Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
9 results
Search Results
Item Близькосхідні та грецькі міфологічні витоки розуміння образу давньоруського Сварога(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2024) Бондаренко, О. В.; Тупчієнко, М. П.; Bondarenko, O.; Tupchienko, M.Мета дослідження – проаналізувати, спираючись на літописні тексти та дослідження в області порівняльної міфології, обґрунтованість зближення літописцем давньоруського Сварога з грецькими богами – Гефестом та Геліосом, виявити близькосхідні витоки його тлумачення. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, всебічності, об’єктивності та системності. В статті були використані методи порівняльної міфології, герменевтики та лінгвістики. Наукова новизна полягає у спробі розкрити образ давньоруського літописного Сварога через пошук витоків його становлення із близькосхідної та грецької античної міфології, у розкритті його дуальної солярно-громової природи, а також у постановці питання про моністичну природу дохристиянських вірувань населення Давньої Русі. Висновки. Літописне ототожнення давньоруського язичницького бога Сварога з грецькими богом-ковалем Гефестом та богом сонця Геліосом було продиктовано самою природою античних богів та дуальною солярно-громовою сутністю самого Сварога. Враховуючи, що Гефест (Феоста) мав близькосхідне походження й первісно уособлював собою всеохоплююче космічне божество з вираженими ознаками як солярного бога, так і бога грози (грому), стає цілком зрозумілим зіставлення літописного Сварога з обома античними богами, який в літописному тексті постає культурним героєм, що став фундатором цивілізації. Водночас ототожнення Сварога не лише з Гефестом, а й з солярним богом, ставить питання про можливість розвитку моністичних уявлень в міфологічному світогляді давньоруського населення напередодні впровадження князем Володимиром християнства (988 р.), що сприяло його прийняттю та формуванню феномену народного двовір’я. The purpose of research is to analyse, based on chronicle texts and research in the field of comparative mythology, the validity of the chronicler's association of the ancient Russian Svarog with the Greek gods Hephaestus and Helios, and to identify the Middle Eastern origins of his interpretation. Th e research methodology is based on the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity and systematicity. Th e methods of comparative mythology, hermeneutics and linguistics were used in the study. The scientifi c novelty lies in the attempt to reveal the image of the ancient Russian chronicle Svarog by searching for the origins of his formation in the Middle Eastern and Greek ancient mythology, in revealing his dual solar-thunder nature, and in raising the question of the monistic nature of the pre-Christian beliefs of the population of Ancient Rus. Conclusions. Th e chronicle identifi cation of the ancient Russian pagan god Svarog with the Greek god-smith Hephaestus and the sun god Helios was dictated by the very nature of the ancient gods and the dual solar-thunder nature of Svarog himself. Given that Hephaestus (Th eostes) was of Middle Eastern origin and originally embodied an all-encompassing cosmic deity with distinct features of both a solar god and a thunder god, the comparison of the chronicle's Svarog with both ancient gods, who in the chronicle's text appears as a cultural hero who became the founder of civilisation, becomes quite understandable. At the same time, the identification of Svarog not only with Hephaestus, but also with the solar god, raises the question of the possibility of developing monistic ideas in the mythological worldview of the ancient Russian population on the eve of the introduction of Christianity by Volodymyr (988), which contributed to its adoption and the formation of the phenomenon of national dualism.Item Цифровізація джерел середньовічної історії України: сучасний стан та перспективи(РВВ ІДГУ, 2024) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, О.У статті здійснено аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень. Встановлено, що актуальність дослідження зумовлена активним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, які трансформують засадничі основи соціоекономічного життя, структуру та склад соціуму, комунікаційні реалії. Цифрові технології, активно інтегруючись у всі сфери людської діяльності, суттєво впливають і на розвиток соціогуманітаристики. Цифровізація назавжди увійшла і в інформаційне поле історичної науки. Використання інформаційних технологій у дослідженні історичних подій та явищ радикально змінило підходи до вивчення, збереження та поширення історичних знань. Важливим напрямом у сучасній історичній науці є дослідження історії України доби середньовіччя, актуальність якого зумовлена не тільки потребою вивчення витоків української державності та культури, а й необхідністю формування національної ідентичності та самосвідомості сучасних українців. Дослідження історії доби середньовіччя набуває особливої актуальності з огляду на війну, яку сьогодні веде Україна, оскільки воно допомагає зміцнити національну ідентичність, відновити правдиву історичну пам’ять і протидіяти спробам перекручення української