Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 5. - 2020
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/11261
Browse
Search Results
Item Економічна безпека підприємницьких структур в умовах діджиталізації(ЦНТУ, 2020) Малаховський, Ю. В.; Онофрійчук, О. П.; Кулішова, О. О.; Malakhovskyi, Yu.; Onofriichuk, O.; Kulishova, O.; Малаховский, Ю. В.; Онофрийчук, А. П.; Кулишова, А. А.Стаття присвячена дослідженню складових економічної безпеки підприємства (ЕБП) в умовах цифрової трансформації економіки. Проаналізовано розвиток поняття ЕБП з урахуванням тенденцій до глобалізації та інформатизації суспільства. Обґрунтовано важливість дослідження системи інформаційної безпеки підприємства. Запропоновано алгоритм самооцінки інформаційної безпеки підприємства, який базується на критеріях Enabler моделі EFQM. Запропоновану модель рекомендовано для виявлення можливостей вдосконалення та координації зусиль щодо досягнення стійких показників інформаційної безпеки. The purpose of this publication is to study the system of economic security parameters and improve the process of using RADAR logic as an element of assessing the information security of the enterprise. The importance of the concept of economic security of enterprises (EBP) is that scientists recognize it as an important factor in national security, since the real economy is an environment of planning, organization and the best use of resources. Four main factors of EBP are considered: a) planning; b) monitoring of the external and internal environment; (b) identifying and implementing threat response measures; d) control and improvement of the system. Taking into account the turbulence of the external environment, the impact on the formation of parameters of the EBP of macro-, meso- and microeconomic level factors is investigated. It is proposed to lay the methodology based on the model of the European Quality Management Fund (EFQM) as the basis for the formation of the EBP culture. Its goal is to achieve a high level of business excellence, the direction is to promote the processes of coordination of business and security goals, coordination of efforts to achieve sustainable security indicators, the formation of market knowledge and best practices for their exchange. The prospects for practical use of the EFQM model, the components of which are: basic concepts of perfection are carefully studied; criteria; RADAR logic. The conclusion about the feasibility of implementing the RADAR system is substantiated. Full and comprehensive implementation of the system can have a positive impact on the level of short-term liquidity of the company's assets, its long-term solvency, the formation of the desired level of profitability for shareholders, and generate positive external effects for society and the environment. The complexity of ensuring the EBP is explained by the variety of manifestations and relationships of interactive elements among the internal components of enterprises and the unpredictability of the manifestation of external factors. A logical conclusion is drawn about the importance of the EBP concept, its ability to include a significant number of factors in the sphere of management influence. The direct consequences of using the EBP concept are the comprehensive provision of both its own economic security and the fundamental principles of its organization, the safety of the activities of individuals, the ability to take into account numerous factors in the formation of the actual level of regional, national and international economic security of the state. The strategic directions of further research are outlined: study, schematization, numerical formalization of system-structural relations of components and threats to economic security of enterprises, the real sector and the national economy as a whole. Статья посвящена исследованию составляющих экономической безопасности предприятия (ЭБП) в условиях цифровой трансформации экономики. Проанализировано развитие понятия ЕБП с учетом тенденций к глобализации и информатизации общества. Обоснована важность исследования системы информационной безопасности предприятия. Предложен алгоритм самооценки информационной безопасности предприятия, основанный на критериях Enabler модели EFQM. Предложенная модель рекомендована для выявления возможностей совершенствования и координацииусилий по достижению устойчивых показателей информационной безопасности.Item Перспективи формування соціального капіталу мезоекономічного рівня національної економіки(ЦНТУ, 2020) Малаховський, Ю. В.; Коваленко, С. В.; Кансо, А.; Malakhovskyi, Yu.; Kovalenko, S.; Canso, A.; Малаховский, Ю. В.