Світоглядні, діяльнісні та інституційні аспекти інформаційної культури
Loading...
Files
Date
2020
Authors
Коломієць, О. Б.
Головата, О. О.
Kolomiiets, O.
Holovata, O.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Університет Григорія Сковороди
Abstract
У статті аналізуються існуючі підходи до вивчення феномену інформаційної культури, зокрема, – до змісту і обсягу цього поняття; пропонується власна дефініція і структура інформаційної культури. Інформаційна культура розглядається як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, складова процесу формування культури людства, як культура людини, готової до творчої роботи в умовах технолого-інформаційної системи розвитку суспільства. Така дефініція інформаційної культури дозволяє системно розглядати основні проблеми і напрямки розвитку інформаційної культури, адекватно визначати об’єкт і предмет її дослідження, а також провести структуризацію її предметної області. З позицій культурологічного та діяльнісного підходів теоретично обґрунтовується структура інформаційної культури як ізоморфна структурі культури, і яка, відповідно, як настановча (ціннісна) і поведінкова матриця містить три головні компоненти-архетипи – 1) знаннєво-ціннісний (світоглядний; інформаційна і комп’ютерна компетентність і грамотність, а також інформаційне світорозуміння та інформаційний світогляд – система поглядів і переконань, заснованих на знаннях «інформаційно-культурного» характеру), 2) діяльнісний (операційний; «інформаційна діяльність», яка поєднує як практичну взаємодію людини з об’єктами інформаційного середовища, освоєння нею необхідних для цього умінь і навичок, так і технології діяльності людини в інформаційному середовищі – технології пошуку інформації, мультимедіа, віртуальна реальність тощо), 3) інституційний (організаційний; інституції інформаційної інфраструктури, призначені для збирання, поширення і використання інформації). Наголошується на важливій ролі окреслення категоріального статусу поняття «інформаційна культура» у становленні нової галузі знань – інформаційної культурології, змістом якої є системне вивчення як інструментально-технологічних, так і гуманітарних аспектів розвитку суспільства, дослідження феномену інформаційної культури як підсистеми культури, що формується під впливом процесу інформатизації суспільства і поєднує в собі всі аспекти діяльності людини в інформаційному середовищі. В статье анализируются существующие подходы к изучению феномена информационной культуры, в частности – к содержанию и объему этого понятия, предлагается авторская дефиниция и структура информационной культуры. Информационная культура рассматривается в качестве способа жизнедеятельности человека в информационном обществе, составляющей процесса формирования культуры человечества, культуры человека, готового к творческой работе в условиях технолого-информационной системы развития общества. Такая дефиниция информационной культуры позволяет системно рассматривать основные проблемы и направления развития информационной культуры, адекватно определять объект и предмет ее исследования, а также структурировать ее предметную сферу. С позиций культурологического и деятельностного подходов теоретически обосновывается структура информационной культуры как изоморфной структуре культуры, и которая, соответственно, как установочная (ценностная) и поведенческая матрица содержит три главные компонента-архетипа – 1) знаниево-ценностный (мировоззренческий; информационная и компьютерная компетентность и грамотность, а также информационное миропонимание и информационное мировоззрение – т. е. система взглядов и убеждений, основанных на знаниях «информационно-культурного» характера), 2) деятельностный (операционный, «информационная деятельность», которая объединяет как практическое взаимодействие человека с объектами информационной среды, освоения им необходимых умений и навыков, так и технологии деятельности в информационной среде – технологии поиска информации, мультимедиа, виртуальная реальность и т. д.), 3) институциональный (организационный; институты информационной инфраструктуры, предназначенные для сбора, распространения и использования информации). Подчеркивается важная роль определения категориального статуса понятия «информационная культура» в становлении новой отрасли знаний – информационной культурологии, содержанием которой является системное изучение как инструментально-технологических, так и гуманитарных аспектов развития общества, исследование феномена информационной культуры как подсистемы культуры, формируемой под влиянием процесса информатизации общества и содержащей все аспекты деятельности человека в информационной среде. The article analyzes the existing approaches to the study of the phenomenon of information culture, in particular – to the content and scope of this concept. Own definition and the structure of information culture are proposed. Information culture is considered as a way of human life in the information society, an integral part of the process of the culture of mankind formation, as a culture of man, ready for creative work in the conditions of technological and information system of society development. This definition of information culture allows you to consider the main problems and trends systematicallyin the development of information culture, to identify the object and subject of its studyadequately, as well as to structure its subject area. From the point of view of cultural and activity based approaches, the structure of information culture is theoretically substantiated as isomorphic to the structure of culture, and which, accordingly, as an adjustment (value) and behavioral matrix contains three main components-archetypes - 1) knowledge-value (worldview; information and computer skills; and literacy, as well as information outlook and information worldview - a system of views and beliefs based on knowledge of "information-cultural" nature), 2) activity based (operational; "information activity ", which combines both the practical interaction of the person with the objects of the information environment, the development of the necessary skills and skills for it, and the technology of human activity in the information environment – information search technologies, multimedia, virtual reality, etc.), 3) institutional (information infrastructure institutions for the collection, dissemination and use of information). The importance of defining the categorical status of the "information culture" concept is emphasized in the formation of a new field of knowledge – information culture, the content of which is a systematic study of both instrumental and humanitarian aspects of the development of society, the study of the phenomenon of information culture as a subsystem of culture, formed under the influence of culture process of informatization of society and combines all aspects of human activity in the information environment.
Description
Keywords
інформаційна культура, структура, світогляд, інформаційна культурологія, цінності, інформація, информационная культура, структура, мировоззрение, информационная культурология, информация, ценности, information, information culture, structure, worldview, information cultural studies, values
Citation
Коломієць, О. Б. Світоглядні, діяльнісні та інституційні аспекти інформаційної культури / О. Б. Коломієць, О. О. Головата // Соціум. Документ. Комунікація. Серія: Історичні науки. – Переяслав-Хмельницький, 2020. – Вип. 8/2. – С. 123–136.