Збірники наукових праць ЦНТУ
Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Інтелектуалізація економіки в контексті генези світового господарства(ЦНТУ, 2020) Попова, Д. В.; Popova, D.Стаття присвячена дослідженню змісту категорій «інтелект», «інтелектуальний капітал», «інтелектуалізація» в контексті генези світової економіки. Проаналізовані погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на категорії «інтелектуальна економіка», «економіка знань», «інтелектуалізація». Досліджено ключові аспекти інтелектуалізації, визначені особливості неоіндустріалізаціі економіки. З урахуванням проведеного термінологічного аналізу виявлена багатоаспектність досліджуваного поняття «інтелектуальна економіка» і запропоноване власне визначення. Визначені сучасні тенденції трансформаційних перетворень соціально-економічних категорій в контексті інтелектуалізації економіки. The intellectual resources play an important role at the present stage of the world economydevelopment of the world economy. The implementation of the intellectual resources is carried out in the context of innovative development - through the creation, transfer and implementation of innovations. In the world economy, the competitiveness of countries, regions, enterprises and the welfare of society as a whole depends on the degree of development and efficient use of intellectual resources. The transition from the previous stages of the genesis of the world economy to the newest leads to fundamental transformations of the conditions of economic activity. Today, the main resources for the development of the world economy have become people and their intellectual capital. Thus, modern economic development is characterized by such categories asintellect, intellectual capital, intellectualization. Today there is no single common approach to the essential definition of these economic categories. Therefore, it is extremely important to determine the content of these economic categories, in particular the definition of "intellectualization of the economy" in the context of the genesis of the world economy and society. The aim of the article is to define the definitions "intellect", "intellectual capital", "intellectualization", to study their transformation inscience and significance in modern economic conditions and to define the concept of "intellectualization of the economy". As a result of analysis we found the multifaceted nature of the concept "intellectualization of the economy", the essence of which is in the process of continuously increasing level of materialization of the latest innovative knowledges, which are formed due to the educational environment, taking into account the needs for specific competencies supported by continuing education and improving the quality of individual and aggregate human capital. It can be argued that at the present stage, the economy needs a person as one who not only has physical strength, but as the owner and manager of a unique force of intellectual energy capable of generating new ideas and transforming the world economy. It is such a significant shift in scientific views on the role of a personand his capabilities occurred during the transition from industrial to neo-industrial society. Thus, the modern knowledge society does not replace the industrial or even pre-industrial society, but gives them the new aspect. Information, science, knowledges are becoming the main sources of growth of the world economy and its efficiency. Thus, society does not lose anything, but increases production potential, translates it to a new level of quality development. This path is based on the large-scale use of intellectual capital at all levels of the economic system. Accordingly, the efficiency of the modern world economy increasingly depends on the efficiency of use and development of the intellectual component. The prospects for future research will be related to the conceptualization of the knowledge economy in corporate market strategies. Статья посвящена исследованию содержания категорий «интеллект» «интеллектуальный капитал», «интеллектуализация» в контексте генезиса мировой экономики. Проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых на категории «интеллектуальная экономика», «экономика знаний», «интеллектуализация». Исследованы ключевые аспекты интеллектуализации, определенны особенности неоиндустриализации экономики. С учетом проведенного терминологического анализа обнаружена многоаспектность исследуемого понятия «интеллектуальная экономика» и предложено собственное определение. Определены современные тенденции трансформационных преобразований социальноэкономических категорий в контексте интеллектуализации экономики.Item Чинники інтелектуалізації розвитку української економіки у глобальному середовищі(ЦНТУ, 2020) Цимбал, Л. І.; Tsymbal, L.; Цымбал, Л. И.