Кафедра економіки, підприємництва та готельно-ресторанної справи
Browse
Item Сучасні тенденції та пріоритети інноваційного розвитку соціально-трудового потенціалу в умовах цифровізації економіки(ЦНТУ, 2024)Стаття зосереджена на аналізі впливу цифровізації економіки на соціально-трудовий потенціал. В контексті глобальних технологічних трансформацій, що стрімко змінюють економічні і соціальні структури, автори визначають мету дослідження як виявлення ключових тенденцій та стратегічних пріоритетів, які сприятимуть ефективному розвитку соціально-трудового потенціалу у нових умовах. Особлива увага приділяється потребі у перекваліфікації робочої сили та адаптації навчальних програм до вимог цифрової економіки. Дослідження ґрунтується на аналізі наукових робіт провідних українських вчених у сфері управління соціально-трудовим потенціалом та його інноваційного розвитку. Автори розглядають, як цифровізація впливає на зміну структури робочих місць, вимог до навичок та компетенцій працівників. Обговорюються також нові виклики, що постають перед управлінням людськими ресурсами в умовах переходу до цифрової економіки, включаючи потребу в розвитку гнучких та адаптивних освітніх моделей. На основі аналізу наведених зарубіжних визначень та змістовного наповнення цифрової економіки визначені ключові висновків щодо її впливу на глобальний економічний ландшафт та соціально-трудовий потенціал в цілому. Здійснений аналіз ключових тенденцій, що формують інноваційний розвиток соціально-трудового потенціалу в умовах цифровізації. Запропоновано комплексний аналіз впливу різних аспектів цифровізації економіки на формування інноваційного розвитку соціально-трудового потенціалу. Основні висновки статті підкреслюють необхідність комплексного підходу до реформування освітньої системи та робочого законодавства для забезпечення адаптації до вимог цифрової економіки. На основі аналізу ключових тенденцій, які формують інноваційний розвиток соціально-трудового потенціалу в умовах цифровізації, визначені стратегічні пріоритети для підтримки та стимулювання цього розвитку, включно з інвестиціями в навчання, розвиток інфраструктури та створення мотиваційних механізмів для підвищення цифрової грамотності населення. Підкреслюється важливість стратегічного партнерства між державою, освітніми інститутами та бізнесом для формування ефективної відповіді на технологічні зміни. Також було розроблено потенційні стратегії розвитку навичок, які необхідні для успішної інтеграції у високотехнологічне робоче середовище в умовах цифровізації економіки, які мають бути комплексними і адаптивними до швидкозмінних технологічних трендів. The article focuses on analyzing the impact of the digitalization of the economy on the social-labor potential. In the context of global technological transformations that rapidly change economic and social structures, the authors define the research objective as identifying key trends and strategic priorities that will promote effective development of social-labor potential in new conditions. Special attention is given to the need for retraining the workforce and adapting educational programs to the demands of the digital economy. The study is based on the analysis of scientific works by leading Ukrainian scholars in the field of managing social-labor potential and its innovative development. The authors discuss how digitalization affects changes in job structures, skills, and competencies of employees. They also address new challenges that arise for human resource management in the transition to the digital economy, including the need to develop flexible and adaptive educational models. Based on the analysis of foreign definitions and substantive content of the digital economy, key conclusions are made regarding its impact on the global economic landscape and the social-labor potential as a whole. An analysis of the key trends shaping the innovative development of the social-labor potential in the context of digitalization is conducted. A comprehensive analysis of the various aspects of digitalization of the economy on the formation of innovative development of the social-labor potential is proposed. The main conclusions of the article emphasize the need for a comprehensive approach to reforming the educational system and labor legislation to ensure adaptation to the demands of the digital economy. Based on the analysis of key trends shaping the innovative development of the social-labor potential in the context of digitalization, the authors have identified strategic priorities for supporting and stimulating this development, including investments in training, infrastructure development, and creating motivational mechanisms to increase the digital literacy of the population. The importance of strategic partnerships between the state, educational institutions, and business to form an effective response to technological changes is emphasized. Potential strategies for developing skills necessary for successful integration into a high-tech work environment in the context of the digital economy have also been developed, which need to be comprehensive and adaptive to rapidly changing technological trends.