Збірники наукових праць ЦНТУ
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1
Browse
43 results
Search Results
Item Інтелектуалізація економіки в контексті генези світового господарства(ЦНТУ, 2020) Попова, Д. В.; Popova, D.Стаття присвячена дослідженню змісту категорій «інтелект», «інтелектуальний капітал», «інтелектуалізація» в контексті генези світової економіки. Проаналізовані погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на категорії «інтелектуальна економіка», «економіка знань», «інтелектуалізація». Досліджено ключові аспекти інтелектуалізації, визначені особливості неоіндустріалізаціі економіки. З урахуванням проведеного термінологічного аналізу виявлена багатоаспектність досліджуваного поняття «інтелектуальна економіка» і запропоноване власне визначення. Визначені сучасні тенденції трансформаційних перетворень соціально-економічних категорій в контексті інтелектуалізації економіки. The intellectual resources play an important role at the present stage of the world economydevelopment of the world economy. The implementation of the intellectual resources is carried out in the context of innovative development - through the creation, transfer and implementation of innovations. In the world economy, the competitiveness of countries, regions, enterprises and the welfare of society as a whole depends on the degree of development and efficient use of intellectual resources. The transition from the previous stages of the genesis of the world economy to the newest leads to fundamental transformations of the conditions of economic activity. Today, the main resources for the development of the world economy have become people and their intellectual capital. Thus, modern economic development is characterized by such categories asintellect, intellectual capital, intellectualization. Today there is no single common approach to the essential definition of these economic categories. Therefore, it is extremely important to determine the content of these economic categories, in particular the definition of "intellectualization of the economy" in the context of the genesis of the world economy and society. The aim of the article is to define the definitions "intellect", "intellectual capital", "intellectualization", to study their transformation inscience and significance in modern economic conditions and to define the concept of "intellectualization of the economy". As a result of analysis we found the multifaceted nature of the concept "intellectualization of the economy", the essence of which is in the process of continuously increasing level of materialization of the latest innovative knowledges, which are formed due to the educational environment, taking into account the needs for specific competencies supported by continuing education and improving the quality of individual and aggregate human capital. It can be argued that at the present stage, the economy needs a person as one who not only has physical strength, but as the owner and manager of a unique force of intellectual energy capable of generating new ideas and transforming the world economy. It is such a significant shift in scientific views on the role of a personand his capabilities occurred during the transition from industrial to neo-industrial society. Thus, the modern knowledge society does not replace the industrial or even pre-industrial society, but gives them the new aspect. Information, science, knowledges are becoming the main sources of growth of the world economy and its efficiency. Thus, society does not lose anything, but increases production potential, translates it to a new level of quality development. This path is based on the large-scale use of intellectual capital at all levels of the economic system. Accordingly, the efficiency of the modern world economy increasingly depends on the efficiency of use and development of the intellectual component. The prospects for future research will be related to the conceptualization of the knowledge economy in corporate market strategies. Статья посвящена исследованию содержания категорий «интеллект» «интеллектуальный капитал», «интеллектуализация» в контексте генезиса мировой экономики. Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых на категории «интеллектуальная экономика», «экономика знаний», «интеллектуализация». Исследованы ключевые аспекты интеллектуализации, определенны особенности неоиндустриализации экономики. С учетом проведенного терминологического анализа обнаружена многоаспектность исследуемого понятия «интеллектуальная экономика» и предложено собственное определение. Определены современные тенденции трансформационных преобразований социальноэкономических категорий в контексте интеллектуализации экономики.Item Розвиток людського капіталу в умовах становлення креативної економіки(ЦНТУ, 2020) Каленюк, І. С.; Кузнецова, Н. Б.; Kalenuk, I.; Kuznetsova, N.; Каленюк, И. С.