Збірники наукових праць ЦНТУ
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1
Browse
56 results
Search Results
Item Імплементація економіки знань у корпоративних стратегіях міжнародних корпорацій(ЦНТУ, 2022) Расшивалов, Д. П.; Попова, Д. В.; Rasshyvalov, D.; Popova, D.У статті обґрунтована проблема необхідності переходу до нового типу економіки - економіки знань всіх суб’єктів господарювання та країни в цілому. В свою чергу активний перехід до економіки знань визначає напрямок розвитку сучасних корпорацій та підприємств. Отже, ефективним механізмом забезпечення високого рівня конкурентоспроможності в сучасних умовах економіки знань є інтелектуалізація підприємства, а передумовою її реалізації є використання та примноження інтелектуального потенціалу. В постіндустріальній економіці два аспекти - управління знаннями та процеси інтелектуалізації є значним викликом для зростання конкурентоспроможності підприємства. Відтак авторами обгрунтовано, що ефективним механізмом забезпечення високого рівня конкурентоспроможності корпорацій в сучасних умовах економіки знань є його інтелектуалізація. Окреслено значну кількість вагомих інституціональних проблем впровадження моделі економіки знань у практиці господарювання всіх суб’єктів економічної діяльності України та фактори гальмування процесу імплементації економіки знань. Визначено, що на макрорівні господарювання вагомим фактором гальмування процесу імплементації економіки знань є недостатня системність і узгодженість державної політики. Важливим завданням виступає впровадження національної політики імплементації нормативних документів, які становлять основу економіки знань. Проте власне процес імплементації в Україні досі перебуває на початковому етапі, йому притаманні системні проблеми. Авторами запропоновано логічну модель системи управління знаннями корпорації яка являє собою інтелектуальний простір корпоративної структури (або простір знань), що включає процеси перетворення знань і об'єднання людей, і одночасно передбачає відкритий і постійний доступ до всіх інформаційних ресурсів і можливість неодноразово звернення до них, і відповідно таким чином у корпорації формується певний комплекс знань. А процес управління знаннями – це якісно новий рівень управління інтелектуальними активами корпорації, що дозволяє не тільки відкривати регламентований доступ персоналу до одноосібно формалізованим знанням, а й адмініструвати основний обсяг корпоративних знань (як формальних, так і неформальних). Таким чином управління знаннями виступає ланкою стратегії корпорації і є основою формування потужних конкурентних переваг корпорації на міжнародному ринку, також знаходиться у взаємозв'язку з усіма її стратегічними цілями і завданнями, орієнтуючись на постійні їх зміни в умовах зовнішнього мінливого середовища. The article substantiates the problem of the need to transition to a new type of economy - the knowledge economy of all business entities and the country as a whole. In turn, the active transition to the knowledge economy determines the direction of development of modern corporations and enterprises. Therefore, an effective mechanism for ensuring a high level of competitiveness in the modern conditions of the knowledge economy is the intellectualization of the enterprise, and the prerequisite for its implementation is the use and multiplication of intellectual potential. In the post-industrial economy, two aspects - knowledge management and intellectualization processes are a significant challenge for the growth of the company's competitiveness. Therefore, the authors substantiated that an effective mechanism for ensuring a high level of competitiveness of corporations in modern conditions of the knowledge economy is its intellectualization. A significant number of important institutional problems of the implementation of the knowledge economy model in the management practice of all subjects of economic activity of Ukraine and factors inhibiting the process of implementation of the knowledge economy are outlined. It was determined that at the macro-level of management, a significant factor inhibiting the process of implementing the knowledge economy is the insufficient systematicity and coherence of state policy. An important task is the implementation of the national policy for the implementation of regulatory documents, which form the basis of the knowledge economy. However, the actual implementation process in Ukraine is still at an initial stage, and it has inherent systemic problems. The authors proposed a logical model of the knowledge management system of the corporation, which represents the intellectual space of the corporate structure (or knowledge space), which includes the processes of knowledge transformation and unification of people, and at the same time provides open and permanent access to all information resources and the possibility of repeatedly referring to them, and accordingly, in this way, a certain complex of knowledge is formed in the corporation. And the process of knowledge management is a qualitatively new level of management of the intellectual assets of the corporation, which allows not only to open regulated access of personnel to individually formalized knowledge, but also to administer the main volume of corporate knowledge (both formal and informal). Thus, knowledge management acts as a link of the corporation's strategy and is the basis of the formation of powerful competitive advantages of the corporation in the international market, and is also in relationship with all its strategic goals and objectives, focusing on their constant changes in the conditions of the external changing environment.Item Ефективність використання економічної діагностики у визначенні конкурентоспроможності підприємства на ринку(ЦНТУ, 2022) Смірнов, О. О.; Smirnov, O.