Психолінгвістика віртуальної комунікації в контексті залежності від соціальних мереж
Loading...
Date
2019
Authors
Камінська, О. В.
Стежко, Ю. Г.
Глєбова, Л. В.
Каминская, О. В.
Глебова, Л. В.
Kaminska, O.
Stezhko, Y.
Gliebova, L.
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Abstract
В статті розглянуто психологічні особливості віртуальної комунікації осіб, яким притаманна залежність від соціальних мереж. Здійснено порівняльний аналіз особливостей кіберкомунікації адиктів та інших користувачів інтернету. Проаналізовано гендерні відмінності віртуальної комунікації. Встановлено, що в сучасному суспільстві віртуальна комунікація набуває все більшого поширення у зв’язку із впровадженням новітніх інформаційних технологій. Таким чином, безпосереднє міжособистісне спілкування поступово витісняється віртуальними засобами передавання інформації. Специфіка віртуальної комунікації особливо яскраво виявляється при використанні особистістю соціальних мереж, що служать для підтримання контактів, пошуку однодумців, вираження емоційних станів, в тому числі і тих, що соціумом вважаються неприйнятними. Виділено психолінгвістичні ознаки віртуальної комунікації в Інтернет-середовищі, а саме: психолінгвістичні пресупозиції, психолінгвістичні семантичні пресупозиції та прагматичні, психолінгвістично марковані пресупозиції. Зазначено, що психолінгвістична пресупозиція є особливим різновидом логічного опанування віртуальною інформацією, когнітивної експлікації фреймів за допомогою актуалізації спільного фонду знань учасників спілкування про світ, його організацію, місце людини в ньому тощо. Також в Інтернет-середовищі нерідко мають місце психолінгвістичні семантичні пресупозиції, які аналізуються як певний семантичний компонент повідомлення (висловлення, судження), неістинність якого в певній конкретній ситуації перетворює повідомлення на аномальне або недоречне. Також у просторі віртуальної комунікації нерідко домінувальною є прагматична, психолінгвістично маркована пресупозиція, що є компонентом повідомлення, мовленнєвого жанру, дискурсу (тексту), яка безпосередньо пов’язана із суб’єктивними чинниками Інтернет-спілкування (орієнтацією в ситуаціях віртуальної комунікації, актуалізацією соціальних, когнітивних, гендерних тощо характеристиках учасників комунікативного акту), відсутність або незнання якого перетворює повідомлення, мовленнєвий жанр, дискурс (текст), віртуальну комунікацію загалом у недоречні – нещирі, неприродні, провокаційні, такі, що не відповідають умовам їх успішності тощо.
В статье рассмотрены психологические особенности виртуальной коммуникации лиц зависимых от социальных сетей. Осуществлен сравнительный анализ особенностей киберкомуникации аддиктов и других пользователей интернета. Проанализированы различия виртуальной коммуникации. Установлено, что в современном обществе виртуальная коммуникация приобретает все большее распространение в связи с внедрением новейших информационных технологий. Таким образом, непосредственное межличностное общение постепенно вытесняется виртуальными средствами передачи информации. Специфика виртуальной коммуникации особенно ярко проявляется при использовании личностью социальных сетей, служащих для поддержания контактов, поиска единомышленников, выражения эмоциональных состояний, в том числе и тех, которые социумом считаются неприемлемыми. Выделены психолингвистические характеристики виртуальной коммуникации в Интернет-среде, а именно: психолингвистические пресуппозиции, психолингвистические семантические пресуппозиции и прагматические, психолингвистически маркированные пресуппозиции. Отмечено, что психолингвистическая пресуппозиция является разновидностью логического освоения виртуальной информации, когнитивной экспликации фреймов с помощью актуализации общего фонда знаний участников общения о мире, его организации, месте человека в нём. Также в Интернет-среде нередко имеют место психолингвистические семантические пресуппозиции, которые анализируются как некий семантический компонент сообщения (высказывания, суждения), неистинность которого в определённой конкретной ситуации превращает сообщения на неуместное. Также в пространстве виртуальной коммуникации нередко доминирующим является прагматическая, психолингвистически маркированная пресуппозиция, которая является определённым компонентом сообщения речевого жанра, дискурса (текста).
Данная пресуппозиция непосредственно связана с субъективными факторами Интернет-общения (ориентацией в ситуациях виртуальной коммуникации, актуализацией социальных, когнитивных, гендерных и т. д. характеристик участников коммуникативного акта), отсутствие или незнание которого превращает сообщения, речевой жанр, дискурс (текст), виртуальную коммуникацию в целом в неуместные – неискренние, неестественные, провокационные, неуспешные.
The article deals with the problem of determining psychological peculiarities of virtual communication of people, who in a great degree are characterized by dependence on social networks. The author of the article has done a comparative analysis of the peculiarities of cyber-communication of addicts and other Internet users. There were analyzed gender differences of virtual communication. It was established that in the contemporary society virtual communication had become more widespread especially if to analyze it according to the latest information technologies. In such a way the process of interpersonal communication is gradually supplanted by virtual means of transmitting information. The specificity of virtual communication was especially emphasized when the person used social networks which served to maintain contacts, to find like-minded people, to express emotional states, including those ones which were considered unacceptable by the society. There were determined psycholinguistic features of virtual communication in the Internet environment: psycholinguistic presuppositions, psycholinguistic semantic presuppositions, pragmatic, psycho-linguistically marked presuppositions. It was underlined that psycholinguistic presupposition is a special kind of logical mastering of virtual information, cognitive explication of frames by means of actualization of a common fund of knowledge of participants in communication about the world, its organization, the place of a person in it and others. Also, in the Internet environment psycholinguistic semantic presuppositions often take place. Them we’ll analyze as a certain semantic component of the message (statement, judgment), the inaccuracy of which in a particular situation makes the message abnormal or inappropriate. It was emphasized that in the space of virtual communication, the pragmatic, psycho-linguistically marked presupposition, which are a component of the message, the speech genre, and discourse (or a text), are directly related to subjective factors of Internet communication (orientation in different situations of virtual communication, actualization of social, cognitive, gender etc., characteristics of people in one communicative act), the absence of which converts a message, speech genre, discourse (or a text), virtual communication in general into inappropriate – such as insincere, unnatural, provocative, that do not conceal positive conditions, which make a success in a whole.
Description
Psykholinhvistyka virtual'noi komunikatsii
Keywords
віртуальна комунікація, кіберкомунікація, інтернет- спілкування, взаємодія, психолінгвістичні пресупозиції, психолінгвістичні семантичні пресу позиції, прагматичні, психолінгвістично марковані пресупозиції, виртуальная коммуникация, киберкоммуникация, интернет общение, взаимодействие, психолингвистические пресуппозиции, психолингвистические семантические пресуппозиции, прагматические, психолингвистические маркированные пресуппозиции, virtual communication, cyber-communication, internet communication, interaction, psycholinguistic presuppositions, psycholinguistic semantic presuppositions, pragmatic, psycho-linguistically marked presuppositions
Citation
Камінська, О. Психолінгвістика віртуальної комунікації в контексті залежності від соціальних мереж / О. Камінська, Ю. Стежко, Л. Глєбова // Психолінгвістика. – 2019. – № 25 (1). – С. 147-164.