Враховуючи, що важливим проявом глобальних трансформаційних процесів виступає посилення процесу інтелектуалізації, ролі людського капіталу та його творчих функцій, визначено, що зростання значення та реальних масштабів творчої діяльності лежить в основі становлення креативної економіки. Обґрунтовано розуміння поняття «креативна економіка» в двох аспектах: по-перше, як сектору економіки, що об’єднує галузі, в основі успішності яких лежить креативна, творча діяльність; по-друге, як системи соціально-економічних відносин з приводу формування, розвитку та використання креативного людського капіталу. Визначено, що важливою в цьому напрямку є роль освіти, яка має закладати основи критичного та проектного мислення, формувати освітнє середовище на основі креативізації навчального процесу. Доведено, що підготовка та формування якісного креативного людського капіталу має стати одним з пріоритетів країни в контексті становлення креативної економіки. The purpose of the article is to determine the main features of human capital development, the formation of its new quality in creative economy. Creativity and intellectualization of social development influence the formation of a new structure of the national economy, where “creative industries” appear, based on the creative abilities, skills and talents of people capable of influencing economy through personal intellectual property. This means that human capital is becoming a key factor in the formation and development of the creative sector of national economies. The authors substantiate the role and significance of creative economy from two positions. It is viewed as a sector of the economy that unites industries based on creative activity determining success and dynamics of their development, and the formation of a favourable environment for the creative sector has a significant impact on economic growth. It is also considered as a system of socio-economic relations dealing with the formation, development and use of creative human capital, which is the core of creative economy. In the context of the formation and development of creative human capital, the role of education as an important social institution is highlighted. The necessity of introducing the concept of continuous education on the basis of open access to educational resources through the Internet, formation of local and global educational spaces and networks through the system of distance learning in the cultural and creative sectors and the need to develop business education and STEAM education to train professionals in creative industries are substantiated. The authors point out that in the conditions of digitalization of social development modern education should acquire signs of creativity, actively integrate into the environment of creative business and science and interact with them. The main function of the education of the future should be training of creative human resource capable of meeting global challenges and flexibly adapting to a rapidly changing business environment. Training and development of highly-professional creative human capital should become one of the country’s priorities in the context of creative economy formation. Учитывая, что важным проявлением глобальных трансформационных процессов выступает усиление процесса интеллектуализации, роли человеческого капитала и его творческих функций, определено, что рост значения и реальных масштабов творческой деятельности лежит в основе становления креативной экономики. Обосновано понимание понятия «креативная экономика» в двух аспектах: во-первых, как сектора экономики, объединяющего отрасли, в основе успешности которых лежит креативная, творческая деятельность; во-вторых, как системы социально-экономических отношений по поводу формирования, развития и использования креативного человеческого капитала. Определено, что важной в этом отношении есть роль образования, закладывающего основы критического и проектного мышления, формирующего познавательную среду на основе креативизации учебного процесса. Доказано, что подготовка и формирование качественного креативного человеческого капитала должны стать одним из приоритетов страны в контексте становления креативной экономики.Item Інвестування людського капіталу: освітній ракурс(ЦНТУ, 2020) Скібіцький, О. М.; Липчанський, В. О.; Skibitsky, O.; Lypchanskyi, V.; Скибицкий, А. Н.; Липчанский, В. А.Розглянуті напрямки розвитку системи інвестування професійного (освітнього) рівня персоналу і політики управління людським потенціалом. Обґрунтовано, що основою ефективної діяльності підприємства, особливо в кризовій ситуації, є ефективна кадрова політика, постійне навчання та перепідготовка керівників та рядових службовців. Розвиток персоналу на основі якісних характеристик його освітньо-професійного рівня стає головним елементом кадрової політики в організації, а стратегія мотивації та просування персоналу, що випливає з неї, сприяє запобіганню соціальних конфліктів. Доведено, що найважливішою передумовою підвищення ефективності інвестицій в освіту є прогнозування потреб ринку праці, що обумовлюється впливом таких факторів: інвестиції окремої людини у власну освіту можуть бути неефективними, якщо особа не оцінює потенційну потребу підприємців у певних спеціалістах; недостатня оцінка потреб компанії у навчанні та розвитку персоналу також негативно вплине на ефективність відповідних інвестицій; прогнозування ситуації на ринку праці необхідне державі для запобігання структурних дисбалансів на ринку праці або масового безробіття. The directions of development of the system of investment of professional (educational) level of personnel and policy of human resources management are considered. The basis of effective activity of the enterprise, especially in a crisis situation, is an effective personnel policy and the strategy of motivation and promotion of the personnel derived from it promotes prevention of social conflicts. Continuous training and retraining of managers and ordinary employees, staff