Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
8 results
Search Results
Item Нумізматична колекція з розкопок території церкви спаса на Берестові у 2018–2019 роках (попереднє повідомлення)(Домбровська Я. М., 2020) Тараненко, С.; Івакін, В.; Бойко-Гагарін, А. С.; Козубовський, Г.Item 2 гривні 1918 року: хімічний склад фарби(Домбровська Я. М., 2020) Бойко-Гагарін, А. С.Item Невідомий жетон – 25 копійок Кременецького військового зібрання(ЦНТУ, 2021) Бойко-Гагарін, А. С.У тезах констатовано, що виявлений металевий бон Кременецького військового зібрання розширює наше уявлення про номінальний ряд цих грошових замінників та відкриває нову сторінку в історії грошового обігу України. Як бачимо, номінальний ряд відомих жетонів Кременецького військового зібрання відповідає номінальному ряду обігових срібних монет Російської імперії на час свого побутування. Тому існує висока ймовірність того, що незабаром нумізматам стануть відомі марки також інших номіналів.Item Фальшивомонетництво на українських землях (1795–1917 рр.)(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2021) Бойко-Гагарін, А. С.; Boiko-Haharin, А.Доведено, що протягом досліджуваного періоду фальшивомонетниками були сфальсифіковані практично всі найбільш популярні серед населення зразки монет та паперових грошових знаків. На рівні з фальшивомонетництвом зазнавали особи, які незаконно переплавляли монети, а також ввозили монети гіршої якості із-за кордону. Найпопулярніші зразки для фальшування грошей Російської імперії серед кредитних білетів: 25 руб. та рідше – 10, 5 та 3 руб.; серед монет частіше підроблялись срібні рублі та полтинники, рідше золоті – 5 та 10 руб., найчастіше в 5 якості зразка для підробки використовували монету номіналом 20 копійок. У Австрійській та Австро-Угорській імперіях найчастішим зразком для фальсифікації ставали монети номіналом 20 крейцерів, а після реформи тенденції у фальшуванні змінилися – найпопулярнішими прототипами для підробки монет були 20 гелерів, 5 та 1 корона. Найчастіше трапляються свідчення про підробку банківських білетів вартістю дореформених 1 та 10 гульденів, а у ХХ столітті – 10, 20, 50 та 100 корон. Встановлено, що об'єктом фальшування в Царстві Польському стала не лише загальноімперська російська монета, а і власна регіональна, а також я наявні в обігу монети сусідньої Пруссії. Монету номіналом 10 грошів зразка 1840 р. можна впевнено назвати однією із найпоширеніших монет свого часу. Численні свідчення про виготовлення підробок подвійних злотих зафіксовано на Волині та Поліссі. З 1735 р. в Російській імперії було таємно налагоджено виготовлення високоякісних імітації золотих дукатів Голландії. Під час Російсько-Турецької війни 1806–1812 рр. на Санкт-Петербурзькому монетному дворі було налагоджено карбування імітацій турецьких курушів для постачання у війська на Дунайський театр бойових дій. З приватної ініціативи фальшивомонетниками в Російській імперії здійснювалось використання монет також Франції та Італії, в Австрійській та Австро-Угорській – крупних срібних монет Румунії, Франції, Швейцарії та США. При спробах перетину кордону зафіксовані випадки вивезення фальшивих грошей Китаю. Достовірно визначено повний технологічний ланцюг процесів підробки монет та паперових грошових знаків, який починався із етапу пошуку відповідної сировини (олова, ртуті, паперу із водяними знаками) та завершувався виправленням недоліків (покриття поверхні монет металом, що імітує дорогоцінний, імітація підписів та серії на паперових грошових знаках). Часто опис обладнання, перелік інструментів, а також технічні характеристики самих фальшивих монет можна зустріти на сторінках публікацій в періодичній пресі, черговість та особливості технічного втілення процесів при виготовленні фальшивих грошей дізнаємось також із збережених в архівних матеріалах допитів затриманих та засуджених фальшивомонетників. It has been established, that during the researched period, the counterfeiters have successfully falsified almost all of the most popular samples of coins and paper banknotes among the population. Persons who smuggled coins illegally and imported inferior coins from abroad were treated equally to counterfeiters themselves. The most popular samples for counterfeiting money of the Russian Empire among banknotes are 25 rubles, and less frequently – 10, 5 and 3 rubles; among coins, silver rubles and kopecks were counterfeited more frequently, less often gold rubles – 5 and 10. Most often a coin of 20 kopecks was used as a sample for counterfeiting. In the Austrian and Austro-Hungarian empires, 20 kreutzer coins became the most common pattern for counterfeiting, and after the reform, counterfeiting trends changed – the most popular prototypes for counterfeiting were 20 hellers, 5 and 1 korones. Evidence points that the most common forged banknotes were pre-reform 1 and 10 guilders, and in the 20th century – 10, 20, 50 and 100 korones. It has been established that the object of counterfeiting in the Kingdom of Poland was not only the all-imperial Russian coin, but also its own regional coin, as well as the coins of neighboring Prussia, which were available in circulation. The 10 groschen coin of the 1840 model can easily be called one of the most popular coins of its 11 time. Numerous evidence of double zloty counterfeit has been collected in Volyn and Polissia. Since 1735, the Russian Empire has secretly established the production of highquality imitations of Dutch gold ducats. During the Russo-Turkish War of 1806–1812, the St. Petersburg Mint produced imitations