Кафедра історії, археології, інформаційної та архівної справи

Permanent URI for this communityhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/780

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Item
    Інформаційна, бібліотечна та архівна справа. 2 рівень
    (ЦНТУ, 2020) Орлик, В. М.; Кулешов, С. Г.; Орлик, С. В.; Ніколаєв, М. І.; Бондаренко, О. В.; Барабаш, В. А.; Глєбова, Л. В.; Коломієць, О. Б.; Лукашевич, О. А.
    Слово «магістр» (від лат. magister – начальник, наставник) означало титул посадових осіб у Давньому Римі, високий придворний титул у Візантії, а в середні віки – главу духовно-лицарського ордена або викладача семи вільних мистецтв (гуманітарних наук). В останньому випадку це було дуже почесне учене звання, що прагнули одержати його здобувачі за допомогою підготовки і захисту серйозної наукової праці – магістерської дисертації. У США, Великобританії й інших країнах з англо-американською системою вищої освіти магістр – це академічний ступінь, присуджуваний особам, які закінчили університет або прирівняний до нього вищий навчальний заклад і мають ступінь бакалавра, що пройшли додатковий курс упродовж 1–2 років, що склали спеціальний іспит і захистили дисертацію. В Україні магістр – це не вчене звання і не ступінь, а освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця. Відповідно до Закону про вищу освіту другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.
  • Item
    Історизація писемного історичного джерела як умова обґрунтування історичного висновку
    (ЦНТУ, 2020) Лукашевич, О. А.
    У тезах розкрито зміст поняття «писемне джерело» як наслідок суб’єктоб’єктних стосунків, до якого входить уявлення про нього як єдності способів його препарування істориком і джерельної матеріальної основи, носія зафіксованої різними способами і засобами інформації. Цей взаємозв’язок розкриває механізм перетворення історичної пам’ятки в джерело, а значить, визначає напрям його вивчення, є умовою адекватної інтерпретації інформації, здобутої з джерела, потенційно достовірною, оскільки вона сформувалася в об’єктивному соціальному процесі суб’єктивними умовами його учасників. І тут питання про те, якій реальності належить писемне джерело (тій, де воно виникло, або реальності історика), витісняється проблемою його зустрічі з дослідником на певному етапі їх «життєдіяльності». У цьому акті, ланці пізнавального процесу, увесь шлях зміни джерела освоюється істориком з позицій свого культурного горизонту, що сформувався на той час. Обидві «історії» знаходяться в актуальному стані, не зливаючись в єдине ціле: в іншому випадку, було б неможливе історичне пізнання, що припускає зворотній зв’язок.
  • Item
    Документознавство
    (ЦНТУ, 2019) Барабаш, В. А.; Лукашевич, О. А.
  • Item
    Інформаційне право України. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа
    (ЦНТУ, 2019) Лукашевич, О. А.
    “Інформаційне право України” є однією з навчальних дисциплін передбачених програмами професійної підготовки студентів Національного Університету “Острозька академія” і являє собою самостійну правничу дисципліну, яка включає в собі як теоретичні проблеми розвитку і становлення інформаційного права як окремої галузі юриспруденції, так і знання законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері обігу інформації. Вивчення дисципліни проводиться відповідно до курсів підготовки спеціалістів.
  • Item
    Документальні джерела Іінформації та архівна евристика
    (ЦНТУ, 2019) Лукашевич, О. А.
    «Документальні джерела інформації та архівна евристика» – є однією із дисциплін гуманітарного циклу. В центрі уваги – джерело інформації, види джерел як історичних явищ, що виникають у певних соціальних умовах та висвітлюють їх; закономірності формування структури документальної джерельної бази , відтворення в неї історичного процесу, методи пошуку, аналізу та використання в науково-дослідній роботі різних джерел з історії України. Навчальна дисципліна має інформаційне, методологічне, пізнавальне і практичне значення, оскільки дозволить майбутньому вченому глибше усвідомити логіку пошуку ретроспективної документної інформації з метою її ефективного використання у науковому дослідженні.
  • Item
    Вступ до фаху
    (КНТУ, 2014) Лукашевич, О. А.
  • Item
    Філософія наукового пізнання
    (КНТУ, 2015) Лукашевич, О. А.
  • Item
    Теорія прийняття рішень
    (КНТУ, 2014) Лукашевич, О. А.