історії. Аналіз сучасного стану цифровізації джерел з середньовічної історії України, перспектив використання сучасних технологій для підвищення доступності та збереження історичної спадщини, інформаційного забезпечення історичних досліджень дає підстави стверджувати, що останнім часом відбувається істотне зростання темпів та обсягів цифровізації речових, зображальних, писемних джерел. Цифровізація сприяє поступовому розмиванню меж між бібліотеками, архівами та музеями, створюючи інтегроване бібліотечно-архівно-музейне інформаційне середовище. Це істотно збільшить їхній інформаційний потенціал і дасть користувачам можливість зручного доступу до різноманітних ресурсів, зберігаючи водночас історичну та культурну спадщину для майбутніх поколінь. Зазначено, що існують і певні виклики, зокрема обмежені технічні ресурси, питання автентичності оцифрованих матеріалів та правові аспекти, які вимагають подальшої уваги. У перспективі розвиток інтерактивних платформ та посилення міжнародної співпраці створить умови для ще ширшого доступу до історичних матеріалів і допоможе зміцнити зв’язок між історичною наукою та суспільством. The article analyzes the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, information support for historical research. It was established that the relevance of the research is determined by the active implementation of information and communication technologies, which transform the basic foundations of socioeconomic life, the structure and composition of society, and communication realities. Digital technologies, being actively integrated into all spheres of human activity, significantly affect the development of socio-humanitarian studies. Digitization has forever entered the information field of historical science. The use of information technologies in the study of historical events and phenomena has radically changed approaches to the study, preservation and dissemination of historical knowledge. An important direction in modern historical science is the study of the history of Ukraine during the Middle Ages, the relevance of which is determined not only by the need to study the origins of Ukrainian statehood and culture, but also by the need to form the national identity and self-awareness of modern Ukrainians. The study of the history of the Middle Ages becomes especially relevant in view of the war that Ukraine is waging today, as it helps to strengthen national identity, restore true historical memory, and counter attempts to distort Ukrainian history. The analysis of the current state of digitization of sources from the medieval history of Ukraine, the prospects of using modern technologies to increase the accessibility and preservation of historical heritage, and the information support of historical research gives reasons to state that recently there has been a significant increase in the pace and volume of digitization of tangible, pictorial, and written sources. Digitization contributes to the gradual blurring of the boundaries between libraries, archives and museums, creating an integrated library-archive-museum information environment. This will significantly increase their information potential and provide users with convenient access to various resources, while preserving the historical and cultural heritage for future generations. It is noted that there are also certain challenges, in particular limited technical resources, issues of authenticity of digitized materials and legal aspects that require further attention. In the future, the development of interactive platforms and the strengthening of international cooperation will create conditions for even wider access to historical materials and help strengthen the connection between historical science and society.Item Соціально-економічні та соціокультурні процеси в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.: історіографія(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, A.Підкреслено, що проблема визначення поняття «місто», його типології та функцій не завжди мала дослідницький характер. Адже надання поселенню нового адміністративного статусу відчутно підвищувало його значущість, збільшувало права та свободи міського самоврядування, сприяло економічному розвитку, розміщенню адміністративних органів, отриманню замовлень від держави тощо. Тож зрозуміле прагнення місцевих еліт до надання їхньому поселенню статусу міста. Згодом виникає і чисто дослідницький інтерес статистиків, істориків, географів, представників інших наук, які виробили численні підходи до визначення та типології міста, що залежали передусім від наукової спеціалізації та світоглядних позицій конкретного вченого та специфіки їхнього творчого бачення. Схарактеризовано здобутки учених в обґрунтуванні концептуальних засад історії міст. Визначено внесок науковців в осмислення становлення та еволюції міського самоврядування, соціально-економічного та соціокультурного розвитку міст. З’ясовано особливості історіографічної інтерпретації проблеми в науковій літературі останньої чверті ⅩⅧ – початку ⅩⅩⅠ ст. та зміни у її дослідженні в різні історіографічні етапи. Визначені головні чинники, які впливали на розвиток досліджень з порушеної проблеми. Серед найменш розроблених