Економічна діагностика є одним із основних інструментів менеджменту для аналізу ефективності діяльності підприємства та оцінки його конкурентоспроможності на ринку. Він охоплює широкий спектр методів, включаючи моделювання, симуляцію та емпіричне застосування. Економічна діагностика дає змогу керівництву приймати стратегічні рішення, визначати ризики під час швидких економічних змін, створювати контрольні показники та контролювати продуктивність з часом, а також визначати можливості для покращення. Визначено, що економічна діагностика – це широка сфера досліджень, присвячена тому, як у суспільстві приймають економічні рішення та спрямована на розуміння глибинних причин неефективності ринку, пасток бідності та інших спостережуваних проявів систематичної нерівності. Визначено, що при проведенні аналізу конкурентоспроможності підприємства необхідно ретельно і систематично оцінювати та ідентифікувати для більш ефективного використання економічної діагностики. Зазвичай, при цьому неналежна увага приділяється плануванню конкурентоспроможності підприємства та формуванню його конкурентних переваг на ринку. Доведено що планування конкурентоспроможності здійснюється з використанням результатів діагностики в певній галузі, а сама діагностика передбачає оцінювання наявного рівня конкурентоспроможності та порівняння його із плановими показниками. Доведено що підприємства які використовують діагностику, економлять гроші та час, приймають більш точні рішення та краще розуміють своє фінансове становище. Фактично, кількісна оцінка бізнес-моделі та розуміння того, де підприємство знаходиться на ринку, може допомогти уникнути ризиків в майбутньому. Доведено, що існує декілька основних підходи до застосування терміну «економічна діагностика». Один розглядає його як процес збирання та аналізу даних з метою виявлення проблем у бізнесі. Інший вважає, що такий аналіз сприяє ухваленню рішень про те, як підвищити прибутковість, розробити стратегію, розподілити ресурси чи іншим чином покращити бізнес-модель. Economic diagnosis is one of the main management tools for analyzing the efficiency of the enterprise and assessing its competitiveness on the market. It covers a wide range of techniques, including modeling, simulation and empirical applications. Economic diagnostics enable management to make strategic decisions, identify risks during rapid economic changes, establish benchmarks and monitor performance over time, and identify opportunities for improvement. It was determined that economic diagnostics is a broad field of research, dedicated to how economic decisions are made in society and aimed at understanding the root causes of market inefficiency, poverty traps and other observable manifestations of systematic inequality. It was determined that when conducting an analysis of the enterprise's competitiveness, it is necessary to carefully and systematically evaluate and identify it for more effective use of economic diagnostics. Usually, at the same time, insufficient attention is paid to the planning of the enterprise's competitiveness and the formation of its competitive advantages in the market. It is proven that competitiveness planning is carried out using the results of diagnostics in a certain industry, and the diagnostics itself involves evaluating the existing level of competitiveness and comparing it with planned indicators. It has been proven that companies that use diagnostics save money and time, make more accurate decisions and better understand their financial situation. In fact, quantifying the business model and understanding where the company is in the market can help avoid risks in the future. It has been proven that there are several main approaches to the use of the term "economic diagnosis". One sees it as the process of collecting and analyzing data to identify business problems. Another believes that such analysis helps make decisions about how to increase profitability, develop strategy, allocate resources, or otherwise improve the business model.Item Бізнес-аналітика та її роль в управлінні конкурентоспроможністю підприємства(ЦНТУ, 2020) Дмитришин, Б. В.; Боровий, М. В.; Dmitrishin, B.; Boroviy, M.; Боровой, М. В.