версію визначення мотиваційного механізму регулювання розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу у сфері праці. Шляхом моделювання авторами доведено доцільність пріоритетного стимулювання праці з елементами творчості, що суттєво впливає на зміну дохідності підприємства. З урахуванням теоретичного аналізу і моделювання запропоновано розробку структурно-логічної схеми мотиваційного механізму регулювання розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу, який базується на урахуванні системою стимулювання регламентованої та творчої праці, цілей безперервного розвитку та ефективного використання людського капіталу в інноваційній діяльності. Strategic tasks for building the innovative economy in Ukraine require qualitatively new approaches to the development and use of the innovative component of human capital in Ukraine, reforming existing motivational mechanisms. Prospects for quality human development and competitiveness of Ukraine's economy are becoming increasingly dependent on innovation activity of workers in the field of labor. There is a practical need to find opportunities for development and use of the innovative component of human capital based on improving the motivational mechanisms of enterprises and organizations. Imperfection of motivational mechanisms at the enterprises of Ukraine slows down the processes of development and use of the innovative component of human capital. The unsolved parts of the outlined problem include insufficient study of the possibilities of motivational mechanisms to stimulate innovative activity of employees, it is necessary to prove the need to take into account the system of stimulation of regulated and creative (innovative) components of labor activity. The aim of the article is to develop scientific and practical recommendations for improving the motivational mechanism of development and use of the innovative component of human capital of enterprises, based on labor incentives, taking into account the regulated and creative (innovative) component of labor activity. The objective need for the development of the innovative component of human capital in the conditions of growing demand for innovations was substantiated. Scientific approaches to understanding the essence of the motivational mechanism in the field of labor taking into account the needs of the development of the innovative component of human capital were revealed. The author's version of the interpretation of the motivational mechanism for regulating the development and implementation of the innovative component of human capital in the field of labor was proposed. By means of modeling the authors proved the feasibility of priority stimulation of work with elements of creativity, which significantly affects the change in profitability of the enterprise. Taking into account the theoretical analysis and modeling, it was proposed to develop a structural and logical scheme of the motivational mechanism for regulating the development and implementation of the innovative component of human capital, which is based on the system of stimulating regulated and creative work. The advantages and new features of the proposed motivational mechanism is that it is based on the stimulation of labor, taking into account the regulated and creative (innovative) components of labor. Prospects for further research are related to the improvement of the system of incentives for innovative work and the development of flexible mechanisms for their regulation. Обоснованно объективную необходимость развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала в условиях роста спроса на инновации. Раскрыты научные подходы к пониманию сущности мотивационного механизма в сфере труда с учетом потребностей развития инновационной компоненты человеческого капитала. Предложена авторская версия определения мотивационного механизма регулирования развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала в сфере труда. Путем моделирования авторами доказана целесообразность приоритетного стимулирования труда с элементами творчества, которое существенно влияет на изменение доходности предприятия. С учетом теоретического анализа и моделирования предложена разработка структурно-логической схемы мотивационного механизма регулирования развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала, которая основана на учете системой стимулирования регламентированного и творческого труда, целей непрерывного развития и эффективного использования человеческого капитала в инновационной деятельности.Item Глобальні міста в суб’єктній диспозиції Smart-економіки(ЦНТУ, 2020) Унінець, І. М.; Uninets, I.; Унинец, И. М.Обґрунтовано, що в умовах посилення інтелектуалізації економіки як постійно діючого процесу, який стрімко прискорюється у новому столітті, одним із важливих його проявів стає формування та розвиток Smart-економіки, «розумної» економіки. Визначено, що важливим аспектом дослідження Smart- економіки є визначення її суб’єктної структури та оцінка взаємозв’язків та взаємозалежності учасників економічних взаємовідносин. Обґрунтовано, що новими учасниками глобальних економічних відносин стали глобальні міста, для оцінки яких на сучасному етапі використовуються не лише показники ефективності економічної діяльності, а і індикатори інтелектуальної економіки та благополуччя. Проаналізовано диспозицію глобальних міст в структурі Smart-економіки, критерії та індикатори їх аналізу, визначена роль складових інтелектуалізації та сучасний рівень розвитку глобальних міст. Визначено, що на сучасному етапі відбувається становлення не лише «глобальних» міст, а і «міжнародних», які мають значний вплив на розвиток регіону та визначають ключові його тенденції. Strengthening the intellectualization of the economy is an ongoing process that is rapidly accelerating in the new century. One of the important manifestations of this is the formation of Smart-economy, "smart" economy. An important aspect of the study of Smart-economy is to determine its subjective structure and assess the relationships and interdependence of participants in economic relations. New participants in global economic relations are global cities, for the assessment of which at the present stage are used not only indicators of economic efficiency, but also indicators of intellectual economy and well-being. The article identifies three main components of the Smart-economy: smart growth, which involves the development of the economy through the implementation of knowledge and innovation; stable and sustainable growth, which is