в історіографії питань історії соціальноекономічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр., які потребують подальшого вивчення виокремлено такі: питання становлення та розвитку міського самоврядування; місце міських органів самоврядування у системі губернських та повітових владних державних структур; взаємозв’язки міських фінансових та державних інституцій; повсякдення чиновників міських органів самоврядування; з’ясування їхньої ролі у громадському та культурному житті міських громад. Перспективними напрямами дальшого вивчення порушеної проблеми можуть бути комплексні історичні та історіографічні дослідження історії соціальноекономічних процесів в українських містах з використанням компаративного інструментарію; студії з соціокультурного розвитку міського соціуму, зокрема повсякдення містян, менталітет міських верств; вивчення історії корпоративних купецьких товариств та органів самоврядування купецтва; характеристика соціально-психологічного портрету міських прошарків; внутрішньосімейні стосунки у купецькій та міщанській родині; традиції сімейного виховання і освіти, ціннісні орієнтири; організація дозвілля і розваг у купецькому та міщанському середовищі. The practical significance of the dissertation work lies in the fact that the results obtained, substantiated conclusions and practical recommendations significantly expand modern knowledge on the history and historiography of socioeconomic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785- 1917. And accordingly, they will contribute to the intensification of research both on this issue and related and related topics. The provisions and conclusions of the dissertation work can be used in the lecture and methodological support of academic disciplines for applicants for higher education in the specialty "History and Archeology", in particular, "Historiography of the History of Ukraine", "Historical Regional Studies", "Historical Urban Studies", "Modern History of Ukraine" ... The relevance of the topic of the dissertation is substantiated, the purpose, tasks of scientific research, object and subject of research are formulated, its connection with scientific programs is noted, chronological and geographical borders are defined, scientific novelty and practical value of the received results are outlined, information on approbation of research results . Analysis of historiographical research on the history of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 showed that this topic has not yet become the subject of a special generalizing historiographical study. Only some aspects of this complex problem have become the subject of research, which necessitates its in-depth and comprehensive study. In the dissertation for the first time in historical science the state and tendencies of more than 230 years of research of history of social and economic and sociocultural processes in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 are analyzed in detail. 12 The leading stages, directions and specific features of research of a theme are defined. The periodization of the problem is carried out in accordance with the development of historical thought and modern theoretical and methodological foundations of historiography. There are three main historiographical periods of scientific development of the problem: imperial - the end of the eighteenth - beginning of the twentieth century; Soviet - 1920s - 1991 and modern - 1991-2021, which characterize the priority trends of historiography in the study of urban history. The source base for the period from the last quarter of the 18th century has been identified, analyzed, systematized and classified. by 2021, its information potential has been revealed. A wide range of new historiographical sources has been introduced into scientific circulation, on the basis of which key aspects of the researched problem are considered. A wide source base made it possible to analyze the reflection in the scientific literature of the main directions of socio-economic and socio-cultural processes in the cities of the Dnieper region during the imperial era. It is noted that the study is based on the integrated use of the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, systemicity, continuity. A set of general scientific, interdisciplinary and specific historical methods was used to achieve the purpose of the study. The use of a wide range of methods of historiographical analysis and synthesis, problem-chronological, comparative, genetic, retrospective, contributed to the comprehensive solution of the dissertation tasks. Their choice is determined by the theme of the dissertation, its structure and the specifics of modern methodological approaches, in particular those borrowed by historians from other scientific disciplines. However, despite the variety of research methods, the key was the problem-chronological method, which allowed to clearly outline the ways of general accumulation of historical knowledge of various semantic aspects of the problem. These methodological principles made it possible to trace the evolution of historiographical discourse during the last quarter of the eighteenth and early twenty-first centuries. and its structural and institutional forms. 