Статтю присвячено актуальним питанням проведення бізнес-аналітики на підприємстві. Узагальнено завдання, принципи та цілі бізнес-аналітики. Визначено взаємозв’язок бізнес-аналітики та конкурентоспроможності підприємства. Встановлено та обґрунтовано чинники впливу на конкурентоспроможність підприємства. Розкрито значущість та необхідність проведення бізнес-аналізу для прийняття управлінських рішень. Запропоновано інструментарій спеціаліста бізнес-аналітика в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища. The purpose of the article is to develop the methodological foundations of business analytics as a necessary component in the competitiveness management system of a modern enterprise. The article is devoted to solving the problem of relations business analytics (in particular business decision support systems) and systemic characteristics of enterprise competitiveness management. Substantiation of factors influencing the formation of the competitiveness of an enterprise becomes significant at this stage of development of the national economy. The publication summarizes the tasks, principles and goals of business analytics. The relations between business analytics and enterprise competitiveness is defined and structured. Business analytics aims to simplify the work of the company as much as possible, increasing the profitability of sales and minimizing losses, which will certainly have a positive effect on the competitiveness of an enterprise. It is noted that the qualitative improvement of the range and intellectual potential of an enterprise has a positive effect on the competitiveness of manufactured goods (services), personnel of an enterprise. Factors influencing the competitiveness of an enterprise are established and substantiated. The types of relations between business strategy and business analytics are analyzed. The significance and necessity of conducting business analysis for making managerial decisions are revealed. The tools of a business analyst in a rapidly changing environment are proposed. Ukrainian enterprises are recommended to use not static, but strategically-oriented adaptive systems of competitiveness management, based on the widespread use of business process modeling and business intelligence tools. Further research should be focused on the implementation of modern methods of business analytics in enterprises, taking into account the experience of the most developed countries, conducting a comparative analysis of business analysis tools to reveal their full potential, highlighting the advantages and disadvantages. Статья посвящена актуальным вопросам проведения бизнес-аналитики на предприятии. Обобщены задачи, принципы и цели бизнес-аналитики. Определена взаимосвязь бизнес-аналитики и конкурентоспособности предприятия. Установлено и обоснованно факторы влияния на конкурентоспособность предприятия. Раскрыто значимость и необходимость проведения бизнес-анализа для принятия управленческих решений. Предложен инструментарий специалиста бизнес-аналитика в условиях быстро меняющейся внешней среды.Item Управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти(ЦНТУ, 2020) Труніна, І. М.; Білик, М. Ю.; Trunina, I.; Bilyk, M.; Трунина, И. М.; Билык, М. Ю.Обґрунтовано, що завдання управління конкурентоспроможністю є важливим стратегічним завданням закладів вищої освіти, вирішення якого можливе на основі проведення глибокого маркетингового дослідження конкурентоспроможності, а також розробки і впровадження механізму управління конкурентоспроможністю. Доведено, що розробка механізму управління конкурентоспроможністю має базуватись на основі підходів та методів управління конкурентоспроможністю, аналізі факторів впливу на конкурентоспроможність, можливості формування і коригування цілей і завдань, реалізація яких сприятиме ефективному прийняттю управлінських рішень та їх реалізації. Запропоновано класифікацію факторів управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти. Конкретизовано наукові підходи до управління конкурентоспроможністю закладів вищої освіти. The article is devoted to the study of competitiveness management and higher education institutions, the study of factors influencing its formation, and the development of a mechanism for managing the competitiveness of higher education institutions, taking into account management approaches and competitiveness factors. The main theoretical approaches to the determining of the category "competitiveness of higher education" were considered and analyzed. It is substantiated that higher education institutions of Ukraine operate in difficult conditions of uncertainty, which implies constant adaptation to the challenges of the external environment. Higher education institutions are increasingly applying the principles of management and development that exist in business organizations, thus adapting to market conditions. In the coming years in the market of educational services of Ukraine, the decrease in the number of free educational institutions and the number of applicants for higher education will continue. These trends dictate the need to form an effective system for managing the competitiveness of higher education institutions in the market of educational services. The classification of factors of competitiveness of higher education