Наукові публікації кафедри ЕП
Permanent URI for this collectionhttps://dspace.kntu.kr.ua/handle/123456789/957
Browse
701 results
Search Results
Item Цифровізація економіки як рушій розвитку інтелектуального бізнесу та електронної комерції(СНУ ім. В. Даля, 2025) Семикіна, М. В.; Дмитришин, Б. В.; Савеленко, Г. В; Semykina, M.; Dmytryshyn, B.; Savelenko, H.Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю цифровізації як драйвера економічного розвитку, недостатньою вивченістю її комплексного впливу на інтелектуальний бізнес та електронну комерцію, а також особливою значущістю цих процесів для України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Мета статті полягає у дослідженні впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні, виявленні ключових факторів цього впливу та формулюванні практичних рекомендацій щодо стимулювання цих процесів в економіці. Розкрито чинники та передумови цифровізації економіки в світі, серед яких технологічний прогрес, глобалізація, зміна споживчих звичок, дерегулювання та лібералізація ринків, розвиток інфраструктури, соціальні фактори. Визначено сутність цифровізації економіки як процесу всеосяжної інтеграції цифрових технологій у всі без винятку сфери економічної діяльності, охоплюючи виробництво, підприємництво, сферу послуг, фінансовий сектор, торгівлю, управління, освітню галузь, охорону здоров'я та інші. Здійснено аналіз змісту та взаємозв’язку понять «цифровізація економіки», «інтелектуальний бізнес» та «електронна комерція». Обґрунтовано, що цифровізація створює технологічну основу для розвитку інтелектуального бізнесу, який, у своєю чергу, стає впливовим важелем розвитку електронної комерції на основі використання цифрових інструментів для оптимізації онлайн-продажів, маркетингу, обслуговування клієнтів тощо. Розроблено систематизацію ключових факторів впливу цифровізації на розвиток інтелектуального бізнесу та електронної комерції, серед яких – великі дані та аналітика, хмарні технології, мобільні технології, інтернет речей, штучний інтелект та машинне навчання, блокчейн. Проаналізовано динаміку обсягів світових продажів на ринках електронної комерції, рейтингові місця України у світі за показниками розвитку цифрових технологій та інтелектуального капіталу. Здійснено порівняльний аналіз тенденцій розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні і в світі. Визначено, що в Україні тенденції розвитку цифровізації, інтелектуального бізнесу та електронної комерції загалом відповідають світовим трендам, але характеризуються певним відставанням, що значною мірою пов’язано з наслідками широкомасштабної війни рф проти України. Розроблено рекомендації, спрямовані на подальший розвиток цифрової економіки, інтелектуального бізнесу та електронної комерції в Україні. Серед стратегічних пріоритетів – відновлення та розвиток цифрової інфраструктури, забезпечення кібербезпеки, підтримка бізнесу, зокрема інтелектуального, та електронної комерції, стимулювання розвитку цифрових навичок населення, створення сприятливого регуляторного середовища. The relevance of this study is driven by the growing role of digitalization as a driver of economic development, the insufficient exploration of its complex impact on intellectual business and e-commerce, and the critical importance of these processes for Ukraine in the context of war and post-war recovery. The aim of the article is to analyze the impact of digitalization on the development of intellectual business and ecommerce in Ukraine, to identify the key factors influencing this impact, and to propose practical recommendations for stimulating these processes in the economy. The factors and prerequisites for the global digitalization of the economy have been disclosed, including technological progress, globalization, shifts in consumer behavior, deregulation and market liberalization, infrastructure development, and social factors. The essence of economic digitalization has been defined as the process of comprehensive integration of digital technologies into all spheres of economic activity without exception, covering production, entrepreneurship, services, the financial sector, trade, management, education, healthcare, and others. The content and interrelation of the concepts of «economic digitalization», «intellectual business» and «ecommerce» have been analyzed. It has been substantiated that digitalization provides a technological foundation for the development of intellectual business, which, in turn, serves as a powerful driver for the advancement of e-commerce. This is achieved through the application of digital tools to optimize online sales, marketing, customer service, and related processes. A systematization of the key factors through which digitalization impacts the development of intellectual business and e-commerce has been proposed. These factors include big data and analytics, cloud technologies, mobile technologies, the Internet of Things, artificial intelligence and machine learning, and blockchain. The dynamics of global sales volumes in e-commerce markets and Ukraine’s ranking in the world in terms of digital technology and intellectual capital development have been analyzed. A comparative analysis of