13 It is proved that among the important and insufficiently studied methodological problems of the history of the cities of Dnieper Ukraine in 1785– 1917 is the scientific definition of its concept, typology and functional purpose. After all, a significant role in the study of cities belongs to the conceptual and terminological apparatus. One of its basic concepts is "city", which, along with others, being in close connection, and forms a terminological and conceptual system used by historical science and historical urban planning in particular. The problem of the content of this concept arose at least from the first half of the XIX century. and is due to the coexistence of various forms of urban settlements and the reflection of the phenomenon of the city in the public consciousness, administrative and demographic statistics, whence it was introduced into science. It is emphasized that the problem of defining the concept of "city", its typology and functions has not always been research. After all, granting the settlement a new administrative status significantly increased its significance, increased the rights and freedoms of municipal self-government, contributed to economic development, placement of administrative bodies, receiving orders from the state, and so on. Therefore, the desire of local elites to give their settlement the status of a city is understandable.Item Діяльність міських самоврядних інституцій Наддніпрянської України у фінансовій сфері в дореформений період: імперська історіографія(Домбровська Я. М., 2020) Бондаренко, О. В.Item Повсякденне життя містян Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. в історіографії імперської доби(ЦНТУ, 2021) Бондаренко, О. В.У тезах проаналізовано,що дослідники зробили певний внесок у вивчення побуту, способу життя міського населення Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. В історичній літературі знайшли висвітлення питання історії повсякдення, серед яких – міське середовище, соціально-побутова інфраструктура міст, матеріальна культура міського населення та його побут, сімейне життя містян, спосіб життя, форми соціокультурної взаємодії, освіта, одяг та мода, релігійні аспекти повсякдення тощо.Item Розвиток торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр.: сучасна вітчизняна історіографія(Університет Григорія Сковороди, 2021) Бондаренко, О. В.; Bondarenko, O.У статті зроблено спробу з’ясувати ступінь дослідження розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. у сучасній вітчизняній історіографії. З’ясовано, що в історичній науці суттєво розширилося коло питань економічного розвитку міст, які сьогодні досліджуються українськими вченими. Зазначено, що крім традиційних аспектів вивчення порушеної проблеми, певна увага приділяється й таким важливим напрямам наукового пошуку як форми та методи внутрішньої та зовнішньої торгівлі в українських містах, приватне підприємництво в усіх сферах міської економіки тощо. Встановлено, що зазвичай розвиток торгівлі у містах розглядається у контексті аналізу економічних явищ в українських губерніях загалом або ж поміж інших проблем досліджень історії певних регіонів чи окремих міських поселень. Характерною рисою багатьох праць є перебільшена увага до нагромадження фактичних даних замість узагальнень і теоретичного осмислення досліджуваних процесів. До того ж, важливою особливістю сучасних наукових студій є те, що вивчення розвитку торгівлі в містах здійнюється нерівномірно як в регіональному так і в хронологічному вимірах. Адже більшість досліджень стосується пореформенного періоду та розвитку торгівлі в містах Півдня України і насамперед Одеси. У висновках визначено основні тенденції та окреслено здобутки й недостатньо досліджені питання, визначено основні напрями подальшого вивчення порушеної проблеми. Зауважимо, що, сучасна вітчизняна наука напрацювала достатній дослідницький матеріал, на основі якого актуальним є створення комплексної, синтетичної праці історії розвитку торгівлі в містах Наддніпрянської України в 1785-1917 рр. з широким залученням компаративістського інструментарію. В статье сделана попытка выяснить степень исследования развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. в современной отечественной историографии. Установлено, что в исторической науке существенно расширился круг вопросов экономического развития городов, которые сегодня исследуются украинскими учеными. Отмечено, что помимо традиционных аспектов изучения затронутой проблемы, определенное внимание уделяется и таким важным направлениям научного поиска как формы и методы внутренней и внешней торговли в украинских городах, частное предпринимательство во всех сферах городской экономики. Установлено, что обычно развитие торговли в городах рассматривается в контексте анализа экономических явлений в украинских губерниях в целом или других проблем исследований истории отдельных регионов или отдельных городских поселений. Характерной чертой многих работ является преувеличенное внимание к накоплению фактических данных вместо обобщений и теоретического осмысления изучаемых процессов. К тому же, важной особенностью современных научных исследований является то, что изучение