Економічний факультет
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/762
Browse
51 results
Search Results
Item Казенна палата Наддніпрянської України як осередок обліку доходів і видатків держави на губернському рівні кінця XVIII – початку ХХ ст.(Домбровська Я. М., 2020) Шпортун, О. І.Item Повсякденне життя містян Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. в історіографії імперської доби(ЦНТУ, 2021) Бондаренко, О. В.У тезах проаналізовано,що дослідники зробили певний внесок у вивчення побуту, способу життя міського населення Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. В історичній літературі знайшли висвітлення питання історії повсякдення, серед яких – міське середовище, соціально-побутова інфраструктура міст, матеріальна культура міського населення та його побут, сімейне життя містян, спосіб життя, форми соціокультурної взаємодії, освіта, одяг та мода, релігійні аспекти повсякдення тощо.Item Правовий статус, компетенція та діяльність казенних палат Наддніпрянської України (1775–1914 рр.)(ЦНТУ, 2021) Шпортун, О. І.У тезах визначено, що казенна палата була спеціалізованою губернською установою з адміністративно-фінансовими функціями. До її компетенції входив контроль за фінансовими та домобудівними справами губернії. Фінансовий контроль на місцевому рівні було однією з пріоритетних задач палати. Крім того, на установу було покладено обов’язки розгляду домобудівних та казенних справ губернії, таких як: збір відомостей про чисельність населення, вести перепис населення, збирати відомості про доходах і видатках, ревізія рахунків, соляні справи, утримання державних установ, які знаходилися на території губернії.Item Податкові платежі селян Київської губернії у XIX – на початку XX ст.(ЦНТУ, 2021) Павленко, В. О.У тезах констатовано, що податкове навантаження на різні категорії селянства Київської губернії залежало не лише від ставок оподаткування, а й від інфляційних процесів у державі та реальної вартості рубля.Item Метричні книги як джерело з історії албанців Південної Бессарабії(ЦНТУ, 2021) Циганенко, Л. Ф.У тезах визначено, що невірно буде стверджувати, що метричні книги є єдиним джерелом у вивченні історії албанців Південної Бессарабії. Значну роль тут відіграє вивчення таких джерел, як відомості волосних управ, різноманітні переписи населення, матеріали губернських та повітових канцелярій тощо. Проте інформаційне значення такого роду джерел значно підвищується у поєднанні з даними метричних книг.Item Ястребовська складова археологічної колекції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею(Центральноукраїнський національний технічний університет, 2021) Тупчієнко, М. П.У тезах визначено, що Кіровоградський обласний краєзнавчий музей має найбільшу в Україні колекцію скіфської монументальної кам’яної антропоморфної скульптури, так званих «скіфських баб» – 6 статуй, рівно половина з яких (3) була зібрана ще В. М. Ястрєбовим. Дві з них (із сіл Станишино та Ерделівка) були отримані в результаті дарування, а третя – найбільш архаїчного вигляду, без голови, на думку доцента Кіровоградського національного педагогічного університету ім. В. Винниченка Н. М. Бокій, походить з Мельгунівського кургану.Item Фальшивомонетництво на українських землях (1795–1917 рр.)(Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2021) Бойко-Гагарін, А. С.; Boiko-Haharin, А.Доведено, що протягом досліджуваного періоду фальшивомонетниками були сфальсифіковані практично всі найбільш популярні серед населення зразки монет та паперових грошових знаків. На рівні з фальшивомонетництвом зазнавали особи, які незаконно переплавляли монети, а також ввозили монети гіршої якості із-за кордону. Найпопулярніші зразки для фальшування грошей Російської імперії серед кредитних білетів: 25 руб. та рідше – 10, 5 та 3 руб.; серед монет частіше підроблялись срібні рублі та полтинники, рідше золоті – 5 та 10 руб., найчастіше в 5 якості зразка для підробки використовували монету номіналом 20 копійок. У Австрійській та Австро-Угорській імперіях найчастішим зразком для фальсифікації ставали монети номіналом 20 крейцерів, а після реформи тенденції у фальшуванні змінилися – найпопулярнішими прототипами для підробки монет були 20 гелерів, 5 та 1 корона. Найчастіше трапляються свідчення про підробку банківських білетів вартістю дореформених 1 та 10 гульденів, а у ХХ столітті – 10, 20, 50 та 100 корон. Встановлено, що об'єктом фальшування в Царстві Польському стала не лише загальноімперська російська монета, а і власна регіональна, а також я наявні в обігу монети сусідньої Пруссії. Монету номіналом 10 грошів зразка 1840 р. можна впевнено назвати однією із найпоширеніших монет свого часу. Численні свідчення про виготовлення підробок подвійних злотих зафіксовано на Волині та Поліссі. З 1735 р. в Російській імперії було таємно налагоджено виготовлення високоякісних імітації золотих дукатів Голландії. Під час Російсько-Турецької війни 1806–1812 рр. на Санкт-Петербурзькому монетному дворі було налагоджено карбування імітацій турецьких курушів для постачання у війська на Дунайський театр бойових дій. З приватної ініціативи фальшивомонетниками в Російській імперії здійснювалось використання монет також Франції та Італії, в Австрійській та Австро-Угорській – крупних срібних монет Румунії, Франції, Швейцарії та США. При спробах перетину кордону зафіксовані випадки вивезення фальшивих грошей Китаю. Достовірно визначено повний технологічний ланцюг процесів підробки монет та паперових