the development trends in digitalization, intellectual business, and e-commerce in Ukraine and globally has been conducted. It has been established that Ukraine’s development trends in digitalization, intellectual business, and e-commerce generally align with global trends but are characterized by a certain lag, largely attributed to the consequences of the full-scale war initiated by the Russian Federation against Ukraine. The recommendations aimed at the further development of the digital economy, intellectual business, and e-commerce in Ukraine have been developed. Among the strategic priorities are the restoration and development of digital infrastructure, ensuring cybersecurity, supporting businesses, particularly intellectual businesses and e-commerce, promoting the development of digital skills among the population, and creating a favorable regulatory environment.Item Мотиваційний механізм регулювання зовнішньої трудової міграції(ЛАНАУ, 2020) Семикіна, M. В.; Кабай, В. О.Item Використання GРSS-моделей для нормування роботи дільниці «шодзінка» в системі бережливого виробництва(ЛАНАУ, 2020) Харченко І. В.; Романюк, Л. М.Item The improvement mechanism of human resources policy in the context of European integration processes(ЛАНАУ, 2020) Buhaieva, M.; Ruban, V.; Бугаєва, М. В.Item Інструменти державної політики розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному секторі економіки України(ЛТЕУ, 2020) Зайченко, В. В.; Zaychenko, V.Мета статті полягає в обґрунтуванні дієвих сучасних інструментів реалізації державної політики, спрямованої на стимулювання розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному сек-торі економіки України як тенденцій, орієнтованих на зміцнення технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Ідентифіковано чинники, що мають вплив на розвиток інтелектуалізації та цифровізації економіки України. Охарактеризовано сучасні умови, за яких формується державна політика розвитку інформаційної економіки в Україні. Представлені результати рейтингування окремих країн світу за міжнародними індексами, що враховують оцінку індикаторів цифрової економіки та суспільства знань та результати кореляційного аналізу міжнародних індексів для 20 країн світу. Визначено стратегічні пріоритети державної політики забезпечення розвитку процесів інтелектуалізації та цифровізації в реальному секторі економіки України. Обґрунтовано особливості та визначено пріоритетні сфери інтелектуалізації та цифровізації базових видів економічної діяльності в Україні. Акцентовано на загрозах на шляху цифрової транс-формації і технологічної перебудови України, які передусім стосуються неготовності суспільства до повноцінного використання цифрових технологій, низької технологічної готовності бізнесу, незахищеності даних і недостатнього забезпечення кібербезпеки держави, незрілості ринку інтелектуальної власності та ненадійності захисту інтелектуальних продуктів. На основі проведених досліджень доведено, що стратегічні пріоритети України на шляху її становлення як технологічно спроможної держави лежать у трьох площинах: 1) формування цифрового суспільства, що базується на знаннях і нових технологіях; 2) створення цифрової держави на засадах електронного урядування та електронної інклюзивної демократії; 3) запровадження цифрового бізнесу в межах єдиного цифрового ринку. The purpose of the article is to substantiate effective modern instruments for implementing state policy aimed at stimulating the development of intellectualization and digitalization processes in the real sector of Ukraine's economy as trends focused on strengthening the technological competitiveness of the national economy. Factors influencing the development of intellectualization and digitalization of Ukraine 's economy have been identified. The modern conditions under which the state policy of informational economy development in Ukraine is formed are characterized. The results of ranking individual countries of the world according to international indices, which take into account the assessment of indicators of the digital economy and knowledge society and the results of correlation analysis of international indices for 20 countries are presented. The strategic priorities of the state policy of ensuring the development of the intellectualization and digitalization processes in the real sector of the Ukraine's economy are determined. Peculi-arities and priority spheres of intellectualization and digitalization of the basic types of economic activity in Ukraine are substantiated. Emphasis is placed on threats to the digital transformation and technological restructuring of Ukraine, which primarily relate to unpreparedness of society to make full use of digital technologies, low technological readiness of business, data insecurity and insufficient cybersecurity of the state, immaturity of the intellectual property market and unreliable protection of intellectual products. Based on the conducted research, it is proved that the strategic priorities of Ukraine towards its formation as a technologically capable state lie in three planes: 1) the formation of a digital society based on knowledge and new technologies; 2) creation of a digital state on the basis of e-government and e-inclusive democracy; 3) introduction of digital business within the single digital market.Item Технологічна конкурентоспроможність економіки України: проблеми регіональних диспропорцій(КНЕУ, 2020) Зайченко, В. В.