развития торговли в городах осуществляется неравномерно как в региональном, так и в хронологическом измерениях. Ведь большинство исследований касается пореформенного периода и развития торговли в городах Юга Украины и прежде всего Одессы. В выводах определены основные тенденции и намечены достижения и недостаточно исследованы вопросы, определены основные направления дальнейшего изучения затронутой проблемы. Заметим, что современная отечественная наука наработала достаточный исследовательский материал, на основе которого актуальным является создание комплексной, синтетической работы по истории развития торговли в городах Приднепровской Украины в 1785-1917 гг. с широким привлечением компаративистского инструментария. The article attempts to find out the degree of research on the development of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785-1917 in modern domestic historiography. It was found that the range of issues of economic development of cities, which are currently being studied by Ukrainian scientists, has significantly expanded in historical science. It is noted that in addition to the traditional aspects of studying the problem, some attention is paid to such important areas of scientific research as forms and methods of domestic and foreign trade in Ukrainian cities, private enterprise in all spheres of the city economy and more. It is established that usually the development of trade in cities is considered in the context of the analysis of economic phenomena in the Ukrainian provinces in general or among other problems of research of the history of certain regions or individual urban settlements. A characteristic feature of many works is the exaggerated attention to the accumulation of factual data instead of generalizations and theoretical understanding of the studied processes. In addition, an important feature of modern scientific studies is that the study of trade in cities is carried out unevenly in both regional and chronological dimensions. After all, most studies relate to the post-reform period and the development of trade in the cities of southern Ukraine and especially Odessa. The conclusions identify the main trends and outline the achievements and insufficiently researched issues, identify the main directions for further study of the problem. Note that modern domestic science has developed sufficient research material, on the basis of which it is important to create a comprehensive, synthetic work on the history of trade in the cities of Dnieper Ukraine in 1785–1917 with the widespread use of comparative tools.Item Технічна освіта на Кіровоградщині: історичний нарис(Імекс-ЛТД, 2009) Барабаш, В. А.; Бондаренко, Г. С.; Бондаренко, О. В.; Орлик, В. М.; Бондаренко, Л. В.; Головата, О. О.; Коломієць, О. Б.; Петренко, М. М.; Тупчієнко, М. П.; Чвань, Т. В.; Притюпа, Н. В.; Ілючек, С. І.; Бондарчук, Ю. П.Презентоване видання — підсумок копіткої роботи, здійсненої науковцями Кіровоградського національного технічного університету та Державного архіву Кіровоградської області впродовж останніх років, з пошуку документів та матеріалів, що висвітлюють проблеми зародження та становлення технічної освіти в Центральній Україні. Книга присвячена поколінням інженерів та учених, їх учителям і вихователям від Єлисаветградського вищого земського реального училища, Єлисаветградського вечірнього робітничого технікуму імені В.І. Леніна, Зінов’ївського вечірнього інституту сільськогосподарського машинобудування, Кіровоградської філії Харківського політехнічного інституту, Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування до Кіровоградського національного технічного університету. Книга призначена для широкого кола читачів, науковців, студентів, абітурієнтів, усіх тих, хто цікавиться історією освіти в Російській імперії, Радянському Союзі та сучасній Україні, історією та сьогоденням технічної освіти і науки.Item Економічний розвиток міст Наддніпрянської України останньої чверті XVIII – початку XX ст. у сучасному історіографічному дискурсі(ЦНТУ, 2020) Бондаренко, О. В.У тезах історіографію поділено за тематичним принципом на такі дослідницькі напрями: 1) наукові праці, шо присвячені різноманітним проблемам промислового розвитку міст; 2) роботи, у яких вивчаються питання видів та форм міської торгівлі, формування загальноімперського та українського внутрішнього ринків; 3) література, що висвітлює історію створення та Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти функціонування транспортної системи та її вплив на економічне зростання міст; 4) праці, предметом дослідження яких є розвиток фінансової, податкової та банківсько-кредитної системи.Item Вища технічна освіта України в умовах трансформації суспільства: історіографія(Охотнік, 2018) Бондаренко, О. В.У тезах розглянуто стан дослідження реформування технічної освіти в сучасній Україні дозволяє стверджувати, що ця тема знайшла певне відображення у науковій літературі. Наукові праці, проте, здебільшого присвячені проблемам регіонального розвитку вищої технічної освіти чи підготовці інженерно технічних кадрів конкретних технічних вишів та приурочені до їхніх ювілеїв. Крім того, деякі аспекти теми розглядаються у працях представників педагогічної науки.