of the Turkish kuruş to be used for supplying the army at the Danube theater of operations. On a private initiative, counterfeiters in the Russian Empire also used coins from France and Italy, and in the Austrian and AustroHungarian empires – large silver coins from Romania, France, Switzerland, and the United States have been forged. Some counterfeit money has been smuggled out of China. The full technological chain of the coin and paper banknote counterfeiting process has been reliably determined, starting with the search for appropriate raw materials (tin, mercury, watermarked paper) and ending with error correction (coating the surface of coins with faux precious metal, imitation of signatures and series on paper banknotes). Often the description of the equipment, the list of tools, as well as the technical characteristics of the counterfeit coins can be found on the pages of periodicals, the sequences and features of the technical implementation of these processes in the production of counterfeit money are revealed in the interrogations of detained and convicted counterfeiters, some of which were preserved in archival materials.Item Нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» – монети Ольвії, Істрії та Ніконію(ЦНТУ, 2020) Дацюк, О. А.; Бойко-Гагарін, А. С.У тезах охарактеризовано нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» - монети Ольвії, Істрії та Ніконію. Також наголошено на важливості монетних знахідок, оскільки дослідження монет свідчить про наявність власного грошового обігу міст Ольвії, Істрії та Ніконію.Item Платинові монети Російської Імперії: обіг та фальшування(ЦНТУ, 2020) Бойко-Гагарін, А. С.; Корпусова, І. В.У тезах містяться свідченя про підробку в збиток обігу платинової монети фальшивомонетниками в Російській імперії чи ввезенні підробок із-за кордону ми не знаходимо. У фондах Державного архіву Харківської області збережено справу про підозру місцевого мешканця 3 рублевої платинової монети у її фальшивості, що прямо підтверджує ускладнення та незвичність цієї монети для населення.Item Монети, передані з Всеукраїнського Історичного Музею імені Тараса Шевченка до Державного Банку СРСР в 1933-1934 рр.(Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, 2019) Орлик, В. М.; Бойко-Гагарін, А. С.Дослідження у фондах НМІУ інвентарної книги (сьогодні монети з дорадянської колекції інвентаризовано в нових книгах) розкриває цікаві факти з історії формування нумізматичного зібрання та особливостей фондового напрямку роботи Національного музею історії України, а особливо цінною ця книга є для дослідників утрачених музейних колекцій. Немала частка серед монет і медалей, які перебували у сховищі КОКД, тісно пов’язана із спільними сторінками історії України та Польщі. All the most valuable coins from the collection of the National Museum of the History of Ukraine from the years 1933 to 1934 were transferred to the Kiev Regional Office of the State Bank of the USSR for a temporary storage. Later, the numismatic valuables were returned to the museum, thus escaping the high risk of losing them to the Ukrainian history and culture by their destruction or transportation to the museums of Russia, following the common practices of the Soviet totalitarian regime. An investigation of the old inventory book of the museum (today the coins from the pre-Soviet collection are inventoried in the new books) unfolds the interesting facts from the history of the formation of the numismatic assemblage of this particular stock direction of the work. Entries in the surveyed inventory book contain the information on the most valuable examples of the museum collection, showing the stories of its origin, detailed description, estimated cost, as well as some other markings that reflect the processes of the work on the collections. This old inventory book is especially valuable for the researchers of the lost museum collections. A considerable share of the coins and medals that were temporarily transferred to the State Bank of the USSR, is closely linked to the common pages of the histories of Ukraine and Poland. The inventory book also contains some other interesting facts from the history of the formation of the numismatic collection and about the movement of cultural property in the intermuseum space.Item Символіка польських правоохоронних органів 1915-1939 років в колекції НМІУ(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2018) Бойко-Гагарін, А. С.; Boyko-Gagarin, A.Відзнаки правоохоронних органів в колекції НМІУ представлені як пам’ятними знаками, так і ідентифікаційними табличками та кокардами. Глибоке та комплексне дослідження теми відзнак правоохоронних органів Польщі здійснене Здзіславом Савіцьки. Позитивним в роботі дослідника є використання широкого кола матеріалів та описи основних відомих різновидів знаків, досліджених в тому числі у колекціях найбільших музеїв Польщі. Але відзнаки зі збірки НМІУ допомагають відкриті деякі раніше невідомі та неопубліковані факти, пов’язані аз розвитком правоохоронних органів у Польщі. Odznaki i oznaki polskich organów bezpieczeństwa stanowią jeden z elementów zbiorów Muzeum Narodowego Historii Ukrainy. Wśród nich znajdują się pierwsze oznaki z czasów Królestwa Polskiego: Straży Obywatelskiej, Milicji Miejskiej oraz okresu II Rzeczypospolitej: Milicji Ludowej, Małopolskiej Straży Obywatelskiej, Straży Obywatelskiej Lublina, Siedlec czy też orłów Policji Państwowej. Ten zbiór falerystyczny stanowi część bogatego zestawu (ponad 1500 egz.) polskich odznak i oznak ze zbioru kijowskiego muzeum.