institutions on various grounds has been developed. Managing the competitiveness of higher education institutions is seen as an activity aimed at forming a number of management decisions, which, in turn, should be aimed at resisting external influences to achieve leadership in accordance with the strategic goal. Strategic competitiveness management of higher education institutions is based on the principles of strategic management, scientific approaches to competitiveness management and should be aimed at creating sustainable competitive advantages related to the market situation of educational services, development of innovative components of the educational process, efficient use of all available resources. Effective organizational and managerial structure of the institution of higher education has been proposed. Обосновано, что задача управления конкурентоспособностью является важной стратегической задачей высших учебных заведений, решение которой возможно на основе проведения глубокого маркетингового исследования конкурентоспособности, а также разработки и внедрения механизма управления конкурентоспособностью. Доказано, что разработка механизма управления конкурентоспособностью должна базироваться на основе подходов и методов управления конкурентоспособностью, анализе факторов влияния на конкурентоспособность, возможности формирования и корректировки целей и задач, реализация которых будет способствовать эффективному принятию управленческих решений и их реализации. Предложена классификация факторов управления конкурентоспособностью высших учебных заведений. Конкретизированы научные подходы к управлению конкурентоспособностью высших учебных заведений.Item Соціально-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів: напрями вдосконалення в умовах формування інформаційно-мережевої економіки(ЦНТУ, 2020) Кіріченко, О. В.; Kirichenko, O.; Кириченко, О. В.У статті досліджено міжнародні компаратори формування конкурентних переваг людських ресурсів в умовах інформаційно-мережевої економіки. Наведено концептуальну схему соціально-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів, яка відображає основні його складові. Обґрунтовано шляхи поліпшення соціально-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах інформаційно-мережевої економіки, що включають засоби протидії ризикам і загрозам у сфері формування конкурентних переваг людських ресурсів. Запропоновано послідовність діагностики рівня конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах цифровізації. The paper examines the international comparators of the formation of competitive advantages of human resources under the conditions of information and network economy. This allowed to establish that in comparison with the developed countries of the world Ukraine ranks are quite low in terms of the level of development of information and communication technologies, employment in the field of knowledge, knowledge generation, knowledge diffusion and online creativity. The conceptual scheme of the socio-economic mechanism of human resources competitiveness increasing was suggested. The main components of this mechanism include influencing factors, principles, functions, methods, policies and tools. The ways of improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the information-network economy were marked out. They include the formation of digital competencies and information culture, minimizing the "digital divide", mastering the means of applying modern information and communication technologies in practice, improving communication skills and interactive interaction, social skills, stimulating the ability to find creative ideas and innovations etc. It was stated out that a significant improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the digitalization process is possible by overcoming a number of risks and threats that lie in the plane of economic, social, organizational, legal, demographic-migration, educationalprofessional, business, information interaction. The scheme of diagnostics of the level of human resources competitiveness under the conditions of information and network economy in the form of interconnected stages (formation of information base, choice of methods, compilation of blocks of indicators, identification of users of diagnostic results, diagnostics itself, identification of weaknesses, development of directions of improvement, feedback and adjustment) was worked out. В статье исследованы международные компараторы формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов в условиях информационно-сетевой экономики. Приведено концептуальную схему социально-экономического механизма повышения конкурентоспособности человеческих ресурсов, которая отражает основные его составляющие. Обоснованы пути улучшения социально-экономического механизма повышения конкурентоспособности человеческих ресурсов в условиях информационно-сетевой экономики, включая средства противодействия рискам и угрозам в сфере формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов. Предложена последовательность диагностики уровня конкурентоспособности человеческих ресурсов в условиях цифровизации.Item Технологічні платформи ЄС як інструмент забезпечення конкурентоспроможності транспортної інфраструктури(ЦНТУ, 2020) Сущенко, О. А.; Єрмаченко, В. Є.; Sushchenko, O.; Yermachenko, V.; Сущенко, Е. А.; Ермаченко, В. Е.