Встановлено, що на сучасному етапі економічного та соціального розвитку України сформувалися критично надмірні диспропорції в стані та розвитку інноваційної діяльності в регіонах країни, які не сприяють збалансованій державній політиці забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, зокрема її технологічної компоненти. Показано, що диспропорції продовжуть нарощуватися, зокрема в таких аспектах, як обсяги виробництва та реалізації інноваційної продукції (у тому числі в структурі загальних обсягів реалізації промислової продукції), кількість та частка інноваційно активних суб’єктів господарювання, у тому числі підприємств промисловості, чисельність створених і провадженних інновацій, нових технологій та сучасних технологічних процесів. Здійснено позиціювання регіонів України за часткою підприємств з технологічними інноваціями, темпами її зростання та часткою реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції. Зроблено висновки для державної політики в частині усунення регіональних диcпропорцій і забезпечення більш системного підходу до формування технологічної конкурентоспроможності економіки України. The present stage of economic and social development of Ukraine formed critically excessive differentiation in state and development of innovation activity in regions of the country that do not contribute to well-balanced state policy which has to ensure the technological and innovation-driven competitiveness of national economy. It is shown that the imbalances will continue to build up, particularly in such aspects as production and implementation of innovative products (including the structure of general volumes of industrial products sales), the number and share of innovation active businesses, including industrial enterprises, the number of created and implemented innovations, new technologies and modern technological processes. In this research we conducted positioning of the regions of Ukraine according to the share of enterprises with technological innovations and the pace of its growth as well as the share of sales of innovative products in the total volume of industrial products. Conclusions for the state policy in the context of elimination of regional imbalances and providing a systematic approach to the formation of technological competitiveness of Ukraine's economy are made.Item Стратегічно-тактичні засади планування зміцнення конкурентоспроможності підприємства готельно-ресторанної справи(ХНУ, 2023) Васильців, Т. Г.; Зайченко, В. В.; Лупак, Р. Л.; Vasyltsiv, T.; Zaichenko, V.; Lupak, R.У статті акцентовано увагу на необхідності кардинальних змін у напрямі забезпечення значно вищого рівня соціальної та економічної ефективності функціонування сфери готельно-ресторанних послуг в Україні. Проведено аналіз основних досліджень та публікацій із проблем стратегічно-тактичного планування процесів зміцнення конкурентоспроможності підприємства готельно-ресторанної справи. Виділено основні чинники впливу на ефективність функціонування та зміцнення конкурентоспроможності підприємств готельно-ресторанної справи. Розроблено алгоритм формування конкурентоспроможної стратегії підприємства готельно-ресторанної справи, у якому передбачається аналіз конкурентного ринку (конкурентного середовища) та виділення зон внутрішнього та зовнішнього середовища, виявлення (ідентифікація) конкурентів, оцінювання інтенсивності конкуренції, аналіз конкурентів, дослідження конкурентоспроможності підприємства, його товарів (послуг), маркетингової діяльності і у підсумку вибір та впровадження конкурентної стратегії підприємства. Виділено важливість сегментування споживацьких ринків і споживачів, вибору оптимальної стратегії ціноутворення, врахування ризику, розроблення конкурентних карт, створення моніторингової системи та загальної бази даних про стан ринку при здійсненні стратегічно-тактичного планування процесів зміцнення конкурентоспроможності підприємства готельно-ресторанної справи. The article focuses on the need for drastic changes in the direction of ensuring a much higher level of social and economic efficiency of the hotel and restaurant services in Ukraine. The analysis of the main researches and publications on the problems of strategic and tactical planning of the processes of strengthening the competitiveness of the hotel and restaurant business was carried out. The main factors of influence on the efficiency of operation and strengthening of competitiveness of enterprises in the hotel and restaurant business are highlighted. Increasing the competitiveness of the hotel and restaurant industry on the market is a factor in ensuring its development in new business conditions. The current state of the hotel and restaurant industry is determined by the pace of development of the market economy, in which competition performs the role of regulation and control of the regulatory mechanism. The formation of a competitive hotel and restaurant complex depends on the identification