Кафедра економіки, підприємництва та готельно-ресторанної справи

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/778

Browse

Filters

2001 - 2009682010 - 20194682020 - 2025405

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 946
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологія сучасних наукових досліджень розвитку готельно-ресторанної справи: виклики, загрози, перспективи
    (ІЕП НАН України, 2025) Семикіна, М. В.; Semykina, M.
    Стаття присвячена дослідженню методологічних підходів до аналізу сучасних викликів, загроз та перспектив розвитку готельно-ресторанної справи (ГРС) у контексті глобальних трансформацій і воєнних реалій України. Розкрито сутність та багатогранність ГРС як об'єкту наукового дослідження, що охоплює не лише матеріальні аспекти надання послуг (розміщення та харчування), але й значну сферу нематеріальних складових, пов'язаних з емоційним досвідом споживачів, атмосферою закладів та якістю міжособистісної взаємодії. Класифіковано ключові глобальні виклики та загрози, що впливають на розвиток ГРС, серед яких технологічні зміни, зростання вимог до сталого розвитку, геополітична нестабільність, кадрові загрози та ін. Особливу увагу приділено аналізу специфічних проблем та загроз, з якими стикається українська готельно-ресторанна індустрія в умовах воєнної агресії, включаючи руйнування інфраструктури, міграцію трудових ресурсів та обмеження споживчого попиту. Результати дослідження підкреслили практичну потребу оновлення методології наукових досліджень ГРС, принципова відмінність якої полягає у доповненні традиційних наукових принципів гнучкістю, міждисциплінарністю, технологічною інтеграцією та практичною орієнтованістю. Обґрунтовано низку сучасних методологічних підходів, що базуються на активному використанні цифрових технологій, аналізі великих даних, штучному інтелекті, інтернеті речей та інших інноваційних інструментах. Визначено перспективні напрями розвитку методології наукових досліджень готельно-ресторанної справи в Україні на основі аналізу сучасних викликів та загроз, з акцентом на гнучкість, локалізацію інструментів та інтеграцію в європейський науковий простір. Серед них запропоновано використання цифрових платформ для відбудови інфраструктури, інтеграцію «зелених» технологій, адаптацію європейського досвіду екологічної, соціальної та управлінської відповідальності, розвиток туристичних кластерів, акцентування уваги на соціальній ролі ГРС. the hospitality and restaurant industry (HRI) within the context of global transformations and Ukraine’s wartime realities. It reveals the essence and multifaceted nature of HRI as an object of scientific research, encompassing not only the material aspects of service provision (accommodation and catering) but also significant non-material components related to consumers’ emotional experiences, the ambiance of establishments, and the quality of interpersonal interactions. Key global challenges and threats impacting HRI development are classified, including technological shifts, growing demands for sustainable development, geopolitical instability, workforce shortages, and others. Special attention is given to the analysis of specific problems and threats faced by Ukraine’s hospitality and restaurant industry under military aggression, such as infrastructure destruction, labor migration, and constrained consumer demand. The study underscores the practical necessity of updating the methodology for HRI research, emphasizing its fundamental distinction: augmenting traditional scientific principles with flexibility, interdisciplinarity, technological integration, and practical orientation. A range of contemporary methodological approaches is identified and substantiated, grounded in the active use of digital technologies, big data analytics, artificial intelligence (AI), the Internet of Things (IoT), and other innovative tools. Prospective directions for advancing the methodology of HRI research in Ukraine are outlined, focusing on adaptability, localization of tools, and integration into the European scientific sphere. Proposed strategies include leveraging digital platforms for infrastructure restoration, adopting green technologies, adapting European best practices in environmental, social, and governance (ESG) responsibility, developing tourist clusters, and emphasizing the social role of HRI.
  • Thumbnail Image
    Item
    Стратегічний розвиток підприємств малого та середнього бізнесу в системі інноваційно-інтегрованих кластерних структур
    (ІЕП НАН України, 2025) Гуцалюк, О. М.; Бондар, Ю. А.; Журило, І. В.; Соколенко, А. В.; Hutsaliuk, O.; Bondar, Iu.; Zhurylo I.; Sokolenko, A.
