Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога
dc.contributor.author | Бондаренко, О. В. | |
dc.contributor.author | Тупчієнко, М. П. | |
dc.contributor.author | Bondarenko, O. | |
dc.contributor.author | Tupchienko, M. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-10T07:00:45Z | |
dc.date.available | 2024-12-10T07:00:45Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.description.abstract | Мета дослідження – проаналізувати, спираючись на літописні тексти та дослідження в області порівняльної міфології, обґрунтованість зближення літописцем давньоруського Сварога з грецькими богами – Гефестом та Геліосом, виявити близькосхідні витоки його тлумачення. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об’єктивності та системності. В статті були використані методи порівняльної міфології, герменевтики та лінгвістики. Наукова новизна полягає у спробі розкрити образ давньоруського літописного Сварога через пошук витоків його становлення із близькосхідної та грецької античної міфології, у розкритті його дуальної солярно-громової природи, а також у постановці питання про моністичну природу дохристиянських вірувань населення Давньої Русі. Висновки. Літописне ототожнення давньоруського язичницького бога Сварога з грецькими богом-ковалем Гефестом та богом сонця Геліосом було продиктовано самою природою античних богів та дуальною солярно-громовою сутністю самого Сварога. Враховуючи, що Гефест (Феоста) мав близькосхідне походження й первісно уособлював собою всеохоплююче космічне божество з вираженими ознаками як солярного бога, так і бога грози (грому), стає цілком зрозумілим зіставлення літописного Сварога з обома античними богами, який в літописному тексті постає культурним героєм, що став фундатором цивілізації. Водночас ототожнення Сварога не лише з Гефестом, а й з солярним богом, ставить питання про можливість розвитку моністичних уявлень в міфологічному світогляді давньоруського населення напередодні впровадження князем Володимиром християнства (988 р.), що сприяло його прийняттю та формуванню феномену народного двовір’я. The purpose of research is to analyse, based on chronicle texts and research in the field of comparative mythology, the validity of the chronicler's association of the ancient Russian Svarog with the Greek gods Hephaestus and Helios, and to identify the Middle Eastern origins of his interpretation. Th e research methodology is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity and systematicity. Th e methods of comparative mythology, hermeneutics and linguistics were used in the study. The scientifi c novelty lies in the attempt to reveal the image of the ancient Russian chronicle Svarog by searching for the origins of his formation in the Middle Eastern and Greek ancient mythology, in revealing his dual solar-thunder nature, and in raising the question of the monistic nature of the pre-Christian beliefs of the population of Ancient Rus. Conclusions. Th e chronicle identifi cation of the ancient Russian pagan god Svarog with the Greek god-smith Hephaestus and the sun god Helios was dictated by the very nature of the ancient gods and the dual solar-thunder nature of Svarog himself. Given that Hephaestus (Th eostes) was of Middle Eastern origin and originally embodied an all-encompassing cosmic deity with distinct features of both a solar god and a thunder god, the comparison of the chronicle's Svarog with both ancient gods, who in the chronicle's text appears as a cultural hero who became the founder of civilisation, becomes quite understandable. At the same time, the identification of Svarog not only with Hephaestus, but also with the solar god, raises the question of the possibility of developing monistic ideas in the mythological worldview of the ancient Russian population on the eve of the introduction of Christianity by Volodymyr (988), which contributed to its adoption and the formation of the phenomenon of national dualism. | |
dc.identifier.citation | Бондаренко, О. В. Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога / О. В. Бондаренко, М. П. Тупчієнко // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Історичні науки. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2024. – Т. 44. – С. 89–97. | |
dc.identifier.uri | DOI: http://doi.org/10.32626/2309-2254.2024-44.89-97 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/14997 | |
dc.language.iso | uk | |
dc.publisher | Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка | |
dc.subject | язичництво | |
dc.subject | Давня Русь | |
dc.subject | Сварог, | |
dc.subject | Гефест | |
dc.subject | Геліос | |
dc.subject | солярний | |
dc.subject | монізм | |
dc.subject | paganism | |
dc.subject | Ancient Rus | |
dc.subject | Svarog | |
dc.subject | Hephaestus | |
dc.subject | Helios | |
dc.subject | solar | |
dc.subject | monism | |
dc.title | Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога | |
dc.title.alternative | The middle eastern and greek mythological origins of understanding the image of the old russian Swarog | |
dc.type | Article |