Наукові публікації кафедри ЕП
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/957
Browse
600 results
Search Results
Item Оцінка мотиваційної ролі корпоративної культури підприємства в контексті соціальної відповідальності(Король І. В., 2024) Семикіна, М. В.; Дмитришин, Б. В.; Савеленко, Г. В.; Коваль, Л.Стаття присвячена проблемі посилення мотиваційного впливу корпоративної культури на стан соціально‐трудових відносин з позицій соціальної відповідальності. Висвітлено сутність мотиваційних функцій корпоративної культури. Розкрито роль корпоративної культури у формування трудової активності персоналу та його мотивації до безперервного професійного розвитку. З’ясовано типові недоліки мотиваційних функцій корпоративної культури на українських підприємствах. Систематизовано наслідки позитивного і негативного впливу корпоративної культури для стану соціально‐трудових відносин і мотивації праці персоналу. Запропоновано та реалізовано методичний підхід до оцінки мотиваційної ролі корпоративної культури підприємства в контексті соціальної відповідальності. Здійснено аналіз впливу складових корпоративної культури на окремі складові мотивації персоналу підприємства. Проведено оцінку вагомості впливу окремих елементів корпоративної культури на мотивацію праці персоналу. Проаналізовано вплив корпоративної культури підприємства на мотивацію праці з позицій стейкхолдерів. The article is devoted to the problem of strengthening of corporate culture motivational influence on the state of social and labor relations from the standpoint of social responsibility. The essence of motivational functions of corporate culture has been highlighted. The role of corporate culture in forming of the personnel labor activity and their motivation for continuous professional development has been revealed. The typical shortcomings of the motivational functions of corporate culture at the Ukrainian enterprises have been clarified. The consequences of the corporate culture positive and negative impact on the state of social and labor relations and staff motivation have been systematized. The methodical approach to assessing the motivational role of the enterprise's corporate culture in the context of social responsibility has been proposed and implemented. The analysis of the influence of the corporate culture components on individual components of the company's personnel motivation has been carried out. The assessment of the influence of the certain elements of corporate culture on the personnel motivation has been carried out. The influence of the enterprise's corporate culture on work motivation from the perspective of stakeholders has been analyzed. The developed methodical approach can be applied at any enterprises regardless of the specifics of the industry. Its use opens up the additional opportunities for purposeful regulation of corporate culture, construction of enterprise development strategies, revision of collective agreements in the interest of harmonization of social and labor relations, effective enterprise activity. Based on the results of the assessment, it has been determined that the corporate culture poorly performs motivational functions regarding the formation of progressive labor values and the stabilization of social and labor relations development. Stakeholders still lack social responsibility in these matters. As a result, the motivational potential of corporate culture is not used enough, what increases the tension in social and labor relations and negatively affects the economic and innovative development of the enterprise. The shortcomings of the motivational functions of corporate culture have been revealed due to the widespread disregard of the terms of the collective agreement at enterprises, non‐compliance with the code of corporate culture by employees and managers, unjustifiably high differentiation in the incomes of managers and subordinates, the phenomenon of equalization in the assessment of the labor contribution to the enterprise's activity, socially unfair assessment of labor and innovative activity, etc. The assessment and regulation of the corporate culture impact based on the proposed methodology will help to overcome the identified shortcomings and harmonize social and labor relations.Item Особливості якості роботи управлінського персоналу підприємства на прикладі СП ТОВ «РІФ-1»(ЦНТУ, 2020) Нісфоян, С. С.Item Розвиток ринків праці України та ЄС: специфіка молодіжної зайнятості(Король І. В., 2023) Семикіна, М. В.; Запірченко, Л. Д.; Семикіна, А.