Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. Випуск 4. - 2020
Постійне посилання на це зібранняhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/10808
Перегляд
4 результатів
Результати пошуку
Тип:Документ, Розвиток людського капіталу в умовах становлення креативної економіки(ЦНТУ, 2020) Каленюк, І. С.; Кузнецова, Н. Б.; Kalenuk, I.; Kuznetsova, N.Враховуючи, що важливим проявом глобальних трансформаційних процесів виступає посилення процесу інтелектуалізації, ролі людського капіталу та його творчих функцій, визначено, що зростання значення та реальних масштабів творчої діяльності лежить в основі становлення креативної економіки. Обґрунтовано розуміння поняття «креативна економіка» в двох аспектах: по-перше, як сектору економіки, що об’єднує галузі, в основі успішності яких лежить креативна, творча діяльність; по-друге, як системи соціально-економічних відносин з приводу формування, розвитку та використання креативного людського капіталу. Визначено, що важливою в цьому напрямку є роль освіти, яка має закладати основи критичного та проектного мислення, формувати освітнє середовище на основі креативізації навчального процесу. Доведено, що підготовка та формування якісного креативного людського капіталу має стати одним з пріоритетів країни в контексті становлення креативної економіки. The purpose of the article is to determine the main features of human capital development, the formation of its new quality in creative economy. Creativity and intellectualization of social development influence the formation of a new structure of the national economy, where “creative industries” appear, based on the creative abilities, skills and talents of people capable of influencing economy through personal intellectual property. This means that human capital is becoming a key factor in the formation and development of the creative sector of national economies. The authors substantiate the role and significance of creative economy from two positions. It is viewed as a sector of the economy that unites industries based on creative activity determining success and dynamics of their development, and the formation of a favourable environment for the creative sector has a significant impact on economic growth.Тип:Документ, Інвестування людського капіталу: освітній ракурс(ЦНТУ, 2020) Скібіцький, О. М.; Липчанський, В. О.; Skibitsky, O.; Lypchanskyi, V.Розглянуті напрямки розвитку системи інвестування професійного (освітнього) рівня персоналу і політики управління людським потенціалом. Обґрунтовано, що основою ефективної діяльності підприємства, особливо в кризовій ситуації, є ефективна кадрова політика, постійне навчання та перепідготовка керівників та рядових службовців. Розвиток персоналу на основі якісних характеристик його освітньо-професійного рівня стає головним елементом кадрової політики в організації, а стратегія мотивації та просування персоналу, що випливає з неї, сприяє запобіганню соціальних конфліктів. Доведено, що найважливішою передумовою підвищення ефективності інвестицій в освіту є прогнозування потреб ринку праці, що обумовлюється впливом таких факторів: інвестиції окремої людини у власну освіту можуть бути неефективними, якщо особа не оцінює потенційну потребу підприємців у певних спеціалістах; недостатня оцінка потреб компанії у навчанні та розвитку персоналу також негативно вплине на ефективність відповідних інвестицій; прогнозування ситуації на ринку праці необхідне державі для запобігання структурних дисбалансів на ринку праці або масового безробіття. The directions of development of the system of investment of professional (educational) level of personnel and policy of human resources management are considered. The basis of effective activity of the enterprise, especially in a crisis situation, is an effective personnel policy and the strategy of motivation and promotion of the personnel derived from it promotes prevention of social conflicts. Continuous training and retraining of managers and ordinary employees, staff development based on the qualitative characteristics of its educational and professional level becomes the main element of personnel policy in the organization. The most important prerequisite for improving the efficiency of investment in education is forecasting labor market needs.Тип:Документ, Розвиток та реалізація інноваційної компоненти людського капіталу на основі вдосконалення мотиваційного механізму у сфері праці(ЦНТУ, 2020) Семикіна, М. В.; Запірченко, Л. Д.; Семикіна, А. В.; Бугаєва, М. В.; Semykina, M.; Zapirchenko, L.; Semykina, A.; Buhaieva, M.; Семикина, М. В.; Запирченко, Л. Д.; Семикина, А. В.; Бугаева, М. В.Обґрунтовано об’єктивну потребу розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу в умовах зростання попиту на інновації. Розкрито наукові підходи до розуміння сутності мотиваційного механізму у сфері праці з урахуванням потреб розвитку інноваційної компоненти людського капіталу. Запропоновано авторську версію визначення мотиваційного механізму регулювання розвитку та реалізації інноваційної компоненти людського капіталу у сфері праці. Шляхом моделювання авторами доведено доцільність пріоритетного стимулювання праці з елементами творчості, що суттєво впливає на зміну дохідності підприємства. Strategic tasks for building the innovative economy in Ukraine require qualitatively new approaches to the development and use of the innovative component of human capital in Ukraine, reforming existing motivational mechanisms. Prospects for quality human development and competitiveness of Ukraine's economy are becoming increasingly dependent on innovation activity of workers in the field of labor. There is a practical need to find opportunities for development and use of the innovative component of human capital based on improving the motivational mechanisms of enterprises and organizations. Imperfection of motivational mechanisms at the enterprises of Ukraine slows down the processes of development and use of the innovative component of human capital. The unsolved parts of the outlined problem include insufficient study of the possibilities of motivational mechanisms to stimulate innovative activity of employees, it is necessary to prove the need to take into account the system of stimulation of regulated and creative (innovative) components of labor activity.Тип:Документ, Чинники інтелектуалізації розвитку української економіки у глобальному середовищі(ЦНТУ, 2020) Цимбал, Л. І.; Tsymbal, L.; Цымбал, Л. И.Обґрунтовано, що розвиток глобалізаційних процесів висуває перед країнами світу нові виклики, пов’язані, передусім, із поступовим переходом до економіки знань та її реалізації в умовах викликів сьогодення: з одного боку, становлення економіки знань відбувається за умов глобалізації й лібералізації законодавств, а з іншого – цей перехід супроводжується бажанням держав посилювати контроль над стратегічно важливими галузями, до яких належать і галузі формування інтелектуального потенціалу. Доведено, що розширення можливостей використання інтелекту, як основи якісного зростання економіки, стає однією з ключових передумов успішності економіки й оцінювання її лідерського потенціалу в цих умовах, а зміна якісної основи розвитку економіки вимагає переосмислення ролі інтелекту в процесі господарювання, що, своєю чергою, актуалізує питання інтелектуального потенціалу й ефективності його реалізації. The development of globalization processes poses new challenges to the countries of the world, primarily related to the gradual transition to the knowledge economy and its implementation in the face of today's challenges. On the one hand, the formation of the knowledge economy takes place in the context of globalization and liberalization of legislation, and on the other - this transition is accompanied by the desire of states to strengthen control over strategically important areas, including areas of intellectual potential. Expanding the possibilities of using intelligence as a basis for qualitative economic growth is becoming one of the key prerequisites for the success of the economy and assessing its leadership potential in these conditions. Changing the qualitative basis of economic development requires a rethinking of the role of intelligence in the management process, which, in turn, raises the issue of intellectual potential and the effectiveness of its implementation.