    У статті досліджено основні стратегічні підходи до розвитку МСП у контексті їх інтеграції в інноваційно-орієнтовані кластерні системи, визначення ключових чинників ефективного функціонування таких структур та формулювання практичних рекомендацій щодо стимулювання інноваційної активності малого та середнього бізнесу. Визначено, що у сучасних умовах трансформації економіки та глобальної конкуренції стратегічний розвиток підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) набуває особливого значення. Одним із дієвих інструментів забезпечення сталого зростання МСП є інтеграція в інноваційно-орієнтовані кластерні структури, які сприяють концентрації ресурсів, обміну знаннями та посиленню конкурентних переваг. У статті розглядаються теоретичні засади стратегічного розвитку МСП у контексті формування кластерних об'єднань, обґрунтовано їхню роль у підвищенні інноваційного потенціалу та адаптивності до зовнішніх викликів. Звертається увага на необхідність побудови партнерських зв’язків між учасниками кластеру – підприємствами, науковими установами, органами влади та інституціями розвитку. Особливу увагу приділено чинникам, що впливають на ефективність функціонування таких структур: рівень технологічної готовності підприємств, наявність інноваційної інфраструктури, доступ до джерел фінансування, регіональні особливості та державна підтримка. Запропоновано підходи до формування стратегій розвитку МСП з урахуванням синергій кластерної моделі, що дозволяє знизити ризики, оптимізувати витрати та активізувати інноваційну діяльність. Результати дослідження можуть бути використані для розробки регіональних програм підтримки малого і середнього бізнесу, а також для стратегічного планування підприємств, які прагнуть до довготривалої конкурентоспроможності. Стратегічний розвиток МСП у системі інноваційно-інтегрованих кластерів є важливим напрямом зміцнення національної економіки та формування сучасної моделі її зростання. The article examines the main strategic approaches to the development of SMEs in the context of their integration into innovationoriented cluster systems, identifies key factors for the effective functioning of such structures, and formulates practical recommendations for stimulating the innovative activity of small and medium-sized businesses. It is determined that in the current conditions of economic transformation and global competition, the strategic development of small and medium-sized businesses (SMEs) is of particular importance. One of the effective tools for ensuring sustainable growth of SMEs is integration into innovation-oriented cluster structures that contribute to the concentration of resources, knowledge exchange, and strengthening competitive advantages. The article examines the theoretical principles of the strategic development of SMEs in the context of the formation of cluster associations, substantiates their role in increasing innovation potential and adaptability to external challenges. Attention is drawn to the need to build partnerships between cluster participants – enterprises, scientific institutions, government agencies, and development institutions. Particular attention is paid to factors that affect the effectiveness of the functioning of such structures: the level of technological readiness of enterprises, the availability of innovative infrastructure, access to sources of financing, regional features and state support. Approaches to the formation of SME development strategies are proposed, taking into account the synergies of the cluster model, which allows reducing risks, optimizing costs and activating innovative activity. The results of the study can be used to develop regional programs to support small and medium-sized businesses, as well as for strategic planning of enterprises that strive for long-term competitiveness. The strategic development of SMEs in the system of innovative and integrated clusters is an important direction for strengthening the national economy and forming a modern model of its growth.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Цифровізація економіки як рушій розвитку інтелектуального бізнесу та електронної комерції
    (СНУ ім. В. Даля, 2025) Семикіна, М. В.; Дмитришин, Б. В.; Савеленко, Г. В; Semykina, M.; Dmytryshyn, B.; Savelenko, H.
    Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифровізації як драйвера економічного розвитку, недостатньою вивченістю її комплексного впливу на інтелектуальний бізнес та електронну комерцію, а також особливою значущістю цих процесів для України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Мета статті полягає у дослідженні впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні, виявленні ключових факторів цього впливу та формулюванні практичних рекомендацій щодо стимулювання цих процесів в економіці. Розкрито чинники та передумови цифровізації економіки в світі, серед яких технологічний прогрес, глобалізація, зміна споживчих звичок, дерегулювання та лібералізація ринків, розвиток інфраструктури, соціальні фактори. Визначено сутність цифровізації економіки як процесу всеосяжної інтеграції цифрових технологій