грошових знаків, який починався із етапу пошуку відповідної сировини (олова, ртуті, паперу із водяними знаками) та завершувався виправленням недоліків (покриття поверхні монет металом, що імітує дорогоцінний, імітація підписів та серії на паперових грошових знаках). Часто опис обладнання, перелік інструментів, а також технічні характеристики самих фальшивих монет можна зустріти на сторінках публікацій в періодичній пресі, черговість та особливості технічного втілення процесів при виготовленні фальшивих грошей дізнаємось також із збережених в архівних матеріалах допитів затриманих та засуджених фальшивомонетників. It has been established, that during the researched period, the counterfeiters have successfully falsified almost all of the most popular samples of coins and paper banknotes among the population. Persons who smuggled coins illegally and imported inferior coins from abroad were treated equally to counterfeiters themselves. The most popular samples for counterfeiting money of the Russian Empire among banknotes are 25 rubles, and less frequently – 10, 5 and 3 rubles; among coins, silver rubles and kopecks were counterfeited more frequently, less often gold rubles – 5 and 10. Most often a coin of 20 kopecks was used as a sample for counterfeiting. In the Austrian and Austro-Hungarian empires, 20 kreutzer coins became the most common pattern for counterfeiting, and after the reform, counterfeiting trends changed – the most popular prototypes for counterfeiting were 20 hellers, 5 and 1 korones. Evidence points that the most common forged banknotes were pre-reform 1 and 10 guilders, and in the 20th century – 10, 20, 50 and 100 korones. It has been established that the object of counterfeiting in the Kingdom of Poland was not only the all-imperial Russian coin, but also its own regional coin, as well as the coins of neighboring Prussia, which were available in circulation. The 10 groschen coin of the 1840 model can easily be called one of the most popular coins of its 11 time. Numerous evidence of double zloty counterfeit has been collected in Volyn and Polissia. Since 1735, the Russian Empire has secretly established the production of highquality imitations of Dutch gold ducats. During the Russo-Turkish War of 1806–1812, the St. Petersburg Mint produced imitations of the Turkish kuruş to be used for supplying the army at the Danube theater of operations. On a private initiative, counterfeiters in the Russian Empire also used coins from France and Italy, and in the Austrian and AustroHungarian empires – large silver coins from Romania, France, Switzerland, and the United States have been forged. Some counterfeit money has been smuggled out of China. The full technological chain of the coin and paper banknote counterfeiting process has been reliably determined, starting with the search for appropriate raw materials (tin, mercury, watermarked paper) and ending with error correction (coating the surface of coins with faux precious metal, imitation of signatures and series on paper banknotes). Often the description of the equipment, the list of tools, as well as the technical characteristics of the counterfeit coins can be found on the pages of periodicals, the sequences and features of the technical implementation of these processes in the production of counterfeit money are revealed in the interrogations of detained and convicted counterfeiters, some of which were preserved in archival materials.Item Розвиток торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр.: сучасна вітчизняна історіографія(Університет Григорія Сковороди, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.У статті зроблено спробу з’ясувати ступінь дослідження розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. у сучасній вітчизняній історіографії. З’ясовано, що в історичній науці суттєво розширилося коло питань економічного розвитку міст, які сьогодні досліджуються українськими вченими. Зазначено, що крім традиційних аспектів вивчення порушеної проблеми, певна увага приділяється й таким важливим напрямам наукового пошуку як форми та методи внутрішньої та зовнішньої торгівлі в українських містах, приватне підприємництво в усіх сферах міської економіки тощо. Встановлено, що зазвичай розвиток торгівлі у містах розглядається у контексті аналізу економічних явищ в українських губерніях загалом або ж поміж інших проблем досліджень історії певних регіонів чи окремих міських поселень. Характерною рисою багатьох праць є перебільшена увага до нагромадження фактичних даних замість узагальнень і теоретичного осмислення досліджуваних процесів. До того ж, важливою особливістю сучасних наукових студій є те, що вивчення розвитку торгівлі в містах здійнюється нерівномірно як в регіональному так і в хронологічному вимірах. Адже більшість досліджень стосується пореформенного періоду та розвитку торгівлі в містах Півдня України і насамперед Одеси. У висновках визначено основні тенденції та окреслено здобутки й недостатньо досліджені питання, визначено основні напрями подальшого вивчення порушеної проблеми. Зауважимо, що, сучасна вітчизняна наука напрацювала достатній дослідницький матеріал, на основі якого актуальним є створення комплексної, синтетичної праці історії розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. з широким залученням компаративістського інструментарію. В статье сделана попытка выяснить степень исследования развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. в