Витрати на освіту та науку в глобальному вимірі
| dc.contributor.author | Кернасюк, Ю. В. | |
| dc.contributor.author | Kernasiuk, Yu. | |
| dc.date.accessioned | 2026-03-03T08:45:59Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою в адаптації національних політик і стратегій до глобальних викликів зміни клімату, енергетичного переходу та швидкого розвитку цифрових технологій і штучного інтелекту заради забезпечення сталого економічного розвитку й соціальної стійкості. Метою статті є визначення пріоритетних напрямів державної політики та практичних заходів у сфері інвестицій в освіту й науку в умовах глобальних викликів, спричинених змінами клімату, енергетичним переходом і цифровою технологічною революцією. На основі порівняльного аналізу державних видатків на освіту та наукові дослідження й розробки, ВВП на одну особу та міжнародних середніх показників досліджено складний взаємозв’язок абсолютних витрат на одну особу, частки витрат у ВВП та можливості формування сучасного інноваційного й освітнього середовища. Проаналізовано наукові праці та концепції щодо ролі інвестицій у людський капітал, трансформації робочих місць унаслідок нової технологічної революції й енергетичного переходу, а також необхідності збільшення фінансування освіти і наукових досліджень. Запропоновано індикатори для оцінки ефективності витрат, як-от: абсолютні витрати на одну особу, частка ВВП, співвідношення витрат на освіту та наукові дослідження й розробки. З’ясовано, що ключовим фактором є інституційна спроможність до комерціалізації наукових досліджень. Основні засади вдосконалення державної політики підтримки освіти й науки мають визначати орієнтири для модернізації освітніх програм і проведення нових наукових досліджень у рамках концепції екологічної стійкості сталого розвитку з пошуком інноваційних напрямків економічного зростання. Вони включають дорожню карту з декарбонізації та стимулювання інновацій і модернізації. Обґрунтовано рекомендації щодо підвищення рівня видатків на освіту й науку за допомогою механізму спрямування бюджетних ресурсів на пріоритетні дослідницькі напрями, стимулювання приватних інвестицій у чисті енергетичні й цифрові технології, інструменти перепідготовки робочої сили та посилення міжнародної кооперації й фінансової підтримки для зменшення глобальної нерівності в доступі до передових досягнень науки та освіти. The relevance of this study is determined by the urgent need to adapt national policies and strategies to the global challenges of climate change, the energy transition, and the rapid development of digital technologies and artificial intelligence, in order to ensure sustainable economic development and social resilience. The purpose of this article is to identify priority directions of state policy and practical measures in the field of investment in education and science in response to global challenges posed by climate change, the energy transition, and the digital technological revolution. Based on a comparative analysis of public expenditures on education and scientific research and development, gross domestic product (GDP) per capita, and international average indicators, the complex interrelationship between absolute expenditures per capita, the share of expenditures in GDP, and the capacity to form a modern innovative and educational environment is examined. Scientific studies and concepts concerning the role of investment in human capital, the transformation of jobs as a result of the new technological revolution and the energy transition, as well as the need to increase funding for education and scientific research, are analyzed. Indicators for assessing expenditure efficiency are proposed, including absolute expenditures per capita, percentage share of GDP, and the ratio of expenditures on education to expenditures on scientific research and development. It is determined that the key factor is institutional capacity for the commercialization of scientific research. The main principles for improving state policy in supporting education and science should define guidelines for the modernization of educational programs and the implementation of new scientific research within the framework of the concept of environmental sustainability of sustainable development, with a focus on identifying innovative directions of economic growth. These principles include a roadmap for decarbonization and the stimulation of innovation and modernization. Recommendations are substantiated for increasing expenditures on education and science through mechanisms for directing budgetary resources toward priority research areas, stimulating private investment in clean energy and digital technologies, developing workforce retraining instruments, and strengthening international cooperation and financial support in order to reduce global inequality in access to advanced achievements in science and education. | |
| dc.identifier.citation | Кернасюк, Ю. В. Витрати на освіту та науку в глобальному вимірі / Ю. В. Кернасюк // Освітня аналітика України : наук.-практ. журнал. –2025. – Вип. № 5 (37). – С. 109–123. | |
| dc.identifier.uri | https://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/18968 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | ДНУ «Інститут освітньої аналітики» | |
| dc.subject | інновації | |
| dc.subject | наукові дослідження й розробки | |
| dc.subject | енергетичний перехід | |
| dc.subject | зміна клімату | |
| dc.subject | технологічна революція | |
| dc.subject | цифровізація | |
| dc.subject | людський капітал | |
| dc.subject | innovation | |
| dc.subject | research and development | |
| dc.subject | energy transition | |
| dc.subject | climate change | |
| dc.subject | technological revolution | |
| dc.subject | digitalization | |
| dc.subject | human capital | |
| dc.title | Витрати на освіту та науку в глобальному вимірі | |
| dc.title.alternative | Expenditures on education and science in the global dimension | |
| dc.type | Article |