Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
5 results
Search Results
Item Features of business communication in the hotel and restaurant business(Ін-т економіки промисловості НАН України, 2024) Zaichenko, V.; Buhaieva, M.; Зайченко, В. В.; Бугаєва, М. В.The article focuses on analyzing the specific features of business communication in the hotel and restaurant industry, particularly within the context of Ukraine during martial law. It identifies the key factors that influence effective communication in this sector, such as cultural awareness, clear messaging, emotional intelligence, and the utilization of digital communication tools. The article further explores how the current socio-economic and crisis conditions, including supply chain disruptions, financial instability, and shifts in customer behavior, impact business relations in the hotel and restaurant sector. In response to these challenges, the study provides a set of recommendations for improving communication strategies. These include prioritizing transparency, implementing crisis communication plans, strengthening digital communication channels, focusing on empathy, and adapting service offerings based on customer needs. The recommendations are aimed at enhancing service quality, customer satisfaction, and business stability during periods of uncertainty and conflict. The article concludes that implementing these strategies can significantly improve trust, customer satisfaction, and adaptability in the hotel and restaurant industry. Additionally, fostering stronger community ties, improving team coordination, and maintaining flexibility in operations are crucial for business resilience in times of conflict. Ultimately, the proposed communication strategies are essential for the long-term success and stability of businesses in the sector during wartime. У статті був здійснений аналіз та визначення специфічних особливостей ділової комунікації в готельно-ресторанній індустрії, з особливим акцентом на виклики та динаміку, що спостерігаються в Україні в умовах воєнного стану. Дослідження спрямоване на вивчення ключових факторів, які впливають на ефективну комунікацію в цій галузі, визначення впливу поточних соціально-економічних та кризових умов на ділові відносини, а також надання рекомендацій щодо покращення комунікаційних стратегій з метою підвищення якості обслуговування, задоволеності клієнтів та стабільності бізнесу в умовах невизначеності та конфлікту. На основі аналізу наукової літератури, запропоновано визначати ділову комунікацію як зрозумілий як структурований обмін інформацією та взаємодію між індивідами або групами, які є значущими один для одного та залучені до соціально або професійно важливої діяльності. Її основною метою є сприяння продуктивній співпраці та ухваленню рішень у формальному контексті. Ділова комунікація включає не лише передачу інформації, але й координацію дій, взаємний вплив та застосування етичних і психологічних принципів для забезпечення ефективних, цілеспрямованих взаємодій, які приносять користь як організації, так і учасникам. Таким чином, обґрунтовано, що ділова комунікація відіграє ключову роль у встановленні ефективних професійних відносин, оскільки вона базується на спільному розумінні, спільних цілях та етичних принципах. Було визначено і обґрунтовано, що вплив поточних соціально-економічних та кризових умов на ділові відносини в готельно-ресторанному секторі є глибоким і багатогранним. Основні наслідки включають: порушення ланцюгів постачання; фінансова нестабільність; зміна поведінки споживачів; зростання залежності від цифрової комунікації; нестабільність трудових відносин; адаптація до змін, викликаних кризою; поява нових моделей співпраці. Автор розробив рекомендації щодо покращення комунікаційних стратегій для підвищення якості обслуговування, задоволеності клієнтів та стабільності бізнесу в умовах невизначеності та конфлікту в умовах воєнного часу в Україні. Рекомендації включають: пріоритет надається прозорості та чесності; впровадження планів кризової комунікації; посилення цифрових комунікаційних каналів; акцент на емпатії та емоційному інтелекті; адаптація сервісних пропозицій до потреб клієнтів; використання багатоканальної комунікації; орієнтація на комунікацію, орієнтовану на громаду; посилення внутрішньої комунікації та координації команди; використання зворотного зв'язку; підтримка гнучкості та адаптивності. Застосування цих рекомендацій може значно покращити ділову комунікацію в готельно-ресторанній індустрії, особливо в складних умовах воєнного часу в Україні. Впровадження цих стратегій сприятиме підвищенню довіри, лояльності клієнтів, адаптивності до змін потреб споживачів, зміцненню зв'язків із громадою, посиленню гнучкості, покращенню координації в команді та забезпеченню стабільності бізнесу в умовах конфлікту.Item Educational and professional component of labor potential in business(2020) Zapirchenko, L.; Buhaieva, M.; Запірченко, Л. Д.; Бугаєва, М. В.Item Principles and peculiarities of motivation monitoring in motivation system for innovative labor(РВЛ ЦНТУ, 2020) Zapirchenko, L.; Buhaieva, M.; Запірченко, Л. Д.; Бугаєва, М. В.Item Законодавче забезпечення розвитку інноваційно-інтегрованих структур як складова національної безпеки держави в умовах соціально-економічної нестабільності(2017) Бугаєва, М. В.; Орлова, А. А.; Buhaieva, M.; Orlova, A.