современной отечественной историографии. Установлено, что в исторической науке существенно расширился круг вопросов экономического развития городов, которые сегодня исследуются украинскими учеными. Отмечено, что помимо традиционных аспектов изучения затронутой проблемы, определенное внимание уделяется и таким важным направлениям научного поиска как формы и методы внутренней и внешней торговли в украинских городах, частное предпринимательство во всех сферах городской экономики. Установлено, что обычно развитие торговли в городах рассматривается в контексте анализа экономических явлений в украинских губерниях в целом или других проблем исследований истории отдельных регионов или отдельных городских поселений. Характерной чертой многих работ является преувеличенное внимание к накоплению фактических данных вместо обобщений и теоретического осмысления изучаемых процессов. К тому же, важной особенностью современных научных исследований является то, что изучение развития торговли в городах осуществляется неравномерно как в региональном, так и в хронологическом измерениях. Ведь большинство исследований касается пореформенного периода и развития торговли в городах Юга Украины и прежде всего Одессы. В выводах определены основные тенденции и намечены достижения и недостаточно исследованы вопросы, определены основные направления дальнейшего изучения затронутой проблемы. Заметим, что современная отечественная наука наработала достаточный исследовательский материал, на основе которого актуальным является создание комплексной, синтетической работы по истории развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. с широким привлечением компаративистского инструментария. The article attempts to find out the degree of research on the development of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 in modern domestic historiography. It was found that the range of issues of economic development of cities, which are currently being studied by Ukrainian scientists, has significantly expanded in historical science. It is noted that in addition to the traditional aspects of studying the problem, some attention is paid to such important areas of scientific research as forms and methods of domestic and foreign trade in Ukrainian cities, private enterprise in all spheres of the city economy and more. It is established that usually the development of trade in cities is considered in the context of the analysis of economic phenomena in the Ukrainian provinces in general or among other problems of research of the history of certain regions or individual urban settlements. A characteristic feature of many works is the exaggerated attention to the accumulation of factual data instead of generalizations and theoretical understanding of the studied processes. In addition, an important feature of modern scientific studies is that the study of trade in cities is carried out unevenly in both regional and chronological dimensions. After all, most studies relate to the post-reform period and the development of trade in the cities of southern Ukraine and especially Odessa. The conclusions identify the main trends and outline the achievements and insufficiently researched issues, identify the main directions for further study of the problem. Note that modern domestic science has developed sufficient research material, on the basis of which it is important to create a comprehensive, synthetic work on the history of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 with the widespread use of comparative tools.Item Архівні фонди фінансових установ Російської імперії ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ століть в державних архівах України: загальна характеристика(Університет Григорія Сковороди, 2021) Кулешов, С. Г.; Тупчієнко, М. П.; Линченко, М. Д.; Kuleshov, S.; Tupciyenko, M.; Lynchenko, M.В незалежній Україні значно підвищився рівень опрацювання наукових проблем, пов’язаних з історією функціонування фінансових установ Російської імперії. Незважаючи на те, що сучасні вітчизняні дослідження діяльності фінансових установ Російської імперії в Україні ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ ст. базуються на широкому використанні архівних джерел, актуальною є проблема представлення загальної характеристики фондів, що пов’язані з цією проблематикою, і які зберігають в державних архівах нашої країни. Мета статті – охарактеризувати наявність архівних фондів фінансових установ Російської імперії ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ ст. в державних архівах України за типами і видами цих установ та надати перелік архівних фондів зазначених установ у державних архівах. Для побудови переліку архівних фондів фінансових установ Російської імперії, що діяли на території України у ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ ст., було використано путівники та анотовані реєстри описів державних архівів України. Розгляд, у яких архівах зберігають архівні фонди, було надано за такими фінансовими установами: банки, казенні палати, державні скарбниці, казначейства, податні інспектори, податкові присутствія, оціночні комісії, акцизні установи, митні установи, кредитні ощадно-позичкові товариства та каси, страхові установи. У фондах держархівів України представлені майже всі типи і види фондів архівних документів фінансових установ Російської імперії ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ століть. Наймасовішими кількісно