Дослідження присвячено перспективам формування соціального капіталу національної економіки (СКНЕ) як продуктивної цінності активу інтерперсональних та міжгрупових мережевих зв’язків, що реалізуються у процесі виробництва узгоджених результатів суспільної діяльності. Особливу увагу приділено розрізненню ключових ознак СК на відміну від інших форм капітальних активів виробництва. Наводиться порівняльна матриця ідентифікації відмінностей, що властиві різним формам капіталу: за критеріями особливостей формування та втілення, природної сутності, ступеня поширення, здатності до відчуження, особливостей інвестування, інфляційного дисконтування у процесі споживання, рівня участі у процесі формування “ланцюгів” вартості товарів та послуг, здатності до ліквідності та конвертування, особливостей методів оцінювання. Досліджуються характерні чинники трансформаційного перетворення структурального, реляційного та когнітивного елементів СКНЕ з точки зору обставин та вимог формування постіндустріальної, постінформаційної, мережевої, гуманомічної, поведінкової економіки заощадливого та колективного користування суспільними благами. The purpose of the publication is to formulate theoretic and methodological provisions on the prospects for the development of social capital of localized post-industrial scientific and educational-production clusters that embody the idea of dynamic formation of innovatively oriented ecosystems of the national economy. The research is devoted to the prospects of forming the social capital of the national economy (SKNE) as a productive value of interpersonal and intergroup network connections implemented in the production of thoughtful and coordinated results of social activities. Particular attention is paid to the distinction of key features of SKNE, unlike other forms of capital assets in the production of goods and services. The comparative matrix of identification of differences inherent in different forms of capital, according to the criteria of features of formation and implementation, natural essence, degree of distribution, ability to alienate, features of investment, inflation discounting in the process of consumption, level of participation in the formation of “chains” of value of goods and services, ability to liquidity and conversion, features of valuation methods are given. The characteristic factors of transformation of structural, relational and cognitive elements of SKNE in terms of circumstances and requirements of formation of post-industrial, post-information, network, humanomic, behavioral economy of saving and collective use of public goods are investigated. Fully the requirements of the innoving mechanism of regulation of SKNE meets the incorporation to the tools for the implementation of goals and objectives of its development of means of forecasting the future state, structure, prospects for increasing the cost of elements. This provides an opportunity to increase SKNE on the basis of Foresight procedures for analyzing the impact of these factors, formulating and modernizing the mission of forecasting inclusive social capital, a comprehensive specification of the regulatory sector, taking into account macroeconomic development scenarios. The prospects for further research are seen in the implementation of imitation verbal models of social capital adapted to the needs of the different level of national economy: microeconomic – “Individual and egocentric network”, mesoeconomic – “Sociocentric Network”, macroeconomic – “Civil Society”. Исследование посвящено перспективам формирования социального капитала национальной экономики (СКНЭ) как производительной ценности межличностных и межгрупповых сетевых связей, реализуемых при производстве скоординированных результатов общественной деятельности. Особое внимание уделяется выявлению ключевых отличий СКНЭ от других форм капитальных активов производства. Приводится сравнительная матрица отличий, присущих различным формам капитала: в соответствии с критериями особенностей формирования и реализации, сущности, степени распространения, способности к отчуждению, особенностей инвестирования, инфляционного дисконтирования в процессе потребления, уровня участия в формировании “цепочек” стоимости товаров и услуг, склонности к ликвидности и конверсии, особенностей методов оценивания. Исследуются характерные факторы трансформационных преобразований структурных, реляционных и когнитивных элементов СКНЭ с точки зрения обстоятельств и требований формирования постиндустриальной, постинформационной, сетевой, гуманомической, поведенческой экономики коллективного использования общественных благ.Item Механізми сталого розвитку альянсів авіаційних перевізників(ЦНТУ, 2020) Малаховський, Ю. В.; Мохамед, М.; Malakhovskyi, Yu.; Mohamed, M.; Малаховский, Ю. В.