у всі без винятку сфери економічної діяльності, охоплюючи виробництво, підприємництво, сферу послуг, фінансовий сектор, торгівлю, управління, освітню галузь, охорону здоров'я та інші. Здійснено аналіз змісту та взаємозв’язку понять «цифровізація економіки», «інтелектуальний бізнес» та «електронна комерція». Обґрунтовано, що цифровізація створює технологічну основу для розвитку інтелектуального бізнесу, який, у своєю чергу, стає впливовим важелем розвитку електронної комерції на основі використання цифрових інструментів для оптимізації онлайн-продажів, маркетингу, обслуговування клієнтів тощо. Розроблено систематизацію ключових факторів впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції, серед яких – великі дані та аналітика, хмарні технології, мобільні технології, інтернет речей, штучний інтелект та машинне навчання, блокчейн. Проаналізовано динаміку обсягів світових продажів на ринках електронної комерції, рейтингові місця України у світі за показниками розвитку цифрових технологій та інтелектуального капіталу. Здійснено порівняльний аналіз тенденцій розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні і в світі. Визначено, що в Україні тенденції розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції загалом відповідають світовим трендам, але характеризуються певним відставанням, що значною мірою пов’язано з наслідками широкомасштабної війни рф проти України. Розроблено рекомендації, спрямовані на подальший розвиток цифрової економіки, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні. Серед стратегічних пріоритетів – відновлення та розвиток цифрової інфраструктури, забезпечення кібербезпеки, підтримка бізнесу, зокрема інтелектуального, та електронної комерції, стимулювання розвитку цифрових навичок населення, створення сприятливого регуляторного середовища. The relevance of this study is driven by the growing role of digitalization as a driver of economic development, the insufficient exploration of its complex impact on intellectual business and e-commerce, and the critical importance of these processes for Ukraine in the context of war and post-war recovery. The aim of the article is to analyze the impact of digitalization on the development of intellectual business and ecommerce in Ukraine, to identify the key factors influencing this impact, and to propose practical recommendations for stimulating these processes in the economy. The factors and prerequisites for the global digitalization of the economy have been disclosed, including technological progress, globalization, shifts in consumer behavior, deregulation and market liberalization, infrastructure development, and social factors. The essence of economic digitalization has been defined as the process of comprehensive integration of digital technologies into all spheres of economic activity without exception, covering production, entrepreneurship, services, the financial sector, trade, management, education, healthcare, and others. The content and interrelation of the concepts of «economic digitalization», «intellectual business» and «ecommerce» have been analyzed. It has been substantiated that digitalization provides a technological foundation for the development of intellectual business, which, in turn, serves as a powerful driver for the advancement of e-commerce. This is achieved through the application of digital tools to optimize online sales, marketing, customer service, and related processes. A systematization of the key factors through which digitalization impacts the development of intellectual business and e-commerce has been proposed. These factors include big data and analytics, cloud technologies, mobile technologies, the Internet of Things, artificial intelligence and machine learning, and blockchain. The dynamics of global sales volumes in e-commerce markets and Ukraine’s ranking in the world in terms of digital technology and intellectual capital development have been analyzed. A comparative analysis of the development trends in digitalization, intellectual business, and e-commerce in Ukraine and globally has been conducted. It has been established that Ukraine’s development trends in digitalization, intellectual business, and e-commerce generally align with global trends but are characterized by a certain lag, largely attributed to the consequences of the full-scale war initiated by the Russian Federation against Ukraine. The recommendations aimed at the further development of the digital economy, intellectual business, and e-commerce in Ukraine have been developed. Among the strategic priorities are the restoration and development of digital infrastructure, ensuring cybersecurity, supporting businesses, particularly intellectual businesses and e-commerce, promoting the development of digital skills among the population, and creating a favorable regulatory environment.
  • Thumbnail Image
    Item