Обґрунтовано, що розвиток глобалізаційних процесів висуває перед країнами світу нові виклики, пов’язані, передусім, із поступовим переходом до економіки знань та її реалізації в умовах викликів сьогодення: з одного боку, становлення економіки знань відбувається за умов глобалізації й лібералізації законодавств, а з іншого – цей перехід супроводжується бажанням держав посилювати контроль над стратегічно важливими галузями, до яких належать і галузі формування інтелектуального потенціалу. Доведено, що розширення можливостей використання інтелекту, як основи якісного зростання економіки, стає однією з ключових передумов успішності економіки й оцінювання її лідерського потенціалу в цих умовах, а зміна якісної основи розвитку економіки вимагає переосмислення ролі інтелекту в процесі господарювання, що, своєю чергою, актуалізує питання інтелектуального потенціалу й ефективності його реалізації. Аналіз структури економіки України свідчить про нагальну потребу її якісної перебудови, зважаючи на процеси глобальної інтелектуалізації виробництва. The development of globalization processes poses new challenges to the countries of the world, primarily related to the gradual transition to the knowledge economy and its implementation in the face of today's challenges. On the one hand, the formation of the knowledge economy takes place in the context of globalization and liberalization of legislation, and on the other - this transition is accompanied by the desire of states to strengthen control over strategically important areas, including areas of intellectual potential. Expanding the possibilities of using intelligence as a basis for qualitative economic growth is becoming one of the key prerequisites for the success of the economy and assessing its leadership potential in these conditions. Changing the qualitative basis of economic development requires a rethinking of the role of intelligence in the management process, which, in turn, raises the issue of intellectual potential and the effectiveness of its implementation. The analysis of the structure of Ukraine's economy shows the urgent need for its qualitative restructuring, given the processes of global intellectualization of production. Significant intellectual resources accumulated in Ukraine, however, do not receive sufficient capitalization. Such indicators are the result of the lack of scientific and innovative spheres among the priorities of the state development, which is unacceptable in the conditions of transition to the knowledge economy and building an efficient economy. The intellectual potential of Ukraine is formed by many factors, including the scale and structure of training of specialists with higher education and research staff. The level of structure, structure and quality of scientific personnel training have the greatest influence on the level of technological readiness. Indicators also include: the network of organizations, their structure, level and structure of funding, the number and structure of scientific training, the number of researchers and their share in the structure of the labor market. Обосновано, что развитие глобализационных процессов ставит перед странами мира новые вызовы, связанные, прежде всего, с постепенным переходом к экономике знаний и реализации в условиях вызовов современности: с одной стороны, становление экономики знаний происходит в условиях глобализации и либерализации законодательства, а с другой – этот переход сопровождается желанием государств усиливать контроль над стратегически важными отраслями, к которым относятся и области формирования интеллектуального потенциала. Доказано, что расширение возможностей использования интеллекта как основы качественного роста экономики становится одной из ключевых предпосылок успешности экономики и оценки ее лидерского потенциала в этих условиях, а изменение качественной основы экономики требует переосмысления роли интеллекта в процессе хозяйствования, в свою очередь, актуализирует вопрос интеллектуального потенциала и эффективности его реализации. Анализ структуры экономики Украины свидетельствует о насущной необходимости ее качественной перестройки, учитывая процессы глобальной интеллектуализации производства.Item Тенденції формування інтелектуального потенціалу в структурі глобальної економіки(ЦНТУ, 2019) Каленюк, І. С.; Куклін, О. В.; Каленюк, И. С.; Куклин, О. В.; Kalenyuk, І.; Kuklin, О,Обґрунтовано, що формування інтелектуального потенціалу в процесі глобалізації є визначальним чинником підвищення конкурентоспроможності національних економік та розвитку глобального ринку на сучасному етапі. Виокремлено ключові фактори, що визначають його розвиток, зокрема, кількість студентів вищих закладів освіти, рівень та стан фінансування вищої освіти та науки (як загалом, так і в перерахунку на одного студента), можливості та результати рейтингування в глобальних рейтингах та індексах. Досліджені основні тенденції зміни даних показників. Визначено пріоритети формування інтелектуального потенціалу держави та можливості його розвитку. Обосновано, что формирование интеллектуального потенциала в процессе глобализации является определяющим фактором повышения конкурентоспособности национальных экономик и развития глобального рынка на современном этапе. Выделены ключевые факторы, определяющие его развитие, в частности, количество студентов высших учебных заведений, уровень и состояние финансирования высшего образования и науки (как в целом, так и в пересчете на одного студента), возможности и результаты рейтингования в глобальных рейтингах и индексах. Исследованы основные тенденции изменения данных показателей. Определены приоритеты формирования интеллектуального потенциала государства и возможности его развития. It is substantiated that the competitive advantages of the countries and its subjects in modern conditions are provided not only by the capacity of the basic branches of economy, but by the quality of human resources. Global trends in the development of education in the modern world are manifested in the growing size of the education sector, the expansion of coverage of the population of higher education, increasing the educational period in a person's life (expected length of education), the realization of the concept of lifelong education, diversification of forms of organization and financing of educational activities. It is substantiated that the formation of intellectual potential in the process of globalization is a