В статті розглянуто можливості та особливості використання технологічних платформ Європейського Союзу в процесі забезпечення конкурентоспроможності транспортної інфраструктури України. Обґрунтовано доцільність використання технологічних платформ ЄС як сучасного інструменту інноваційного розвитку секторів і галузей економіки. Визначено складові та основні завдання функціонування технологічних платформ, представлено стандартний алгоритм формування і роботи технологічних платформ. Представлено трифазний процес діяльності технологічних платформ. Показано можливості забезпечення та підвищення рівня конкурентоспроможності транспортної інфраструктури шляхом використання ресурсного та комунікативного потенціалу технологічних платформ ЄС. The article describes the capabilities and features of the European Union technology platforms using in ensuring the Ukraine's transport infrastructure competitiveness. The purpose of the article is to study and systematize the European experience in the functioning of EU technology platforms and identify areas for their use to ensure the Ukraine's transport infrastructure competitiveness. The functioning of technology platforms makes it possible to ensure the coordinated use of public and private resources for research activities in various industries, including in the field of transport and transport infrastructure. European technology platforms define the thematic areas within which the EU's science and technology priorities are formulated. Their goal is to promote the creation of a European Research Area by focusing the researchers’ efforts at both European and national levels. The most important goal of the technology platforms creating is the innovations and science-intensive technologies development of higher technological mode. EU technology platforms have significant resource, scientific, and technical potential, the use of which will significantly increase the transport industry and transport infrastructure competitiveness level. The expediency of the EU technological platforms using as a current tool for the economy sectors and industries innovative development is grounded. The components and main tasks of the technology platforms functioning are determined; a standard algorithm of the technology platforms formation and operation is presented. The three-phase process of the EU technology platforms activity is presented. The possibilities of ensuring and increasing the transport infrastructure competitiveness by using the EU technology platforms' resource and communication potential are shown. В статье рассмотрены возможности и особенности использования технологических платформ Европейского Союза в процессе обеспечения конкурентоспособности транспортной инфраструктуры Украины. Обоснована целесообразность использования технологических платформ ЕС как современного инструмента инновационного развития секторов и отраслей экономики. Определены составляющие и основные задачи функционирования технологических платформ, представлены стандартный алгоритм формирования и работы технологических платформ. Представлен трехфазный процесс деятельности технологических платформ. Показаны возможности обеспечения и повышения конкурентоспособности транспортной инфраструктуры путем использования ресурсного и коммуникативного потенциала технологических платформ ЕС.Item Теоретичні аспекти підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в контексті цифрової трансформації економіки(ЦНТУ, 2020) Кіріченко, О. В.; Kirichenko, O.; Кириченко, О. В.Стаття присвячена порівняльному аналізу сутності поняття «конкурентоспроможність» по відношенню до людських ресурсів та інших подібних категорій, ідентифікації їх переваг, недоліків та сфери застосування в умовах цифровізації економіки і життя суспільства. Наведено характеристику рівнів формування конкурентоспроможності людських ресурсів (особистісного, мікроекономічного, галузевого, територіального, макроекономічного та глобального). Запропоновано напрями підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах сучасних реалій. The paper is devoted to the comparative analysis of the essence of the concept of "competitiveness" in relation to human resources and other similar categories, identification of their advantages, disadvantages and scope in terms of digitalization of the economy and society. It was determined that in the context of digitalization it is expedient to apply the approach to studying the process of forming the competitive advantages of human resources, as allows to consider the competitive advantages in relation to all age groups and at all stages of forming and development of competitiveness. Today, such qualitative advantages as the ability of intensive using of the modern information and communication technologies, digital literacy, interpersonal skills, ability to work in a team, focus on