фондами, що зберігаються майже в усіх обласних державних архівах України, є архівні фонди податних інспекторів та архівні фонди кредитних і ощадно-позичкових товариств, ощадно-позичкових кас та позико-кредитних організацій. На основі загальної характеристики фондів архівних документів фінансових установ Російської імперії ⅩⅠⅩ – початку ⅩⅩ століть можливе подальше їх вивчення з метою визначення певних закономірностей формування зазначених фондів, особливих рис функціонування фінансових установ на українських землях в ⅩⅠⅩ – на початку ⅩⅩ ст., виявлення специфічних для України фондів та архівних документів фінансових установ, а також унікальних фінансових документів. В независимой Украине значительно повысился уровень изучения научных проблем, связанных с историей функционирования финансовых учреждений Российской империи на украинских землях. Несмотря на то, что современные отечественные исследования деятельности таких учреждений в Украине ХІХ – начала ХХ ст. базируются на широком использовании архивных источников, актуальной проблемой является представление общей характеристики фондов архивных документов, связанных с этой проблематикой и которые хранят в государственных архивах Украины. Цель статьи – охарактеризовать архивные фонды финансовых учреждений Российской империи, расположенных на украинской территории в ⅩⅠⅩ – начале ⅩⅩ ст. в государственных архивах Украины за типами и видами указанных учреждений и дать перечень этих фондов в государственных архивах. Для построения перечня указанных фондов были использованы путеводители и аннотированные реестры описей государственных архивов Украины. Рассмотрение в статье в каких архивах хранят фонды было сделано по таким финансовым учреждениям: банки, казенные палаты, казначейства, податные инспекторы, налоговые присутствия, оценочные комиссии, акцизные учреждения, таможенные учреждения, кредитные и ссудо-сберегательные товарищества и кассы, учреждения по страхованию. В фондах государственных архивов Украины представлены почти все типы и виды фондов архивных документов финансовых учреждений Российской империи ⅩⅠⅩ – начала ⅩⅩ столетий. Наиболее массовыми количественно фондами, которые хранятся почти во всех госархивах Украины, являются архивные фонды податных инспекторов и фонды кредитных и ссудо-сберегательных товариществ и касс. На основе общей характеристики фондов архивных документов финансовых учреждений Российской империи ⅩⅠⅩ – начала ⅩⅩ ст. возможно дальнейшее их изучение с целью определения закономерностей формирования указанных фондов, особенные черты функционирования финансовых учреждений на украинских землях в ⅩⅠⅩ – начале ⅩⅩ ст., выявление специфических для Украины фондов и архивных документов финансовых учреждений, а также уникальных финансовых документов. Scientific studies related to The Russian Empire financial institutions history being functioned at Ukrainian lands advanced significantly during the independence of Ukraine.Modern domestic studies of the Empire financial institutions located at Ukrainian territory at 19th - early 20th centuries are extensively using archival sources. Despite this fact, general characteristic of these archival funds at Ukraine state archives is an urgent problem. The purpose of this publication is general characteristics of Ukraine state archives funds by types and kinds of stored fundsthat belonged to financial institutions located at Ukrainian territory within former Russian Empire in the 19th - early 20th centuries. There were used Ukraine state archives Guidebooks and Annotated Inventory Registers to compile list of Financial Institutions Documents funds. The article is considering Ukraine state archives funds keeping documents of the following financial institutions: banks, government chambers, treasuries, tax inspectors, tax offices, appraisal commissions, excise offices, customs offices, credit institutions, savings and loan partnerships, insurance companies, and cash offices. Ukraine state archives funds are holding almost all types of Financial Institutions documents peculiar to Russian Empire 19th – early 20th centuries. Archive funds most massive in terms of volume are documents of tax inspectors, credit institutions, savings and loan partnerships, and cash offices, which are stored in almost all Ukraine state archives. Further perspective research areas based on the general characteristics of The Russian Empire Financial institutions’ documents 19th – early 20th cc. at Ukraine state archives would be determination of financial documents archives accumulation consistent patterns, functioning peculiarities of financial institutions at Ukrainian lands in the 19th - early 20th century, definition of archive funds attributes specific to Ukraine located financial institutions, as well as discovery of unique historic financial documents.Item Особливості управління фінансовою діяльністю казенних палат Наддніпрянщини наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.(Інститут історії України НАН України, 2019) Шпортун, О. І.У тезах встановлено, що для контролю за дохідною частиною бюджету Російської імперії було створено спеціалізовану губернську установу – казенну палату. До її основних повноважень належали контроль за доходами та витратами у губерніях, облік населення, майнові питання тощо. Функції, завдання, структура казенних палат нерідко змінювались. Це свідчить про недосконалість фінансової системи й державного управління Російської імперії.