development based on the qualitative characteristics of its educational and professional level becomes the main element of personnel policy in the organization. The most important prerequisite for improving the efficiency of investment in education is forecasting labor market needs. An individual's investment in his or her own education may be ineffective if he or she does not have an assessment of the potential need of entrepreneurs for certain specialists. Inadequate assessment of the company's training and staff development needs will also negatively affect the effectiveness of the respective investments. Forecasting the situation on the labor market is necessary for the state to prevent structural imbalances in the labor market or mass unemployment. Higher education makes a significant contribution to the development of individual human capital. The contribution of higher education to individual economic growth is primarily related to improving the quality of work of employees with a high level of education and qualifications. The most important factor of success is the continuous theoretical and practical training of managers of a new type, with a high sense of responsibility for the results of the enterprise. This requires the intensification of research in this area, the development of specific ways and methods of implementing personnel policy, restructuring the formation and use of human resources management of organizations. In the most high-tech, prestigious and highly paid professional fields, preference will be given to freelance graduates. These considerations require the intensification of research in this area, the development of specific ways and methods of implementing personnel policy, restructuring the formation and use of human resources management of organizations. В статье рассмотрены направления развития системы инвестирования профессионального (образовательного) уровня персонала и политики управления человеческим потенциалом. Обосновано, что основой эффективной деятельности предприятия, особенно в кризисной ситуации, является эффективная кадровая политика, постоянное обучение и переподготовка руководителей и рядовых служащих. Развитие персонала на основе качественных характеристик образовательно-профессионального уровня становятся главным элементом кадровой политики в организации, а стратегия мотивации и продвижения персонала, вытекающая из нее, способствует предотвращению социальных конфликтов. Доказано, что важнейшей предпосылкой повышения эффективности инвестиций в образование является прогнозирование потребностей рынка труда, что объясняется влиянием таких факторов: инвестиции отдельного человека в собственное образование могут быть неэффективными, если он не оценивает потенциальную потребность предпринимателей в определенных специалистах; недостаточная оценка потребностей компании в обучении и развитии персонала негативно влияет на эффективность соответствующих инвестиций; прогнозирование ситуации на рынке труда необходимо государству для предотвращения структурных дисбалансов на рынке труда и массовой безработицы.Item Розвиток та реалізація інноваційної компоненти людського капіталу на основі вдосконалення мотиваційного механізму у сфері праці(ЦНТУ, 2020) Семикіна, М. В.; Запірченко, Л. Д.; Семикіна, А. В.; Бугаєва, М. В.; Semykina, M.; Zapirchenko, L.; Semykina, A.; Buhaieva, M.; Семикина, М. В.; Запирченко, Л. Д.; Семикина, А. В.; Бугаева, М. В.Обґрунтовано об’єктивну потребу розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу в умовах зростання попиту на інновації. Розкрито наукові підходи до розуміння сутності мотиваційного механізму у сфері праці з урахуванням потреб розвитку інноваційної компоненти людського капіталу. Запропоновано авторську версію визначення мотиваційного механізму регулювання розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу у сфері праці. Шляхом моделювання авторами доведено доцільність пріоритетного стимулювання праці з елементами творчості, що суттєво впливає на зміну дохідності підприємства. З урахуванням теоретичного аналізу і моделювання запропоновано розробку структурно-логічної схеми мотиваційного механізму регулювання розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу, який базується на урахуванні системою стимулювання регламентованої та творчої праці, цілей безперервного розвитку та ефективного використання людського капіталу в інноваційній діяльності. Strategic tasks for building the innovative economy in Ukraine require qualitatively new approaches to the development and use of the innovative component of human capital in Ukraine, reforming existing motivational mechanisms. Prospects for quality human development and competitiveness of Ukraine's economy are becoming increasingly dependent on innovation activity of workers in the field of labor. There is a practical need to find opportunities for development and use of the innovative component of human capital based on improving the motivational mechanisms of enterprises and organizations. Imperfection of motivational mechanisms at the enterprises of Ukraine slows down the processes of development and use of the innovative component of human capital. The unsolved parts of the outlined problem include insufficient study of the possibilities of motivational mechanisms to stimulate innovative activity of employees, it is necessary to prove the need to take into account the system of stimulation of regulated and creative (innovative) components of labor activity. The aim of the article is to develop scientific and practical recommendations for improving the motivational mechanism of development and use of the innovative component of human capital of enterprises, based on labor incentives, taking into account the regulated and creative (innovative) component of labor activity. The objective need for the development of the innovative component of human capital in the conditions of growing demand for innovations was substantiated. Scientific approaches to understanding the essence of the motivational mechanism in the field of labor taking into account the needs of the development of the innovative component of human capital were revealed. The author's version of the interpretation of the motivational mechanism for regulating the development and implementation of the innovative component of human capital in the field of labor was proposed. By means of modeling the authors proved the feasibility of priority stimulation of work with elements of creativity, which significantly affects the change in profitability of the enterprise. Taking into account the theoretical analysis and modeling, it was proposed to develop a structural and logical scheme of the motivational mechanism for regulating the development and implementation of the innovative component of human capital, which is based on the system of stimulating regulated and creative work. The advantages and new features of the proposed motivational mechanism is that it is based on the stimulation of labor, taking into account the regulated and creative (innovative) components of labor. Prospects for further research are related to the improvement of the system of incentives for innovative work and the development of flexible mechanisms for their regulation. Обоснованно объективную необходимость развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала в условиях роста спроса на инновации. Раскрыты научные подходы к пониманию сущности мотивационного механизма в сфере труда с учетом потребностей развития инновационной компоненты человеческого капитала. Предложена авторская версия определения мотивационного механизма регулирования развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала в сфере труда. Путем моделирования авторами доказана целесообразность приоритетного стимулирования труда с элементами творчества, которое существенно влияет на изменение доходности предприятия. С учетом теоретического анализа и моделирования предложена разработка структурно-логической схемы мотивационного механизма регулирования развития и реализации инновационной компоненты человеческого капитала, которая основана на учете системой стимулирования регламентированного и творческого труда, целей непрерывного развития и эффективного использования человеческого капитала в инновационной деятельности.Item Чинники інтелектуалізації розвитку української економіки у глобальному середовищі(ЦНТУ, 2020) Цимбал, Л. І.; Tsymbal, L.; Цымбал, Л. И.Обґрунтовано, що розвиток глобалізаційних процесів висуває перед країнами світу нові виклики, пов’язані, передусім, із поступовим переходом до економіки знань та її реалізації в умовах викликів сьогодення: з одного боку, становлення економіки знань відбувається за умов глобалізації й лібералізації законодавств, а з іншого – цей перехід супроводжується бажанням держав посилювати контроль над стратегічно важливими галузями, до яких належать і галузі формування інтелектуального потенціалу. Доведено, що розширення можливостей використання інтелекту, як основи якісного зростання економіки, стає однією з ключових передумов успішності економіки й оцінювання її лідерського потенціалу в цих умовах, а зміна якісної основи розвитку економіки вимагає переосмислення ролі інтелекту в процесі господарювання, що, своєю чергою, актуалізує питання інтелектуального потенціалу й ефективності його реалізації. Аналіз структури економіки України свідчить про нагальну потребу її якісної перебудови, зважаючи на процеси глобальної інтелектуалізації виробництва. The development of globalization processes poses new challenges to the countries of the world, primarily related to the gradual transition to the knowledge economy and its implementation in the face of today's challenges. On the one hand, the formation of the knowledge economy takes place in the context of globalization and liberalization of legislation, and on the other - this transition is accompanied by the desire of states to strengthen control over strategically important areas, including areas of intellectual potential. Expanding the possibilities of using intelligence as a basis for qualitative economic growth is becoming one of the key prerequisites for the success of the economy and assessing its leadership potential in these conditions. Changing the qualitative basis of economic development requires a rethinking of the role of intelligence in the management process, which, in turn, raises the issue of intellectual potential and the effectiveness of its implementation. The analysis of the structure of Ukraine's economy shows the urgent need for its qualitative restructuring, given the processes of global intellectualization of production. Significant intellectual resources accumulated in Ukraine, however, do not receive sufficient capitalization. Such indicators are the result of the lack of scientific and innovative spheres among the priorities of the state development, which