Стаття присвячена проблемам розвитку ринків праці України та ЄС в контексті стимулювання молодіжної зайнятості. Проаналізовано поточну політику у сфері зайнятості молоді, яка реалізується на рівні Міжнародної організації праці, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також Європейського Союзу. Проведено порівняльний аналіз зайнятості молоді в Україні та деяких країнах ЄС. Зокрема проаналізовано показники рівня молодіжного безробіття, самозайнятості, частки NEET молоді в Україні, Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині як країнах‐сусідах, а також Німеччині та Великій Британії як основних міжнародних партнерах України в ЄС. Проведено порівняння окремих показників вартості життя (оренда та купівля житла, розмір комунальних послуг по відношенню до середньої зарплати) у столиці України та столицях зазначених європейських держав. За результатами вивчення політики ЄС визначено ключові підходи, принципи та практики, базовані на молодіжних гарантіях працевлаштування, навчання і розвитку. Компаративний аналіз молодіжної зайнятості в Україні та ЄС, досвід політики в даній сфері дозволили виокремити актуальні заходи з вирішення гострих питань та для розробки стратегій розвитку ринків праці в проєкції євроінтеграції та повоєнної відбудови України. The article is devoted to the problems of the development of the labor markets of Ukraine and the EU in the context of stimulating youth employment. The purpose of the article is to substantiate the current priorities of supporting youth employment in Ukraine in the projection of European integration and strategizing post‐war reconstruction. The current policy in the field of youth employment, which is implemented at the level of the International Labor Organization, the Organization for Economic Cooperation and Development, and the European Union, is analyzed. The key approaches, principles and practices based on youth guarantees of employment, training and development, based on the results of the analysis, are determined. A comparative analysis of youth employment in Ukraine and some EU countries is carried out. In particular, the indicators of the level of youth unemployment, self‐employment, the share of NEET youth in Ukraine, Poland, Hungary, Romania, Slovakia as neighboring countries, as well as Germany and United Kingdom as the main international partners of Ukraine in the EU are analyzed. A comparison of some indicators of the cost of living (rent and purchase of housing, the size of communal services in relation to the average salary) in the capital of Ukraine and the capitals of the mentioned European states is carried out. The recommendations for solving acute issues and as a basis for strategizing support for youth employment in the projection of European integration and post‐war reconstruction of Ukraine, based on the results of comparison and study of the experience of youth policy in Ukraine, are proposed. The recommendations concern improvements in the statistical accounting of youth employment, support for the development of the public sector, in particular, the creation of an association to support youth employment, as well as the activation of the study and adaptation of the EU experience as a basis for strategizing the development of the youth segment of the labor market of Ukraine in the conditions of European integration and post‐war reconstruction.Item Трансформація зайнятості в контексте цифровізації економіки та руху України до ЄС(Tuculart s.r.o. & European Institute for Innovation Development, 2023) Семикіна, М. В.; Semykina, M.Цифровізація економіки стала провідним чинником розвитку людства у XXI столітті, що вплинуло на всі сфери життєдіяльності, зокрема зайнятість населення. Відбувається цифрова трансформація зайнятості, що потребує осмислення, поглибленого вивчення з боку економічної науки для пошуку можливостей підвищення ефективності людської праці та прогресивного розвитку. Вивчення цієї проблеми для України набуває особливо актуального значення за умов потреби у прискоренні руху у напрямі євроінтеграції, забезпечення відновлення економіки і робочих місць по завершенні широкомасштабної війни, розв’язаної РФ проти України. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних та практичних засад зайнятості населення. Об’єкт дослідження – процеси трансформацій зайнятості населення в умовах цифровизації економіки та руху України у напрямі євроінтеграції. Мета дослідження – визначення особливостей процесів трансформацій зайнятості під впливом цифровізації економіки шляхом аналізу тенденцій розвитку цифрової зайнятості в Україні та світі, обґрунтування можливостей підтримки цифровізації зайнятості в Україні з першочерговим стимулюванням для молоді. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед яких – аналітичний, діалектичний, класифікаційно-аналітичний, порівняльний, статистичного та соціологічного аналізу, системного підходу. Аспекти зайнятості населення висвітлено у публікаціях українських вчених М. Біль, О. Мульскої, І. Бараняк, О. Махонюк, М. Карп’як. Окремим питанням цифрової зайнятості присвятили наукові праці як іноземні дослідники М. Маттесса, С. Кункель, В. Ігнат, Л. Чарльз, Ш. Ся, А.П. Куттс, О. Кессі, В. Ледонвірта, так і українські вчені – М. Алексинська, А. Бастракова та Н. Харченко та інші. Разом з тим, з огляду на публікації, проблеми цифрових трансформацій зайнятості потребують більш глибокого вивчення з огляду на необхідність прискорення руху України до ЄС. Розкрито сутність та значення цифровізації економіки та її вплив на різні сфери, зокрема зайнятість. Визначено сутність трансформацій зайнятості під впливом цифровізації економіки. Розкрито зміст цифровізації зайнятості, її виклики, можливості, наслідки, зокрема в частині виникнення нових видів і форм зайнятості (випадкова, віддалена, платформа, мікроробота, онлайн-волонтерство тощо), серед яких цифрова зайнятість динамічно розвивається. Актуалізовано значення поширення цифрової зайнятості для молоді як основної прогресивної та орієнтованої на знання соціальної групи. Проаналізовано