of competitive advantages and the development of a competitive strategy. An algorithm for the formation of a competitive strategy of a hotel and restaurant enterprise has been developed, which involves the analysis of the competitive market (competitive environment) and the selection of internal and external environment zones, the detection (identification) of competitors, the assessment of the intensity of competition, the analysis of competitors, the study of the competitiveness of the enterprise, its goods (services ), marketing activities and ultimately the selection and implementation of the company's competitive strategy. The importance of segmenting consumer markets and consumers, choosing the optimal pricing strategy, taking into account risk, developing competitive maps, creating a monitoring system and a general database on the state of the market in the implementation of strategic and tactical planning of the processes of strengthening the competitiveness of the hotel and restaurant business is highlighted.Item Визначення критерію економічної ефективності проектних рішень в галузях з тривалим життєвим циклом (на прикладі будівельної галузі)(ЦНТУ, 2024) Харченко І. В.; Зайченко, В. В.; Kharchenko, I.; Zaichenko, V.Мета даної статті полягає у визначенні критерію економічної ефективності в будівельній галузі для кожного з учасників будівельного процесу та обґрунтуванні конкретних формул, які можуть бути легко застосовувані і показували б найкращий варіант для розробників проекту, для виконавців проекту (тобто підрядників) та експлуатантів, тобто тих хто експлуатує будівлю. В роботі детально розглянуто критерій економічної ефективності в формі річних приведених або зведених витрат залежно від ситуації та від становища учасника процесу будівництва. Проаналізовано сутність та склад капіталовкладень та поточних витрат з урахуванням специфіки будівельної галузі, значна увага приділена визначенню норми дисконту. Пропонується використовувати норму дисконту не як для звичайних галузей, наприклад машинобудування, а враховувати особливості будівництва. Ці особливості полягають в тому, що різні конструкції мають різні терміни служби і відповідно будуть застосовуватись різні норми дисконту. Також запропоновано приймати норму амортизації для розрахунку експлуатаційних витрат не як для бухгалтерських розрахунків, а виходячи з фактичних термінів служби, що буде сприяти більш точному визначенню фактичних витрат. На підставі викладених уточнень виведено формули для розрахунку фактичних витрат підрядників і експлуатантів будівлі. Обґрунтовано, що запропоновані формули будуть сприяти тому, що виконавець будівництва, тобто підрядник, та експлуатант будуть мати точні відомості про те, яким найбільш економічним, з їх точки зору, має бути запроектоване будівельне рішення і його виконання. Дані відомості можуть бути використані для більш точного позиціонування будівельних підприємств і замовників будівництва в конкурентній боротьбі, сприяти зміцненню їх становища на ринку. The purpose of this article is to define the criterion of economic efficiency in the construction industry for each of the participants in the construction process and to justify specific formulas that can be easily applied and would show the best option for project developers, project executors (i.e. contractors) and operators, i.e. those who operate the building. The paper considers in detail the criterion of cost-effectiveness in the form of annualized or total costs, depending on the situation and the position of the participant in the construction process. The nature and composition of capital investments and current costs, taking into account the specifics of the construction industry, with considerable attention paid to determining the discount rate are analyzed. It is proposed to use the discount rate not as for ordinary industries, such as mechanical engineering, but to take into account the peculiarities of construction. These peculiarities are that different structures have different service lives and, accordingly, different discount rates will be applied. It is also substantiated to use depreciation rates for calculating operating costs not as for accounting calculations, but based on actual service lives, which will contribute to a more accurate determination of actual costs. Based on the above refinements, formulas for calculating the actual costs of contractors and building operators are derived. It is substantiated that the proposed formulas will contribute to the fact that the construction contractor and the operator will have accurate information about the most economical, from their point of view, the designed construction solution and its implementation. This information can be used to more accurately position construction companies and construction customers in the competition and help strengthen their position in the market.Item Щодо інституціалізації складання індексу технологічної конкуренції регіонів в Україні(Осадца Ю. В., 2020) Васильців, Т.; Зайченко, В. В.Item Модель класичної економічної рівноваги та механізм державного регулювання економіки України: аспекти соціальної відповідальності(ТНЕУ, 2020) Яковенко, Р.; Зайченко, В. В.