Наукові публікації кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/1124
Browse
14 results
Search Results
Item Нумізматичні свідчення зв’язків населення Дніпровського Правобережного лісостепу з Римською та Візантійською імперіями у IV–VIII ст.(Ośrodek Badań Europy Środkowo-Wschodniej, 2021) Орлик, В. М.; Шостопал, А. В.Означений у статті хронологічний період є досить цікавим як з точки зору нумізматики, так і з огляду на взаємозв’язки та взаємовпливи Візантії та слов’янських племен, які мешкали на Північному та Західному кордонах Східної Римської імперії. Контакти Візантії та слов’янського світу мали переважно торговельний та військовий характер. Одними з важливих джерел контактів мешканців Півдня Дніпровського Правобережного лісостепу з Візантійською імперією є нумізматичні джерела, зокрема візантійські монети та топографії їхніх знахідок у зазначеному регіоні. У даній статті автори продовжили попередні свої дослідження щодо вивчення монетних знахідок на території Дніпровського Правобережного лісостепу та узагальнили відому їм достовірну інформацію про знахідки монет імператорів Східної Римської імперії в досліджуваному регіоні. Авторами складено «Каталог ранньовізантійських монет, знайдених на території Дніпровського Правобережного лісостепу», до якого внесена інформація про 56 монет імператорів Східної Римської імперії, які були знайдені на указаній території протягом ХІХ – початку ХХІ ст. Наявність серед знахідок візантійських срібних монет із отворами вказує на їхнє використання у якості статусних прикрас чи оберега їхніх власників. У той же час відсутність отворів на золотих монетах засвідчує, що вони використовувалися у торговельних операціях, а також як спосіб накопичення, тобто виконували основні функції грошей. The chronological period identified in the article is quite interesting both from the point of view of numismatics and considering the interrelations and mutual influences of Byzantium and Slavic tribes which lived on the Northern and Western borders of the Eastern Roman Empire. Contacts between Byzantium and the Slavic world were mainly a commercial and military nature. Numismatic sources, in particular Byzantine coins and topographies of their finds in the region are one of the important sources of contacts between the inhabitants of the South of the Dnieper right-bank forest steppe and the Byzantine Empire. In this article, the authors continued their previous research concerning the study of coin finds in the Dnieper right-bank forest steppe and summarized the known reliable information about the findings of coins of the emperors of the Eastern Roman Empire in this region. The finds of Byzantine gold coins cannot clearly indicate the commercial nature of their origin. In this regard, the finds of copper Byzantine coins are more interesting and promising for study. The authors have compiled a “Catalog of Early Byzantine coins found on the territory of the Dnieper right-bank forest steppe “, which contains information about 56 coins of the emperors of the Eastern Roman Empire, which were found on this territory during the 19th - early 21st centuries. The presence of Byzantine silver coins with holes among the finds indicates their use as status ornaments or talismans of their owners. At the same time, the absence of holes on gold coins shows that they were used in trading operations, as well as a way of accumulation, that is they performed the main functions of money.Item Находки «лимесных» денариев в Беларуси (к вопросу о Северо-Восточной границе их распространения)(ЦНТУ, 2020) Сидорович, В. М.У тезах досліджено, що що населення вельбарської культури було знайоме з литими денаріями, які воно отримувало, найімовірніше, від родинних їм черняховцев. безсумнівно, що в ареалі черняхівської культури діяли центри виготовлення таких монет, звідки литі денарии потрапляли в усі заселені готами регіони, і навіть за їх межі. Наприклад, такі монети відомі і на поселеннях пшеворської культури.Item Про деякі аспекти збереження наукової спадщини В. О. Анохіна(ЦНТУ, 2020) Погорілець, О. Г.; Надвірняк, О. В.