formed through the rational use of available resources and increase the efficiency of these processes, which in turn can contribute to increasing the competitiveness of the economy; intensive growth provided by the achievement of a high level of employment, social and territorial capacity and cohesion. The main forms of manifestation of Smart-economy are defined: digitalization; institutionalization; management; greening; socialization; urbanization. The main elements of assessing the quality of global cities are the business environment, human capital, taxation, reputation, infrastructure, financial center development. The article analyzes the disposition of global cities in the structure of Smart-economy, criteria and indicators of their analysis, identifies the place of components of intellectualization and the current level of development of global cities. It is determined that at the present stage there is a formation not only of "global" cities, but also of "international" ones, which have a significant impact on the development of the region and determine its key trends. Обосновано, что в условиях усиления интеллектуализации экономики как постоянно действующего процесса, который стремительно ускоряется в новом веке, одним из его важных проявлений становится формирование и развитие Smart-экономики, «умной» экономики. Определено, что важным аспектом исследования Smart-экономики является определение ее субъектной структуры и оценка взаимосвязей и взаимозависимости участников экономических взаимоотношений. Обосновано, что новыми участниками глобальных экономических отношений стали глобальные города, для оценки которых на современном этапе используются не только показатели эффективности экономической деятельности, а и индикаторы интеллектуальной экономики и благополучия. Проанализирована диспозиция глобальных городов в структуре Smart-экономики, критерии и индикаторы их анализа, определена роль составляющих интелектуализации и современный уровень развития глобальных городов. Определено, что на современном этапе происходит становление не только «глобальных» городов, а и «международных», которые имеют значительное влияние на развитие региона и определяют ключевые его тенденции.Item Чинники інтелектуалізації розвитку української економіки у глобальному середовищі(ЦНТУ, 2020) Цимбал, Л. І.; Tsymbal, L.; Цымбал, Л. И.Обґрунтовано, що розвиток глобалізаційних процесів висуває перед країнами світу нові виклики, пов’язані, передусім, із поступовим переходом до економіки знань та її реалізації в умовах викликів сьогодення: з одного боку, становлення економіки знань відбувається за умов глобалізації й лібералізації законодавств, а з іншого – цей перехід супроводжується бажанням держав посилювати контроль над стратегічно важливими галузями, до яких належать і галузі формування інтелектуального потенціалу. Доведено, що розширення можливостей використання інтелекту, як основи якісного зростання економіки, стає однією з ключових передумов успішності економіки й оцінювання її лідерського потенціалу в цих умовах, а зміна якісної основи розвитку економіки вимагає переосмислення ролі інтелекту в процесі господарювання, що, своєю чергою, актуалізує питання інтелектуального потенціалу й ефективності його реалізації. Аналіз структури економіки України свідчить про нагальну потребу її якісної перебудови, зважаючи на процеси глобальної інтелектуалізації виробництва. The development of globalization processes poses new challenges to the countries of the world, primarily related to the gradual transition to the knowledge economy and its implementation in the face of today's challenges. On the one hand, the formation of the knowledge economy takes place in the context of globalization and liberalization of legislation, and on the other - this transition is accompanied by the desire of states to strengthen control over strategically important areas, including areas of intellectual potential. Expanding the possibilities of using intelligence as a basis for qualitative economic growth is becoming one of the key prerequisites for the success of the economy and assessing its leadership potential in these conditions. Changing the qualitative basis of economic development requires a rethinking of the role of intelligence in the management process, which, in turn, raises the issue of intellectual potential and the effectiveness of its implementation. The analysis of the structure of Ukraine's economy shows the urgent need for its qualitative restructuring, given the processes of global intellectualization of production. Significant intellectual resources accumulated in Ukraine, however, do not receive sufficient capitalization. Such indicators are the result of the lack of scientific and innovative spheres among the priorities of the state development, which is unacceptable in the conditions of transition to the knowledge economy and building an efficient economy. The intellectual potential of Ukraine is formed by many factors, including the scale and structure of training of specialists with higher education and research staff. The level of structure, structure and quality of scientific personnel training have the greatest influence on the level of technological readiness. Indicators also include: the network of organizations, their structure, level and structure of funding, the number and structure of scientific training, the number of researchers and their share in the structure of the labor market. Обосновано, что развитие глобализационных процессов ставит перед странами мира новые вызовы, связанные, прежде всего, с постепенным переходом к экономике знаний и реализации в условиях вызовов современности: с одной стороны, становление экономики знаний происходит в условиях глобализации и либерализации законодательства, а с другой – этот переход сопровождается желанием государств усиливать контроль над стратегически важными отраслями, к которым относятся и области формирования интеллектуального потенциала. Доказано, что расширение возможностей использования интеллекта как основы качественного роста экономики становится одной из ключевых предпосылок успешности экономики и оценки ее лидерского потенциала в этих условиях, а изменение качественной основы экономики требует переосмысления роли интеллекта в процессе хозяйствования, в свою очередь, актуализирует вопрос интеллектуального потенциала и эффективности его реализации. Анализ структуры экономики Украины свидетельствует о насущной необходимости ее качественной перестройки, учитывая процессы глобальной интеллектуализации производства.