is unacceptable in the conditions of transition to the knowledge economy and building an efficient economy. The intellectual potential of Ukraine is formed by many factors, including the scale and structure of training of specialists with higher education and research staff. The level of structure, structure and quality of scientific personnel training have the greatest influence on the level of technological readiness. Indicators also include: the network of organizations, their structure, level and structure of funding, the number and structure of scientific training, the number of researchers and their share in the structure of the labor market. Обосновано, что развитие глобализационных процессов ставит перед странами мира новые вызовы, связанные, прежде всего, с постепенным переходом к экономике знаний и реализации в условиях вызовов современности: с одной стороны, становление экономики знаний происходит в условиях глобализации и либерализации законодательства, а с другой – этот переход сопровождается желанием государств усиливать контроль над стратегически важными отраслями, к которым относятся и области формирования интеллектуального потенциала. Доказано, что расширение возможностей использования интеллекта как основы качественного роста экономики становится одной из ключевых предпосылок успешности экономики и оценки ее лидерского потенциала в этих условиях, а изменение качественной основы экономики требует переосмысления роли интеллекта в процессе хозяйствования, в свою очередь, актуализирует вопрос интеллектуального потенциала и эффективности его реализации. Анализ структуры экономики Украины свидетельствует о насущной необходимости ее качественной перестройки, учитывая процессы глобальной интеллектуализации производства.Item Оплата праці в системі чинників активізації інноваційної діяльності(ЦНТУ, 2019) Шалімова, Н. С.; Магопець, О. А.; Шалимова, Н. С.; Магопец, Е. А.; Shalimova, N.; Magopets, O.У статті досліджено сучасний стан оплати праці в Україні та проведено оцінювання ступеня її взаємозв’язку з результатами інноваційної діяльності. На основі аналітичних розрахунків відносних показників заробітної плати та інноваційної активності за видами економічної діяльності доведено відсутність тісного взаємозв’язку між досліджуваними показниками. У результаті кластеризації регіонів України за рівнем заробітної плати та рівнем інноваційного розвитку виокремлено чотири групи регіонів, які характеризуються суттєвими відмінностями у рівнях досліджуваних показників та як наслідок – їх неузгодженістю. Доведено неналежний стимулюючий вплив оплати праці на активізацію інноваційної діяльності. Визначено пріоритетні напрями удосконалення організації оплати праці, спрямовані на активізацію інноваційної діяльності. В статье исследовано современное состояние оплаты труда в Украине и проведена оценка степени ее взаимосвязи с результатами инновационной деятельности. На основе аналитических расчетов относительных показателей заработной платы и инновационной активности по видам экономической деятельности доказано отсутствие тесной взаимосвязи между исследуемыми показателями. В результате кластеризации регионов Украины по уровню заработной платы и уровню инновационного развития выделены четыре группы регионов, которые характеризуются существенными различиями в уровнях исследуемых показателей и как следствие – их несогласованностью. Доказано ненадлежащее стимулирующее влияние оплаты труда на активизацию инновационной деятельности. Определены приоритетные направления совершенствования организации оплаты труда, направленные на активизацию инновационной деятельности. The purpose of this publication is to investigate the current state of remuneration and to evaluate the degree of its relationship with the results of innovation activities and to determine on this basis the priority areas for improving the organization of remuneration aimed at enhancing innovation. It is substantiated that the development of innovative activity in Ukraine is complicated by the imbalance between the declared state goals and the real actions for their realization, which hinders the transition of Ukraine from the outdated traditional model of economy to the new - innovative. The inconsistent innovation policy of Ukraine has caused: technological backwardness of Ukraine from the leading countries of the world, structural imbalance of the economy and leveling of the role of the innovation factor in the economic growth of the country. Human capital is a decisive factor in the development of innovative activity in Ukraine, as the human capital potential, as confirmed by international ratings, is high. Human capital is a catalyst for the implementation of innovations, but the effectiveness of its use in Ukraine is low. The problem is the lack of interest of the employed population in the work of innovative content due to the low remuneration of such work, the use of imperfect and ineffective tools for its motivation and stimulation. It is established that in the Ukrainian economy there is no close correlation between the amount of wages and indicators of innovation activity. It has been proved that in the industries where the largest number of innovative enterprises is concentrated, the wage level does not significantly exceed its national average. In industries where a small number of innovative enterprises operate, there is both a significant excess of the average wage and a rather low level of