глобальні тренди цифровізації економіки та зайнятості з акцентом на країни ЄС, що дає змогу обґрунтувати стратегічну спрямованість повоєнного відновлення України на основі цифрової економіки. В умовах руху України до ЄС пропонується активізувати заходи щодо стимулювання цифровізації зайнятості в рамках реалізації державної ініціативи «Промисловість 4.0», що матиме вагому роль у повоєнному відновленні України та успішному її русі до ЄС. Визначено невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для цифрових трансформацій у сфері зайнятості з акцентом на підтримку молоді. Розкрито ключове значення цифровізації у розвитку економіки, усіх сфер життєдіяльності, зокрема сфери праці. Досліджено трансформації зайнятості в умовах цифровізації економіки, що дозволило виявити особливості цього процесу для економіки та праці населення в умовах руху України до ЄС. Визначено виклики, можливості, наслідки цифровізації економіки та зайнятості. Обгрунтовано, що цифровізацію економіки та зайнятості слід розглядати в якості стратегічного орієнтиру повоєнного відновлення України та успішного її руху до ЄС. Основою даного процесу має бути підтримка цифрової зайнятості населення, особливо молоді. Систематизовано заходи щодо подальшого розвитку цифрової зайнятості в Україні. Обгрунтовано, що їх реалізація за умов цільової підтримки держави може дати кумулятивний ефект для економіки, підвищення добробуту населення та зниження еміграції молоді, прискорити рух країни у напрямі євроінтеграції. Digitalisation of the economy has become a leading factor in human development in the 21st century, which has affected all spheres of life, in particular employment of the population. There is a digital transformation of employment, which requires understanding, in-depth study by economic science to find opportunities to improve the efficiency of human labour and progressive development. The study of this problem is particularly relevant for Ukraine in the context of the need to accelerate the movement towards European integration, ensure the recovery of the economy and jobs after the end of the large-scale war unleashed by the Russian Federation against Ukraine. The study subject is a set of theoretical, methodological, and practical bases of employment of the population. The study object is the processes of employment transformation in the context of digitalisation of the economy and Ukraine’s movement to the European integration. The study purpose was to determine the specifics of the processes of employment transformation under the impacting digitalisation of the economy by analysing trends in the development of digital employment in Ukraine and the world, justifying the possibilities of supporting digitalisation of employment in Ukraine with priority incentives for young people. There was used such the methods as general scientific and special research methods, including analytical, dialectical, classification and analytical, comparative, statistical and sociological analysis, and a systematic approach. The author used the publications of such Ukrainian scientists as M. Biel, O. Mulskaya, I. Baranyak, O. Makhonyuk, M. Karpyak, M. Aleksinskaya, A. Bastrakova and N. Kharchenko and also foreign researchers as M. Mattessa, S. Kunkel, V. Ignat, L. Charles, S. Xia, A. P. Kutts, O. Cassie, V. Ledonwirth. The essence and significance of economy digitalisation and its impact on various spheres, in particular employment, are revealed. The essence of employment transformations under the impacting digitalisation of the economy is identified. The author revealed the content of employment digitalisation, its challenges, opportunities, consequences, in particular in terms of the emergence of new types and forms of employment, among which digital employment is dynamically developing. The importance of spreading digital employment for young people as the main progressive and knowledge-oriented social group is actualised. The global trends of economy and employment digitalisation are analysed with an emphasis on the EU countries, which allows to substantiate the strategic orientation of the post-war reconstruction of Ukraine based on the digital economy. In the context of Ukraine’s movement to the EU, it is proposed to intensify measures to stimulate employment digitalisation within the framework of the state initiative “Industry 4.0” implementation, which will have a significant role in the post-war reconstruction of Ukraine and its successful movement to the EU. Urgent measures have been identified to create favourable conditions for digital transformations in employment with an emphasis on supporting young people. In the conditions of economy digitalization, the employment transformations are investigated, which allowed to identify the features of this process for the economy and labour of the population in the conditions of Ukraine’s movement to the EU. The challenges, opportunities, and consequences of economy and employment digitalisation are identified. It is proved that the economy and employment digitalisation should be considered as a strategic guideline for the post-war reconstruction of Ukraine and its successful movement into the EU. The basis of this process should be the support of digital population employment, especially young people. The