achieving the end result are becoming very important. The characteristics of the levels of forming of the competitiveness of human resources (personal, microeconomic, sectoral, territorial, macroeconomic and global) were given. The urgency of forming and development of global competitiveness of human resources in the conditions of modern realities was emphasized. It was emphasized that along with the traditional forms of employment on a permanent basis, temporary, remote, non-standard employment is becoming more widespread, providing greater freedom of choice for both employers and employees (the best performer or place of work). The directions of improving the competitiveness of human resources in the context of digital transformation of the economy lying in the plane of development of their personal and business qualities, improvement of measures of the state regulatory influence, maintenance of quality of workplaces, consideration of specifics and the features of employment with application of information and communication technologies were offered. Статья посвящена сравнительному анализу сущности понятия «конкурентоспособность» по отношению к человеческим ресурсам и другим подобным категориям, идентификации их преимуществ, недостатков и сферы применения в условиях цифровизации экономики и жизни общества. Приведена характеристика уровней формирования конкурентоспособности человеческих ресурсов (личностного, микроэкономического, отраслевого, территориального, макроэкономического и глобального). Предложены направления повышения конкурентоспособности человеческих ресурсов в условиях современных реалий.Item Розвиток потенціалу вищої освіти у територіальному розрізі як інструменту підвищення конкурентоспроможності регіону(ЦНТУ, 2020) Царенко, І. О.; Tsarenko, I.; Царенко, И. А.В контексті визначення впливу вищої освіти встановлено наявність тісного взаємозв’язку між кількістю здобувачів вищої освіти та валовим регіональним продуктом на одну особу. Обґрунтовано, що найбільш негативними чинниками, які впливають на розвиток потенціалу вищої освіти в регіонах є: демографічна криза, міграційне скорочення, низька середньомісячна заробітна плата та низька ділова активність. Здійснено аналіз зміни чисельності наявного населення в Україні та Кіровоградській області зокрема, відтоку абітурієнтів з Кіровоградської області, виокремлено основні регіони-реципієнти. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати штатних працівників по Україні та Кіровоградській області у 2010-2019 роках та частки великих, середніх, малих та мікропідприємств по обраних регіонах у відношенні до загальної кількості по Україні у 2010-2018 роках. Обґрунтовано, що найбільш дієвим інструментом усунення негативних тенденцій розвитку потенціалу вищої освіти є створення та підтримка розвитку інноваційно-орієнтованих кластерних структур, метою яких є забезпечення ефективної взаємодії влади, університетів, бізнесу та громади задля синергійного ефекту у соціально-економічному розвитку Кіровоградської області. The paper is devoted to the development of the potential of higher education in the territorial context as a tool for increasing the competitiveness of the region, in particularly the problems and prospects of the Kirovohrad region. In the paper the presence of a strong relationship between the number of students and gross regional product per capita is established. The analysis of changes of quantity the available population in Ukraine and Kirovohrad region in particular is carried out. It is established that the studied region is characterized by the migration reduction during 2015-2019 years. The movement of entrants from the Kirovohrad region is analyzed by the author, the main recipient-regions are identified. The dynamics of the average monthly wages of full-time employees in Ukraine and the Kirovohrad region in 2010-2019 years are analyzed and the share of large, medium, small and micro-enterprises in the selected regions in relation to the total number in Ukraine in 2010- 2018 are analyzed. It was determined that the most negative factors which affect on the development of the potential of higher education in the regions are: demographic crisis, migration decline, low average monthly wages and low business activity in the region. It was revealed that the most effective tool for eliminating the negative tendencies in the development of the potential of higher education is the creation and support the development of innovative-oriented cluster structures, the purpose of which is to ensure the effective interaction of authorities, universities, business and society for the synergistic effect in the socio-economic development of the Kirovohrad region. In addition, creation the jobs positions with high added value; support the innovation infrastructure; support small and medium business; creation the attractive infrastructure for youth; encourage business to the scientific cooperation; promotion higher education and jobs positions in the Kirovohrad region; creation the effective system of postgraduate education and training; involvement the representatives