wages. The results of the cluster analysis of the regions of Ukraine by the level of wages and the level of innovative development indicate the inconsistency of the studied indicators in most regions, which allows concluding that the incentive effect of remuneration on the development of innovation activity is not adequate. In order to stimulate the employed population to innovation activity, it is proposed to improve approaches to the organization of remuneration of innovative labor, which are based on determination of the personal professional rating of the employee and adjustment of the tariff system of remuneration in terms of the extension of tariff rates within one qualification category to ensure maximum consideration of individual characteristics of a particular employee and the results of his work.Item Людський капітал регіону: небезпека кадрових катастроф(ЦНТУ, 2018) Семикіна, М. В.; Семикіна, А. В.; Мельнік, А. В.; Семикина, М. В.; Семикина, А. В.; Мельник, А. В.; Semykina, M.; Semykina, A.; Melnik, A.У статті розкрито сутність людського капіталу з обґрунтуванням ролі основних чинників його формування, використання та розвитку. На прикладі Кіровоградської області здійснено аналіз тенденцій демографічного розвитку та міграційного руху населення, особливостей розвитку та використання людського капіталу регіону. Розкрито витоки та небезпеку кадрових катастроф підприємств регіону в умовах вкрай низької оплати праці. Здійснено комплексну оцінку стану та перспектив формування людського капіталу регіону. Розроблено пропозиції щодо подолання виявлених негативних тенденцій у формуванні людського капіталу області, його розвитку та використанні в економіці регіону з урахуванням руху країни у напрямі євроінтеграції. В статье раскрыта сущность человеческого капитала с обоснованием роли основных факторов его формирования, использования и развития. На примере Кировоградской области осуществлен анализ тенденций демографического развития и миграционного движения населения, особенностей развития и использования человеческого капитала в экономике региона. Раскрыты причины и опасность кадровых катастроф предприятий региона в условиях крайне низкой оплаты труда. Осуществлена комплексная оценка состояния и перспектив формирования человеческого капитала региона. Разработаны предложения по преодолению выявленных негативных тенденций в формировании человеческого капитала области, его развитии и использовании в экономике региона с учетом движения страны в направлении евроинтеграции. The signs of personnel catastrophes in Ukrainian enterprises are threatening their further effective functioning, stable development of the regional economy. The study of the origins of personnel disasters and the development of scientific and practical recommendations for their prevention and overcoming become an important task of scientific research, devoted to the aspects of the formation, use and development of human capital. The urgency of this issue is growing significantly in the context of the European integration processes, which Ukraine is involved in. The article aims to deepen understanding of the essence of human capital and its qualities, to evaluate the peculiarities and prospects for the formation, development and use of human capital on the example of the Kirovohrad region, with the justification of the sources of personnel catastrophes at enterprises, and on this basis to develop scientific and practical recommendations for elimination or mitigation their negative impact on the functioning of the region's economy. The article describes the essence of human capital with the justification of the role of the main factors of its formation, use and development. It is determined that the human capital of the region is a set of qualitative characteristics of the employed population of the region, which reflects the ability to productive labor and educational and professional development, the implementation of which in the work activity ensures income, promotes the competitiveness of workers, businesses and the region as a whole. An example of Kirovograd region analyzes the trends of demographic development and migration of the population, especially the development and use of human capital in the region. The sources and risks of personnel catastrophes of enterprises of the region in the conditions of extremely low wages are revealed. A comprehensive assessment of the state and prospects for the formation of human capital of the region is carried out. The proposals for overcoming the identified negative tendencies in the formation of human capital of the region, its development and use in the economy of the region, taking into account the movement of the country in the direction of European integration, have been developed. From the point of view of finding opportunities to overcome personnel disasters at enterprises, a separate thorough study will require the invitation of foreign migrant workers to work in the region. Prospects for further scientific research should also be related to the development of mechanisms for the reproduction, development and efficient use of human capital of the Kirovograd region, adapted to the conditions of European integration.Item Досвід Південної Кореї з розвитку людського капіталу в сфері масової культури(ЦНТУ, 2017) Карпенко, А. В.; Твердохліб, М. О.; Karpenko, A.; Tverdokhlib, M.