decisive factor in improving the competitiveness of national economies and the development of the global market at the present stage. The purpose of the article is to identify the key factors for the formation of intellectual potential in the structure of the global economy and to characterize key trends. The key factors that determine its development are highlighted, in particular, the number of students in higher education institutions, the level and status of higher education and science funding (both in general and per student), rating opportunities and results in global rankings and indices. The basic tendencies of change of these indicators are investigated. Priorities of formation of the intellectual potential of the state and opportunities for its development are determined. It is proved that in the current conditions it is important to improve the economic mechanism of functioning of the higher education system: the search for the optimal model of public funding aimed at ensuring the quality of education and overcoming differences in access to quality education. This requires a clear understanding of the desired results, goals and mechanisms for achieving them. A pressing issue for modern educational practice is the further elaboration of funding mechanisms based on performance, the development of simple, clear and clear goals that can be identified and defined as outcomes and benchmarks for funding educational institutions. The necessity of the state position to preserve and support our intellectual elite, accumulated over many years of educational potential, is substantiated. The experience of the advanced countries of the world shows that the creation of a cohort of powerful research universities can be an effective factor in the development of higher education and increase the country's competitiveness. Thus, the main factors of intellectualization can determine the competitiveness of the national economy, and the formation of intellectual potential in the education system is a necessary prerequisite for its growth.Item Механізми формування інтелектуального капіталу транснаціональних корпорацій(ЦНТУ, 2018) Панченко, Е. О.; Panchenko, E.У статті узагальнено сучасні практики формування та накопичення інтелектуального капіталу у транснаціональних корпораціях. Проаналізовано обсяги та динаміку фінансування транснаціональними корпораціями досліджень і розробок. Обґрунтовано, що існує два ключові механізми залучення інтелектуального капіталу – формування власного та залучення із зовнішніх джерел, які більшість транснаціональних корпорацій використовують для максимально ефективного накопичення інтелектуального капіталу та його використання. Висвітлено існуючі механізми спільної участі корпорацій в наукових дослідженнях, обсяги торгівлі результатами інтелектуальної діяльності. Обобщены современные практики формирования и накопления интеллектуального капитала в транснациональных корпорациях. Проанализированы объемы и динамика финансирования транснациональными корпорациями исследований и разработок. Обосновано, что существует два ключевых механизма привлечения интеллектуального капитала – формирование собственного и заемного из внешних источников, которые большинство транснациональных корпораций используют для максимально эффективного накопления интеллектуального капитала и его использования. Освещены существующие механизмы совместного участия корпораций в научных исследованиях, объемы торговли результатами интеллектуальной деятельности. The modern practices of formation and accumulation of intellectual capital in transnational corporations are summarized. At the current stage of transnational companies' activity, the formation and the most efficient use of intellectual capital is a decisive factor in their long-term competitiveness, sustainable development. Proceeding from the fact that the structure of intellectual capital includes human, structural and organizational capital, we determine the most effective and demonstrative of capital - structural. The structural capital of the corporation includes patent activity and activities, research works, licenses, know-how, etc. The capital itself may be its own, or borrowed from external sources (purchase, lease, free access). The article defines and analyzes the corporate expenses of the R&D in the country as well as the share of corporate expenses from the general ones. The volumes and dynamics of financing of transnational corporations of research and development are analyzed. The existing mechanisms of joint participation of corporations in scientific researches, volumes of trade in the results of intellectual activity are highlighted. Factors contributing to the significant dissemination of international strategic alliances, as a form of increasing the intellectual capital of transnational corporations are considered. The advantages and disadvantages of license agreements of transnational corporations as an advantageous form of technology transfer and the commercialization of intellectual capital are explored. It is substantiated that the formation of intellectual capital of corporations includes a wide range of mechanisms, focused primarily on the formation and provision of structural capital, as the most effective. It is determined that there are two key mechanisms for attracting intellectual capital - the formation of own and attracting from external sources. It is proved that most of transnational corporations use both mechanisms to maximize the efficient accumulation of intellectual capital and its using. Prospects for further research are the justification of the possibilities of using the experience of transnational corporations in national practice.Item Структура інтелектуального капіталу(КНТУ, 2013) Козинець, Г. О.; Kozinets, G.