of higher education institutions in the process of branding the region; initiation a regional educational exhibition "Kirovohrad Educational" are suggested by the author. В контексте определения влияния высшего образования установлено наличие тесной взаимосвязи между количеством соискателей высшего образования и валовым региональным продуктом на душу населения. Доказано, что наиболее негативными факторами, которые влияют на развитие потенциала высшего образования в регионах, являются: демографический кризис, миграционное сокращение, низкая среднемесячная заработная плата и низкая деловая активность. Осуществлен анализ изменения численности наличного населения в Украине и Кировоградской области в частности, проведен анализ движения абитуриентов из Кировоградской области, выделены основные регионыреципиенты. Проанализирована динамика среднемесячной заработной платы штатных работников по Украине и Кировоградской области в 2010-2019 годах и доли крупных, средних, малых и микропредприятий по выбранным регионам по отношению к общему количеству по Украине в 2010- 2018 годах. Обосновано, что наиболее действенным инструментом устранения негативных тенденций развития потенциала высшего образования является создание и поддержка развития инновационноориентированных кластерных структур, целью которых является обеспечение эффективного взаимодействия власти, университетов, бизнеса и общества для синергийного эффекта в социальноэкономическом развитии Кировоградской области.Item Розвиток теоретичних підходів до кількісного вимірювання корисності як економічної категорії(ЦНТУ, 2019) Журило, І. В.; Полтавець, М. М.; Журило, И. В.; Полтавец, М. Н.; Zhurylo, І.; Poltavets, М.Статтю присвячено дослідженню корисності продукту праці як економічної категорії. Доведено можливість та необхідність кількісного вимірювання корисності продукції виробничо-технічного призначення, що, на відміну від товарів широкого вжитку, характеризуються більш стабільною структурою потреб. Обґрунтовано зв‘язок корисності з показниками якості та ціни споживання товару, можливість побудови моделі корисності на основі співвідношення цих показників, а також комплексне застосування до моделювання корисності продукції композиційного та декомпозиційного підходів. Визначено стратегічний характер корисності товару та доцільність формування на її основі відповідної бізнес-ідеї. Розгляд варіантів співвідношення якості та корисності виробу дав можливість визначити оптимальне їх сполучення, яке забезпечить високий рівень конкурентоспроможності даного виробу. Статья посвящена исследованию полезности продукта труда как экономической категории. Доказана возможность и необходимость количественного измерения полезности продукции производственно-технического назначения, которая, в отличие от товаров широкого потребления, характеризуется более стабильной структурой потребностей. Обоснована взаимосвязь полезности товара с его качеством и ценой потребления, возможность построения модели полезности на основе соотношения этих двух показателей, а также комплексное использование в моделировании полезности композиционного и декомпозиционного подходов. Определен стратегический характер полезности товара и целесообразность формирования на ее основе соответствующей бизнес-идеи. Рассмотрение вариантов соотношения качества и полезности изделия дало возможность определить оптимальное их сочетание, обеспечивающее высокий уровень конкурентоспособность данного изделия. The article is devoted to the study of the labor product usefulness as an economic category. An analysis of known utility theories has shown that most of them deny the possibility of utility direct quantitative measurement because they are based on a study of the consumption process of consumer goods. We have proven that the market of industrial products is characterized by a more stable structure of needs. That‘s why, it is possible and necessary to apply quantitative models of utility to such products. We consider the closest authors to the truth, who have linked the utility with the quality and cost of product consuming. However, relevant studies provide only a statement of the discussed relationship, and need further development. The product usefulness has strategic direction for the manufacturer and should be the basis of the relevant business idea. In order to formulate a business idea that will allow the manufacturer to count on success, it is necessary to discover a new way of creating a certain utility that has value for the consumer, and create a combination of special abilities that will achieve that utility. During the early stages of design, it is necessary to know at the expense of what indicators and, accordingly, the parameters of the product should be provided the desired value of its usefulness. That is, both of the compositional and decompositional approaches should be applied to modeling the product usefulness. Consideration of the variations in the quality and usefulness of the product has shown that they can be both in the forward and in the feedback. Utility embodied in a particular product is only optimal to the extent that quality meets a specific need. The decrease in the usefulness of the product in operation occurs both in the production circumstances of low-quality, and products with unreasonably high operating parameters. Since both are unjustifiable excess costs. The optimum combination of quality and usefulness of the product provides a high level of its competitiveness.Item Конкурентоспроможність випускників в умовах інноваційних трансформацій ринків праці та глобальних викликів(ЦНТУ, 2018) Сало, А. В.; Salo, А.