Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
45 results
Search Results
Item Цифровізація джерел середньовічної історії України: сучасний стан та перспективи(РВВ ІДГУ, 2024) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, О.У статті здійснено аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень. Встановлено, що актуальність дослідження зумовлена активним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, які трансформують засадничі основи соціоекономічного життя, структуру та склад соціуму, комунікаційні реалії. Цифрові технології, активно інтегруючись у всі сфери людської діяльності, суттєво впливають і на розвиток соціогуманітаристики. Цифровізація назавжди увійшла і в інформаційне поле історичної науки. Використання інформаційних технологій у дослідженні історичних подій та явищ радикально змінило підходи до вивчення, збереження та поширення історичних знань. Важливим напрямом у сучасній історичній науці є дослідження історії України доби середньовіччя, актуальність якого зумовлена не тільки потребою вивчення витоків української державності та культури, а й необхідністю формування національної ідентичності та самосвідомості сучасних українців. Дослідження історії доби середньовіччя набуває особливої актуальності з огляду на війну, яку сьогодні веде Україна, оскільки воно допомагає зміцнити національну ідентичність, відновити правдиву історичну пам’ять і протидіяти спробам перекручення української історії. Аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень дає підстави стверджувати, що останнім часом відбувається істотне зростання темпів та обсягів цифровізації речових, зображальних, писемних джерел. Цифровізація сприяє поступовому розмиванню меж між бібліотеками, архівами та музеями, створюючи інтегроване бібліотечно-архівно-музейне інформаційне середовище. Це істотно збільшить їхній інформаційний потенціал і дасть користувачам можливість зручного доступу до різноманітних ресурсів, зберігаючи водночас історичну та культурну спадщину для майбутніх поколінь. Зазначено, що існують і певні виклики, зокрема обмежені технічні ресурси, питання автентичності оцифрованих матеріалів та правові аспекти, які вимагають подальшої уваги. У перспективі розвиток інтерактивних платформ та посилення міжнародної співпраці створить умови для ще ширшого доступу до історичних матеріалів і допоможе зміцнити зв’язок між історичною наукою та суспільством. The article analyzes the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, information support for historical research. It was established that the relevance of the research is determined by the active implementation of information and communication technologies, which transform the basic foundations of socioeconomic life, the structure and composition of society, and communication realities. Digital technologies, being actively integrated into all spheres of human activity, significantly affect the development of socio-humanitarian studies. Digitization has forever entered the information field of historical science. The use of information technologies in the study of historical events and phenomena has radically changed approaches to the study, preservation and dissemination of historical knowledge. An important direction in modern historical science is the study of the history of Ukraine during the Middle Ages, the relevance of which is determined not only by the need to study the origins of Ukrainian statehood and culture, but also by the need to form the national identity and self-awareness of modern Ukrainians. The study of the history of the Middle Ages becomes especially relevant in view of the war that Ukraine is waging today, as it helps to strengthen national identity, restore true historical memory, and counter attempts to distort Ukrainian history. The analysis of the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, and the information support of historical research gives reasons to state that recently there has been a significant increase in the pace and volume of digitization of tangible, pictorial, and written sources. Digitization contributes to the gradual blurring of the boundaries between libraries, archives and museums, creating an integrated library-archive-museum information environment. This will significantly increase their information potential and provide users with convenient access to various resources, while preserving the historical and cultural heritage for future generations. It is noted that there are also certain challenges, in particular limited technical resources, issues of authenticity of digitized materials and legal aspects that require further attention. In the future, the development of interactive platforms and the strengthening of international cooperation will create conditions for even wider access to historical materials and help strengthen the connection between historical science and society.Item Штучний інтелект у нумізматиці: нові горизонти аналізу та класифікації(Національний банк України, 2024) Швець, О. Д.Item Давньогрецькі монети на Кіровоградщині: постановка проблеми(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Саросіян, Є.