У статті розглянуто різні підходи до структуризації інтелектуального капіталу, визначено його загальну та деталізовану структуру, дано характеристику основних складових та особливостей їх взаємодії. The main task of the article consists in the research and generalization of the main approaches to the structuring of intellectual capital. In the article are grouped present approaches to the structuring of intellectual capital, identified its main components, proposed the author’s definition of human, organization and consumer capitals, described the interrelation of structural elements of intellectual capital and suggested the itemized structure of intellectual capital, which was elaborated by the author. We can divide all present approaches to the structuring of intellectual capital on three groups. The first group consists of scientists, who think, that intellectual capital consists of human, organization and consumer capitals, the second group of scientists simplifies the structure and mark out only human and organization capitals, and the representatives of the third group propose the extended structure of intellectual capital.Item Концепція капіталу та його відображення в обліку(КНТУ, 2015) Савченко, В. М.; Крячко, В. Г.; Savchenko, V.; Kryachko, V.У статті розглядаються різні концептуальні підходи до трактування капіталу як економічної категорії та об’єкту обліку. Висвітлюються особливості формування капіталу в аграрній сфері з урахуванням такої його складової, як земля. Окреслено завдання облікової моделі формування основних показників доходності кооперативів. Визначено проблематику відображення в обліку і звітності власного капіталу, його місце при визначенні прибутку бізнесу та бухгалтерського прибутку. Capital, as an economic category ambiguously interpreted in the economic literature, however, are unanimous approaches to defining its main features. Capital, as an object of accounting insufficiently studied, in particular, is not included specifics agricultural sector and the presence in it of undertakings of different legal forms. According aim delivered identify problematic aspects and areas for further research to substantiate your support of capital in agriculture. There are different conceptual approaches to understanding the capital. In modern conditions of society requires assessment and recording and reporting intellectual capital. The aim of modern accounting standards is information support of decision-making potential investors to invest in the company. Accounting based on the decisions of the leadership and declared in the accounting policy of the company. In practice, very often you can find the same accounting policies as every business is unique. Therefore, in terms of financial results is quite difficult to assess the prospects of the enterprise. Indicator EVA is an estimate of the true revenue business, and it differs significantly from the accounting profit. According to the basic concept of capital formation underlying the financial statements, as is the treatment of capital that generates income, not taking into account the peculiarities of agriculture sector where capital formation and its use significantly affect land relations. Land capital is not reflected in the account, which reduces the analytical quality of financial reporting and does not ensure comparability of accounting information. Category capital is multifaceted. Not enough research is the methodology of calculation of intellectual capital. For the agricultural sector has a crucial role land capital, which needs to improve the analytical quality of financial reporting, analytical accounting capital. Directions for further research in this regard is the accounting model the formation and movement of equity cooperatives, land and intellectual capital as accounting objects.Item Innovative Reserves to Rising of Intellectual Labor Productivity in Ukraine(КНТУ, 2013) Nevdakha, Оlga; Невдаха, О. Ю.The major macroeconomic influencing factors on development country effectiveness by innovative model have been determined in the article. By analyzing the supporting of development country by innovative model regulatory framework the weaknesses and reasons for the low level of Ukrainian innovation development have been determined. Suggested measures are aimed for the improvement of innovative situation and pave the way for the effectiveness development country by innovative model have been proposal in the article. Метою статті є визначення інноваційних факторів, що впливають на рівень розвитку інтелектуальної праці, та пошук резервів їх покращення. У статті визначено основні макроекономічні фактори, що впливають на ефективність розвитку країни за інноваційною моделлю. В основі даних факторів лежить ефективна державна політика, що ґрунтується на сильній нормативно-правовій. На основі проведеного аналізу нормативно-правової бази щодо підтримки розвитку країни за інноваційною моделлю визначено слабкі сторони та причини низького рівня інноваційного розвитку України, а також запропоновано заходи, спрямовані на оздоровлення інноваційної ситуації в крані та створення підґрунтя для ефективного розвитку країни за інноваційною моделлю. Як підсумок визначено, що в Україні створено нормативно-правове поле для ефективної реалізації інноваційного потенціалу країни, однак практичне невиконання та колізія деяких нормативних актів гальмує розвиток країни за інноваційною моделлю. Тому, запропоновані у статті заходи сприятимуть вирішенню визначених проблем.