Сьогодні процеси швидкої глобалізації та зростання динамізму світового економічного простору стали визначальними для побудови нової моделі економічного розвитку національної економічної системи - інноваційної моделі. Інноваційна модель економічного розвитку стає основою, яка визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку. У сучасному світі країни змушені шукати прийнятну модель економічного розвитку, яка забезпечувала б національну конкурентоспроможність і орієнтувала б національну економіку на довгострокове зростання. Одним з напрямків такого зростання стає розширення інтеграційних процесів і поява інноваційно-інтегрованих структур, які забезпечать становлення країни як високотехнологічної конкурентної держави. Існування проблем, пов'язаних із законодавчою підтримкою розвитку інноваційно-інтегрованих структур як невід'ємної частини національної безпеки держави в умовах соціально-економічної нестабільності, визначає актуальність наших досліджень. Тому сьогодні актуальним є аналіз існуючого національного законодавства, що регулює інноваційну та інвестиційну галузі, питання законодавчої підтримки розвитку інноваційно-інтегрованих структур і пошук напрямів його вдосконалення. Національне законодавство, що регулює розвиток інноваційно-інтегрованих структур України, є фрагментарним і суперечливим, і тому воно недосконале. Автори визначили, що впровадження прийнятих законів в інноваційній та інвестиційній сферах незадовільно; реалізація ряду законів в Україні стримується. Автори виявили, що ряд важливих законопроектів про регулювання інвестиційної та інноваційної сфери не розглядаються, що не допрацьовуються та / або не виводяться без розгляду альтернативних протягом тривалого часу. Виявлено нестійкість венчурної діяльності. Це перешкоджає розвитку таких форм для підтримки інновацій, як венчурні фонди. Для України характерний низький рівень державного фінансування науки, науки і техніки. В Україні немає реальної стратегії управління інноваціями. Авторами досліджено підходи і кількісні рекомендації по впровадженню структурних змін в Стратегії розвитку України на період до 2020 року. Основна мета - збільшити вплив інновацій на економічне зростання України в цій Стратегії. Автори проаналізували і узагальнили існуюче національне законодавство України, яке регулює інноваційну та інвестиційну сфери. Виділили законодавче забезпечення розвитку інноваційно-інтегрованих структур поряд з переглядом національного законодавства. Важливим напрямом у розвитку інноваційно-інтегрованих структур України є створення законодавчої бази, що забезпечує концептуальну державну політику, інвестиції, фінансове забезпечення інновацій, ефективний розвиток і функціонування наукової сфери і в той же час процесу комерціалізації його інтелектуальних результатів, реального партнерства між державним і приватним секторами. Необхідно врахувати витрати в Державному бюджеті України на можливість фінансової підтримки розвитку інноваційно-інтегрованих структур. Завдання податкових стимулів для суб'єктів бізнесу, зайнятих в інноваційній галузі, повинна бути вирішена. Також необхідно відновити реалізацію цільової економічної програми зі створення інноваційної інфраструктури в Україні, яка припинила свою діяльність в 2013 році. На національному, регіональному та місцевому рівнях можуть бути розроблені напрями вдосконалення законодавчої підтримки розвитку інноваційно-інтегрованих структур для формування національної інноваційної системи України в умовах соціально-економічної нестабільності. Today the processes of rapid globalization and the growth of the dynamism of the global economic space become determinative for building a new model for the economic development of the national economic system - the innovation model. The innovation model of economic development is becoming the foundation that determines the economic strength of the country and its prospects on the global market. In the modern world countries are forced to search for the acceptable model of economic development that would ensure national competitiveness and orient the national economy for long-term growth. The expansion of integration processes and the emergence of innovation-integrated structures that will ensure the country's emergence as a high-tech competitive state become one of the directions of such growth. The existence of problems that related to the legislative support of the development of innovation-integrated structures as an integral part of the national security of the state in the conditions of socio-economic instability determines the topicality of our research. Therefore, the analysis of the existing national legislation that regulates the innovation and investment industry, the issues of legislative