В статті розглянуто особливості та складові масової культури, її виникнення, швидке поширення та сфери прояву. Досліджено теоретичні та практичні аспекти у формуванні власного підходу до розвитку людського капіталу в сфері масової культури на прикладі Південної Кореї. Розглянуто особливості, умови та результати діяльності політики країни у відношенні до людського капіталу сфери масової культури. Узагальнено висновок щодо альтернативних заходів запозичення досвіду Південної Кореї для України. In modern conditions mass culture becomes the basis of the formation of human capital of all countries in the world. Exploring the theoretical and practical aspects of the formation and development of human capital in mass culture area acquire special relevance and for Ukraine. Using new ways and opportunities in the formation own high quality human capital in mass culture will improve its quality and form a positive image of country. The work is proved that mass culture became a specific product of an industrialized urbanized society. It forms new creative human capital, work places, increases the area of influence. Experience of South Korea shows the country which crossed from agrarian to industrial. The politic of the forming and effective use own human capital in mass culture area has improved image of country and formed demand on Korean culture in the world. Exploring the theoretical and practical aspects of the formation and development of human capital in mass culture area of the experience South Korea provides to determine and substantiate the directions of implementations alternative steps for Ukraine. It was defined the opportunities of development Ukrainian market mass culture and human capital, their effective integration for increasing the culture level of nation and whole country.Item Мотиваційні механізми на сучасному підприємстві(ЦНТУ, 2017) Сисоліна, Н. П.; Нісфоян, С. С.; Sysolina, N.; Nisfoyan, S.В статті обґрунтовано мотивацію, яка є не тільки способом залучення й утримання висококваліфікованих кадрів, але також є найважливішою умовою успіху організації. На основі узагальнення наукових підходів до визначення таких економічних категорій, як «мотивація виробничої діяльності», «мотиваційний механізм», «мотивація праці», та їх аналізу було запропоновано авторське бачення мотиваційного механізму підвищення результативності праці персоналу. The necessity of adjusting of social and economic policy of enterprises was grounded in the article. A special attention was paid to motivation of labour which is not only the method of bringing in and supporting highly skilled employees but also is the major condition of a successful organization. On the basis of generalization of the scientific approaches to the definition of the economic categories «motivation of productive activity», «motivational mechanism», «motivation of labour» and their analysis the authors suggested their vision of motivational mechanism of increase of labour effectiveness. The chart of organizational and economic mechanism of management of cumulative costs for the support and development of personnel at enterprises was worked out. The chart will influence creation of a favourable environment for the increase of level of input of every employee into the created consumer cost.Item Вплив людського капіталу на соціально-економічну безпеку регіону(ЦНТУ, 2017) Сторожук, О. В.; Заярнюк, О. В.; Storozhuk, О.; Zaiarniuk, О.У статті розглянуто та удосконалено теоретичні засади системи управління людським капіталом шляхом обґрунтування компонентів системи забезпечення соціально-економічної безпеки регіону. Здійснено аналіз впливу людського капіталу на соціально-економічну безпеку регіону. Обґрунтовано стратегічні цілі розвитку людського капіталу в умовах інноваційного зростання Кіровоградської області, які, на доповнення до вже діючих програм, враховують особливості регіону на основі проведеного аналізу стану людського капіталу в контексті соціально-економічної безпеки регіону за ключовими індикаторами. The purpose of the article is to study the impact of human capital on the provision of socioeconomic security of the region in modern economic conditions. The article considers and improves the theoretical foundations of the human capital management system by substantiating the components of the system of ensuring the socioeconomic security of the region. The analysis of the influence of human capital on the socioeconomic security of the region was carried out. The further development of the justification of the strategic goals of human capital development in the context of the innovative growth of the Kirovograd region, which, in addition to the existing programs, takes into account the features of the region based on the analysis of the state of human capital in the context of socioeconomic security of the region by key indicators. The human resource is the most important in ensuring the social and economic security of the country. Innovative activity depends on the capabilities of the individual. The value of human capital determines the quality of human resources. Human capital is the main factor of innovative development of the economy and the main condition for ensuring the social and economic security of the country. The deterioration in the quality of human capital of the scientific and innovation organizations in the region is an obstacle to the formation of the economy of an innovative economy. This is a threat to the social and economic security of the region.