На території сучасної Кіровоградщини зустрічається досить велика кількість знахідок давньогрецьких монет, починаючи з VI ст. до Р.Х і закінчуючи I ст. до Р.Х. Серед різних груп давньогрецьких монет визначне місце займають монети Ольвії. Знахідки давньогрецьких монет на території Кіровоградської області, зокрема в басейні р. Тясмин, які в основному карбувалися в Ольвії, говорить про те, що населення басейну та й усієї Кіровоградської області мало зв’язки з мешканцями грецьких міст Північного Причорномор’я, зокрема Ольвією. On the territory of modern Kirovohrad Oblast, there are quite a large number of finds of ancient Greek coins, starting from the VI century. to R.H. and ending the 1st century to R.H. Among the various groups of ancient Greek coins, Olbia's coins occupy a prominent place. The finds of ancient Greek coins on the territory of the Kirovohrad region, in particular in the basin of the Tyasmin River, which were mainly minted in Olbia, indicate that the population of the basin and the entire Kirovohrad region had connections with the inhabitants of the Greek cities of the Northern Black Sea region, in particular Olbia.Item Нумізматика у науковій спадщині Володимира Ястребова(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Собчук, О. В.; Sobchuk, O.Проаналізувавши наукову спадщину В. Ястребова, бачимо, що історик сприймав нумізматичні джерела, перш за все, як предмети старовини, працюючи з ними у рамках своєї музейної роботи. З часом дослідник уже розглядає предмети нумізматики з точки зору археолога, вбачаючи у таких знахідках важливе історичне джерело. Учений виокремлює цю групу пам’яток як важливу й невід’ємну складову відтворення історичного процесу, як важливий хронологічний матеріал. У цілому, нумізматичне колекціонування В. Ястребова відбувалося, з одного боку, в межах археологічних зацікавлень, а з іншого, – обумовлювалося його музейною діяльністю, яка, у свою чергу, впливала на його археологічні дослідження.Item Стандартизація процесу оцифровування нумізматичних об’єктів(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Швець, О. Д.; Shvets, O.Упровадження сучасних технологій у процеси історичних досліджень – великий крок, але без чітко встановлених кордонів, обмежень та вимог, а також відстуності нормативних документів, що регламентують процес оцифровування (у більшості країн вони знаходяться на стадії розробки), ми ризикуємо втратити час та отримати багато не достовірної або не повної інформації, що унеможливить усю подальшу роботу з отриманими даними.Item Монетна справа Боспорського царства: попередній аналіз французького дискурсу(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Ягужинська, К. М.; Yahuzhynska, K.Для дослідження монетної справи Боспору необхідно переглядати широкий спектр джерел, присвячених історії імперій часу існування Боспорського Царства. Сьогодні у франкомовному середовищі виходить чимало наукових журналів або колективних видань таких як «UNE KOINE PONTIQUE», в якому зібрані статті, присвячені культурі Понтійського Царства, корінним суспільствам і глобальним імперіям на північному узбережжі Чорного моря. Дані про монетну справу Боспору зустрічаються в працях соціологічно-культурного характеру, що досліджують інші величезні світ-системи як сказав би І. Валлерстайн. Інтерес західного суспільства і франкомовних вчених до вивчення культури Боспору, зокрема нумізматичних пам’яток, однозначно зростає.Item Монетні знахідки як складова дослідження економічної історії Середньої Наддніпрянщини античного періоду(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022) Орлик, С. В.; Orlyk, S.Огляд проблеми вивчення монетних знахідок у контексті економічної історії черговий раз підтверджує тезу нобелівського лауреата з економіки Р. Гікса, що економічна історія має слугувати «місцем зустрічі» економістів та істориків, відповідно, економістам варто послуговуватися надбаннями історичної науки, щоб не продукувати хибні концепції на манівцях в історичних нетрях.Item Relacje polsko-ukraińskie: numizmatyka-medalistyka-falerystyka : zbiór abstraktów(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2022)Omówiono stosunki polsko-ukraińskie w dziedzinie numizmatyki, medalierstwa i falerologii. Розглянуто польсько-українські відносини у сфері нумізматики, медалістики та фалеристики.Item Рідкісні грошові зливки з-під Олики(Домбровська Я. М., 2020) Єскін, Д.; Литвинчук, О.Item Знахідки «борисфенів» на черняхівських поселеннях Середнього Побужжя(Домбровська Я. М., 2020) Тупчієнко, М. П.