Дослідження присвячено проблемам поглиблення теоретико-методичних положень та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму менеджменту ресурсів стійкого розвитку альянсів авіаційних підприємств у кластері пасажирських авіаперевезень. Сформульовано стратегічні засади формування системного підходу до управління економічними ресурсами учасників альянсів. Обґрунтовано тезу про можливість забезпечення системи управління безпекою польотів (СУБП) засобами планування організаційних заходів щодо ідентифікації та ліквідації ризиків інцидентів, співпраці з питань їхньої профілактики всіма учасниками авіаційної транспортної системи під час здійснення польотів, організаційного забезпечення та розслідування наслідків нестандартних подій. Запропоновано підпорядкувати СУБП чіткій послідовності створення організаційних структур, виділення сфер відповідальності, керівних принципів, політики та процедур управління сукупністю окремих елементів економічних ресурсів авіаційних підприємств (ЕРАП): персоналу, технологій, повітряних суден, інформаційних потоків, системи мотивації, менеджменту якості. Перелічені елементи розглянуто у складі підсистем комплексу заходів щодо підвищення ефективності управління ЕРАП з метою забезпечення безпеки польотів. The purpose of the publication is to deepen the theoretical and methodological provisions and develop scientific and practical recommendations for improving the organizational and economic mechanism of resource management of sustainable development of global alliances in the international cluster of passenger air transportation. Strategic bases of formation of the system approach to management of economic resources of participants of alliances are formulated. The list of principles for the implementation of a systematic approach to the management of economic resources of aviation enterprises (UERAP) includes integrity, structure, hierarchy, the relationship between the organizational system and the external environment, adaptability and flexibility, multifacetedness. Thus, integrity is understood as activity on increase of safety of flights (FS) on the basis of strategic management of economic resources of the enterprise which has general character, is shared by all useful within system of functioning by divisions of the enterprise. Multidimensionality reflects the complex structure of the system, which operates taking into account the peculiarities of the deployment of elemental, functional, organizational and dynamic aspects of activity. It is proposed to design systems for improving the efficiency of MERAE in the form of a set of organizational structures, specific forms and methods of management, which ensure an adequate level of FS by implementing measures for effective management of three types of resources (economic, financial and material). The thesis on the possibility of providing a flight safety management system (FSMS) by means of planning organizational measures to identify and eliminate the risks of incidents, cooperation on their prevention by all participants in the air transport system during flights, organizational support and investigation of nonstandard events is substantiated. It is proposed to subordinate the FSMS to a clear sequence of organizational structures, responsibilities, guidelines, policies and procedures for managing certain elements of ERAE: personnel, technology, aircraft, information flows, motivation system, quality management. These elements are considered as part of the subsystems of a set of measures to improve the management of ERAE in order to ensure FS. Исследование посвящено проблемам углубления теоретико-методических положений и разработке научно-практических рекомендаций по совершенствованию организационно-экономического механизма менеджмента ресурсов устойчивого развития альянсов авиационных предприятий в кластере пассажирских авиаперевозок. Сформулированы стратегические принципы формирования системного подхода к управлению экономическими ресурсами участников альянсов. Обосновано утверждение о возможности обеспечения системы управления безопасностью полетов (СУБП) средствами планирования организационных мероприятий по идентификации и ликвидации рисков инцидентов, сотрудничества по вопросам их профилактики всеми участниками авиационной транспортной системы при осуществлении полетов, организационного обеспечения и расследования последствий нестандартных событий. Предложено подчинить СУБП четкой последовательности создания организационных структур, выделение сфер ответственности, руководящих принципов, политики и процедур управления совокупностью отдельных элементов экономических ресурсов авиационных предприятий (ЭРАП): персонала, технологий, воздушных судов, информационных потоков, системы мотивации, менеджмента качества. Перечисленные элементы рассмотрены в составе подсистем комплекса мероприятий по повышению эффективности управления ЭРАП с целью обеспечения безопасности полетов.