У тезах стверджується, що Владилен Опанасович належав до когорти науковців, які формували засади вітчизняної античної нумізматики. Його доробок щодо класифікації нумізматичного матеріалу, визначення відносної та абсолютної хронології монетних емісій і грошово-вагових систем, організації монетної справи, вивчення технології монетного виробництва заклав наріжні камені розуміння процесів формування економічного базису античних полісів Північного Причорномор`я та Боспорського царства.Item До питання локалізації нових осередків по виготовленню литих копій римських денаріїв І-ІІІ ст. у зоні поширення черняхівської спільноти(ЦНТУ, 2020) Надвірняк, О. В.; Погорілець, О. Г.У тезах описано монетні знахідки, які надають можливість започаткувати роботу по створенню «Каталогу центрів «виробництва» литих копій денаріїв ІІІІ ст.ст. в ареалі Південно-Східної Європи» та «Карти локалізації місць виявлення литих копій денаріїв І-ІІІ ст.ст. з ознаками технологічного лиття», що відкриває нові перспективи у плані статистичного аналізу та теоретичної розробки засад феномену лиття копій римських денаріїв на північний схід від Дунайського та Таврійського лімесів.Item Ймовірна еволюція одного типу наслідувань пізньоримських сілікв, знайдених у Західній Україні(ЦНТУ, 2020) Кулешов, С. Г.У тезах є припущення, що монети, представлені на рисунках, були початковим, проміжним та кінцевим етапами наслідування давньоримських сілікв кінця ІV століття. Має місце значна ймовірність того, що вони були виготовлені на території України. Безперечно, у викладних міркуваннях можливі доповнення і зміни, які будуть зроблені в результаті нових знахідок подібних наслідувань.Item Античні монети у зібранні НІЕЗ "Переяслав"(ЦНТУ, 2020) Коцур, В. П.У тезах охарактеризовано античні монети у зібранні НІЕЗ "Переяслав". Встановлено, що знахідки античних монет відомі науковцям на Правобережжі та Київщині, а також, зокрема, у Переяславському районі.Item Нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» – монети Ольвії, Істрії та Ніконію(ЦНТУ, 2020) Дацюк, О. А.; Бойко-Гагарін, А. С.У тезах охарактеризовано нові надходження до НІАМ «Київська фортеця» - монети Ольвії, Істрії та Ніконію. Також наголошено на важливості монетних знахідок, оскільки дослідження монет свідчить про наявність власного грошового обігу міст Ольвії, Істрії та Ніконію.Item Елементарний склад варварських наслідувань римських монет: аналіз методом РІХЕ(ЦНТУ, 2020) Бугай, О. М.; Мизгін, К. В.У тезах наведені висновки дослідження аналізу методом РІХЕ елементарного складу варварських наслідувань римських монет. Результати досліджень показали необхідність ретельного вивчення зразка методом РІХЕ. Перед усім це стосується плакованих сріблом або золотом екземплярів.Item Нумізматика на сайті Британського музею(ЦНТУ, 2020) Лузанова, А.У тезах проаналізовано сайт Британського музею, актуальний для дослідників історії грошового обігу в усьому світі, а найбільш цінною для дослідників нумізматики і боністики є сторінка сайту Кафедри монет і медалей. Завдяки оцифрованій інформації, яка знаходиться на онлайн сторінці музею, ми маємо можливість зануритися у вивчення нумізматичних колекцій, не виходячи з дому. Онлайн музеї в наш час займають важливе місце, особливо в період світових катаклізмів.Item До питання існування грошового обігу на території Дніпровського Правобережного Лісостепу (V-I ст. до н. е.)(ЦНТУ, 2020) Орлик, В. М.У тезах досліджено, що достатня кількість нумізматичних джерел у культурних шарах поселень, у даному випадку монет давньогрецьких державних утворень, загублених у свій час їхніми власниками, свідчать про економічні, зокрема торгові зв’язки населення Дніпровського Правобережного Лісостепу з античним світом. Адже, як влучно сказав класик української нумізматики Микола Котляр, монетні знахідки є «реліктами внутрішньої і зовнішньої торгівлі тих часів». І, якщо одиничні знахідки можна було б віднести до випадкових, не притаманних торговельним взаємовідносинам мешканців Дніпровського Правобережного Лісостепу в V–I ст. до н. е., то тезаврація електрових та мідних монет, як засобу накопичення, указує на товарно-грошові відносини у цьому регіоні в досліджувану епоху.