measures for the further development of digital employment in Ukraine are systematised. It is proved that their implementation in conditions of targeted state support can give a cumulative effect for the economy, increase the welfare of the population and reduce the emigration of young people, accelerate the country’s movement towards European integration.Item Дослідження впливу соціальних мереж на формування поведінки споживача в Україні(ЦНТУ, 2020) Бугаєва, М. В.Item Аспекти інтернет-торгівлі в період карантину(ЦНТУ, 2020) Савеленко, Г. В.Item Методичні підходи до визначення беззбитковості(ЦНТУ, 2020) Харченко, І. В.Item Освітньо-професійна компонента трудового потенціалу аграрних підприємств(ЦНТУ, 2020) Запірченко, Л. Д.Item Розвиток корпоративного управління в Україні(ЦНТУ, 2020) Сисоліна, Н. П.Item Цифровізація економіки та зайнятості в умовах руху України до ЄС(ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2022) Семикіна, М. В.; Костишина, А. І.; Савеленко, Г. В.; Semykina, M.; Kostyshyna, A.; Savelenko, H.У статті розкрито зміст явища цифровізації економіки та його вплив на різні сфери суспільного життя, що дозволило виявити особливості цього процесу для економіки й зайнятості населення в умовах руху України до ЄС. Визначено сутність цифровізації зайнятості, її виклики, можливості, наслідки, зокрема в частині виникнення нових видів і форм зайнятості, серед яких динамічно розвивається цифрова зайнятість. Проаналізовано глобальні тенденції цифровізації економіки й зайнятості з акцентом на держави ЄС, що дало змогу обґрунтувати стратегічний орієнтир повоєнного відновлення України на засадах цифрової економіки. Запропоновано активізувати заходи стимулювання цифровізації зайнятості в комплексі реалізації державної ініціативи «Industry 4.0». З урахуванням завдань повоєнного відновлення України й успішного руху в напрямі євроінтеграції визначено невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для цифрових трансформацій у сфері зайнятості з акцентом на підтримку молоді: підготовка кадрів із достатніми цифровими компетенціями, створення організаційно-правового середовища для цифрової зайнятості, підтримка цифрового бізнесу та працевлаштування молоді як стратегічного капіталу українського майбутнього. Introduction. Digitalization of economy is one of the defining trends of civilizational development, which has a direct impact on the entire sphere of social life, in particular, the employment of population. The research of these processes, search for new opportunities and prospects for the development of the employment sector under the influence of digitalization of the economy may be significantly updated шn the conditions of Ukraine's movement towards the EU. Purpose. The purpose of the article is to determine the features of the processes of digitalization of the economy and employment and to substantiate the possibilities of supporting the digitalization of employment in Ukraine in the interests of active use of the state's intellectual and labor potential at the stage of European integration. Results. The article reveals the essence of the digitalization of the economy, which allowed to reveal the peculiarities of this process, which leads to the transformation of employment. The content of digitalization of employment, its challenges, opportunities and consequences are defined, in particular from the point of view of the emergence of new types and forms of employment (casual, remote, platform, micro-work, online volunteering, etc.), among which digital employment is dynamically developing. Attention is focused on the spread of digital employment among young people as the main progressive and knowledge-oriented social group. The global trends of digitalization of the economy and employment are analyzed with an emphasis on EU countries, which makes it possible to justify the strategic direction of the post-war recovery of Ukraine based on the digital economy. It is proposed to intensify stimulation of the digitalization of employment within the framework of the implementation of the state initiative "Industry 4.0" in the context of Ukraine's movement to the EU. Originality. There are urgent actions which have been defined to create favorable conditions for digital transformations in the employment sector due to the tasks of the post-war recovery of Ukraine and the successful movement towards European integration. The main idea is to support youths: personnel training with sufficient digital competences; creation of organizational and legal environment for digital employment; support of digital business and youths’ employment as a strategic capital of Ukraine's future. Conclusion. Digitalization of economy and employment should be considered as a strategic reference point for the post-war recovery of Ukraine and its successful movement towards the EU. The basis of this process should be the support of digital employment of the population, especially young people. The implementation of the developed proposals for the development of digital employment in Ukraine under the conditions of targeted state support can have a cumulative effect on the economy, increase the welfare of population and reduce the emigration of young people, accelerate the country's movement towards European integration.