support of the development of innovation-integrated structures, and the search for directions for its improvement are relevant today. National legislation that regulates the development of Ukraine's innovation-integrated structures is fragmentary and contradictory, and therefore it is imperfect. The authors determined that the implementation of the adopted laws in the innovation and investment sphere is unsatisfactory; the implementation of a number of laws in Ukraine is restrained. We found that a number of important draft laws on the regulation of investment and innovation sphere are not considered, are not being finalized and/or withdrawn without consideration of alternative ones for a long time. The unsettledness of venture activity was revealed. It prevents the development of such institutions to support innovation, such as venture funds. The low level of state funding for science, science and technology is characteristic of Ukraine. There is no real strategy to manage innovation in Ukraine. We have justified the approaches and quantitative guidelines for implementing structural changes in the Development Strategy of Ukraine for the period up to 2020. The main goal is to increase the influence of innovation on Ukraine's economic growth in this Strategy. We have analyzed and summarized the existing national legislation of Ukraine that regulates the innovation and investment sphere. We have isolated legislative support of the development of innovation-integrated structures along with the review of national legislation. The important direction in the development of the development of Ukraine's innovation-integrated structures is the creation of a legislative framework that will ensure conceptual public policy, investment, financial provision of innovation, effective development and functioning of the scientific sphere and in the same time the process of commercialization of its intellectual results, real partnership between the state and private sector. It is necessary to budget the certain costs in the State Budget of Ukraine for the possibility of financial support for the development of innovation-integrated structures. The task of tax incentives for business entities engaged in the innovation industry needs to be resolved. It is also necessary to resume the implementation of the targeted economic program for the creation of innovation infrastructure in Ukraine that has stopped its activities in 2013. The directions for improvement of legislative support of the development of innovation-integrated structures can be used at the national, regional and local levels to form the national innovation system of Ukraine in the conditions of socio-economic instability.Item Досвід формування та розвитку кластерів у постсоціалістичних країнах у контексті національної безпеки України(2017) Орлова, А. А.; Бугаєва, М. В.; Orlova, A.; Buhaieva, M.У статті визначено стратегічні загрози національній та економічній безпеці України на сучасному етапі. Досліджено їх причини та зпрогнозовано вірогідні наслідки. На підставі аналізу формування та розвитку кластерів у деяких постсоціалістичних країнах визначено корисні заходи та можливості подолання або мінімізації цих загроз. Розкрито відмінності між поняттями „промисловий” кластер та „інноваційний” кластер. Запропоновані заходи стосуються різних застосовуваних аспектів: державного регулювання та сприяння розвитку кластерів, класифікації та підпорядкування сучасних територіально-виробничих угрупувань, територіальної організації та розміщення інноваційного виробництва, посилення інноваційної конкурентоздатності регіону тощо. У матеріалі здійснено їх систематизацію у відповідності до конкретних країн, досвід яких аналізується та рекомендується до впровадження. Результати дослідження спираються не лише на досвід постсоціалістичних країн, а й на практику господарювання країн-лідерів світового економічного розвитку. The article identifies strategic threats to national and economic security of Ukraine at the present stage. Their causes are investigated and probable consequences are predicted. Based on the analysis of cluster formation and development in some post-socialist countries, useful measures and possibilities for overcoming or minimizing these threats have been identified. The differences between the concepts of „industrial” cluster and „innovative” cluster are revealed. The proposed measures relate to various aspects applied: state regulation and promotion of cluster development, classification and subordination of modern territorial and production groups, territorial organization and placement of innovative production, strengthening of innovative competitiveness of the region, etc. The material has been systematized in accordance with specific countries, whose experience is being analyzed and recommended prior to implementation. The results of the study are based not only on the experience of post-socialist countries, but also on the practice of managing countries, which are the leaders of the world economic development.