Стаття присвячена аналізу впливу інноваційних та глобальних чинників на формування та реалізацію конкурентних переваг на ринку праці випускників закладів вищої освіти. У статті здійснена систематизація наукових уявлень про конкурентоспроможність у сфері праці і, зокрема, конкурентоспроможність випускників закладів вищої освіти. Запропоновано авторський підхід до визначення чинників, що впливають на конкурентоспроможність випускників. Зосереджено увагу на впливах інноваційних трансформацій ринків праці і глобальних чинників. Здійснено аналіз показників конкурентоспроможності країн за розвиненістю системи вищої освіти, індикативних показників відповідності системи освіти (у т.ч. вищої освіти) вимогам бізнесу. Здійснено порівняльну оцінку інноваційних змін структури зайнятості за професіями в Україні та окремих країнах Європи, які впливають на формування та реалізацію конкурентних переваг випускників на ринку праці. Статья посвящена анализу влияния инновационных и глобальных факторов на формирование и реализацию конкурентных преимуществ на рынке труда выпускников высших учебных заведений. В статье систематизированы научные представления о конкурентоспособности в сфере труда и, в частности, о конкурентоспособности выпускников высших учебных заведений. Предложен авторский подход к определению факторов, влияющих на конкурентоспособность выпускников. Сосредоточено внимание на влиянии инновационных трансформаций рынков труда и роли глобальных факторов. Проведен анализ показателей конкурентоспособности стран по развитию системы высшего образования, индикативных показателей соответствия системы образования (в т.ч. высшего образования) требованиям бизнеса. Осуществлена сравнительная оценка инновационных изменений структуры занятости в рамках профессий в Украине и отдельных странах Европы, которые влияют на формирование и реализацию конкурентных преимуществ выпускников на рынке труда. The article is devoted to the analysis of the influence of innovative and global factors on the formation and implementation of competitive advantages in the labor market of graduates of higher educational institutions. The article presents the systematization of scientific ideas about competitiveness in the labor sphere and, in particular, the competitiveness of graduates of higher educational institutions. The scientific works of domestic and foreign scientists about competition, competitiveness of the labor market, development of higher educational institutions and educational services have been used as a theoretical basis of the article. The research uses general scientific and special methods, in particular: analytical – for collecting and generalizing scientific information; abstract and logical – for the analysis and systematization of scientific ideas; tabular – for the systematization of the factors influencing the competitiveness of graduates. The author analyzes the scientific opinions on competitiveness in the labor sphere, identifying differences in the approaches of scientists. The author's approach to determining the essence of the competitiveness of graduates of higher educational institutions has been grounded. For the first time, it is suggested to understand the definition of "competitiveness of graduates of higher educational institutions" as the ability of graduates of higher educational institutions to find better job than graduates of other similar educational institutions, to choose competitive jobs with knowledge and competences gained during the training process, the ability to continuous educational and professional development, labor and professional mobility in the labor market. The author has suggested an approach to systematization of factors influencing the competitiveness of graduates. Factors are united in blocks: innovative, global, nature resources, medical-demographic, social, historical-cultural, psychological, economic, scientific and technical, competitive, organizational-technical, political, law. The attention is focused on the important role of innovative transformations of labor markets and the role of global factors. The indicators of competitiveness of countries according to the development of the system of higher education, indicators of the correspondence of the education system (including higher education) with the requirements of business have been analyzed on the basis of world statistics. The author has analyzed the innovative changes in the structure of employment by professions in Ukraine and certain European countries, which influence the formation of competitive advantages of graduates.